Рішення

від 11.06.2009 по справі 28/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/69

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.09 р.                                                                                                       Справа № 28/69                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “Інтергірмаш”,  м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод гірничорудного машинобудування”, м. Донецьк

Про стягнення 659 327 грн. 38 коп.

Представники:  

Від позивача: Семенихін С.С.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

         Приватне підприємство “Інтергірмаш”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод гірничорудного машинобудування”, м. Донецьк, про стягнення  659327грн.38коп., у тому числі: суму передплати 426000грн.00коп., три відсотки річних в сумі 34103грн.34 коп., інфляційні витрати в сумі 129624грн.04коп. та штраф в сумі 69600 грн.00 коп.

         В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  контракт № 33 від 06.10.2004р., додаткові угоди до нього, рахунок № 1 від 06.10.2004р., платіжні доручення № 134 від 06.10.2004р., № 135 від 06.10.2004р., № 139 від 12.10.2004р., № 139 від 13.10.2004р., № 144 від 15.10.2004р., № 154 від 01.11.2004р.,  № 13 від 21.01.2005р., № 14 від 26.01.2005р.,  акт звірки станом на 10.09.2007р., претензію № 13 від 16.03.2009р.

           Господарський суд Донецької області ухвалою від 21.04.2009р. порушив провадження у справі № 28/69 та призначив її розгляд на 12.05.2009р.

Позивач в судових засіданнях  підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані господарським судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями на всі адреси, що вказані у позовній заяві.

Як встановлено судом, в позовній заяві вказана  адреса відповідача: м.Донецьк, вул. Сєчкіна, буд. 26 “а”.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.05.2009 р. та довідки № 14/4-20/2293 від 25.05.2009р. Головного управління статистики у Донецькій області станом на 25.05.2009р. юридичною адресою відповідача є: м.Донецьк, вул. Сєчкіна, буд. 26 “а”.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано.

Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

       Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

        Між позивачем, Приватним підприємством “Інтергірмаш”,  м. Донецьк, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький завод гірничорудного машинобудування”, м. Донецьк, був підписаний контракт № 33 від 06.10.2004р. (контракт), відповідно до якого відповідач (продавець) зобов'язується виготовити та продати, а позивач (покупець) прийняти та оплатити наступну продукцію: лебідку скреперну 17 ЛС – 2 СМА в кількості 15 одиниць, лебідку скреперну 30 ЛС – 2 СМА в кількості 20 одиниць (п. 1.1 контракту).

          Ціна продукції залишається фіксованою на весь строк дії контракту (п. 2.1 контракту).

          Сума контракту складає 696000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ – 116000 грн. 00 коп. (п. 2.2. контракту).

Відповідно до п. 3.1 контракту умови оплати 60% попередня оплата на розрахунковий рахунок продавця, 40 %  протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність к відвантаженню останньої партії продукції.

Поставка продукції відбувається партіями по готовності. Кількість і номенклатура продукції в кожній партії обговорюється додатково (п. 4.1 контракту).

Оплачена кількість продукції за даним договором повинна бути поставлено протягом 40 днів з дня передоплати (п. 4.2 контракту).

Контракт вступає в силу з моменту підписання обома сторонами (п. 10.7 договору).

Відповідно до п. 10.8 контракту строк дії договору до 21.12.2004р.

Згідно до додаткової угоди № 1 до контракту № 33 від 06.10.2004р. п. 10.8 змінений на : строк дії контракту до 31.12.2005р.

Згідно до додаткової угоди № 2 до контракту № 33 від 06.10.2004р. п. 10.8 змінений на : строк дії контракту до 31.12.2006р.

Відповідно до додаткової угоди № 3 до контракту № 33 від 06.10.2004р. п.4.2 викладений в наступній редакції: строк поставки продукції – липень 2006р.

Відповідно до додаткової угоди № 4 до контракту № 33 від 06.10.2004р. п.4.2 викладений в наступній редакції: строк поставки продукції – грудень 2007р.

 Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький завод гірничорудного машинобудування”, м. Донецьк був направлений  Приватному підприємству “Інтергірмаш”,  м. Донецьк рахунок № 1 від 06.10.2004р. на загальну суму 696000 грн. 00 коп.

 Позивач  відповідно до платіжних доручень  № 134 від 06.10.2004р., № 135 від 06.10.2004р., № 139 від 12.10.2004р., № 139 від 13.10.2004р., № 144 від 15.10.2004р., № 154 від 01.11.2004р.,  № 13 від 21.01.2005р., № 14 від 26.01.2005р., наявних в матеріалах справи,  здійснив передоплату за продукцію згідно з рахунком №1 від 06.10.2004 р. на суму 426000 грн. 00коп.

        Але відповідач, за твердженням позивача, продукцію позивачу не поставив.              

З наведеного вбачається, що позивач добросовісно виконав свої зобов`язання, здійснивши 61,2% передоплату  до поставки продукції.

На адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 13 від 16.03.2009р. про прохання  прийняти термінові заходи по виконанню взятих на себе відповідачем зобов'язань за контрактом № 33 від 06.10.2004р. Докази направлення зазначеної претензії наявні в матеріалах справи.  

 Дослідивши у сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення попередньої оплати не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч.2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В розумінні зазначеної норми, в разі невиконання продавцем своїх договірних зобов`язань, у покупця виникає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог – або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати повернення сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

За таким обставин, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання у відповідача повернення попередньої оплати  застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України.

Ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В  претензії № 13 від 16.03.2009р. позивач просить прийняти  термінові заходи по виконанню взятих на себе відповідачем зобов'язань за контрактом № 33 від 06.10.2004р., тобто по поставці продукції, а не по поверненню попередньої оплати.   

За таким обставин, суд встановив, що оскільки  сторонами не встановлений строк повернення  попередньої оплати, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 426000 грн.00коп. є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Позивачем надано до матеріалів справи вимогу б/н та дати про повернення передплати в сумі 426000 грн. 00 коп. та штрафу в сумі 69600 грн. 00 коп., яка  направлена відповідачу 10.06.2009р., що підтверджується поштовою квитанцією № 2750. Оскільки  вимога про повернення попередньої оплати направлена  відповідачу  після подачі позовної заяви (14.04.2009р.), тому цей документ  не може бути прийнятий судом у якості належного доказу у справі.

         Посилання позивача на лист відповідача  б/н від 10.09.2007р., в якому відповідач  запропонував позивачу  розірвати договір також не приймається до уваги, оскільки в цьому листі не встановлений строк повернення попередньої оплати.

         Враховуючи підстави відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача попередньої оплати,  суд вважає, що  вимоги Приватного підприємства “Інтергірмаш”,  м. Донецьк    про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод гірничорудного машинобудування”, м. Донецьк трьох  відсотків річних в сумі 34103грн.34 коп. та  інфляційних витрат в сумі 129624грн.04коп. також не підлягають задоволенню.  

         Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафу – 69600грн.00коп. за несвоєчасну поставку продукції.

Згідно з пунктом 7.1 контракту встановлено, що якщо продукція не буде поставлена в строки, вказані в п. 4.1,  продавець виплачує покупцю штраф в розмірі 0,1% від вартості продукції за кожен день прострочки поставки, але не більш 10% від вартості продукції.

Як встановлено судом відповідач повинен був поставити продукцію до грудня 2007р.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки.

           Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України  пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення.  Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином,   даним пунктом передбачено такий вид неустойки, як пеня.

        Ст. 6 Цивільного кодексу України  передбачено, що сторони мають право укласти договір,  який не передбачений актами цивільного законодавства,  але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.  Сторони  мають  право   врегулювати   у   договорі,   який передбачений актами цивільного законодавства,  свої відносини, які не врегульовані цими актами.  Сторони в договорі можуть відступити  від  положень  актів цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити  від  положень  актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у  разі,  якщо  обов'язковість  для  сторін  положень  актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що передбачена п. 7.1 контракту є   пеня за несвоєчасну поставку товару, що  не суперечить вимогам діючого законодавства.  

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перерахунок пені (штрафу) за період з моменту виникнення зобов'язання по поставці продукції (01.01.2008р.) за 6 місяців, вважає що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені (штрафу) в розмірі 69600 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись,  ст.ст. 20, 22, 49, 75, 77, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги Приватного підприємства “Інтергірмаш”,  м. Донецьк,  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод гірничорудного машинобудування”, м.  Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод гірничорудного машинобудування” (83059, м. Донецьк, вул. Сєчкіна, 26 „а”, ЄДРПОУ 32728103, відомості про рахунки відсутні) на користь Приватного підприємства “Інтергірмаш” (83023, м.Донецьк, просп. Павших Комунарів, 102 „б”, ЄДРПОУ 32582937, р/р №260009242 в ДОД ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” в м. Донецьк, МФО 335076)  штраф (пеня) в розмірі 69600 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 696 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 12 грн. 46 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  В судовому засіданні 11.06.2009р. оголошено повний текст рішення.

           Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

  Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.    

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.