Постанова

від 13.05.2014 по справі 5011-14/15501-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа№ 5011-14/15501-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Корсакової Г.В.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача - Гаркавенко С.В. (представник за довіреністю)

від відповідача - Бойков О.С. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "Політ"

на рішення господарського суду міста Києва

від 06.02.2013 р.

у справі №5011-14/15501-2012 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "Політ"

про стягнення заборгованості 187069,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "Політ" заборгованості за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді №1410161 від 01.05.2000 р. 171 499, 73 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 12 177,83 грн. - пені, 3 391,61 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію згідно умов Договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №1410161 від 01.05.2000 р., спожиту за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р., внаслідок чого і виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. у справі №5011-14/15501-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "Політ" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 171499,73 грн. заборгованості, 12177,83 грн. пені, 3391,61 грн. 3 % річних та 3741,38 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. у справі №5011-14/15501-2012 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Коротун О.М., Гаврилюк О.М.) від 11.03.2013 р. прийнято апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "Політ" до провадження та призначено розгляд справи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 р. змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2013 р., відповідно до ст.77 ГПК України, оголошено перерву на 21.05.2013 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі №5011-14/15501-2012 призначено комплексну судово-економічну експертизу з залученням спеціаліста в галузі теплоенергетики, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

- Яку кількість теплової енергії було поставлено позивачем та спожито відповідачем за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161?;

- Який об'єм та розмір спожитої відповідачем за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. теплової енергії на потреби гарячого водопостачання підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, з урахуванням того, що позивач повинен був обраховувати теплову енергію на потреби гарячого водопостачання у відповідності до умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161?;

- Якими доказами підтверджується середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових мереж "Енергопостачальної організації", з урахуванням якої він повинен визначати кількість теплової енергії "розрахунковим способом", у відповідності до умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161?;

- Яка вартість спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161?;

- Який розмір заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161 станом на день пред'явлення позову?

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. зупинено апеляційне провадження у справі №5011-14/15501-2012 до закінчення проведення комплексної судово-економічної експертизи.

03.10.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово-економічної експертизи №4963 у справі №5011-14/15501-2012.

У висновку судово-економічної експертизи №4936, складеного 25.09.2013 р. судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Стьопіним Р.С., за результатами проведеної комплексної судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі №5011-15/15501-2012, зазначено про неможливість встановлення кількості теплової енергії, яку було поставлено ПАТ "Київенерго" та спожито ЖБК "Політ" за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161, в обсязі документів та межах компетенції судового експерта - економіста; неможливості підтвердити документально обґрунтованість об'єму та розміру спожитої ЖБК "Політ" за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161, в обсязі документів та межах компетенції судового експерта - економіста; питання "Якими доказами підтверджується середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових мереж "Енергопостачальної організації", з урахуванням якої він повинен визначати кількість теплової енергії "розрахунковим способом", у відповідності до умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161?" не відноситься до компетенції судового експерта-економіста; не надається можливим підтвердити документально вартість спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161, в обсязі наданих документів; неможливо підтвердити документально розмір заборгованості ЖБК "Політ" перед ПАТ "Київенерго" за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2000 р. №1410161 станом на день пред'явлення позову, в обсязі наданих документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 р. поновлено апеляційне провадження у справі №5011-14/15501-2012; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.10.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. у справі №5011-14/15501-2012 призначено у справі додаткову комплексну судово-економічну експертизу з залученням спеціаліста в галузі теплоенергетики.

27.03.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов лист №13093 від 17.03.2014 р., в якому повідомлено про зняття з виконання експертного провадження №13093, в зв'язку з невиконанням ЖБК "Політ" ухвали суду від 03.12.2013 р. в частині оплати вартості проведення судового-економічної експертизи. Також інститутом судових експертиз повернуто суду матеріали справи №5011-14/15501-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 р. поновлено апеляційне провадження у справі №5011-14/15501-2012; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2014 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. у справі №5011-14/15501-2012 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. у справі №5011-14/15501-2012 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.05.2000 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як енергопостачальною організацією, та Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив "Політ", як абонентом, було укладено договір №1410161 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1., предметом договору якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

У відповідності до положень п. 2.1. договору, сторони зобов'язались при виконанні умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Положеннями про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування теплової енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Виходячи зі змісту п.п. 2.2.1 договору, енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору, абонент зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Облік споживання "Абонентом" теплової енергії проводиться по приладах обліку та розрахунковим способом (п. 5.1. договору).

Порядок розрахунків сторони погодили в додатку №4 до договору, відповідно до умов якого споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в районному відділі тепло збуту № 1 за адресою: вул. Строкача, 9, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно п. 3 додатку №4 до договору, сплата за вказаними документами, відповідно до п. 3 додатку 4 до договору, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 171499,73 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 12177,83 грн. - пені, 3391,61 грн. - 3 % річних., у зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором та додатками до нього.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних в матеріалах справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач порушив зобов'язання щодо строків та порядку розрахунку за спожиту теплову енергію.

Відповідач, у період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р., свої зобов'язання за Договором щодо оплати отриманої теплової енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на час розгляду справи становить 171499,73 грн., що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за договором, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 171499,73 грн. основного боргу.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 12177,83 грн. - пені, 3391,61 грн. - 3 % річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання його умов нараховується абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Таким чином, відповідно до умов договору та чинного законодавства України, враховуючи те, що відповідач у встановлений договором № 4540055 від 08.12.2003 р. строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, у позивача наявні правові підстави вимагати стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання пені, три відсотки річних.

Позовна вимога про стягнення 12177,83 грн. - пені, 3391,61 грн. - 3 % річних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "Політ" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. у справі №5011-14/15501-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-14/15501-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Гаврилюк

Г.В. Корсакова