Постанова

від 21.05.2014 по справі 910/5245/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 910/5245/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Бакуліної С.В., Кравчука Г.А.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"Аттика Стиль"

на рішення Господарського суду міста Києва від

20.01.2014 року та постанову

Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 року

у справі № 910/5245/13 Господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Модель Пак"

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Аттика Стиль"

про стягнення 323 600,25 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Чорненький В.І. дов. від 15.05.2014 р.,

відповідача - Довбня К.О. дов. від 18.04.2014 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 20.05.2014 р. у зв'язку з занятістю судді Мачульського Г.М. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г. судді - Бакуліна С.В., Кравчук Г.А.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. (суддя - Балац С.В.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТТИКА СТИЛЬ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" суму основного боргу у розмірі 284 281 грн.; пеню в розмірі 4 660,33 грн.; 10 % штрафу в розмірі 28 428,10 грн.; 20 % річних у розмірі 6 230,82 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 472,01 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 р. (судді - Агрикова О.В., Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Аттика Стиль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "МОДЕЛЬ ПАК" (постачальник) та ТОВ "АТТИКА СТИЛЬ" (покупець) було укладено договір поставки № 25 від 02.04.2012 р.

Умовами договору було передбачено, що постачальник зобов'язується на підставі замовлень покупця поставити та передати у власність останнього товари, найменування та ціна яких визначається у специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти товари і оплатити їх на умовах договору. Покупець надає замовлення постачальнику та оплачує товари згідно з отриманим рахунком. Найменування, ціна та особливі вимоги до товару визначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Замовлення є окремий документом, який визначає асортимент, кількість товару, необхідного для здійснення поставки. На кожне замовлення покупця продавець оформлює окремий рахунок та накладну.

Судами було встановлено, що відповідач підтвердив факт надсилання заявок позивачу.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження поставленого товару, переходить від постачальника до покупця у момент прийняття уповноваженими особами останнього відповідної партії товару у місці доставки. При цьому уповноважені особи покупця роблять відмітку про прийом товару у накладній та надають довіреність на отримання товару, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно із п. 3.2. договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника шляхом попередньої оплати.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що здача-прийом товару відбувається в місті доставки, за участю представників сторін. У випадку відсутності уповноваженого представника постачальника в процесі здачі-прийому товару, покупець здійснює прийом товару за участю представника перевізника (водія/експедитора), з обов'язковим негайним повідомленням постачальника (шляхом складання відповідного акту прийомки товару, а також актів розбіжностей, повідомлень, претензій тощо) про можливі недоліки (в т.ч. але не виключно стосовно кількості асортименту), виявлені в процесі прийому товару.

Відповідно до п. 5.2. договору, товар вважається прийнятим за якістю відповідно до документу, що підтверджує якість та безпеку товару (за необхідності - сертифікату відповідності, гігієнічного висновку чи іншого документа), а за кількістю та найменуванням - згідно транспортної накладної та/або видаткової накладної.

На виконання умов договору, ТОВ "МОДЕЛЬ ПАК" поставило ТОВ "АТТИКА СТИЛЬ" товар на загальну суму 284 281,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 314 від 11.09.2012 року на суму 93 800,00 грн. (т. 1 а.с 23); № 315 від 11.09.2012 року на суму 93 800,00 грн. (т. 1 а.с 24); № 319 від 11.09.2012 року на суму 96 681,00 грн. (т. 1 а.с 25) (які містять підписи та скріплені печатками сторін).

У зв'язку зі поставленим товаром, ТОВ "МОДЕЛЬ ПАК" надало ТОВ "АТТИКА СТИЛЬ" рахунки-фактури для оплати: № 173 від 18.06.2012 року на суму 100 807,20 грн. (т. 1 а.с. 62); № 227 від 16.07.2012 року на суму 95 277,00 грн. (т. 1 а.с. 63); № 263 від 09.08.2012 року на суму 195 440,00 грн. (т. 1 а.с. 64); № 302 від 03.09.2012 року на суму 281 400,00 грн. (т. 1 а.с. 63); № 303 від 03.09.2012 року на суму 87 368,00 грн. (т. 1 а.с. 67); № 326 від 11.09.2012 року на суму 96 681,00 грн. (т. 1 а.с. 68). Відповідачем рахунки оплачені не були.

10.01.2013 року сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків (т. 1 а.с. 26), відповідно до якого за період з 01.01.2012 року по 10.01.2013 року по договору поставки заборгованість відповідача перед позивачем становить 284 281,00 грн.

Проте, відповідач, взяті на себе грошові зобов"язання не виконав.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судами вірно визначено, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та те, що вимога позивачем була виставлена 20.12.2012 року, відповідач повинен був виконати обов'язок щодо оплати до 27.12.2012 року.

Однак, в супереч ст. 530 та ст. 692 Цивільного кодексу України відповідачем було порушено своє зобов'язання за договором, яке полягає в простроченні оплати поставленого товару у розмірі 284 281 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі № 910/5245/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року, позов задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2013 року рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року скасовано, а дану справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій Вищий господарський суд вказав на те, що матеріали справи не містять довіреностей, які підтверджують право покупця на прийом товару. З огляду на зазначене, визнається передчасним висновок господарських судів попередніх інстанцій про доведеність факту поставки відповідачу товару та обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами відзначено, що видаткові накладні містять підпис та відтиск печатки юридичної особи, а в матеріалах справи відсутні докази незаконного використання печатки та відсутні докази наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Також не надано позивачем й доказів звернення до правоохоронних органів стосовно втрати або викрадення печатки.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 року по 10.01.2013 року за договором поставки від 02.04.2012 року № 25, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.01.2013 року складає 284 281 грн. Акт з боку відповідача підписано його головним бухгалтером Сергієнко Т.М. та підпис якого скріплено відбитком печатки ТОВ "АТТИКА СТИЛЬ".

Також, судами було досліджено копію міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 149192 (т. 2 а.с. 32) та копії товарно-транспортних накладних № Р314 від 11.09.2012 року (т. 2 а.с. 33) та № Р315 від 11.09.2012 року (т. 2 а.с. 34) з яких вбачається, що товар було доставлено відповідачу.

Згідно із п. 1.2. договору встановлено, що умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору. Базис поставки СРТ м. Київ.

Відповідно до п. А.4 СРТ Правил Багатосторонньої угоди від 01.01.2000 року № 560 "ІНКОТЕРМС" (далі - Правила), продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.

Відповідно до п. А.5 СРТ Правил продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

Згідно з п. А.7 СРТ Правил продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити звичайно необхідних для одержання товару заходів.

Факт укладення такого договору та прийняття перевізником до перевезення визначеної договором продукції підтверджується наявними у матеріалах міжнародними товарно-транспортними накладними та товарно-транспортними накладними з відміткою перевізника про прийняття цього вантажу до перевезення.

Стосовно ж відсутності відмітки вантажоотримувача про отримання вантажу на товарно-транспортних накладних, колегія суддів відзначила, що така відмітка у якості підтвердження факту поставки (належного виконання продавцем своїх зобов'язань за договором) умовами договору та Правилами CPT Інкотермс також не вимагається.

Суди дійшли висновку про те, що поставку позивачем здійснено належним чином згідно з умовами договору та СРТ, в тому числі покупця (відповідач) повідомлено про здійснення поставки, надано йому відповідні документи, як це передбачено умовами договору. Відтак, з моменту поставки товару згідно з умовами Договору та у відповідності до законодавчо передбаченого порядку, покупець (відповідач) має нести всі ризики його втрати чи пошкодження.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у всіх податкових накладних ТОВ "МОДЕЛЬ ПАК" на вищевказані поставки зазначений договір поставки № 25 від 02.04.2012 року (т. 1 а.с. 95-100).

Відповідач, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів, які б свідчили про невідповідність даних бухгалтерського обліку позивача.

З огляду на викладене, суди дійшли обгрунтованго висновку про доведеність факту поставки товару відповідачу та його зобов'язання оплатити його вартість, штрафні санкції за порушення строків оплати та 20% річних.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аттика Стиль" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 у справі № 910/5245/13 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 у справі № 910/5245/13.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Бакуліна С.В.

Кравчук Г.А.