Постанова

від 28.05.2014 по справі 2а-17933/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2014 року 16:45 № 2а-17933/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Лакмівест» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкового повідомлення - рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство Лакмівест» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС (далі по тексту - позивач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2012р. №0014502204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013р. позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2014р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляду.

Ухвалою суду від 10.04.2014р. справу прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято правомірно.

В судовому засіданні 14.05.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 14 листопада 2012 року по 19 листопада 2012 року відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 1789 від 9 листопада 2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство Лакмівест" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФСБ Охорона" за лютий 2011 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 23 листопада 2012 року № 1080/22-04/34349594, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенство Лакмівест" пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено підприємством податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 120250 грн., у тому числі за лютий 2011 року в сумі 120250 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки ТОВ "Агенство Лакмівест" подало свої заперечення від 4 грудня 2012 року № 04/12.

За результатами розгляду заперечень позивача, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби надіслала на адресу ТОВ "Агенство Лакмівест" лист від 14 грудня 2012 року № 11002/10/22-411, яким повідомила, що висновок по акту від 23 листопада 2012 року № 1080/22-04/34349594 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агенство Лакмівест" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ФСБ Охорона" за лютий 2011 року залишено без змін.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 17 грудня 2012 року № 0014502204, яким збільшено ТОВ "Агенство Лакмівест" суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 120 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 4010100.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 1 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФСБ-Охорона" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенство Лакмівест" укладено договір №1/01Л про взаємну співпрацю в господарчій діяльності в сфері охоронних та інших послуг, за умовами якого сторони приймають на себе обов'язок виконання робіт та послуг у відповідності до своїх статутних завдань та переліку видів діяльності на оплатній основі шляхом проведення організаційних заходів по охороні, надання в оренду спеціалізованих технічних засобів охорони, проведення з персоналом фізичних тренувань, надання кінологічних, монтажно-технічних послуг, технічного обслуговування, інспекційної перевірки постів охорони, та іншої допоміжної діяльності.

На виконання умов договору ТОВ "ФСБ Охорона" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 1 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 12000 грн.,

- № 2 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 15000 грн.,

- № 3 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 15333,33 грн.,

- № 4 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 14500 грн.,

- № 5 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 14166,67 грн.,

- № 6 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 13400 грн.,

- № 7 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 13750 грн.,

- № 8 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 7500 грн.,

- № 9 від 28 лютого 2011 року на суму ПДВ 14600 грн.

Між ТОВ "Агенство Лакмівест" та ТОВ "ФСБ Охорона" 28 лютого 2011 року підписані відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010, № ОУ-0000011, № ОУ-0000012, № ОУ-0000013, № ОУ-0000014, № ОУ-0000015, № ОУ-0000016, №ОУ-0000017 та № ОУ-0000018.

На підтвердження перерахування коштів від ТОВ "Агенство Лакмівест" на користь ТОВ "ФСБ Охорона", згідно договору №1/01Л від 1 січня 2011 року про взаємну співпрацю в господарчій діяльності в сфері охоронних та інших послуг, позивачем надано виписки по рахунку в ПАТКБ "Правекс-Банк".

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФСБ-Охорона» (код ЄДРПОУ 35369297) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Русто» (код ЄДРПОУ 37412684) за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., від 24.07.2012р. №588/22-817/35369297, відповідно до якого встановлено, що в період з 10.11.2010р. по 15.06.2011р. був зареєстрований платником ПДВ. Причина анулювання - ліквідація за власним бажанням. Підприємство є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером) - суб'єкт господарювання, що здійснює посередницьку функцію між вигодо формуючим суб'єктом та вигодо набувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціям чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна, економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють, відсутня.

У підприємства наявні ознаки фіктивності господарської діяльності, а саме «зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово - господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників».

Фінансово - господарська діяльність ТОВ "ФСБ Охорона" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "ФСБ Охорона". Підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином, звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "ФСБ Охорона" за період з 01.02.2012р. по 28.02.2012р.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В якості доказів реальності укладеного між позивачем та ТОВ "ФСБ Охорона" договору, в судовому засіданні представником ТОВ «Агенство Лакмівест» були надані копії судових рішень: ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013р. у справі №2а-7458/12/2670 за позовом ТОВ "ФСБ Охорона" до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2012р. про задоволення позову, залишено без змін та копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014р. у справі №826/5753/13-а за позовом ТОВ "ФСБ Охорона" до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, якою ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013р. та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2013р. про задоволення позову, залишено без змін.

Проте, вказані судові рішення судом до уваги не приймаються, оскільки вони стосуються іншого періоду ніж період у справі №2а-17933/12/2670, а саме - лютий 2011 року.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що за перше півріччя 2011 року ТОВ "ФСБ Охорона" подано декларацію з податку на прибуток, згідно якої додаток АВ (амортизаційні відрахування) не подавався, що свідчить про відсутність будь - яких засобів у ТОВ "ФСБ Охорона". Згідно з АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України на ТОВ "ФСБ Охорона" не зареєстровано автомобільного транспорту.

Згідно з поданою декларацією з ПДВ за лютий 2011 року підприємством задекларовано до сплати всього 659грн., що притаманно підприємствам, які відносяться до категорії «податкова яма».

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Контрагентом перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Крім того, на вимогу суду позивачем та відповідачем не були надані первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "ФСБ Охорона".

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також складені первинні документи не відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012р. №0014502204, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Лакмівест» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенство Лакмівест» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.05.2014р.

Суддя В.В. Амельохін