11/247-06
У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.10.06 Справа №11/247-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Кагітіна Л.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі Соколові А.А.
за участю представників:
позивача: Харитонова М.М., довіреність № 51 від 18.01.2005р.;
відповідача-1: Кірющенко Д.М., довіреність від 01.09.2006р.;
відповідача-2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» в особі
Херсонської обласної дирекції АППБ «Аваль», м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2006 року
у справі № 11/247-06
за позовом Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» в особі
Херсонської обласної дирекції АППБ «Аваль», м. Херсон
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»,
смт. Нововоронцовка Херсонської області
до відповідача-2 Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю «Маяк», с. Хрещенівка
Нововоронцовського району Херсонської області
про визнання договору удаваним в частині дати його укладення
та звернення стягнення на заставлене майно
ВСТАНОВИВ:
Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі Херсонської обласної дирекції АППБ «Аваль», м. Херсон було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс», смт. Нововоронцовка Херсонської області (відповідач-1) і Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк», с. Хрещенівка Нововоронцовського району Херсонської області (відповідач-2) про визнання договору купівлі-продажу № 11/01 від 01.11.2005р. удаваним в частині дати його укладання та застосування до нього правила реально укладеного правочину після 01.12.2005р., а також про звернення стягнення на зерно озимої пшениці врожаю 2006р. у кількості 2540 тон, належного ТОВ «Агросервіс», для задоволення за рахунок заставного майна вимоги позивача в сумі 156.876,00 грн.
Розглянувши справу по суті, господарського суд Херсонської області своїм рішенням від 03.07.2006р. у справі № 11/247-06 (суддя Чернявський В.В.) в позові відмовив.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням суду, у поданій апеляційній скарзі АППБ «Аваль» в особі Херсонської обласної дирекції АППБ «Аваль», позивач у справі, вказує зокрема на те, що судом було допущено неповне з'ясування обставин, що мали значення для справи; обставини, які місцевий господарський суд визнав встановленими, не були доведені належним чином та підтверджені відповідними доказами; судом неправильно застосовано норми матеріального права. Зазначає, що ТОВ «Агросервіс» не могло стати власником майбутнього врожаю озимої пшениці 2006р., навіть придбавши посіви озимої пшениці, оскільки законом та договором встановлена заборона на відчуження майбутнього врожаю. У будь-якому разі навіть ставши добросовісним набувачем посівів, відповідач-1 набув права на врожай з обтяженням у вигляді застави банку. За будь-яких умов (навіть будучи добросовісним набувачем посівів) ТОВ «Агросервіс» міг стати (після збору врожаю озимої пшениці 2006р.) власником тільки обтяженого заставою врожаю озимої пшениці, оскільки право власності на врожай виникає після його отримання, а на час його отримання (липень 2006р.) вступає в силу обтяження, зареєстроване позивачем 15.11.2005р. Договір суборенди земельної ділянки був укладений між відповідачами лише 01.12.2005р., а зареєстрований у порядку, встановленому ЗК України - 20.03.2006р. Отже, право користування земельною ділянкою відповідно до закону перейшло до ТОВ «Агросервіс» лише після державної реєстрації договору суборенди. Саме з дати реєстрації договору суборенди товариство також набуло право власності на посіви озимих культур, проданих СТОВ «Маяк» за договором купівлі-продажу (тобто вже після реєстрації обтяження позивачем). Відповідачі не могли здійснювати залік зустрічних однорідних вимог станом на 11.11.2005р. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2006р. у справі № 11/247-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
ТОВ «Агросервіс», відповідач-1 у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що договір купівлі-продажу № 11/01 від 01.11.2005р. було вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства без будь-яких намірів щодо приховування іншого правочину чи не встановлення реальних наслідків у вигляді цивільних правовідносин. Зазначає, що між відповідачами було здійснено реальну передачу предмету договору купівлі-продажу та здійснено розрахунок за договором готівкою в сумі 120 тис.грн., а решту суми було погашено шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Баланс відповідача-1 за станом на 01.01.2006р., з доданою розшифровкою статей балансу, вказує на відсутність у складі незавершеного виробництва у рослинництві відповідача-2 посівів. Поряд з датою виконання, оспорюваного за датою договору, щодо передачі посівів – 01.11.2005р., цією ж датою відповідач-2 у відповідності з Законом України «Про податок на додану вартість» надав відповідачу-1 податкову накладну з ПДВ на суму 420 тис.грн., у т.ч. 70 тис.грн. ПДВ; відповідач-1 врахував цю податкову накладну при обліку податкового кредиту з ПДВ у листопаді 2005р. за «реєстром отриманих податкових накладних» та у сільськогосподарській податковій накладній з ПДВ за листопад 2005р. Відповідно до Ф.№ 29-сг ТОВ «Агросервіс» надавав звітність про посіви озимої пшениці, у т.ч. придбані відповідно до договору купівлі-продажу, але органи статистики відмовились зараховувати їх, як власні у зв'язку з тим, що відповідно до періодичних щотижневих звітів про стан посівів озимих, які надавалися до органів статистики, посівні роботи виконувались СТОВ «Маяк» і тому віднесені можуть бути тільки до СТОВ «Маяк», а відповідно до заключного звіту про підсумки сівби під урожай 2006р. (Ф. № 4-сг) було внесено відповідні зміни щодо власника посівів. Крім того, відповідно до довідки управління агропромислового розвитку, посіви озимої пшениці обліковуються за ТОВ «Агросервіс». Посіви озимої пшениці існують як окремий об'єкт господарських правовідносин і не зв'язані з укладенням договору суборенди земельної ділянки. Відповідно до даних земельного кадастру, поля, що були засіяні озимими, які є власністю ТОВ «Агросервіс» та озимі, що розташовані на них, не включені до державного реєстру обтяжень навіть на теперішній час. Просить у задоволенні позову відмовити.
Від СТОВ «Маяк» відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Відповідач-2 законним правом на участь свого представника в судових засіданнях не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, відповідно до ст.75 ГПК України, за відсутності відповідача-2.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2520 від 07.09.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 08.09.2006р. розгляд апеляційної скарги було відкладено до 05.10.2006р.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2784 від 04.10.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кагітіної Л.П., Кричмаржевського В.А.
В судовому засіданні 05.10.2006р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
За клопотанням представників позивача і відповідача-1 розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
Як випливає з матеріалів справи, 20.12.2004р. між АППБ «Аваль» (кредитор) і СТОВ «Маяк» (позичальник) був укладений кредитний договір № 010/03-01/444, згідно з п.1.1 якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1.000.000,00 грн. (ліміт кредитування) строком до 19.12.2005р. із сплатою 24 % річних (п.1.1 договору - з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.04.2005р. до кредитного договору).
Також, 20.12.2004р. між АППБ «Аваль» (кредитор, заставодержатель) і СТОВ «Маяк» (застводавець) був укладений договір застави майбутнього врожаю № 03-01/444-2, який забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 010/03-01/444 від 20.12.2004р., укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець зобов'язується перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 920.000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійні тарифи та неустойку в розмірі, у строки та у випадках, передбачених кредитним договором № 010/03-01/444 від 20.12.2004р. (п.1.1 договору застави).
В забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 договору застави, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу майбутній врожай 2005р., а саме:
- озима пшениця на площі 1016 га, запланованої врожайності 25ц з 1 га, у кількості 2540 тон, заставною ціною 400,00 грн. за 1 тону, заставною вартістю 1.016.000,00 грн.;
- озиме жито на площі 34 га, запланованої врожайності 25ц за 1 га, у кількості 85 тон, заставною ціною 350,00 грн. за 1 тону, заставною вартістю 29.750,00 грн.
Загальна заставна вартість складає: 1.045.750,00 грн. Місцезнаходження засіяних земельних ділянок: Херсонська область, Нововоронцовський район, с. Хрещенівка (п.1.2 договору застави).
В подальшому, 27.04.2005р. позивачем і відповідачем-2 була укладена додаткова угода до договору застави, згідно з п.1.1 якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору № 010/03-01/444 від 20.12.2004р. та додаткової угоди до нього № 1 від 27.04.2005р., за умовами якого заставодавець зобов'язується перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 1.000.000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійні тарифи та неустойку в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором № 010/03-01/444 від 20.12.2004р.
Заставодавець не має права без письмової згоди заставодержателя розпоряджатися предметом застави (п.3.1.3 договору застави).
Заставодавець зобов'язується в період збору та після збору врожаю зернових культур 2005р. створити необхідні умови для зберігання заставленого майна та зберігати предмет застави в кількості, зазначеній в п.1.2 цього договору, в місці для зберігання: Херсонська область, Нововоронцовський район, с. Хрещенівка, Механізований тік СТОВ «Маяк» до повного погашення своїх зобов'язань по кредитному договору (п.3.1.7 договору застави).
У разі відсутності у заставодавця (за будь-якою причиною) необхідної кількості сільськогосподарських культур, зазначеної в п.1.2 цього договору, урожай сільськогосподарських культур (2006 і т.д.) стає предметом застави у кількості, зазначеній у п.1.2 цього договору без оформлення будь-яких додаткових угод до цього договору (п.3.1.8 договору застави).
01.11.2005р. між ТОВ «Агросервіс» (покупець) і СТОВ «Маяк» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 11/01, згідно з п.1 якого продавець продає, а покупець купує посіви озимих культур на умовах, що регламентуються даним договором. Предметом договору № 11/01 є посіви озимої пшениці та посіви озимого рапсу, всього 712 га.
Загальна сума договору складає 420.000,00 грн. (п.2.1 договору).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем-2 було порушено зобов'язання щодо збереження предмету застави за договором застави № 03-01/444-2 від 20.12.2004р., а саме - без письмової згоди банку реалізовано врожай озимої пшениці, а кошти від реалізації не було направлено на погашення заборгованості по кредитному договору № 010/03-01/444 від 20.12.2004р. Як вказує позивач, до АППБ «Аваль» перейшло право застави на врожай сільськогосподарських культур 2006р., належний СТОВ «Маяк», про що позивачем було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 15.11.2005р. за № 2595043. На думку позивача, договір купівлі-продажу № 11/01 від 01.11.2005р., укладений між відповідачами, є удаваним в частині дати його укладення. Так, позивач зазначає, що фактична передача посівів від СТОВ «Маяк» до ТОВ «Агросервіс» не могла відбутися 01.11.2005р., оскільки договір суборенди землі, на якій розташовані посіви, був укладений між відповідачами лише 01.12.2005р. Згідно балансу СТОВ «Маяк» станом на 01.12.2005р., на кінець звітного періоду на балансі товариства обліковується незавершене виробництво (розділ ІІ, стаття 120). Враховуючи, що СТОВ «Маяк» було посіяно під урожай 2006р. лише 540 га озимої пшениці і якби договір купівлі-продажу був укладений 01.11.2005р. і відповідно до накладної від 01.11.2005р. переданий саме цього ж числа, ці посіви не могли обліковуватись в оборотних активах СТОВ «Маяк» за станом на 01.12.2005р. За станом на 01.12.2005р. ТОВ «Агросервіс» має у власності лише 47,0 га озимої пшениці і тільки починаючи з лютого 2006р. площа посівів ТОВ «Агросервіс» збільшується на 540 га. 10.11.2005р. від відповідача-2 на адресу банку надійшов лист з клопотанням про пролонгацію строку дії кредитного договору і товариством запропоновано у повторну заставу банку посіви озимої пшениці. Цим відповідач-2 (на думку позивача) підтвердив, що посіви у листопаді 2005р. знаходились у його власності. У зв'язку з цим, позивач вважає, що договір купівлі-продажу посівів від 01.11.2005р. є удаваним в частині визначення дати його укладення, оскільки він не був спрямований на встановлення цивільних правовідносин з цієї дати, а укладений з метою перешкодити АППБ «Аваль», як заставодержателю, звернути стягнення на заставне майно та задовольнити свої вимоги по кредитному договору. На думку позивача, вказаний договір фактично був укладений вже після 01.12.2005р. і відповідно до ст.235 ЦК України до цього договору треба застосовувати правила, які застосовувалися б до угоди, що була укладена після 01.12.2005р., а відповідно вже після того, як позивачем було внесено запис про заставу посівів до державного реєстру обтяжень рухомого майна. Оскільки позивачем було внесено запис про заставу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у листопаді 2005р., ТОВ «Агросервіс» не є добросовісним набувачем, оскільки не міг не знати про обтяження посівів заставою банку. Як вважає позивач, він, як заставодержатель, має право звернути стягнення на майбутній врожай озимої пшениці, належний ТОВ «Агросервіс», з площі 540 га, та задовольнити свої вимоги за кредитним договором. В позові позивач просить визнати договір купівлі-продажу № 11/01 від 01.11.2005р. удаваним в частині визначення дати його укладання та застосувати до нього правила реально укладеного правочину після 01.12.2005р., а також звернути стягнення на зерно озимої пшениці урожаю 2006р. у кількості 2540 тон, належне ТОВ «Агросервіс», з метою задоволення за рахунок заставного майна вимоги позивача в сумі 156.876,00 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 4, 17, 20, 27 Закону України «Про заставу», ст.ст. 9, 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 16, 586 ЦК України, ст.20 ГК України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про заставу», заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Згідно зі ст.20 цього Закону, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Статтею 27 названого Закону передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Згідно приписів ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу № 11/01 від 01.11.2005р. було реально виконано його сторонами. Так, 01.11.2005р. складено акт про передачу відповідачем-2 відповідачу-1 посівів (незавершеного виробництва) на 540 га озимої пшениці та на 172 га озимого рапсу. В період з 01.11.2005р. по 14.11.2005р. за прибутковими касовими ордерами №№ 351, 353, 355, 356, 358, 360, 361, 365, 368, 369, 370, 371 товариство «Маяк» сплатило готівкою товариству «Агросервіс» суму 120 тис.грн. грошових коштів з призначенням платежу: «за договором купівлі-продажу № 11/01 від 01.11.2005р.», а також 11.11.2005р. сторони спірного договору здійснили залік однорідних зустрічних вимог на решту 300 тис.грн. вартості посівів. Згідно до угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 11.11.2005р., укладеної між СТОВ «Маяк» і ТОВ «Агросервіс», перший є боржником перед другим на суму 300 тис.грн. за договором безвідсоткової позики від 01.08.2005р., а ТОВ «Агросервіс» є боржником на таку ж суму перед СТОВ «Маяк» за договором купівлі-продажу посівів від 01.11.2005р. Відповідачами здійснено залік зустрічних однорідних вимог на суму 300 тис.грн.
Договір безпроцентної позики від 01.08.2005р., укладений між відповідачами, згідно умов якого відповідач-1 позичав відповідачу-2 суму 300 тис.грн. зі строком повернення коштів - до 20.10.2005р., не визнаний у встановленому порядку недійсним та недійсність вказаного договору прямо не встановлена законом. Так, у відповідності зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Реальність існування між відповідачами відносин за позикою підтверджується копіями касових ордерів, квитанцій до касових ордерів, звітів про використання підзвітних коштів.
У зв'язку з виконанням спірного договору купівлі-продажу, 01.11.2005р. СТОВ «Маяк» у відповідності з Законом України «Про податок на додану вартість» надало ТОВ «Агросервіс» податкову накладну з ПДВ на суму 420 тис.грн., у т.ч. 70 тис.грн. ПДВ.
ТОВ «Агросервіс» врахувало цю податкову накладну при обліку податкового кредиту з ПДВ у листопаді 2005р. за «реєстром отриманих податкових накладних», та у сільськогосподарській податковій декларації з ПДВ за листопад 2005р. (до складу податкового кредиту в загальній сумі 72.020,00 грн. включена сума 70.000,00 грн. за вказаною податковою накладною від СТОВ «Маяк»; в сумі 1466,67 грн. - за податковою накладною. № 10 від 25.11.2005р. від ПП «Деметра»; в сумі 553,61 грн. – за підсумком сум за чеками, щодо яких за незначною сумою податкові накладні не видаються).
Відповідно до періодичних статистичних звітів про стан посівів озимих, такі звіти надає особа, яка виконала роботи щодо власних посівів (в даному випадку - СТОВ «Маяк»), вказуючи і структуру посівних площ. Зміна володільця цих площ за статзвітністю може відбуватися (і відбулася) вже лише у звіті № 4-сг про підсумки сівби під врожай 2006р.
Посіви озимих існують як окремий предмет господарського обігу та їх відчуження не заборонено діючим законодавством з наступним оформленням користування земельною ділянкою, на якій такі посіви розміщені. Отже, оформлення суборенди землі щодо площі 2352,46 га, серед яких є і 540 га, на яких розміщені посіви озимої пшениці, 01.12.2005р. не є доказом того, що і посіви продано лише 01.12.2005р., а не в день укладення спірного договору – 01.11.2005р.
Баланс СТОВ «Маяк» за станом на 01.12.2005р. свідчить про наявність у цього товариства на кінець листопада 2005р. незавершеного виробництва вартістю в 555 тис.грн., але не свідчить про наявність у цій сумі, як складової певної балансової вартості, спірних посівів.
Відповідно до ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Статтею 586 ЦК України передбачено, що заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.
Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Позивачем не було доведено у встановленому законом порядку того, що спірний договір купівлі-продажу був укладений відповідачами в іншій момент, ніж 01.11.2005р. та факт виконання такого договору (щодо передачі посівів у власність ТОВ «Агросервіс») в іншій даті, ніж 01.11.2005р.
Обставини справи свідчать про те, що ТОВ «Агросервіс» є добросовісним набувачем посівів озимих культур, що є предметом договору купівлі-продажу № 11/01 від 01.11.2005р.
Позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстроване обтяження рухомого майна (посівів озимих культур) 15.11.2005р. за № 2595043, тобто після укладення спірного договору. На час укладення спірного договору в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідного обтяження не було. Таким чином, в силу ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ТОВ «Агросервіс», як добросовісний набувач за відплатним договором набув право власності на спірні посіви озимих культур без обтяжень.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Позивачем, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, не було доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» в особі Херсонської обласної дирекції АППБ «Аваль», м. Херсон, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2006р. у справі № 11/247-06 – без змін.
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
судді Мірошниченко М.В.
Кагітіна Л.П. Кричмаржевський В.А.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 389650 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Радченко О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні