Ухвала

від 28.05.2014 по справі 21/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.05.2014 р. Справа№ 21/220

Господарський суд Львівської області у складі

судді Чорній Л.З. розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи», м. Львів

на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

у справі за позовом: ВАТ «Львівхім», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи», м. Львів

про стягнення 1 211,24 грн.

Представники сторін:

від скаржника: не з'явився

від ВПВР УДВС ГУЮ у Л/о: Роман Н.О.

від стягувача: не з'явився

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи», м. Львів подано скаргу на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів у справі за позовом ВАТ «Львівхім», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи», м. Львів про стягнення 1 211,24 грн.

Ухвалою від 10.04.2014 р. скаргу прийнято судом та призначено до розгляду в засіданні на 24.04.2014 р. Ухвалою суду від 24.04.2013 р. розгляд скарги відкладено на 15.05.14 р. Ухвалою суду від 15.05.14 р. розгляд скарги відкладено на 28.05.14 р.

28.05.14 р. представник скаржника в судове засідання не з'явився.

Представник ВДВС Миколаївського РУЮ в судове засідання з'явився, подав письмові заперечення на скаргу №В-7/09-40/9350 від 10.10.13 р.

Розглянувши матеріали, подані скаржником, заперечення представника ВДВС Миколаївського РУЮ, суд встановив .

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2008 р. позовні вимоги ВАТ «Львівхім» до ТзОВ «Львівські автобусні заводи» задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» на користь ВАТ «Львівхім» 1 102,50 грн. боргу, 98 грн. державного мита та 110 грн. витрат на ІТЗ. На виконання вказаного рішення судом видано наказ.

09.04.14 р. на адресу господарського суду від ТзОВ «Львівські автобусні заводи» надійшла скарга на дії ДВС.

Вказану скаргу мотивує тим, що відповідно до наказу господарського суду Л/о головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львів. обл. винесено постанову від 21.03.2014 р. про арешт коштів боржника. На даний час товариство боржника сплачує рахунки, які надходять на підприємство, а саме орендну плату, податок на землю і т.п. Накладення арешту на всі кошти боржника унеможливлює вчасно сплачувати відповідні рахунки та погашення заборгованості перед колишніми працівниками. З огляду на викладене, просить суд визнати дії головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Л/о неправомірними та скасувати постанову від 21.03.14 р. про арешт коштів боржника.

Представник ВПВР УДВС ГУЮ у Л/о в судове засідання з'явився, проти скарги заперечив в повному обсязі, зазначивши при цьому, що діяв виключно в межах Закону України «Про виконавче провадження», а саме ст. 32,33,52 Закону.

Розглянувши подані суду матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що скарга на дії державного виконавця є безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України „Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.

Статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного, і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Сихівському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції перебувало зведене виконавче провадження про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» ВП № 10552528 з виконання наказу № 21/220, виданого 03.11.2008 р. господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на користь ВАТ "Львівхім" 1 102, 50 грн. боргу, 98 грн. державного мита та 110 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, по якому 16.12.2008 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказане виконавче провадження приєднане до зведеного 16.01.2009 р.

На виконання постанови начальника ВДВС ГУЮ у Львівській області від 21.01.09р. з Сихівського ВДВС Львівського МУЮ для подальшого виконання до підрозділу примусового виконання рішень передано вищезгадане виконавче провадження ВП №10552528, у зв'язку з чим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області 27.01.2009 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження з виконання наказу № 21/220 від 03.11.2008 р. до свого провадження.

Таким чином, станом на 13.05.2014 на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» на користь фізичних, юридичних осіб та держави.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Крім того, згідно ч.1 ст. 33 Закону у разі, якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

З огляду на викладене, державним виконавцем ВДВС ГУЮ у Львівській області при виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» правомірно 21.03.14 р. винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано до банківських установ, оскільки загальна сума заборгованості боржника за виконавчими документами становить 34 649 261,16 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ТзОВ «Львівські автобусні заводи» від 13.05.14 р. №12249/0/1-14/09-14 на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області у справі №21/220 відмовити повністю.

Суддя Чорній Л.З.