Постанова

від 04.06.2014 по справі 12/5007/2/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 12/5007/2/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Саврій В.А. , суддя Мамченко Ю.А.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Клинчук І.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Глезненської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року у справі № 12/5007/2/12 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Сервіс"

до відповідача Глезненської сільської ради

про стягнення в сумі 32 888 грн. 14 коп.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-Сервіс» (надалі-Позивач) звернулося в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (том 1, а.с. 3-4) до Глезненської сільської ради (надалі - Відповідач) про стягнення 26 971 грн. 45 коп. основного боргу, 3 962 грн. 95 коп. пені, 1 186 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 767 грн. 02 коп. річних.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28 лютого 2012 року (том 1, а.с. 78-79), з підстав вказаних у даному рішенні, позов задоволено частково та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 26 971 грн. 45 коп. боргу за виконані роботи, 2 073 грн. 11 коп. пені, 1 186 грн. 72 коп. інфляційних, 767 грн. 02 коп. річних. В задоволенні решти позову - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 4 липня 2012 року (том 1, а.с. 224) рішення господарського суду Житомирської області від 28 лютого 2012 року залишено без зміни, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 3 жовтня 2012 року по справі № 12/5007/2/12 (том 1, а.с. 257-261) постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 4 липня 2012 року та рішення господарського суду Житомирської області від 28 лютого 2012 року в справі № 12/5007/2/12 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. Вищий господарський суд України у постанові вказав, що оскільки спір між сторонами виник з приводу оплати робіт за спірним договором підряду. і в матеріалах справи відсутній кошторис на виконання робіт за договором на виконання ремонтних робіт від 1 грудня 2009 року, в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року відсутня посилка на договір і між сторонами в 2009 році укладались інші договори підряду на ремонт дошкільного навчального закладу Відповідача та для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування (зокрема, для вирішення питання щодо виконання робіт саме за спірним договором) потрібні спеціальні знання, то суди, відповідно до вимог статті 853 Цивільного кодексу України, статті 41 Господарського процесуального кодексу України мали вирішити питання про призначення відповідної судової експертизи.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року в справі № 12/5007/2/12 (а.с. 69-74) позов Позивача до Відповідача задоволено частково.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 26 971 грн. 45 грн. боргу за виконані ремонтні роботи; 2 073 грн. 11 коп. пені, 1 173 грн. 66 коп. інфляційних, 767 грн. 02 коп. 3 % річних. В решті позову відмовлено. Крім того, даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 329 грн. 83 коп..

Відповідач не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою (том 4, а.с. 4-9) до Рівненського апеляційного господарського суду в якій з підстав, вказаних в цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, Позивач, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що господарським судом не взято до уваги акт позапланової виїзної перевірки КРВ у Любарському районі від 26 березня 2010 року як доказ неналежного виконання зобов'язань по Договору.

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційні скарги, що у відповідності частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду.

Представник Відповідача в судове засідання від 4 червня 2014 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том 4, а.с. 20). Водночас, в матеріалах справи міститься заява Відповідача (том 4, а.с. 21) з котрої вбачається, що Відповідач підтримує повністю апеляційну скаргу та просить розглянути її у відсутності представника Відповідача.

Враховуючи вищеописане та приписи статті 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 4 червня 2014 року представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року по справі № 12/5007/2/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому колегія суду виходила з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 1 грудня 2009 року між Відповідачем та Позивачем був укладений договір на виконання ремонтних робіт (далі - Договір; том 1, а.с.7-9).

Відповідно до пункту 1.1 Договору: Позивач здійснює, згідно затвердженого кошторису, який є невід'ємною частиною даного Договору, капітальний ремонт приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Відповідача, а Відповідач приймає і оплачує роботи, виконані Позивачем.

Згідно пунктів 2.1, 3.1, 5.1 Договору: вартість робіт, згідно розрахунку договірної ціни обчисленої на підставі кошторису, складає 30000 грн. з врахуванням ПДВ; Відповідач здійснює оплату виконаних робіт безготівково, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача, згідно підписаних обома сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт; оплата за виконані роботи повинна бути перерахована до 31 грудня 2010 року; роботи рахуються виконаними після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

Пунктами 6.1-6.2 Договору визначено, що: Відповідач зобов'язується провести повні розрахунки відповідно до актів виконаних робіт; остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5-ти робочих днів після підписання обома сторонами актів виконаних робіт, але не пізніше 31 грудня 2010 року.

Відповідно до підпункту 11.1 Договору, термін дії даного Договору встановлюється з моменту його підписання і діє до повного його виконання.

1 грудня 2009 року Відповідачем та Позивачем було підписано первинні кошторисні документи, а саме: зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (том 2, а.с. 28-29, 83-84); локальний кошторис № 2-1-1 (том 2, а.с. 30-33, 77-80) та договірну ціну (том 2, а.с. 26-27, 81-82), згідно котрих вартість ремонтних робіт становить 26 971 грн. 45 коп.

Відповідно, у локальному кошторисі № 2-1-1 від 1 грудня 2009 року сторони визначили види, вартість та обсяги робіт, які Позивач зобов'язалося виконати та зазначили постатейний перелік витрат на виконання робіт.

У зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва від 1 грудня 2009 року сторони визначили повну кошторисну вартість усіх об'єктів ремонту, включаючи кошторисну вартість ремонтних робіт, а також усі інші витрати. Відповідно до договірної ціни, та узгодили визначену на основі кошторису та в межах обумовленої у договорі на виконання ремонтних робіт (30000 грн.), ціну (вартість) робіт в сумі 26 971 грн. 45 коп.

Колегія суду дослідивши матеріали справи, зазначає, що Позивачем у грудні 2009 року було виконано, а Відповідачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 26971 грн. 45 кп., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками Позивача та Відповідача та скріпленими їхніми печатками - довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (форми КБ-3) та актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (форми КБ-2в) (том 1, а.с.10-14).

Дослідивши акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (форми КБ-2), колегія суду констатує, що з нього вбачається, що Позивачем виконано наступні роботи: улаштування перегородок із гіпсокартонних листів товщ. 12мм (роздаточна); улаштування підстильного шару шлакового; улаштування підстильного шару піщаного; улаштування підстильного шару щебеневого; улаштування цементної стяжки товщиною 20мм по бетонній основі площею до 20м.кв. (туалет, кухня, котельня); на кожні 5мм зміни товщини шару цементної стяжки додавати або виключати; улаштування перегородок із гіпсокартонних листів товщ. 12мм вологостійких (туалет); улаштування покриття підлоги із плити ОСБ (зал для ігор та роздаточна); шпаклювання гіпсокартонних перегородок та одноразове стін в столовій; фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами перегородок ГКЛ; ремонт штукатурки прямолінійних укосів всередині будівлі по каменю та бетону цементно-вапняним розчином; фарбування укосів всередині будівлі; шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою; поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін та стель; поліпшене фарбування колером олійним розбіленим стін по штукатурці; поліпшене олійне фарбування дверей всередині будівлі; укладання по цегляних стовпчиках лаг з брусків площею покриття підлоги; антисептування водними сумішами покриттів по фермах; перестилання дощатих простильних покриттів з дощок; фарбування олійними сумішами за 2 рази сталевих труб; пробивання отворів у цегляних стінах при товщині стіни в 1,5 цеглини; установлення вентиляційних грат; забивання борозен ширина борозни до 50 мм, глибина борозни до 20 мм.

Колегія суду звертає увагу на той факт, що даний акт підписано Відповідачем без будь-яких зауважень щодо виконаних Позивачем ремонтних робіт.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою про оплату виконаних підрядних робіт на суму 26 971 грн. 45 коп. (том 1, а.с.15-19). Однак, зазначені вимоги Позивача Відповідач залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення Позивача з позовом про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу в сумі 26971 грн. 45 коп. за актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року по договору на виконання ремонтних робіт від 1 грудня 2009 року.

Колегія суду констатує, що скасовуючи рішення господарського суду Житомирської області від 28 лютого 2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 4 липня 2012 року в даній справі та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 3 жовтня 2012 року, зазначив (том 1, а.с. 260), що в матеріалах справи відсутній кошторис на виконання робіт за договором на виконання ремонтних робіт від 1 грудня 2009 року, в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року відсутня посилка на договір і між сторонами в 2009 році укладались інші договори підряду на ремонт дошкільного навчального закладу Відповідача, то для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування (зокрема, для вирішення питання щодо виконання робіт саме за спірним договором) потрібні спеціальні знання, то суди, відповідно до вимог статті 853 Цивільного кодексу України, статті 41 Господарського процессуального кодексу України мали вирішити питання про призначення відповідної судової експертизи.

У відповідності до частини 1 статті 111-12 Господарського процессуального кодексу України, вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно, ухвалою господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2012 року призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення будівельно-технічної експертизи було поставлено наступні питання:

· фактично проводились Позивачем ремонтні роботи в приміщеннях дитячого дошкільного навчального закладу Відповідача, що зазначені в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (том 2, а.с. 72, 73-76), та які їх обсяг і вартість?

· Чи дублюються роботи, зазначені в актах приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року (договір № 45 від 27 серпня 2008 року, том 1, а.с. 210-212), за березень 2009 року (договір № 1 від 2 березня 2009 року, том 1, а.с. 164-166), за серпень - вересень 2009 року (договір б/н від 30 липня 2009 року, том 1, а.с. 174-176), за вересень 2009 року (договір № 12 від 21 вересня 2009 року, том 1, а.с. 109-110) в наступних документах: акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, том 2, а.с. 72, 73-76);

· у разі повторного зазначення робіт визначити чи фактично вони повторно виконувались, зазначивши, при цьому, обсяг і вартість повторно виконаних робіт та/або повторно зазначених, але не виконаних?

Крім цього, данною ухвалою господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2012 року в даній справі було призначено технічну експертизу документів, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення технічної експертизи документів поставлено наступне питання - у який період часу (у 2009 році чи у 2012 році) були вчинені ОСОБА_3 підписи від імені голови Відповідача у локальному кошторисі №2-1-1 на капітальний ремонт від 1 грудня 2009 року (в графі "Затверджено: Замовник" та графі "Узгоджено: замовник", том 2, а.с. 77-80); договірній ціні на капітальний ремонт приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Відповідача, що здійснюється у 2009 році (в графі "Керівник підприємства (організації) замовника", том 2, а.с. 81-82); зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва від 1 грудня 2009 року (в графі "Затверджено" та графі "Узгоджено: замовник", том 2, а.с. 83-84).

За результатами проведеного експертного дослідження експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок від 22 жовтня 2013 року №7778/7779/13-34/7780/13-33 (том 3, а.с.57-61). У даному висновку експерти вказали, що: встановити час виконання підпису від імені голови Глезненської сільської ради ОСОБА_3 у дослідженій Договірній ціні на будівництво Капітальний ремонт приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Відповідача, що здійснюється у 2009 році (у графі "Керівник підприємства (організації) замовника", том 2, а.с.81-82) не видається можливим із причини перетинання більшості його штрихів із барвною речовиною відтиску печатки фіолетового кольору; встановити час виконання підпису від імені голови Відповідача ОСОБА_3 у досліджених документах не видається можливим через відсутність у документах, які надійшли на експертизу у якості зразків порівняння (вшиті в матеріали справи, том 2, а .с. 96-101, 124-131, 133), записів та підписів, які б співпадали з досліджуваними підписами за морфологічними ознаками їх штрихів та були виконані у період із грудня 2009 року по листопад 2012 року.

Відтак , технічна експертиза документів не встановила у який період часу (у 2009 році чи у 2012 році) були вчинені ОСОБА_3 підписи від імені голови Відповідача у зазначених вище документах.

З огляду на вищевисвітлене, враховуючи відсутність результативного висновку технічної експертизи документів, зважаючи не неможливість проведення судової будівельно-технічної експертизи (у зв'язку з її неоплатою Відповідачем та відмовою щодо проведення її оплати з боку Позивача) судом першої інстанції (і як наслідок колегією апеляційного господарського суду) розгляд справи проводиться на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Колегія суду зауважує, що згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що правовідносини між сторонами виникли на основі договору підряду (виходячи з аналізу договору), що за своїм характером відносяться до господарських, виходячи зі змісту статтей 173, 174 Господарського Кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до статті 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до частини 2 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Відповідно до статті 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши Договір Позивач і Відповідач визначили умови, що є обов'язкові для них.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, так само і під час розгляду спору судом першої інстанції Позивач наполягає, що ним у повному обсязі виконані всі роботи, що передбачені Договором, про що свідчить підписані сторонами акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до вимог частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року № 554, такими доказами є типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Як вбачається з апеляційної скарги Відповідач посилається на недоліки виконаних Позивачем робіт, котрі відображені у акті позапланової виїзної ревізії КРВ у Любарському районі від 26 березня 2010 року (том 4, а.с. 7) при виконанні робіт та у подальшому посилання на них Відповідачем як доведений та встановлений факт, однак, Рівненський апеляційний господарський суд оцінює такі посилання критично, та зважає на те, що Відповідачем, в основу його заперечень покладено висновки, висвітлені в даному акті, окрім якого не додано жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх вимог, не взявши до уваги акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (які відповідають затвердженим типовим формам первинних облікових документів).

Разом з тим, Рівненський апеляційний суд констатує той факт, що акт КРВ від 26 березня 2010 року не є належним доказом порушення Позивачем зобов'язань за Договором (перевищення вартості виконаних робіт) та спричинення збитків Відповідачу. А, сам же акт не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України. Відповідно, акт КРВ без наявності жодного експертного висновку, котрий би підтвердив відповідність висновків даного акту, не може сприйматися як безперечний (належний) доказ дійсності обставин, висвітлених у ньому.

Суд зауважує, що норми частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України визначають, що у разі виникнення між замовником та підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Докази проведення такої експертизи в матеріалах справи відсутні, рівно як і докази звернення Позивача до Відповідача з вимогою про призначення такої експертизи. Даним спростовується твердження Позивача про те, що він був позбавлений можливості самостійно виявити відступи від умов Договору або інших (прихованих) недоліків чи самого завищення їх вартості.

Крім того, згідно зі статті 1 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Що ж стосується відсутності посилання на договір від 1 грудня 2009 року в акті виконаних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2009 року та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за грудень 2009 року, то дане свідчить про неналежне заповнення представниками сторін форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та форми № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Разом з тим, матеріали справи підтверджується факт того, що у 2009 році між Позивачем та Відповідачем укладались й інші договори підряду на виконання робіт по ремонту дошкільного навчального закладу Відповідача, а саме: договір № 1 від 2 березня 2009 року (акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009 р., том 1, а.с.134-170), договір б/н від 30 липня 2009 року (акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень, вересень 2009 року, том 1, а.с.174-184), договір № 12 від 21 вересня 2009 року (акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року, том 1, а.с. 186-192).

Виокремивши перелік та обсяги підрядних робіт виконаних за умовами інших, крім спірного, договорів підряду, проаналізувавши перелік підрядних робіт, визначених актом виконаних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2009 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за грудень 2009 року, підписаними у встановленому порядку обома сторонами та відповідність вказаних робіт локальному кошторису № 2-1-1 від 1 грудня 2009 року, зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва від 1 грудня 2009 року, підписаних сторонами, а також визначення на основі вказаних документів вартості робіт (26971 грн. 45 коп.) в межах ціни робіт, обумовленої Договором (30000 грн.), колегія суду констатує, що підставою виконання Позивачем підрядних робіт в грудні 2009 року (акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року) на суму 26971 грн. 45 коп. є саме договір на виконання ремонтних робіт від 1 грудня 2009 року.

Окрім того, до матеріалів справи не надано будь-яких письмових доказів щодо наявності заперечень щодо якості робіт, передбачених Договором саме на момент підписання акту приймання виконаних робіт за грудень 2009 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (рекламацій, акту з переліком претензій тощо), а отже доводи Відповідача про неякісне проведення Позивачем робіт (виявлення ряду недоліків по кількості та якості робіт) належними доказами не підтверджується.

Щодо посилань Відповідача на те, що Договір не зареєстровано в органах державного казначейства, колегія суддів зазначає, що згідно чинного законодавства саме на Відповідача покладено обов'язок щодо реєстрації бюджетного зобов'язання за договором та актом виконаних підрядних робіт в органах Державного казначейства України. Невиконання Відповідачем норм законодавства щодо реєстрації бюджетного зобов'язання не звільняє Відповідача від зобов'язання за Договором та актом виконаних підрядних робіт. Чинне законодавство не пов'язує дійсність чи недійсність договору із реєстрацією бюджетного зобов'язання в органах Державного казначейства України.

З огляду на усе вищезазначене, колегія суду констатує, що частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1, 4 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково; Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Аналогічні положення містить постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", відповідно до пункту 91 якої передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Доказами, наявними в матеріалах справи підтверджено, що Позивачем належним чином були виконані ремонтні роботи у приміщеннях дитячого дошкільного навчального закладу Відповідача, обумовлені Договором.

Враховуючи те, що Відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства, не виконав належним чином свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, з урахуванням усього вищевказаного, згідно пунктів 3.1, 3.2, 4.1 Договору, статті 193 Господарського кодексу України та статтей 526, 525 Цивільного кодексу України позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 26 971 грн. 45 коп. підлягають до задоволення в повному обсязі. Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд - задовольняє позовні вимоги Позивача в цій частині.

Крім того, за неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором Позивач просить стягнути на свою користь з Відповідача 3962 грн. 95 коп. пені, 1186 грн. 72 коп. інфляційних та 767 грн. 02 коп. 3% річних.

Статтями 610 та 611 Цивільного України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статтей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання зобов'язань, передбачених пунктом 6.1 Договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення таких зобов'язань.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте умовами договору встановлено інше.

Дослідивши розрахунок пені, доданий до позовної заяви (том 1, а.с. 5), суд констатує, що Позивачем на суму основного боргу (26971 грн. 45 коп.) нараховано пені в розмірі 3962 грн. 95 коп. за період з 1 січня 2011 року по 12 грудня 2011 року (за 346 днів прострочки). Рівненський апеляційний господарський господарський суд зауважує, що наведений Позивачем розрахунок пені, з урахуванням умов Договору стосовно строків проведення розрахунків (не пізніше як до 31 грудня 2010 року) та вимог статті 232 Господарського кодексу України, є невірним. Відповідно судом зроблено перахування суми пені, згідно якого правомірним є нарахування пені в розмірі 2073 грн. 11 коп. (нарахованої за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року на суму заборгованості).

Відтак, позивні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 2073 грн. 11 коп.. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1889 грн. 84 коп. слід відмовити.

Що ж стосується інфляційний втрат та річних, то колегія суду зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 1186 грн. 72 коп. інфляційних за період з 1 січня 2011року по 30 листопада 2011 року (індекс інфляції 104,4%) та 767 грн. 02 коп. річних за період з 1 січня 2011 року по 12 грудня 2011 року.

Водночас, Позивачем при розрахунку інфляційних не враховано, що індекс інфляції за період з 1 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року склав 104,3515 %, у зв'язку з чим правомірним є нарахування інфляційних у розмірі 1173 грн. 66 коп. за визначений Позивачем період.

З огляду на що, вимоги Позивача про стягнення на свою користь з Відповідача інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 1173 грн. 66 коп. У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних в сумі 13 грн. 06 коп. слід відмовити.

Окрім того, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок річних, здійснений Позивачем за період з 1 січня 2011 року по 12 грудня 2011 року на суму заборгованості, колегія суду вважає його підставним та обгрунтованим, а тому сума річних в розмірі 767 грн. 02 коп. є правомірною та підлягає стягненню з Відповідача.

Все вищевказане свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги.

Враховуючи усе вищевказане, колегія суду приходить до висновку, що позов Позивача про стягнення з Відповідача в сумі 32888 грн. 14 коп. підлягає до задоволення частково у вищезазначених сумах.

Водночас інші доводи Відповідача, є безпідставними та відхиляються апеляційним господарським судом.

Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем .

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Глезненської сільської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року в справі № 12/5007/2/12 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 12/5007/2/12 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.