Ухвала

від 24.06.2009 по справі 37/190пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/190пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

24.06.09 р.                                                                                               Справа № 37/190пд           

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Паліводі Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м. Донецьк  

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „АТРІЙ”, м. Донецьк

про: визнання договору підряду №12-12/06 від 12.12.2006р. недійсним

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Мізорян Л.К. ( за довіреністю № б/н від 20.01.2009р.);

від Відповідача  - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „АТРІЙ”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про визнання договору підряду №12-12/06 від 12.12.2006р. недійсним.

Ухвалою від 07.10.2008р. зазначений позов прийнятий до розгляду та порушено провадження у справі № 37/190пд.

Ухвалами суду від 16.10.2008р. та від 30.10.2009р. розгляд справи відкладався.

30.10.2008р. судом винесено ухвала по відмову у забезпеченні позову.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.11.2008 року зупинено             провадження у справі за вказаною позовною заявою до повернення матеріалів справи                  № 37/190пд до Господарського суду Донецької області.

У зв'язку із закінченням апеляційного провадження та усуненням обставини,  яка            зумовила зупинення провадження у справі, ухвалою господарського суду Донецької              області від 13.02.2009 року поновлено провадження у справі за вказаною позовною              заявою.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду Донецької області від 13.02.2009р. продовжено процесуальний строк розгляду справи на 1 (один) місяць – до 04.04.2009р.

16.02.2009 р. через канцелярію суду надійшла касаційна скарга на Постанову             Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2009р. у справі 37/190пд та               ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову від 30.10.2008р.

Розпорядженням від 16.02.2009р. у зв'язку з відпусткою судді Попкова Д.О. справу було передано судді Мєзєнцеву Є.І. для вирішення питання про зупинення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.02.2009 року зупинено провадження у справі за вказаною позовною заявою до повернення матеріалів справи                  № 37/190пд до Господарського суду Донецької області.

У зв'язку із закінченням касаційного провадження та усуненням обставини,  яка            зумовила зупинення провадження у справі, ухвалою господарського суду Донецької              області від 15.06.2009 року поновлено провадження у справі за вказаною позовною              заявою, розгляд справи призначено на 24.06.2009р.

Представник Позивача надав заяву від 24.06.2009р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми Відповідача у розмірі 1431946,93грн.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив.

Розглянувши доводи заяви про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника,  який подав позов), має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обов'язковою умовою вжиття забезпечувальних заходів  є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.  Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Наразі, як вбачається із змісту позовної заяви, Позивачем не висувається жодних майнових вимог, які (вимоги) передбачали б необхідність (у разі задоволення) вчинення певних дій на виконання судового рішення у розумінні Закону України „Про виконавче провадження”. Слід зауважити, що застосування реституційних наслідків за змістом ст. 216 Цивільного кодексу України за відсутністю відповідної майнової вимог є правом, а не обов'язком суду.

Суд також зазначає, що відсутність серед предмету позову вимог майнового характеру із конкретно визначеним  розміром стягуваної суми об'єктивно унеможливлює застосування запропонованого Позивачем способу забезпечення, оскільки за змістом п. 6.1. Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”  від 23.08.94 р. N 02-5/611  при накладанні арешту на грошові суми (які є видом майна у розміні ст.ст. 177, 192 Цивільного кодексу України) відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Між тим, навіть при  вирішення питання про застосування реституційних наслідків за власною ініціативою суду у разі задоволення заявленого позову, вжиття запропонованих забезпечувальних заходів не вбачається можливим, оскільки до матеріалів справи не надано належних доказів здійснення Позивачем платежів на користь Відповідача у сумі 1431946,93грн. саме за спірним договором.

Більш того, у світлі приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення відповідними доказами наявності обов'язкової умови  для застосування забезпечувальних заходів – ймовірності утруднення або унеможливлення виконання судового рішення про задоволення позовних вимог - покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку – Позивача. Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження  існування обставин, вказаних у заяві про вжиття забезпечувальних заходів – зазначені твердження мають характер бездоказових припущень.

З огляду на викладене, задоволення клопотання Позивача призвело б до невиправданого і непропорційного порушення балансу майнових інтересів сторін та обмеження поточної господарської діяльності Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволені заяви Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові суми Відповідача у розмірі 1431946,93грн., що знаходяться його рахунках.

2. Ухвала може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення.

                 Суддя