Рішення

від 23.07.2009 по справі 37/190пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/190пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.07.09 р.                                                                                                       Справа № 37/190пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику Левшиній Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31018243

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „АТРІЙ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33340480

про: визнання договору підряду №12-12/06 від 12.12.2006р. недійсним.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з'явився;

від Відповідача  - Мацак О.Ю. (довіреність №б/н від 15.01.2008р.),

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалося з 16.10.2008р. на 30.10.2008р., з 30.10.2008р. на 25.11.2009р. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.11.2008р.  провадження у справі зупинялось, ухвалою від 13.02.2009 року -  поновлялось та призначалося  до розгляду на 14:30 годину 05.03.2009р. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.02.2009р. провадження у справі зупинялось, ухвалою від 15.06.2009р. - поновлялось  із призначенням розгляду на 24.06.2009р. Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалося з 24.06.2009р. на 23.07.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „АТРІЙ”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про визнання договору підряду №12-12/06 від 12.12.2006р. недійсним.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що договір підряду №12-12/06 від 12.12.2006р. є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, оскільки керівник Відповідача, який вчинив правочин не мав необхідного обсягу повноважень, Відповідачем була застосовано обман відносно наявності таких повноважень та через відсутність погодження за істотними умовами.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір підряду №12-12/06 від 12.12.2006р., протокол розбіжностей від 12.12.2006р., лист від 12.12.2006р., акт №2 звірки взаєморозрахунків, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 203,215,230 Цивільного кодексу України, ст.318 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3,22, 54, 56, 57, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 3-122 т.2).

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 27.10.2008р. №01/27-10/08 (а.с.а.с.33, 34 т.1), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: достатність повноважень у свого керівника на вчинення спірного договору згідно Статуту, укладання і виконання спірного договору підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 15.07.2008р. у справі №9/80,  встановлення  сторонами договору способу визначення ціни.

Відповідач також надав також додаткові документи на підтвердження своєї позиції (а.с.а.с. 35-138 т.1, 26-43 т.3), у тому числі – письмові пояснення від 24.11.2008р. №01/24 -11/08 із додатковими запереченнями проти аргументів позовних вимог.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі документами, оскільки їх цілком достатньо для правильної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АТРІЙ”, м. Донецьк (Генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, м. Донецьк  (Замовник) укладений договір підряду №12-12/06 (а.с.а.с.6-13), згідно умов якого Відповідач  зобов`язується за вказівкою Позивача власними силами або силами залучених організацій (субпідрядників) відповідно до проекту виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті: база торгівельної мережі „ОБЖОРА” за адресою м.Донецьк, вул.Професорів Богуславських, 7 „б” та здати замовнику, а Замовник зобов`язується надати Генеральному підряднику будівельний майданчик, передати в повному обсязі проектну документацію, необхідну для виконання робіт, прийняти роботи та оплатити їх.

  Факт виконання Відповідач своїх зобов'язань  за вказаним  договором підтверджується доданими до матеріалів справи актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт: Акт приймання виконаних робіт № 1 від 31 січня 2007 р. на суму 16 036,80 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2 від 31 січня 2007 р. на суму 9 052,80 грн., Акт приймання виконаних робіт № 3 від 31 січня 2007 р. на суму 53 002,80 грн., Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 31 січня 2007 р. на суму 78 092,40 грн.; Акт приймання виконаних робіт від 31.01.2007р. на суму 81 819,00грн., Акт приймання виконаних робіт №2 від 31 січня 2007 р. на суму 320.40 грн., Довідка про вартість виконаних poбiт форми КБ-3 від 31 січня 2007 р. на суму 82 130,40 грн.; Акт приймання виконаних poбіт № 1 від 30 березня 2007 р. на суму 121 150,80 грн., Акт приймання виконаних робіт № 1 * від 30 березня 2007 р. на суму 118 005,60 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2 від 30 березня 2007 р. на суму 168,00 грн., Акт приймання виконаних робіт № 3 від 30 березня 2007 р. на суму 2 626,80 грн., Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 30 березня 2007 р. на суму 241 951,20 грн.; Акт приймання виконаних poбiт № 1 від 30 березня 2007 р. на суму 114 352,80 грн., Акт приймання виконаних poбіт № 1** від 30 березня 2007 р. на суму 67 100,40 грн., Акт приймання виконаних робіт № 1*** від 30 березня 2007 р. на суму 9 333,60 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2/3 від 30 березня 2007 р. на суму 6 099,60 грн., Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 30 березня 2007 р. на суму 196 886,40 грн.; Акт приймання виконаних робіт № 1 від 31 травня 2007 р. на суму 125 618,40 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2/3 від 31 травня 2007 р. на суму 8 916,00 грн., Акт приймання виконаних робіт № 1 ** від 31 травня 2007 р. на суму 79 652,40 грн., Акт приймання виконаних робіт № 1*** від 31 травня 2007 р. на суму 19 789,20 грн., Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 31 травня 2007 р. на суму 233 976,00 грн.; Акт приймання виконаних poбiт № 1 від 29 червня 2007 р. на суму 222 534,00 грн., Акт приймання виконаних робіт № 1** від 29 червня 2007 р. на суму 10 058,40 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2 від 29 червня 2007 р. на суму 3 132,00 грн., Акт приймання виконаних робіт № 1 *** від 29 червня 2007 р. на суму 2 137,20 грн., Акт приймання виконаних робіт № 5 від 29 червня 2007 р. на суму 3 030,00 грн., Акт приймання виконаних робіт № 4 від 29 червня 2007 р. на суму 43 010,40 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2/3 від 29 червня 2007 р. на суму 6 889,20 грн., Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 29 червня 2007 р. на суму 290 791,20 грн.; Акт приймання виконаних робіт № 1 від 28 вересня 2007 р. на суму 117 710,40 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2 від 28 вересня 2007 р. на суму 3 710,40 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2/3 від 28 вересня 2007 р. на суму 3 319,20 грн., Акт приймання виконаних робіт № 6 від 28 вересня 2007 р. на суму 11 667,60 грн. Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 28 вересня 2007 р. на суму 136 407,60 грн.; Акт приймання виконаних робіт № 1/1 від 28 вересня 2007 р. на суму 41 654,40 грн., Акт приймання виконаних робіт № 2/1 від 28 вересня 2007 р. на суму 73,20 грн., Акт приймання виконаних poбіт № 2/3/1 від 28 вересня 2007 р. на суму 2 257,20 грн., Акт приймання виконаних робіт № 6/1 від 28 вересня 2007 р. на суму 3 921,60 грн., Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 28 вересня 2007 р. на суму 47 906,40 грн.; Акт приймання виконаних робіт №1/1-1 від 28 вересня 2007 р. на суму 17 598,00 грн. Довідка про вартість виконаних poбіт форми КБ-3 від 28 вересня 2007 р. на суму -17 598,00 грн. (а.с.а.с.62-138 т.1). Вищезазначені акти приймання виконаних робіт підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.

15.04.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „АТРІЙ”, м. Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 190 279грн.37коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 144 516рн.80коп., пені в розмірі 15 114грн.43коп., інфляційних витрат в розмірі 28 111грн.63коп. та 3% річних в розмірі 2 536грн.51коп. за вказаним вище договором підряду №12-12/06

Рішенням від 15.07.2008р. позовні вимоги задоволені в повному обсягу. Згідно Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2008р., ухвали Вищого господарського суду України від 18.11.2008р., ухвали Верховного суду України від 09.04.2009р. зазначене рішення залишено без змін.

07.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход”, м. Донецьк звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „АТРІЙ”, м. Донецьк про визнання договору підряду №12-12/06 від 12.12.2006р. недійсним, посилаючись на те, що договір підряду №12-12/06 від 12.12.2006р. є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві від 27.10.2008р. №01/27-10/08 (а.с.а.с.33, 34 т.1) та письмових поясненнях від 24.11.2008р. №01/24-11/08 (а.с.а.с.26, 27).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як зазначено в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму ВСУ „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. З огляду на це, та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені  в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму ВСУ „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на з'ясування законності спірного пункту договору,  мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.

Суд зауважує, що оцінка відповідності спірного договору здійснюється відносно законодавства України, що діяло на момент його укладання, що зумовлено приписами ст. 58 Конституції України, якою запроваджено загальне правило заборони ретроспективної дії у часі законів та інших нормативних актів, яке, враховуючи положення  ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу та абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. № 1- рп/99 норми, розповсюджується і на юридичних осіб, а також -  п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, абз. 3 п. 10 чинного Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111.  

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема – Цивільним кодексом України, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України є спірний договір, є недодержання в момент його  вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Виходячи із наведених Позивачем підстав позову, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, що спірний договір є недійсним, оскільки:

-          директор Відповідача міг не мати необхідного обсяг повноважень для підписання спірного договору з огляду на значну суму загальної вартості фактично виконаних робіт, що зумовлює порушення ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України;

-          Відповідач застосував обман, не надавши документи на підтвердження повноважень директора на підписання спірного договору, що вказує на порушення ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України та недійсність спірного договору відповідно до ст.230 Цивільного кодексу України;

-          Договір не містить умов щодо договірної ціни, а також – строку початку і завершення будівництва, які є істотними згідно ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України.

Втім, на думку суду, зазначені аргументи не вказують на наявність обставин, з якими законодавство пов'язувало визнання певних положень договору недійсними, з огляду на таке:

По-перше,  посилання Позивача не ймовірність відсутності у директора Відповідача достатніх повноважень для укладання спірного договору мають характер необґрунтованих припущень, які у повній мірі спростовуються змістом п.9.8 наданого до матеріалів справи Статуту Відповідача (а.с.а.с.35-52 т.1).  Згідно вказаного положення Статуту директор Відповідача управнений укладати будь-які договори, що кореспондується із загальним приписом п. 9.6 Статуту про наявність у директора права вирішувати всі питання, що стосуються діяльності товариства, за винятком тих, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів. В свою чергу, п. 8.3. Статуту не відносить до виключної компетенції загальних зборів учасників Відповідача попереднє/наступне погодження або прийняття рішення про укладання договорів, подібного до спірного. Таким чином, директор Відповідача як його виконавчий орган згідно п. 9.1. Статут був уповноважений на укладання спірного договору і набуття у такий спосіб прав та обов'язків для свого Товариства у розумінні ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України.

По-друге, ствердження про не спрямованості спірного договору не настання реальних наслідків спростовуються преюдиціальними у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України фактами виконання спірного договору сторонами, встановленими рішенням Господарського суду Донецької області у справі №9/80 від 15.07.2008р. (а.с.а.с.53-56 т.1) та первинними документами (а.с.а.с.62-138 т.1), складеними сторонами в перебігу взаємовідносин за спірним договором саме на виконання останнього.

По-третє, згідно ст.ст. 229, 230 Цивільного кодексу України обман відносно повноважень керівника на укладання певного договору взагалі не відноситься до обставин у розумінні вказаних норм, що мають істотне значення, в контексті можливості визнання спірного договору недійсним. Більш того, обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Між тим, як було встановлено судом, керівник Відповідача, що підписав спірний договір, згідно Статуту мав достатній обсяг повноважень – отже, обставина, яка могла б замовчуватися взагалі відсутня. Більш того, суд вважає запропонований підхід Позивача до перевірки повноважень свого контрагенту за договором хибним, оскільки за змістом абз. 4 п. 9.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111 саме на сторону договору покладається обов'язок перевіряти наявність необхідних повноважень у свого контрагента, що у повній мірі узгоджується та може бути реалізоване враховуючи положення ч. 1 ст. 16 та ч.ч.1, 2 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

По-четверте, твердження про відсутність у спірному договорі істотних умов взагалі не стосується питання дійсності зазначеного договору, а пов'язаний із фактом укладання договору і його існування як правової підстави для кореспондуючих прав і обов'язків сторін. В свою чергу, факт укладання спірного договору підтверджено судовими актами, прийнятими в межах справи №9/80, а  виконання його умов сторонами достатньою мірою вказує на узгодженість всіх необхідних для існування правовідносин умов. При цьому, суд погоджується із слушними зауваженнями з цього приводу, викладеними Відповідачем у п. 3 відзиву від 27.10.2008р. №01-27-10/08 (а.с.а.с. 33, 34 т.1), та п. 3 письмових пояснень від 24.11.2008р. №01/24-11/08 (а.с.а.с.26,26 т.3) адже спірний договір містить положення про порядок визначення зазначених умов договору:

- п.2.2. – встановлює порядок визначення вартості робіт згідно держаних будівельних норм України із застосування узгоджених сторонами показників стосовно тарифної ставки, прибутки, адміністративних витрат та вартості матеріалів, що цілком узгоджується із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України;

- ч. 2 ст. 846 Цивільного кодексу України визначає порядок визначення строків за відсутністю їх безпосереднього встановлення у договорі, який (порядок) дає підстави стверджувати про те, що у світлі фактичного виконання робіт за спірним договором і їх прийняття Позивачем без зауважень, сторони достатньою мірою врегулювали свої правовідносин в цій частини, що узгоджується із умовами п. 2.6. договору підряду, які визначають порядок встановлення планових обсягів робіт у кожному поточному місяці.

Поряд із цим, суд вважає за необхідне звернути увагу Позивача на те, що за змістом ст.1, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України і ст. 20 Господарського кодексу України застосування будь-якого способу судового захисту, у тому числі – і визнання договору недійсним – передбачає наявність порушеного у зв'язку із існуванням такого договору певних суб'єктивних прав і обов'язків Позивача. Між тим, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем ані за змістом позовної заяви, ані за змістом інших документів не вказано, в чому полягає у розглядуваному випадку порушення його прав або інтересів та не надано доказів на обґрунтування такого факту порушення.

Встановлені судом обставини та їх права оцінка зумовлюють відмову у задоволенні заявлених вимог через їх юридичну і доказову неспроможність.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем  судові витрати підлягають віднесенню на  його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6,  33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018243) до Товариство з обмеженою відповідальністю „Атрій”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33340480) про визнання договору підряду №12-12/06 від 12.12.2006р., укладеного між ТОВ „Восход” та ТОВ „Атрій” недійсним  у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 23.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 23.07.2009р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.