Рішення

від 22.04.2009 по справі 46/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2009 р.                                                Справа № 46/30

За позовомДержавного підприємства “Національно-енергетична компанія “Укренерго” в особі Південно-Західної електроенергетичної системи

До Державного підприємства з науково-технічних робіт по енергозбереженню в енергетиці “Укренергоефективність”

Простягнення 9 285,12 грн.    

                                                                                        Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаГоропашний І.В.—представник за довіреністю від  26.01.2009 р. № 318131

Від відповідача Сімончук О.В.—представник за довіреністю від 15.04.2009 р. № 110

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2008 року Державне підприємство “Національно-енергетична компанія “Укренерго” в особі Південно-Західної електроенергетичної системи звернулося до суду з позовом до Державного підприємства з науково-технічних робіт по енергозбереженню в енергетиці “Укренергоефективність” про стягнення 7 737,60 грн. збитків та 1 547,52 грн. штрафу.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-46/11389 від 17.10.2008 р. вказану позовну заяву повернуто без розгляду в порядку ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2008 р. № 05-5-46/11389 про повернення позовної заяви скасовано, матеріали передано для розгляду до суду першої інстанції.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва позовні матеріали передано для розгляду судді Шабуніну С.В.

Ухвалою від 10.03.2009 р. порушено провадження у справі за вищевказаним позовом № 46/30, розгляд справи призначено на 06.04.2009 р.

У судове засідання, призначене на 06.04.2009 р. представник відповідача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвали від 10.03.2009 р. не надав. Представник позивача вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.04.2009 р.

14.04.2009 р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення суми позову, відповідно до якої Державне підприємство “Національно-енергетична компанія “Укренерго” в особі Південно-Західної електроенергетичної системи зменшує позовні вимоги та просить стягнути з Державного підприємства з науково-технічних робіт по енергозбереженню в енергетиці “Укренергоефективність” 4 200,00 грн. збитків, завданих поставкою товару неналежної якості та 840,00 грн. штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості товару.

22.04.2009 р. в ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити з врахуванням заяви про зменшення суми позову № 10-1/1048 від 03.04.2009 р. Відповідно до позовної заяви, заяви про зменшення ціни позову та пояснень представника позивача звернення Державного підприємства “Національно-енергетична компанія “Укренерго” в особі Південно-Західної електроенергетичної системи до суду зумовлене порушенням відповідачем зобов'язань за договором на виготовлення та поставку науково-технічної продукції № 220/07/2007 від 03.07.2007 р. За твердженням позивача відповідач поставив йому товар неналежної якості, оскільки під час проведення заміни придбаної у нього комутаційної панелі ПК ТС-64 з вбудованим комплектом експлуатаційного програмного забезпечення було виявлено, що така панель є недієздатною. Зважаючи на те, що відповідач відмовився провести гарантійний ремонт поставленого товару, позивач був змушений замовити та оплати ремонтні роботи самостійно. Вартість таких ремонтних робіт, проведених третьою стороною, позивач вважає своїми збитками, які просить стягнути з відповідача відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України. Крім того, на вартість ремонтних робіт позивач нараховує 20 % штрафу в порядку ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України і також просить стягнути їх з відповідача.  

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що позивач безпідставно визначив вартість неякісного на його думку обладнання, поставленого за договором від 03.07.2007 р. та не довів факту наявності у ньому недоліків, оскільки дефектний акт або ж інший підтверджуючий документ йому не надавався. Також відповідач стверджує, що не поставляв позивачеві програмне забезпечення, а тому не може нести відповідальність у зв'язку з його несправністю.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

03.07.2007 р. Державне підприємство з науково-технічних робіт по енергозбереженню в енергетиці “Укренергоефективність” в якості виконавця та Державне підприємство “Національно-енергетична компанія “Укренерго” в якості замовника уклали договір № 220/07/2007, за умовами якого виконавець (відповідач) зобов'язався забезпечити виготовлення та поставку комплекту додаткового устаткування для оснащення автоматизованої системи диспетчерського керування Південно-Західними енергосистемами, а замовник (позивач) —прийняти та оплатити дану науково-технічну продукцію.   

Згідно з п. 2.2 та п. 4.1 вказаної угоди кількісний склад устаткування, що поставляється вказується в специфікації до договору (додаток № 1), а його вартість визначається протоколом про договірну ціну і становить 16 290,00 грн.

У специфікації (додатку № 1 до договору) сторони погодили виготовлення та поставку засобів відображення колективного користування ЗВІКК у складі однієї панелі комутаційної ПК ТС-64, семи блоків індикаторів сегментних зі знаком БІС3 ГСИБ 5.100.059, одного комплекту монтажних частин та одного комплекту експлуатаційної документації. Відповідно до специфікації вартість обладнання разом з додатковими витратами (транспортні витрати, витрати на тару, упаковку, реквізит, запасні частини і комплектацію, заготівельно-складські витрати) складає 16 290,00 грн.

Виходячи з розділу 3 договору від 03.07.2007 р. оплата вартості обумовленого угодою товар проводиться поетапно, шляхом сплати 30 % його вартості протягом п'яти календарних днів від дати підписання договору та 70 % вартості —протягом одного календарного дня після одержання замовником готового устаткування.

22.08.2007 р. позивач перерахував відповідачеві визначений договором аванс у сумі 4 887,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5767.

23.10.2007 р. відповідач передав, а позивач прийняв товар за договором на створення та поставку науково-технічної продукції від 03.07.2007 р., що підтверджується накладною № 23 від 23.10.2007 р. на суму 16 290,00 грн. Як слідує з вказаної накладної позивачеві були передані одна панель комутаційна ПК ТС-64 вартістю 2 983,20 грн., сім блоків індикаторів сегментних вартістю 7 232,40 грн., один комплект монтажних частин вартістю 1 320,00 грн. та один комплект експлуатаційного програмного забезпечення на ПК ТС-64 вартістю 4 754,40 грн.     

Під час обговорення обставин справи представник відповідача вказував на невірне визначення вартості поставлених позивачеві найменувань товарів, оскільки в довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ціна на всі отримані позивачем найменування вказані не були. Суд відхиляє вказані заперечення представника відповідача, зважаючи на те, що спірної довіреності до матеріалів справи долучено не було, а також з огляду на те, що ціна товару була погоджена сторонами у специфікації і протоколі погодження договірної ціни, а також вказана у видатковій накладній постачальника та не може визначатися довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, що була виписана позивачем.   

01.11.2007 р. позивач провів з відповідачем остаточний розрахунок за устаткування, сплативши 11 403,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 7371.  

У п. 9.6 договору від 03.07.2007 р. виконавець (відповідач) зобов'язався здійснювати гарантійне обслуговування науково-технічної продукції протягом 18 місяців з моменту вводу устаткування в експлуатацію, але не більше 24 місяців з дати поставки.

За твердженнями позивача замовлена у відповідача науково-технічна продукція була придбана як резервна та мала використовуватися Південно-Західною електроенергетичною системою (відособленим структурним підрозділом Державного підприємства “Національно-енергетична компанія “Укренерго”) у разі виходу з ладу наявного робочого устаткування.

Позивач вказує, що 08.04.2008 р. у зв'язку з виходом з ладу робочого обладнання у підприємства виникла необхідність вводу в експлуатацію придбаної у відповідача панелі комутаційної ПК ТС-64 з програмним забезпеченням. Під час проведення заміни обладнання було виявлено, що зазначена панель є недієздатною, про що комісією зі складу працівників  Південно-Західної електроенергетичної системи складено акт від 08.04.2008 р.

Згідно з актом від 08.04.2008 р. в процесі випробування обладнання було виявлено, що придбана у відповідача панель комутаційна ПК ТС-64 є недієздатною, про що свідчить відсутність вихідних сигналів, які надходять з ПК ТС-64 на світлові індикатори телесигналізації положення вимикачів на диспетчерському щиті. За висновками вищевказаної комісії дана панель підлягає гарантійному ремонту фахівцями постачальника (відповідача).    

08.04.2008 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 24-38-1192, яким просив виконати гарантійний ремонт панелі комутаційної ПК ТС-64 з огляду на виявлення її недієздатності.

Листом від 03.06.2008 р. № 40/122 відповідач зобов'язався перед позивачем виконати гарантійний ремонт панелі комутаційної ПК ТС-64 до вересня 2008 року.

Позивач вказує, що 18.09.2008 р. надіслав відповідачеві лист № 24-38/3228, яким просив Державне підприємство з науково-технічних робіт по енергозбереженню в енергетиці “Укренергоефективність” відрядити фахівця для визначення причин недієздатності пристрою ПК ТС-64, скласти акт обстеження та провести ремонт. Відповідач стверджує, що не отримував зазначений лист. Оскільки до матеріалів справи позивачем не було приєднано доказів надсилання листа від 18.09.2008 р. на адресу відповідача, він не приймається судом в якості доказу повторного звернення замовника до виконавця.  

Позивачем також приєднано до матеріалів справи дефектний акт опробування обладнання від 23.09.2008 р., складений комісією в складі заступника начальника служби зв'язку і телемеханіки ВАТ АК “Вінницяобленерго” та начальників різних підрозділів Південно-Західної електроенергетичної системи. Вказаним актом також було зафіксовано недієздатність панелі комутаційної ПК ТС (№ 151) з комплектом експлуатаційного програмного забезпечення на ПК ТС-64.  Доказів пред'явлення даного акту відповідачеві до матеріалів справи позивачем не надано.

Листом № 24-1/3368 від 02.10.2008 р., у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з гарантійного ремонту, позивач звернувся до відповідача з вимогою замінити недієздатну панель комутаційну ПК ТС-64 з вбудованим комплектом експлуатаційного програмного забезпечення на дієздатну тобто працюючу у термін до 07.10.2008 р. (копія фіскального чеку про відправку в матеріалах справи).

За твердженнями відповідача, не запереченими представником позивача, відповідно до скарг на недієздатність обладнання на адресу Південно-Західної електроенергетичної системи направлявся спеціаліст. Спеціалістом відповідача недієздатності обладнання  виявлено не було, у зв'язку з чим акт про несправність устаткування чи програмного забезпечення не складався, двосторонні документи не підписувалися. Разом з тим, позивач стверджує, що обладнання було недієздатним, а зважаючи на бездіяльність відповідача у питанні проведення гарантійного ремонту та з огляду на виробничу необхідність у його використанні 09.02.2009 р. Південно-Західна електроенергетична система звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-технічний центр Енергозв'язок” з листом № 24-38/363 від 09.02.2009 р. про проведення ремонту панелі комутаційної ПК ТС-64 № 151, що входить до складу системи відображення технологічних параметрів на диспетчерському щиті, створеної на базі контролера протоколів (КПР).

Позивач зазначає, що за проведені Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-технічний центр Енергозв'язок” ремонтні роботи панелі комутаційної ПК ТС-64 № 151 підприємством було сплачено 4 200,00 грн., що становлять його прямі збитки, заподіяні відповідачем. На підтвердження понесення таких збитків до матеріалів справи було надано акт здачі-приймання робіт з ремонту № 1 за березень 2009 року та платіжне доручення № 739 від 04.03.2009 р. на суму 4 200,00 грн.

Вивчивши всі суттєві обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, спричинених поставкою товару неналежної якості, зважаючи на таке:

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).   

Згідно з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Такий договір може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Аналіз умов договору від 03.07.2007 р. № 220/07/2007 та положень чинного законодавства дають підстави стверджувати, що укладений сторонами правочин містить елементи як договору підряду, так і договору поставки, оскільки відповідач зобов'язався як виготовити за завданням позивача устаткування, так і передати його у встановленому в угоді сторін місці у власність позивачеві.

Відповідно до позовної заяви та заяви про зменшення суми позову свої вимоги позивав ґрунтує зокрема на ст.ст. 224, 231 та 269 Господарського кодексу України. Так, в ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками у даній статті розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.  

У ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

У наданих позивачем документах, якими він доводить свої вимоги, вказується придбане у відповідача обладнання виявилося недієздатним. На вимогу суду пояснити, що входить до поняття недієздатності обладнання пояснень від представника позивача отримано не було. Виходячи з матеріалів справи недієздатність обладнання полягала у відсутності вихідних сигналів, які надходять з панелі комутаційної ТС-64  на світлові індикатори телесигналізації положення вимикачів на диспетчерському щиті.  

Як вбачається з акту № 1 за березень 2009 року в якості ремонтних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-технічний центр Енергозв'язок” було виконано для Південно-Західної електроенергетичної системи настроювання модуля, переустановлення вбудованого програмного забезпечення та тестування автономне блоку. Тобто, з даного акту слідує, що роботи по доукомплектуванню придбаного у відповідача устаткування не проводилися, роботи по встановленню іншого (справного, правильного тощо) програмного забезпечення не велися, комплектуючі та складові частини не лагодилися і нові не монтувалися.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку про відсутність підстави вважати, що відповідач поставив позивачеві неякісну, некомплектну, несправну продукцію, тобто підстави вважати, що Державне підприємство з науково-технічних робіт по енергозбереженню в енергетиці “Укренергоефективність” порушило господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності щодо якості виготовленої та поставленої продукції також відсутні.         

Крім того, розглядаючи даний спір, суд враховує, що на момент дослідження доказів у даній справі придбане у відповідача обладнання вже використовується позивачем за призначенням, оскільки дії по його запуску та кінцевому введенню в експлуатацію були проведені Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-технічний центр Енергозв'язок”. У зв'язку з цим, встановити причини його неробочого стану за допомогою спеціальних знань станом на час розгляду спору неможливо.

Крім цього, слід відмітити, що умовами договору не передбачено обов'язку відповідача по вводу в експлуатацію (монтуванню, запуску, настроюванню, тестуванню тощо) поставленого позивачеві обладнання з програмним забезпечення. Тобто, дії по проведенню заміни панелі комутаційної з програмним забезпеченням проводилися позивачем самостійно, власними силами, на власний страх і ризик. При цьому позивачем не подано технічну документацію на спірну науково-технічну продукцію чи інше матеріальне підтвердження того, що до гарантійного обслуговування (обов'язок відповідача згідно з п. 9.6 договору) належать дії по встановленню та вводу устаткування в експлуатацію.  

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження заявлених вимог та не довів фактів порушення відповідачем обов'язків за договором від 03.07.2007 р. № 220/07/2007.

Зважаючи на недоведеність порушень зобов'язань з боку відповідача, вимоги про стягнення штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України відсутні.

За таких обставин, у позові Державного підприємства “Національно-енергетична компанія “Укренерго” в особі Південно-Західної електроенергетичної системи до Державного підприємства з науково-технічних робіт по енергозбереженню в енергетиці “Укренергоефективність” про стягнення 4 200,00 грн. збитків та 840,00 грн. штрафу слід відмовити повністю.

Згідно з нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.  

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд—

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                             С.В. Шабунін

Справа №  46/30

22.04.09