Рішення
від 25.01.2010 по справі 46/30
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/30 25.01.10

За позовомАкціонерної енергетичної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" доЛікарні з поліклінікою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області простягнення 25 005,94 грн. Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

від позивачаІваненко І.П. -представник за довіреністю від 10.07.2009 р. № Д07/2009/07/10-7 від відповідача Алейнічева Ю.В. -представник за довіреністю від 24.12.2009 р. № 26/488, Мазуренко С.В. -представник за довіреністю від 24.12.2009 р. № 26/489

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергетична компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до Лікарні з поліклінікою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з позовом від 27.11.2009 р. № 048-71-13842 про стягнення 17 529,45 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію відповідно до договору від 19.08.2002 р. № 8958, 3 268,40 грн. пені, 3 272,71 грн. інфляційної складової боргу, 935,37 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/30 від 04.12.2009 р., яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.12.2009 р.

25.12.2009 р. в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що суму основного боргу, пені, інфляційну складову боргу та 3 % річних перераховано на користь позивача, на підтвердження чого надав суду відповідні платіжні доручення, а також просив суд при вирішення спору по суті зменшити суму 3 % річних до одного.

Ухвалою від 25.12.2009 р. розгляд справи було відкладено на 25.01.2010 р.

У судове засідання, призначене на 25.01.2010 р., з'явилися представники позивача та відповідача, які надали для залучення до матеріалів справи додаткові докази.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Акціонерної енергетичної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленої на його користь електричної енергії. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір від 19.08.2002 р. № 8958 з додатками, розрахунок ціни позову, розрахунок основного боргу, акти приймання-передачі товарної продукції, звіти про використану активну електричну енергію та розрахунки-розшифровки за спірний період.

Представник відповідача просив не стягувати з установили суму основного боргу, оскільки його вже сплачено та подав клопотання, відповідно до якого просив суд зменшити заявлену позивачем до стягнення суму пені.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.1998 р. Акціонерною енергетичною компанією "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" та Лікарнею з поліклінікою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області укладено договір № 8958, який було переукладено 19.08.2002 р. (надалі -договір). За умовами вказаного договору позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач -своєчасно здійснювати її оплату.

Відповідно до п. 2 додатку 4 до договору щомісячно 22 числа споживач (відповідач) зобов'язаний направляти свого представника до позивача для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий період за формою додатку № 9 до цього договору, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для оплати використаної електроенергії у наступному розрахунковому періоді, а також інших платіжних документів.

Згідно пункту 1 додатку 4 до договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електричну енергію протягом розрахункового періоду до 22 числа кожного місяця.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, актами приймання-передачі товарної продукції, рахунками-розшифровками на оплату та звітами про використану електроенергію за період з 01.09.2008 р. по 01.11.2009 р. стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду електричної енергії на суму 208 491,32 грн., а також оплати останнім її вартості у розмірі 187 339,44 грн. Тобто, борг відповідача перед позивачем станом на час звернення позивача до суду з даним позовом складав 17 529,45 грн.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у період з 03.12.2009 р. по 17.12.2009 р. сплатив на користь позивача 25 363,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.12.2009 р. № 76, від 10.12.2009 р. № 420, від 17.12.2009 р. № 280, № 281, № 282 та № 422.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі в разі відсутності предмету спору.

Зважаючи на подання суду доказів погашення заборгованості з оплати вартості поставленої позивачем відповідачеві електричної енергії за договором від 19.08.2002 р., провадження у справі в частині вимог про стягнення 17 529,45 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 3 268,40 грн. пені, 3 272,71 грн. інфляційної складової боргу, 935,37 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,75 % за кожен день прострочення платежів, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Разом з тим, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Розглядаючи даний спір, суд враховує, що перерахована відповідачем сума коштів платіжними дорученнями від 03.12.2009 р. № 76, від 10.12.2009 р. № 420, від 17.12.2009 р. № 280, № 281, № 2852, № 422 перевищує заявлені позовні вимоги про стягнення основної заборгованості, включаючи нараховані позивачем суми пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних, але не вважає такий факт підставою для відмови позивачеві у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки в указаних платіжних дорученнях, призначенням платежу коштів в розмірі 6 826,30 грн., 2 999,67 грн., 4 540,16 грн., 391,76 грн., 9 405,20 грн. та 1 204,33 грн. є сплата боргу за договором, а таке призначення грошових сум, як пеня за порушення строків оплати за договором, 3 % річних чи інфляційні нарахування, платником вказані не були. За таких обставин, позивач правомірно не врахував дані кошти в рахунок погашення відповідачем пені та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України. Крім того, суд звертає увагу на те, що розгляд справи № 46/30 відкладався і відповідач не був позбавлений можливості звернутися до банківської установи з вимогою про зміну призначення платежу за коштами, сплаченими позивачу за переліченими вище платіжними дорученнями.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок -здійснено правильно. Разом з тим, зважаючи на пояснення відповідача, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Тому, враховуючи відсутність відомостей від позивача про негативні для підприємства наслідки неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати спожитої електричної енергії, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 236,00 грн.

Таким чином, на користь позивача стягненню підлягають 236 грн. пені, 3 272,71 грн. інфляційної складової боргу та 935,37 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

У зв'язку з тим, що відповідач перерахував позивачеві суму боргу після звернення останнього до суду для відновлення своїх прав, понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 17 529,45 грн. основного боргу припинити.

2. В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Лікарні з поліклінікою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 85-А, ідентифікаційний код 25572855) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 236 (двісті тридцять шість) грн. пені, 3 272 (три тисячі двісті сімдесят дві) грн. 71 коп. інфляційної складової боргу, 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 37 коп. 3 % річних, 250 (двісті п'ятдесят) грн. 06 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Омельченко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.01.2010
Оприлюднено08.12.2014
Номер документу41759361
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —46/30

Постанова від 07.07.2011

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Рішення від 25.01.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Омельченко Л.В.

Ухвала від 02.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Омельченко Л.В.

Ухвала від 28.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Омельченко Л.В.

Постанова від 27.09.2011

Господарське

Вищий господарський суд України

Рогач Л.I.

Рішення від 22.04.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Шабунін С.В.

Постанова від 12.06.2008

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рєпіна Л.О.

Рішення від 17.03.2008

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ільїн О.В.

Постанова від 11.07.2006

Господарське

Вищий господарський суд України

Овечкін В.Е.

Постанова від 26.06.2006

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні