Постанова

від 19.06.2014 по справі 913/3355/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 913/3355/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіБакуліна С.В., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року у справі№ 913/3355/13 господарського судуЛуганської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Луганської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Малого приватного підприємства "Фірма "Елта" про внесення змін до договору оренди землі від 06.02.2001 року, державна реєстрація від 21.02.2001 року за № 3479

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився, - відповідача:не з'явився, - третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 06.02.2001 року, державна реєстрація від 21.02.2001 року за № 3479.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.01.2014 року у справі № 913/3355/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - мале приватне підприємство "Фірма "Елта" (далі за текстом - МПП "Фірма "Елта").

Клопотанням від 12.02.2014 позивач просив суд вийти за межі позовних вимог та внести зміни у розділ VII "Юридична адреса та підписи сторін", а саме: слова, цифри та знаки "Підприємець ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1" змінити на слова, цифри та знаки "Мале приватне підприємство "Фірма "Елта", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 05246131, місцезнаходження: Луганська область, м. Луганська, вул. 30 лєт Побєди, 37/56 в особі директора Слюсаря Анатолія Павловича ".

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року у справі № 913/3355/13 позовні вимоги ФОП "ОСОБА_4 задоволено частково: внесено зміни до договору оренди землі від 06.02.2001 року, державна реєстрація від 21.02.2001 року за № 3479 з наступними змінами, який укладений з Луганською міською радою, відносно земельної ділянки загальною площею 0, 0045 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, змінивши в преамбулі договору слова, цифри та знаки "підприємець ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 04.06.1999 року, що мешкає в АДРЕСА_1" на слова, цифри та знаки "Мале приватне підприємство "Фірма "Елта", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 05246131, місцезнаходження: Луганська обл., м. Луганськ, вул. 30 лєт Побєди, 37/56 в особі директора Слюсаря Анатолія Павловича, який діє на підставі Статуту (нова редакція)"; змінивши у розділі VII "Юридична адреса та підписи сторін" слова, цифри та знаки "Підприємець ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1" на слова, цифри та знаки "Мале приватне підприємство "Фірма "Елта", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 05246131, місцезнаходження: Луганська область, м. Луганська, вул.30 лєт Побєди, 37/56 в особі директора Слюсаря Анатолія Павловича". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Луганська міська рада звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року у справі № 9913/3355/13 апеляційну скаргу Луганської міської ради задоволене частково, рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року частково скасовано, у задоволенні уточненого позову ФОП ОСОБА_4 до Луганської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - МПП "Фірма "Елта" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.02.2001 року, реєстрація від 21.02.2001 року за № 3479, зі змінам до нього, щодо земельної ділянки площею 0, 0045 га за адресою: АДРЕСА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року у справі № 913/3355/13, а рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 15, 30 "Про оренду землі", ст. 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 377, 651 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року № 03-05/819 для розгляду касаційної скарги у справі № 913/3355/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., завантаженістю суддів Дроботової Т.Б. та Волковицької Н.О., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.02.2001 року між виконавчим комітетом Луганської міської радою (орендодавцем) та підприємцем ОСОБА_4 (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований 21.02.2001 року за № 3479), за умовами якого орендодавець за плату передав в оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 0, 0045 га, розташовану в АДРЕСА_2

Згідно п. 4.2. Договору зміна його умов можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що договором про внесення змін від 04.02.2011 року сторони продовжили строк дії вказаного договору ще на 1 рік.

Також, судами встановлено, що 06.02.2012 року сторонами було укладено договір про внесення змін до зазначеного договору, яким внесено зміни до п. 1.1. розділу І "Предмет договору" шляхом заміни слів "в АДРЕСА_2; зміни у п. 1.2. розділу І "Предмет договору" слів та знаків "терміном на одинадцять років під розміщення торговельного павільйону (некапітальна споруда) без права здійснення будівельних робіт" словами "терміном на шістнадцять років під розміщений торговельний павільйон".

Вказані додаткові угоди зареєстровані у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами, 13.08.2012 року між ОСОБА_4 (продавцем) та МПП "Фірма "Елта" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу торговельного павільйону, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність торговельний павільйон (капітальна споруда), розташований у АДРЕСА_2, який 17.09.2012 року міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації зареєстровано за МПП "Фірма "Елта" право приватної власності на зазначений об'єкт нерухомості.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.02.2013 року позивач та третя особа у справі звернулись до відповідача із заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.02.2001 року, державна реєстрація від 21.02.2001 року № 3479 зі змінами до нього, шляхом зміни особи орендаря з ФОП ОСОБА_4 на МПП "Фірма "Елта", а також внесення змін до п. 1.2. Договору в частині встановлення терміну оренди в 49 років. До вказаної заяви сторонами було додано проект договору про внесення відповідних змін.

Листом від 15.04.2013 року № 01/03-13/2440/0/2-13 виконавчий комітет Луганської міської ради повідомив позивача про те, що внести зміни до договору неможливо, оскільки торговельний павільйон знаходиться на кабельній лінії 10 кВт підстанції "Вергунська"-ТП-258, що є порушенням "Правил охорони електричних мереж", а також земельна ділянка частково знаходиться в межах "червоних ліній" вул. Будьонного, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Луганської області з відповідним позовом (з урахуванням уточнення).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами передбачено Главою 19 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом

Згідно приписів ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналогічні положення закріплені в ст. 377 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і ст. 125 Земельного кодексу України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

При цьому необхідно враховувати також приписи ст. 120 Земельного кодексу України, зокрема ч. 2, та ст. 126 названого Кодексу, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій", зокрема, ч. 1 згаданої статті.

Отже, враховуючи вищевикладене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що чинне законодавство не містить приписів про автоматичний перехід права користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомості, до нового власника нерухомого майна, без додержання законодавчо встановленого порядку набуття права користування такою земельною ділянкою (ст. ст. 123 - 125 Земельного кодексу України). Виникнення такого права можливо лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності, яким в силу Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в даному випадку є Луганська міська рада, яка рішення щодо переходу такого права на цю земельну ділянку не приймала.

Також, апеляційним господарським судом вірно вказано про те, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.03.2006 року у справі № 40/140 та від 01.09.2009 року у справі № 17/513-07.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду про необґрунтованість позовних вимог про внесення змін до спірного договору про заміну орендаря у спірних правовідносинах та збільшення терміну дії договору оренди з 16 на 49 років, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача про факт скасування рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 19.11.2010 року у справі № 2-9390/2010, на підставі якого у позивача виникло право власності на розташовану на спірній земельній ділянці споруду, а також на те, що умови спірного договору містять обмеження щодо користування вищевказаною земельною ділянкою, які полягають, зокрема, у недопущенні розташування на 0, 0027 га з неї будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин, оскільки зазначене не підтверджує і не спростовує факту відсутності законодавчо встановленої можливості автоматичного переходу права користування земельною ділянкою до іншої особи у разі набуття нею права власності на розміщене на ній майно.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятої у справі постанови.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року у справі № 913/3355/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року у справі № 913/3355/13 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіС.В. Бакуліна О.В. Яценко