Рішення

від 15.06.2009 по справі 38/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/149

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.06.09 р.                                                                                                       Справа № 38/149                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерна компанія

                   „Донбасенергоресурси”, м. Донецьк, ЄДРПОУ 30013690,  

до відповідача  Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод ”Гормаш”,

                            м. Донецьк, ЄДРПОУ 00176383

Про  стягнення 2890 грн. 34 коп.

Представники:

від позивача:  Мітракова Г.В. на підставі  довіреності №126 від 29.12.2008р.

від відповідача:  Жукова Н.О. на підставі  довіреності №20/01-юв-1к від 20.01.2009 р.

СУТЬ СПРАВИ:

        Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інженерна компанія „Донбасенергоресурси”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача,  Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод ”Гормаш”, м. Донецьк, про стягнення 2890 грн. 34 коп. у тому числі: заборгованість в сумі 2830 грн. 20 коп., інфляційні витрати за листопад місяць в сумі 42 грн. 45 коп., три відсотки річних в сумі 17 грн. 69 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на видаткову накладну № РН-00743 від 07.10.2008р., довіреність  №1332 від 07.10.2008р. на отримання матеріальних цінностей, лист № 189 від 15.10.2008 р., лист №194 від 28.10.2008р., вимогу №208 від 01.12.2008р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2009р. було порушено провадження по справі №28/149 та призначено її розгляд на 28.01.2009 р.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до заяви від 16.02.2009 р. позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відмовився від стягнення інфляційних витрат та 3% річних та просить стягнути суму боргу 2830 грн. 20 коп.  Суд приймає до уваги заяву та розглядає справу по суті.

         Відповідач надав відзив, в якому визнав суму боргу, але заперечує проти стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

         Відповідно до  видаткової накладної № РН-00743 від 07.10.2008р., яка виписана на підставі рахунку-фактури №СФ-0000677 від 03.10.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Інженерна компанія „Донбасенергоресурси”, м. Донецьк, поставило Відкритому акціонерному товариству „Рутченківський завод ”Гормаш”, м. Донецьк аноди цинкові /10x200x1000/ на загальну суму 2830 грн. 20 коп.  

Як встановлено судом, вказаний товар був отриманий представником відповідача, який діяв на підставі  довіреності  №1332 від 07.10.2008р. на отримання матеріальних цінностей.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

    Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку  статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який  за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу  України та статей 264-271 Господарського кодексу  України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу  України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу  України).   

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

       Як встановлено судом, у видатковій накладній № РН-00743 від 07.10.2008 р. зазначено, що відстрочка платежу до 08.10.2008 р.  Таким чином, накладна мала всі суттєві умови, визначені законом для договорів купівлі-продажу, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, вартість за одиницю, загальна сума, реквізити продавця, строк оплати товару. Тобто, покупець (відповідач) мав повну інформацію про товар, який позивач поставляє на його адресу.

Також, позивач суду надав  лист №189 від 15.10.2008 р., лист №194 від 28.10.2008р., лист №208 від 01.12.2008р. з вимогою оплатити боргу в сумі 2830 грн. 20 коп..  Факт відправки  вимоги №208 від 01.12.2008р підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією №3546 від 01.12.2008р.

        Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у відзиві, а також в судовому засіданні 16.02.2009 р. визнав суму основного боргу.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерна компанія „Донбасенергоресурси”, м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод ”Гормаш”, м. Донецьк в частині стягнення основного боргу в сумі 2830 грн. 20 коп. є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

       Відповідно до  ст.49 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з тим, що   спір  виник  внаслідок  неправильних  дій  відповідача, господарський   суд  покладає   державне  мито на відповідача. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на  сторони пропорційно  розміру  задоволених  позовних з урахуванням відмови позивача  від позовних вимог в частині стягнення 3 річних та інфляційних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49,  78, 82, 84 та ст.85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

      Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерна компанія „Донбасенергоресурси”,  м. Донецьк  до Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод ”Гормаш”, м. Донецьк

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод ”Гормаш”, (83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74, ЄДРПОУ 00176383, р/р №26001301000532 в Донецькій філії ВАТ „ВТБ банк”, м.Донецьк, МФО 335571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерна компанія „Донбасенергоресурси” (83055, м. Донецьк, пр. Дзержинський, 69-Б, офіс №28  ЄДРПОУ 30013690, р/р №260072981 ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, м. Донецьк, МФО 335076) заборгованість в сумі 2830 грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115 грн. 55 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.02.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення

        Повний текст рішення підписаний 16.02.2009 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя