Рішення

від 12.10.2007 по справі 2-206/2007

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-206/2007року

Справа № 2-206/2007року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12

жовтня 2007 року                                                                             м.  Івано-Франківськ

Івано-Франківський

міський суд Івано-Франківської області

в складі

головуючого - судді:                    Барашкова

В.В.

за

участю секретаря :                                 Шевчук

І.Ю.

з участю

сторін і представників сторін: позивачки - ОСОБА_1., 

представника позивача -ОСОБА_2.,  відповідачки - ОСОБА_3.,  адвоката - ОСОБА_4. розглянувши у відкритому

судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за

позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6,  ОСОБА_7 про визнання

недійсним договору міни,  переведення на

позивача прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу,  відшкодування матеріальної та моральної

шкоди,  суд , -

встановив:

ОСОБА_5

звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, 

ОСОБА_7 про визнання недійсним договору міни,  переведення на позивача прав і обов'язків

покупця за договором купівлі-продажу, 

відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В

судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали по мотивах

викладених в позовній заяві і просили суд постановити рішення,  яким позов задоволити в повному обсязі.

Відповідачка

ОСОБА_7. позовні вимоги визнала в повному обсязі,  проте враховуючи обставини справи та те,  що визнання позову може порушити права і

обов'язки співвідповідача по справі зазначене визнання позовних вимог судом не

прийнято.

Відповідачка

та її адвокат в судовому засіданні позову не визнали,  вважаючи такий позов безпідставним,  просили суд постановити рішення,  яким в позові відмовити.

Під час

провадження по справі свідок ОСОБА_8, 

суду пояснила,  що вона

посвідчувала договір купівлі-продажу та договір міни будинку,  що по АДРЕСА_1. Десь у січні 2003 року ОСОБА_5.

та ОСОБА_7. приходили до неї на консультацію з приводу продажі будинку,  мова ішла про цілий будинок,  останні цікавилися у неї,  які документи їм необхідно подати для

того,  щоб посвідчити договори. Сторонами

їй було надано довідку характеристику з ОБТІ від 31.01.2003 року на відчуження

будинку в цілому,  вказана довідка була

видана на ім'я ОСОБА_1. Також їй була представлена довідка на земельну

ділянку,  видана на ім'я ОСОБА_7 та

ОСОБА_5,  що свідчить про те,  що сторони мали намір вчинити дії,  які вона посвідчила. Підписання договору

купівлі-продажу та договору міни було призначено на один день - 07.04.2003 року.

В назначений день прийшли тільки ОСОБА_7. та ОСОБА_6. ОСОБА_7 повідомила,  що її мати ОСОБА_5. хвора і прийде підписати

договір пізніше. 11.04.2003 року ОСОБА_5. був підписаний договір міни. Даний

договір ОСОБА_5. підписала добровільно, 

ніякого тиску на неї ніхто не чинив. Підписуючи договір міни ОСОБА_5.

знала,  що її дочка ОСОБА_7. підписала

договір

купівлі-продажу.

До договору міни нею було приєднано довідку на земельну ділянку,  що свідчить про те,  ОСОБА_5. знала про договір купівлі-продажу.

Під час

провадження по справі свідок ОСОБА_9 суду пояснила,  що знає ОСОБА_5. вже тридцять років,  і часто заходила до неї в гості. Будинок у

неї був дуже охайний,  теплий. До

переходу в інше житло ОСОБА_5. ніколи не хворіла,  а коли перейшла проживати в квартиру,  то часто почала хворіти. В новому житлі

ОСОБА_1. вона не була,  про те,  зі слів останньої її відомо,  що в квартирі дуже холодно і через це ОСОБА_5

часто хворіє.

Свідок

ОСОБА_10 суду пояснив,  що весною 2003

року він працював шофером у банку і одного дня керівництво попросило його,  щоб підвіз клієнтів до нотаріальної контори.

Це була ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Він чув розмову про 7 тис.  доларів і про розписку.

Свідок

ОСОБА_11 суду пояснив,  що добре знає

сімю ОСОБА_6,  часто заходив до них в

гості. Квартира у них була в хорошому стані, 

тепла. Про купівлю спірного будинку йому відомо,  оскільки він допомагав ОСОБА_6 перевозити

меблі,  приймав участь в монтажі

опалення. Приблизно в кінці 2002 року він позичив ОСОБА_6 1 тис.  доларів, 

останні говорили,  що мають дати

завдаток за будинок. Зі слів останніх йому відомо,  що ними був даний завдаток за будинок.

Свідок

ОСОБА_12 суду пояснила,  що перебуває у

дружніх відносинах з сім'єю ОСОБА_6, 

часто бувала у них дома,  їхня

квартира тепла,  охайна. Зі слів ОСОБА_6

їй відомо про те,  що будинок ними

куплений за 32 тис.  доларів,  а також те, 

що ними був даний завдаток 1 тис. 

доларів. ОСОБА_6 придбали цілий будинок, 

а не його частину. У спірний будинок вони поселилися на весні,  зробили там ремонт,  поміняли опалення,  тощо.

Свідок

ОСОБА_13 суду пояснила,  що перебуває у

дружніх стосунках з ОСОБА_6.,  часто бувала у них в квартирі як в літній так і в зимовий

період. Холодно зимою в квартирі не було. Зі слів ОСОБА_6 їй відомо про

те,  що спірний будинок придбаний

останньою за 32 тис.  доларів,  а також те, 

що будинок був виставлений на продаж в агентстві «Марта» в цілому.

Свідок

ОСОБА_14 суду пояснила,  що знайома з

ОСОБА_5 понад 20 років і часто приходила до неї додому,  коли вона ще проживала в будинку по АДРЕСА_2,  будинок був чистий,  охайний затишний. В квартирі,  де зараз проживає ОСОБА_5 незатишно,  сиро, 

остання часто скаржиться,  що

через це дуже часто хворіє. Вона особисто приводила майстрів,  оскільки квартира в яку поселилася ОСОБА_5. потребувала

ремонту.

Свідок

ОСОБА_15 суду пояснила,  що перебуває у

дружніх відносинах з ОСОБА_5,  часто

бувала у них в будинку по АДРЕСА_2. Будинок був у дуже хорошому стані. Вона

була і в квартирі,  яку придбала ОСОБА_5.

по АДРЕСА_3 в квартирі холодно,  сиро.

Ванна в квартирі не отоплюється. Через такі умови ОСОБА_5 дуже часто хворіє.

Свідок

ОСОБА_16. суду пояснив,  що спірний

будинок продавався весною 2003 року в цілому.

Свідок

ОСОБА_17. суду пояснив,  що проживав по

сусідству з ОСОБА_6и 12 років і часто заходив до них у квартиру. Квартира була

у хорошому стані,  тепла,  у ванній кімнаті є опалення. ОСОБА_6 йому

ніколи не жалілися на те,  що у квартирі

холодно і теперішня сусідка ОСОБА_5. також.

Свідок

ОСОБА_18 суду пояснив,  що про продаж

спірного будинку йому було відомо з оголошення в газеті. До продажу будинку в

ньому проживала ОСОБА_5. та ОСОБА_7. з дитиною. Він допомагав ОСОБА_5перевозити

речі на нову квартиру по АДРЕСА_3 і заходив в ту квартиру. Чи холодно в

квартирі йому не відомо,  оскільки в

квартиру він заходив весною.

Допитаний

в судовому в якості спеціаліста ОСОБА_19 суду пояснив,  що під

час комісійного

огляду комунікацій житлового будинку по АДРЕСА_3, були виявлені порушення і

недотримання вимог затвердженої проектної документації на будівництво житлового

будинку по облаштуванню комунікацій по опаленню,  тепло - та водопостачанню будинку. Проте до

остаточного висновку,  про незадовільний

стан теплопостачання в квартиру № 30 у зв"язку з виявленими

порушеннями,  встановленими

комісією,  він недійшов.

Заслухавши

пояснення сторін,  свідків,  спеціаліста, 

дослідивши матеріали справи, 

оцінивши докази у їх сукупності, 

суд вважає,  що в задоволенні

позову слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно

до змісту  ст.  ст. 

10, 11, 58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах

змагальності сторін,  в межах заявлених

вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками,  докази повинні подаватись належні,  тобто містити інформацію щодо предмета

доказування,  кожна сторона зобов'язана

довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень,  доказуванню підлягають

обставини,  які мають значення для

ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  виникає спір, 

доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Суд

встановив,  що 07.04.2003 року між

ОСОБА_7. та ОСОБА_6. був укладений договір купівлі-продажу частини житлового

будинку та земельної ділянки, 

посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_8.,  реєстровий НОМЕР_1 (а.с. 9),  згідно якого відповідачка ОСОБА_7.

продала,  а відповідачка ОСОБА_6.

придбала 1/2 частину будинковолодіння з відповідною частиною господарських

будівель і споруд,  що знаходяться в м.

Івано-Франківську по АДРЕСА_2,  3

.Будинок житловий,  площею 54, 8 кв.м.

,  зазначений в плані літ «А»,  два сараї, 

зазначені літерами «Б»,  «В»,  вбиральня, 

зазначена літерою «Г»,  літня

кухня,  зазначена літ «Д»,  колодязь №1 та земельну ділянку для

будівництва та обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд (присадибна

ділянка),  площею 0, 0271 га,  що знаходиться на території м.  Івано-Франківська Івано-Франківської міської

ради,  АДРЕСА_2,  3. Відчужувана частина спірного житлового

будинку належала відповідачці ОСОБА_7. на підставі Свідоцтва про право на

спадщину за законом ,  виданого Першою

Івано-Франківською державною нотаріальною конторою 14.05.1999 року по реєстру №

1Д-343,  зареєстрованого в

Івано-Франківському ОБТІ за № 5715,  а

земельна ділянка належала відповідачці ОСОБА_7. на підставі Державного акту про

право приватної власності на землю І-ІФ №041774,  зареєстрованого за №8494.

11.04.2003

року між ОСОБА_5. та ОСОБА_6. було укладено договір міни житлових

приміщень,  посвідчений державним

нотаріусом ОСОБА_8.,  зареєстрований в

реєстрі за № 3-790,  згідно з яким

позивачка обміняла належавши їй майнові права на 3/4 частин житлового будинку з

відповідною частиною господарських будівель і споруд ,  що знаходяться в м. Івано-Франківську по

АДРЕСА_2,  3 та земельну ділянку для

будівництва та обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд (присадибна

ділянка),  площею 0, 0811 га ,  що знаходиться на території Івано-Франківської

міської ради ,  АДРЕСА_2,  3 на належавшу відповідачці ОСОБА_6. житлову

АДРЕСА_1,  яка складається з двох кімнат

,  житловою площею 29, 8 кв.м,  заг. площею 50, 5 кв.м.  і належала ОСОБА_6. на підставі свідоцтва про

право власності на житло від 21.02.1995 року.

Відповідно

до  ст.  

ст.  241,  242 ЦК

УРСР ,  за договором міни між сторонами

провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих ,  хто бере участь у міні ,  вважається продавцем того майна,  яке він дає в обмін ,  і покупцем майна ,  яке він одержує. До договору міни

застосовується відповідно правила про договір купівлі-продажу ,  якщо інше не випливає із змісту відносин

сторін.

Згідно

до  ст. 

227 ЦК України,  договір купівлі-продажу жилого будинку

повинен бути нотаріально посвідчений , 

якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Договір купівлі-продажу жилого

будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ради народних

депутатів.

З

матеріалів справи вбачається,  що

наведені вище договори купівлі-продажу та міни були виконанні сторонами в

повному обсязі та зареєстровані у Івано-Франківському ОБТІ в порядку,  передбаченому 

ст.  227 ЦК УРСР.

Диспозицією  ст.  57

ЦК УРСР встановлено,  що угода, 

укладена внаслідок обману, 

насильства,  погрози,  зловмисної угоди представника однієї сторони

з другою стороною,  а також угода,  яку громадянин був змушений укласти на вкрай

невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин,  може бути визнана недійсною за позовом

потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

Доводи

позивачки проте,  що відповідачка

ОСОБА_6. не повідомила її про приховані недоліки АДРЕСА_1,  38 в м.  Івано-Франківську не знайшли свого

підтвердження та спростовуються матеріалами справи. Зокрема,  поясненнями сторін проте,  що позивачка оглядала зазначену квартиру до

укладання договору міни,  під час

опалювального сезону на початку 2003 року і не виявила,  що квартира не належно опалюється. Долучені

до матеріалів справи акти про незадовільний стан системи опалення в будинку по

АДРЕСА_3,  32 не можуть бути доказами ,  що саме до укладання договору міни від

11.04.2003 року існували наведені обставини, 

оскільки складались після укладання спірного договору. Допитані свідки

ОСОБА_11.,  ОСОБА_12.,  ОСОБА_17., 

також повідомили суду,  що

АДРЕСА_1,   що належала відповідачці

ОСОБА_6. знаходилась у нормальному стані , 

в ній завжди було охайно і тепло під час опалювального сезону. Висновок

стосовно існування порушень проекту побудови та систем опалення в будинку по

АДРЕСА_3,  32,  та пояснення спеціаліста ОСОБА_19. судом не

приймаються до уваги оскільки не містять чіткої вказівки про час виникнення

всіх порушень,  існування причинного

зв'язку між порушеннями,  виявленими під

час проведення огляду систем опалення будинку, 

та станом опалення в квартирі №30 зазначеного будинку,  і є на думку суду припущеннями.

Відповідно

до  ст. 

114 ЦК УРСР,  при продажу частки в

спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності

має право привілеєвої купівлі частки,  що

продається по ціні,  за якою вона

продається,  і на інших рівних

умовах,  крім випадку продажу з прилюдних

торгів. Продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в

письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати

свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов,  на яких продає її. Якщо решта учасників

спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвої

купівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одного місяця,  а щодо іншого майна протягом десяти днів з

дня одержання повідомлення,  продавець

вправі продати свою частку будь-якій особі. Якщо кілька учасників спільної

часткової власності виявили бажання придбати частку в спільній власності,  право вибору покупця надається продавцю.

Як

зазначалось спірний житловий будинок по АДРЕСА_2,  3 в м. 

Івано-Франківську належав ОСОБА_5. та ОСОБА_7. на праві спільної

часткової власності в розмірі 3/4 та 1/4 відповідно. При цьому,  розподілу будинку в натурі не

проводилось,  позивачка та її дочка

вільно розпоряджались та користувались спірним будинком в цілому.

Посилання

позивачки на те,  що їй не було відомо

про відчуження частки в спільному майні спростовуються зібраними по справі

доказами. З пояснень свідків ОСОБА_8., 

ОСОБА_16.,  ОСОБА_18. ,  вбачається , що спірний будинок був

виставлений на продаж та відчужувався в цілому. Відповідно до довідок про

визначення експертної грошової оцінки земельної ділянки від 18.03.2003

року,  Довідки характеристики виданої для

подання в нотаріальну контору для відчуження будинку №3 по АДРЕСА_2,  3 в м. Івано-Франківську,  виданих на ім'я позивачки по справі,  також спростовуються пояснення ОСОБА_1.

стосовно того,  що їй не було відомо про

продаж спірного будинку.

З

аналізу положень  ст.  114 ЦК

УРСР вбачається,  що обов'язок

повідомлення учасника спільної власності покладена на співвласника майна,  що відчужує свою частку і,  таким

чином,  відповідальність

за не вчинення такої дії,  при цьому

ОСОБА_5. не заявила жодних позовних вимог до своєї дочки - відповідачки по

справі ОСОБА_7.

Окрім

цього,  диспозицією  ст. 

114 ЦК УРСР визначено

суб'єктний склад осіб,  на яких

розповсюджується її дія. Обмін майнових прав на спірний будинок,  здійснений позивачкою через 3 дні після

відчуження її дочкою ОСОБА_7.,  на думку

суду,  позбавив ОСОБА_5. можливості

вимагати застосовувати норми і наслідки 

ст. 114 ЦК

УРСР,  оскільки вона

припинила свою участь у спільній власності і не може бути суб'єктом визначеної

норми закону.

Оскільки

позивачці відмовлено в задоволенні вимог стосовно визнання недійсним договору

міни та переведення прав і обов'язків покупця то,  відповідно, 

суд  відмовляє в задоволенні вимог

про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,  оскільки ці вимоги є похідними від первісних.

Згідно

до  ст. 

79 ЦПК України,  судові витрати

складаються з судового збору та витрат, 

пов'язаних з розглядом справи. До витрат,  пов'язаних з розглядом судової справи,  належать: витрати на інформаційно-технічне

забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх

представників,  що пов'язані з явкою до

суду; витрати,  пов'язані із залученням

свідків,  спеціалістів,  перекладачів та проведенням судових

експертиз; витрати,  пов'язані з

проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших

дій,  необхідних для розгляду справи.

Відповідно

до ч. 1  ст.  88 ЦПК України,  стороні, 

на користь якої ухвалено рішення, 

суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені

судові витрати. Якщо позов задоволено частково, 

судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру

задоволених позовних вимог,  а

відповідачеві- пропорційно до тієї частини позовних вимог,  у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З

долучених до справи відповідачкою ОСОБА_6. доказів вбачається,  що підлягають до стягнення з позивачки як

судові витрати,  тільки витрати пов'язані

з правовою допомогою.

Керуючись  ст. 

57,  114,  227, 

241,  242,  ЦК

УРСР,   ст.  

ст.  10, 11, 58-60, 79, 88,  208, 

212-215, 218 ЦПК України, 

суд,  -

вирішив:

В

задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_6, 

ОСОБА_7 про визнання недійсним договору міни,  переведення на позивача прав і обовязків

покупця за договором купівлі-продажу, 

відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути

з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судові витрати на правову допомогу в розмірі 800,

00грн.

Кошти

внесені позивачкою на рахунок №37316005000355, 

в УДК Івано-Франківської

області (код 836014),  ТУ ДСА в

Івано-Франківській області (код 262896470) в розмірі 26262, 70 грн. повернути

ОСОБА_5.

Заяву

про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської

області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення,  апеляційна скарга на рішення подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд

першої інстанції.

Рішення

набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано.

У разі

подання заяви про апеляційне оскарження, 

але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення суду набирає законної сили після

закінчення цього строку.