Ухвала

від 19.06.2014 по справі 8/238-пн-06/5024

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/1021/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-видавничий комплекс", Виконавчого комітету Генічеської міської ради Херсонської області, Генічеської міської ради Херсонської області, Комунального підприємства "Генічеське державне бюро технічної інвентаризації", Відкритого акціонерного товариства "Херсонська міська друкарня" про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію такого права,

встановив:

ТОВ "Видавництво Дніпро" звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-видавничий комплекс", Виконавчого комітету Генічеської міської ради Херсонської області, Генічеської міської ради Херсонської області, Комунального підприємства "Генічеське державне бюро технічної інвентаризації", Відкритого акціонерного товариства "Херсонська міська друкарня" про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію такого права.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 16 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14 лютого 2007 року (за апеляційною скаргою ТОВ "Інформаційно-видавничий комплекс"), позов задоволено частково.

20 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Херсонської області від 16 жовтня 2006 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2012 року скасовано ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року скасовано постанову Господарського суду Херсонської області від 16 жовтня 2006 року, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанцій, скаржник звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В поясненнях на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Генічеське державне бюро технічної інвентаризації" та Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (відповідачі) просили касаційну скаргу (позивача) задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спору у справі є визнання права власності на майно, а тому така справа не належить до адміністративної юрисдикції, що виключає її розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Суд касаційної інстанції погоджується висновком суду апеляційної інстанції.

Як вбачається із позовної заяви, позивач ставить питання про визнання за ним права власності на двоповерхову будівлю з належними до неї спорудами за адресою: пр. Миру, 109, м. Генічеськ Херсонська область, - та зобов'язання здійснити реєстрацію такого права.

Відповідно до ч. 6 ст. 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності, тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.

Приймаючи рішення у справі, суди дали правову оцінку наявності прав власника з володіння, користування, розпорядження майном.

Предметом спору у справі є право власності на майно. Отже, між сторонами існує спір про право, який не належить до адміністративної юрисдикції, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення не допустив порушень норм процесуального права.

Посилання позивача в своїй касаційній скарзі на те, що позов пред'явлений, в тому числі, до суб'єктів владних повноважень, зокрема Комунального підприємства "Генічеське державне бюро технічної інвентаризації" та Генічеської міської ради Херсонської області, не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, оскільки позивач не оскаржував їх рішення (нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність.

Слід зазначити, що інші порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема повторний перегляд судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, не може бути підставою для його скасування, оскільки останнє прийнято правильно.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 КАС України не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: