Постанова

від 01.07.2014 по справі 29/5014/2348/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 29/5014/2348/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Ємельянова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Терра" на рішеннявід 19.11.2013 господарського суду Луганської області та на постанову від 08.04.2014 Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 29/5014/2348/2012 господарського суду Луганської області за позовом Приватного підприємства "Терра" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Терра Лекс" простягнення 288819,13 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаАль-Дандан Д.А. (дов. від 16.04.2014 № б/н); відповідачане з'явились; ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року позивач - Приватне підприємство "Терра" (надалі - ПП "Терра") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Терра Лекс" (надалі - ТОВ "Юридична фірма "Терра Лекс", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 288 819,13 грн., з яких: 267 741,94 грн. заборгованість по орендній платі за користування приміщенням за період з 01.08.2012 по 21.10.2012 включно; 19 208,00 грн. пеня за період прострочення оплати за загальний період з 05.09.2012 по 10.04.2013 окремо за кожний місяць; 1 869,19 грн. відшкодування комунальних витрат за період з липня 2012 року по 21.10.2012 включно (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог за вих. № 33 від 24.04.2013).

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.11.2013 у справі № 29/5014/2348/2012 (колегія суддів: Якушенко Р.Є. - головуючий, судді - Ворожцов А.Г., Москаленко М.О.), позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Юридична фірма "Терра Лекс" на користь ПП "Терра" заборгованість по орендній платі в сумі 9 072,00 грн., пеню в сумі 649,68 грн., витрати на комунальні та експлуатаційні послуги в сумі 1 869,19 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 231,82 грн.; у задоволенні вимог про стягнення заборгованості у сумі 258 669, 94 грн. та пені в сумі 18 558,32 грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014 (колегія суддів: Марченко О.А. - головуючий, судді - Зубченко І.В., Татенко В.М.), апеляційну скаргу ПП "Терра" задоволено частково; рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2013 у справі № 29/5014/2348/2012 в частині стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 75,81 грн., пені в розмірі 76,86 грн. та витрат на комунальні та експлуатаційні послуги в розмірі 182,90 грн. скасовано; абзац другий та третій резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції:

"Стягнути з ТОВ "Юридична фірма "Терра Лекс" на користь ПП "Терра" 8996,19 грн. заборгованість по орендній платі, 1 686,29 грн. витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, 572,82 грн. пені, 225,28 грн. витрат по сплати судового збору; у задоволенні вимог про стягнення 258 745,75 грн. заборгованості по орендній платі, 182,90 грн. витрат на комунальні та експлуатаційні послуги та 18635,18 грн. пені відмовити". В решті рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2013 у справі № 29/5014/2348/2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ПП "Терра" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, оскільки невірно застосовано положення ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору, у зв'язку з чим надано невірну юридичну оцінку правовідносинам сторін, що призвело до неправельних висновків та є підставою для скасування оскаржуваних судових актіві.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.12.2011 між ПП "Терра" (Орендодавець) та ТОВ "Юридична фірма "Терра Лекс" (Орендар) укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 389 (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає Орендарю в тимчасове користування за плату, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором, нежитлове приміщення № 74, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, 16-та Лінія, буд. 23 для розміщення офісу. Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами. Строк оренди встановлюється до 31.12.2012 та починає обчислюватися з моменту підписання сторонами Акта передачі-приймання об'єкту оренди (п. 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.3. та 4.4. Договору Орендодавець та Орендар мають право в односторонньому порядку достроково розірвати даний договір.

Згідно із пунктами 5.1, 5.2 Договору розмір місячної орендної плати з ПДВ становить 3 360,00 грн. (з ПДВ). Орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання об'єкту оренди. Орендна плата за звітний місяць сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Орендна плата сплачується Орендарем самостійно в зазначений у даному договорі строк. Орендодавець має право на власний розсуд в односторонньому порядку переглянути розмір орендної плати (п.п. 5.3., 5.4 Договору).

У розділі 7 Договору сторони визначили права та обов'язки орендаря, зокрема, Орендар зобов'язаний відшкодовувати орендодавцю витрати за комунальні послуги, якими він користується в об'єкті оренди.

30.12.2011 між сторонами підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, з якого вбачається, що Орендодавець (позивач) передав, а Орендар (відповідач) прийняв в оренду нежитлове приміщення № 74 загальною площею 233,7 кв. м., розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. 16-та Лінія, буд. 23. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та засвідчений печатками юридичних осіб.

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.02.2013 у справі № 17пд/5014/2532/2012 за позовом ТОВ "Юридична фірма "Терра Лекс" до ПП "Терра" про розірвання договору оренди та звільнення позивача від орендної плати встановлено, що останнім днем дії Договору оренди № 389 від 30.12.2011 є 21.10.2012. Вказане рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013.

При цьому судами встановлено, що 15.08.2012 ПП "Терра" надіслало на адресу ТОВ "Юридична фірма "Терра Лекс" листа, в якому повідомило, що відповідно до п. 5.4. Договору оренди, з 01.08.2012 встановлюється орендна плата за місяць у сумі 100000,00 грн.

Позивач звертаючись до господарського суду посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди № 389 від 30.12.2011, а тому просить стягнути з останнього заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2012 по 21.10.2012 в розмірі 267741,94 грн. з розрахунку орендної плати 100000,00 грн. на місяць та з відшкодування комунальних витрат в розмірі 1869,19 грн. за період з липня 2012 року по 21.10.2012, які відповідач не оплатив, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

В частині 3 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до частини 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За умовами частини 1 та 2 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що надіслання орендарю листа про зміну орендної плати, без дотримання сторонам вимог закону про зміну істотних умов договору шляхом укладення додаткового договору, свідчить про зміну умов договору в односторонньому порядку, що не допускається цивільним законодавством, у зв'язку з чим, розрахунок орендної плати необхідно здійснювати виходячи з узгодженої сторонами в Договорі № 389 від 30.12.2011 у розмірі 3360,00 грн.

В силу приписів частин 1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Госопдарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Разом з тим, апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу встановив, що місцевим господарським судом вірно встановлено обставини справи щодо порушення відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної оплати орендованого майна та розмір орендної плати за місяць, втім допущено помилку при розрахунку заборгованості відповідача за користування об'єктом оренди за період з 01.08.2012 по 21.10.2012, яка становить з розрахунку по 3360,00 грн. за серпень і вереснь 2012 року та 2276,19 грн. за 21 день жовтня 2012 року (3360/31х21), а тому дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати у загальній сумі 8 996,19 грн. та відмови у задоволенні позову на суму 75,81 грн. Зважаючи на це, рішення місцевого господарського суду в цій частині скасовано, з викладенням абзаца другого та третього резолютивної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Крім цього, судами встановлено, що відповідно до Розділу 7 Договору оренди сторони визначили обов'язок орендаря (відповідача) відшкодувати позивачу витрати на комунальні послуги, якими він користується в об'єкті оренди.

На підтвердження витрат на комунальні послуги, позивачем надано договори, які укладені з постачальниками цих послуг, акти здачі-прийняття виконаних робіт/послуг, рахунки на оплату та платіжні доручення з відмітками банку про їх прийняття до виконання. Однак, відповідачем не надано суду доказів відшкодування цих витрат на користь позивача за серпень 2012 року, вересень 2012 року та з 01.10.2012 по 21.10.2012 на суму 1686,29 грн., а тому суди дійшди висновку щодо обгрунтованості та правомірності позовних вимог в цій частині. Разом з тим, судом апеляційної інстанції зауважено, що місцевим господарським судом при задоволенні позовних вимог в цій частині не враховано оплату здійснену відповідачем на користь позивача у сумі 182,90 грн. вартості комунальних послуг за липень 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням № 132 від 14.09.2012, а тому дійшов висновку про безпідставність задоволення позову на зазначену суму, у зв'язку з чим чишення місцевого суду в цій частині також скасовано.

В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 19 208,00 грн. суди виходили з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ст. 611 ЦК України).

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, орендар несе відповідальність за даним договором у разі прострочки орендних платежів - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Так, позивачем нарахована пеня з 05.09.2012 по 10.04.2013 в сумі 19208,00 грн. за період прострочення з 01.08.2012 по 21.10.2012, яка розрахована із розміру орендної плати 100000,00 грн. на місяць.

Водночас, судами здійснено перевірку нарахування пені з 05.09.2012 по 10.04.2013, і зокрема судом апеляційної інстанції остаточно, виходячи з встановленої договором орендної плати у розмірі 3360,00 грн., та задоволено до стягння пеня у розмірі 572,82 грн., в іншій частині в задоволенні стягнення пені відмовлено, у зв'язку з цим рішення місцевого суду в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 76,86 грн. також скасовано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові підставно не погодився з висновками господарського суду першої інстанції та обгрунтовано частково скасував рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, апеляційний господарський суд правильно здійснив перерахунок заявлених до стягнення сум, вірно застосував норми маріального права та не допустив порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Терра" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у справі № 29/5014/2348/2012 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

А.С. Ємельянов