Ухвала

від 02.07.2014 по справі 826/3216/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3216/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос ХХІ Століття» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос ХХІ Століття» пред'явило позов до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, з урахуванням доповнень до адміністративного позову, про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було проведено позапланову перевірку нежитлових приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6 в літ. В' на вул. Виборзькій, 103, у м. Києві на предмет дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних стандартів і правил від 11.02.2014 року (надалі - Акт перевірки від 11.02.2014 р.), згідно з висновками якого, позивачем порушено вимоги ч.1 ст.34, ч.8 ст.39 Закону України»Про регулювання містобудівної діяльності».

В Акті перевірки від 11.02.2014 р. зазначено, що за результатом перевірки встановлено, що позивачем експлуатується самовільно добудована група нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 в літ. «В» на вул. Виборзькій, 103, у Солом'янському районі м. Києва без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Після складення Акту перевірки від 11.02.2014 р. відповідачем було винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.02.2014 р., яким, з метою усунення виявлених порушень заборонялась експлуатація нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 в літ. «В» на вул. Виборзькій, 103, у Солом'янському районі м. Києва з 11.02.2014 р. до усунення допущених правопорушень.

11.02.2014 р. Інспекцією був складений Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, (надалі - Протокол від 11.02.2014 р.), згідно з яким, виявлено порушення позивачем ч.1 ст.34, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, припису та протоколу відповідачем була винесена Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №84/14/7/26-16/2102/02/1 від 21.02.2014 р. (надалі - Постанова №84/14/7/26-16/2102/02/1), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.6 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 1096200,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Згідно пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі по тексту - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з вимогами пунктів 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

У відповідності до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до вимог ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос ХХІ Століття» є власником групи нежитлових приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6 в літері В', що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 103, що підтверджується нотаріально засвідченим Договором купівлі-продажу групи нежитлових приміщень від 30.07.2009 р. (зареєстрований в реєстрі за №3200), укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Газпромкомплект», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПХТ», як покупцем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос ХХІ Століття», (ідентифікаційний номер 31176202), є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХТ» (ідентифікаційний номер 31176202).

Згідно п.2 зазначеного вище Договору купівлі-продажу групи нежитлових приміщень від 30.07.2009 р., (зареєстрований в реєстрі за №3200), нежилі приміщення, що є предметом даного договору, належать Відкритому акціонерному товариству «Газпромкомплект» на підставі рішення Господарського суду міста Києва виданого 08 грудня 2008 року за №41/394, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 29 грудня 2008 року у реєстровій книзі №23з-289, за реєстровим №1124-з.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що група нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 в літ. «В» на вул. Виборзькій, 103, у Солом'янському районі м. Києва була добудована до 08.12.2008 року.

Відповідно до ч.11 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Таким чином, трирічний строк притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем пропущений.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва, (у разі відсутності проектної документації), категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Відповідно до частини другої ст. 32 Закону №3038-VI, категорія складності об'єкта будівництва визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.

Абзацом першим Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 № 59, (надалі - Настанова), зазначено, що Настанова розроблена для застосування проектувальниками і замовниками на стадії розроблення завдання на проектування об'єктів будівництва та при здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (абз. 5 Настанови).

Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» (абз. 6 Настанови).

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з Експертним висновком Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція» щодо визначення категорії складності по об'єкту «Реконструкція частини існуючої будівлі з прибудовою групи нежитлових приміщень по вул. Виборзька,103 літ. «В» в Солом'янському районі м. Києва», об'єкт відноситься до третьої категорії складності.

Таким чином, відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих припису від 11.02.2014 р. та Постанови №84/14/7/26-16/2102/02/1.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.