Постанова

від 10.07.2014 по справі 914/1508/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа № 914/1508/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (надалі ТзОВ «Тропік») б/н від 19.06.2014р.

на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.06.2014р. про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ТзОВ «Тропік» до ВКФ «ОКО» про визнання недійсним договору

у справі № 914/1508/14

за позовом: виробничо-комерційної фірми «ОКО» (надалі ВКФ «ОКО»), м. Одеса

до відповідача: ТзОВ «Тропік», м. Львів

про стягнення заборгованості 384 784,00 грн.,

з участю учасників судового процесу:

від позивача: Стаценко М.Ф. - представник (довіреність у матеріалах справи)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.06.2014р. у справі №914/1508/14 (суддя Щигельська О.І.) зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що не подання ТзОВ «Тропік» належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі є підставою, відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України, для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Не погодившись з даною ухвалою господарського суду, ТзОВ «Тропік» звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій ухвалу суду першої інстанції вважає прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати. Зокрема, скаржник вважає, що, повертаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не врахував ст. 16 ЦК України та ст. 124 Конституції, згідно з якими кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Окрім того зазначає, що суд мав право відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

24.06.2014р. автоматизованою системою документообігу суду дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2014р. в склад колегії суддів для розгляду справи №914/1508/14 введено суддів Гнатюк Г.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2014р. відновлено строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено до розгляду на 10.07.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві та просить суд відмовити в її задоволені.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Окрім того, ухвалою суду від 25.06.2014р. було зобов'язано ТзОВ "Тропік" подати суду оригінал зустрічної позовної заяви з додатками, однак вимог даної ухвали товариство не виконало.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ВКФ "ОКО" було подано до господарського суду позовну заяву про стягнення з ТзОВ "Тропік" заборгованості в розмірі 384 738,50 грн., з яких 377 736,22 грн. основного боргу, який виник у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ «Тропік» договорів №02-2013 на брокерсько-митні послуги від 02.01.2013р.: №03-2013 про транспортно-експедиторське обслуговування від 02.01.2013р. та 7 002,28 грн. 3% річних, нарахованих у відповідності до ст.625 ЦК України.

Ухвалою суду першої інстанції від 28.04.2014р. прийнято позовну заяву до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2014р.

11.06.2014р. ТзОВ «Тропік» звернулося до господарського суду з зустрічною позовною вимогою про визнання вищезгаданих договорів недійсними.

При підготовці до розгляду зустрічної позовної заяви ТзОВ "Тропік" до ВКФ "ОКО" про визнання договору недійсним, суд першої інстанції встановив, що дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, оскільки товариством недодержано вимог п.3 ст.57 ГПК України, а саме, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ч.5 ст.22 та ст.60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, що повинен бути взаємно пов'язаний з ним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

В п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Порядок сплати судового збору передбачений ст.6 вказаного Закону, зокрема в абз.1 ч.5 зазначено, що за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Згідно з п.3 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Всупереч вищенаведеним нормам права, ТзОВ "Тропік" не долучено до зустрічної позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно повернув зустрічну позовну заяву та додані до неї документи без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Щодо посилання скаржника на те, що суд мав право відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті, то колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зі змісту ч.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р. (з наступними змінами і доповненнями) вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, для реалізації судом ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» потрібне відповідне обґрунтоване клопотання заявника. Проте, як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Тропік" не звертався до суду з зазначеним вище клопотанням.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваній ухвалі суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду є законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 13.06.2014р. у справі № 914/1508/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.