Рішення

від 25.06.2014 по справі 910/1852/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1852/14 25.06.14

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів Чебикіної С.О. (головуюча), Грєхової О.А. та Шкурдової Л.М., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар-Індустрія», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Київенерго» про стягнення 32 047,69 грн., за участю представників позивача - Калашнюка О.С., довіреність № 93/01 від 31.12.2013р., відповідача - Конюшка А.В. довіреність №17 від 10.02.2014 року, третьої особи - Марковської В.В., довіреність №б/н від 20.11.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 969,71 грн, інфляційних втрату розмірі 50,57 грн., 3% річних у розмірі 126,64 грн. та пені - 12 900,77 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором від 19.03.2009 року на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та договором про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2014 року порушено провадження у справі, призначено до розгляду на 03.03.2014 року.

27.02.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому відповідач просив суд відмовити в позові.

24.03.2014 року судом в судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

24.03.2014 року в судовому засіданні представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, в якому просив про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 969,71 грн, інфляційних втрату розмірі 50,57 грн., 3% річних у розмірі 126,64 грн. та пені - 12 900,77 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором від 19.03.2009 року, яка прийнята судом до розгляду.

04.04.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва представником третьої особи надано письмові пояснення.

14.04.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва представником відповідача надано відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

16.04.2014 року у справі оголошено перерву на 22.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року розгляд справи №910/1852/14 доручено здійснювати колегії суддів Чебикіній С.О. (головуюча), Грєховій О.А. та Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2014 року справу №910/1852/14 прийнято до провадження колегії суддів та призначено до розгляду на 18.06.2014 року.

18.06.2014 року в судовому засіданні представник відповідача надав суду розрахунок на позовну заяву.

25.06.2014 року в судовому засіданні представником позивача надано суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем стягнути з нього 6164,37 грн. за гаряче водопостачання, 985,98 грн. інфляційних втрат, 113,53 грн. 3% річних та 13 812,41 грн. пені. Дана заява одночасно поєднує в собі вимоги про зменшення та про збільшення позовних вимог, оскільки позивач у зв'язку з сплатою основного боргу відповідачем зменшив суму основного боргу з 18 969,71 грн. на 6164,37 грн. і одночасно збільшив суму основного боргу до 28 188,60 грн. для нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, зазначивши при цьому інший період ніж в позовній заяві, а саме з березня 2013 року по квітень 2014 року (ця сума основного боргу є іншою, ніж заявлено в позовній заяві).

Відповідно до статті 22 ГПК України позивачу надано право до винесення рішення по суті, зокрема, змінити предмет або підставу позову, збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Проте, у вищезазначеній заяві позивачем додатково заявлені інші нові вимоги із самостійним предметом та підставами.

Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.

Судом не приймається подана позивачем заява про зменшення позовних вимог, оскільки дана заява містить вимоги одночасно про зміну предмету і підстав позову, що не передбачено ст. 22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 1» (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар-Індустрія» (споживач) було укладено договір на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 17, н.п. №86 заг. Площею 163,7 кв. м. яке займає споживач на підставі договору оренди (п.1.1. договору).

Згідно п. 2.2.4 договору споживач зобов'язується сплачувати фактичну вартість отриманих експлуатаційних та комунальних послуг.

Вартість комунальних послуг встановлюється в залежності від фактичних витрат (пропорційно займаній площі). Платежі за утримання будинку, прибудинкової території та експлуатаційні витрати, вносяться на рахунок підприємства до 20 числа наступного за звітним місяцем, відповідно до рахунків, які підприємство повинно надіслати користувачу до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.1. договору).

Підставою для проведення розрахунків за послуги є рахунок-фактура, виставлений підприємством не пізніше ніж за 5 банківських дня до закінчення строку оплати. В разі, якщо відповідний рахунок-фактура своєчасно не одержаний користувачем, строк проведення розрахунку за послугу продовжується на відповідну кількість днів затримки надання такого рахунку-фактури Користувачем (п.3.2. договору)

Відповідно до п. 3.4. договору споживач зобов'язаний щомісяця звертатися до підприємства для отримання рахунків по сплаті експлуатаційних, комунальних та інших послуг.

Термін дії договору складає три роки з дня його підписання. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії (п.п.5.9.,5.10. договору).

Угодою від 01.11.2011 року укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 1» (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар-Індустрія» (споживач) розділ 3 «оплата послуг» договору від 19.03.2009 року було доповнено п.п. 3.6.: з 01 листопада 2011 року щомісячне нарахування експлуатаційних витрат складає 834,87 грн. з ПДВ на місяць. Вказана сума може змінюватися в залежності від фактичних витрат підприємства.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 1» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар-Індустрія» (замовник) було укладено договір про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по перевезенню та знешкодженню твердих побутових відходів, відповідно до адреси об'єктів і періодичності вивезення, заявленої при складанні договору, а замовник зобов'язується оплатити роботу в порядку і строки, передбачені цим договором (п.1.1. договору).

Вартість послуг по вивезенню та знешкодженню ТПВ визначається згідно з чинними тарифами, затвердженими органами державної виконавчої влади, в обсязі 45,00 грн. за 1 м.куб. з ПДВ. Оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється замовником до 10 числа поточного місяця на підставі рахунка-фактури виконавця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього (п.4.2., п.4.3. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, даний договір набирає чинності з 01.07.2009 року і діє до тих пір, пока одна із сторін за 15 календарних днів письмово не заявить про його розторгнення.

Доказів припинення дії вищевказаних договорів матеріали справи не містять.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору стверджується факт надання позивачем відповідачу в період з березня 2013 року по грудень 2013 року житлово-комунальних послуг передбачених вищевказаними договорами, а саме: експлуатаційних послуг, опалення, гарячого водопостачання та послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів загальною вартістю 18 969,71 грн., а також факт користування відповідачем цими послугами та наявності заборгованості у останнього перед позивачем на час подання позову за отримані послуги у сумі 18 969,71 грн.

Однак, після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем було оплачено житлово-комуналіні послуги (офіс 86) за договором від 19.03.2014 року на суму 28 188,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 756 від 20.05.2014 року на суму 28 188,60 грн. та поясненнями представників позивача та відповідача у судовому засіданні, тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 18 969,71 грн. підлягають припиненню.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за отримані послуги після звернення позивача з позовною заявою до суду, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 18 969,71 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, судовий збір в цій частині позову покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 3.3. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату послуг споживачем, підприємство нараховує пеню в розмірі 1% від суми сплати за кожний день прострочки (включаючи день оплати), але не більше ніж подвійна ставка НБУ.

Позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг нараховано 12 900,77 грн. пені.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг нараховано 12 900,77 грн. пені (1% від суми сплати за кожний день прострочки).

Оскільки, пеня не повинна перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позов в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати наданих послуг за договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 1 420,79 грн. за розрахунком суду (подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), який здійснено відповідно до умов договору та вимог закону. В іншій частині позову про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 126,64 грн. та інфляційних втрат у розмірі 50,57 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до умов договору та вимог закону.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар-Індустрія» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17-А, прим. 86, код 31305892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 3, код 32070503) 1 420 (одна тисяча чотириста двадцять) грн. 79 коп. пені, 50 (п'ятдесят) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 126 (сто двадцять шість) грн. 64 коп. 3% річних та 1 169 (одна тисяча сто шістдесят дев'ять) грн. 28 коп. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 18 969,71 грн. основного боргу припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.07.2014р.

Судді С.О. Чебикіна (головуюча)

О.А. Грєхова

Л.М. Шкурдова