Постанова

від 19.11.2014 по справі 910/1852/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 910/1852/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоАлєєвої І.В., суддів :Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. у справі№ 910/1852/14 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" (надалі - ТОВ "Рада 1") доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" (надалі - ТОВ "Стар-Індустрія") третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі - ПАТ "Київенерго") простягнення 32 047,69 грн. за участю представників: від позивача - Дементьєв Я.Т., дов. № 179/01 від 03.09.2014 р. від відповідача - Цурка Н.О., дов. № 18 від 10.02.2014 р. від третьої особи - Марковська В.В., дов. № 91/2014/11/07-3 від 07.11.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року ТОВ "Рада 1" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Стар-Індустрія" про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 969,71 грн., інфляційну втрату в розмірі 50,57 грн., 3 % річних у розмірі 126,64 грн. та пені в сумі 12 900,77 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором від 19.03.2009 р. на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та договором про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. (головуючий суддя Чебикіна С.О., судді: Грєхова О.А., Шкурдова Л.М.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Стар-Індустрія" на користь ТОВ "Рада 1" 1 420,79 грн. пені, 50,57 грн. інфляційних втрат, 126,64 грн. 3 % річних, 1 169,28 грн. судового збору, провадження в частині стягнення 18 969,71 основного боргу припинено, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. (головуючий суддя Самсін Р.І., судді: Гончаров С.А., Скрипка І.М.) рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. змінено шляхом викладення резолютивної частини рішення наступним чином: "1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з ТОВ "Стар-Індустрія" 18 762,71 грн. заборгованості за комунальні послуги згідно договору від 19.03.2009 р., що виникла станом на 31.12.2013 р. 3. Стягнути з ТОВ "Стар-Індустрія" на користь ТОВ "Рада 1" 207 грн. основного боргу за договором про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів за період жовтень, листопад, грудень 2013 р., 1 420,79 грн. пені, 126,64 грн. 3 % річних, 50,57 грн. інфляційних збитків, 1 169,28 грн. витрат по сплаті судового збору. 4. В іншій частині в позові відмовити.".

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Стар-Індустрія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, прийшла до висновку, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 19.03.2009 р. між ТОВ "Рада 1" (підприємство) та ТОВ "Стар-Індустрія" (споживач) укладено договір на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 17, н.п. № 86, заг. площею 163,7 кв.м., яке займає споживач на підставі договору оренди.

Також, між ТОВ "Рада 1" (виконавець) та ТОВ "Стар-Індустрія" було укладено договір про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати роботи по перевезенню та знешкодженню твердих побутових відходів, відповідно до адреси об'єктів і періодичності вивезення, заявленої при складанні договору, а замовник зобов'язався оплатити роботу в порядку і строки, передбачені цим договором.

ТОВ "Рада 1", звертаючись до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Стар-Індустрія", просило суд стягнути з останнього заборгованість на свою користь водночас на підставі двох зазначених вище договорів, укладених між ними.

За загальними положеннями процесуального права предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, і ця вимога повинна бути обґрунтована підставою позову, тобто певними юридичними фактами.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до статей 54, 57 ГПК України позивач в позовній заяві повинен викласти обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначивши докази, що підтверджують позов.

Згідно з п. 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд повертає позов без розгляду у випадку: якщо порушено правила об'єднання вимог; якщо об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору чи перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін.

Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлено ст. 58 ГПК України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У п. 3.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Правовий аналіз наведеного положення постанови пленуму свідчить про те, що позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог за умови, якщо такі вимоги є взаємопов'язаними між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджуються ці вимоги.

Підстава виникнення - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднувати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Однак, позивачем в порушення вищенаведених норм процесуального права безпідставно об'єднано в одній позовній заяві вимоги про стягнення заборгованості за двома різними договорами з різними предметами.

Відтак, позивачем не дотримано правил об'єднання однорідних позовних вимог, а судами не застосовано норми ст. 63 ГПК України, якими порушення правил об'єднання вимог зазначено як підставу для повернення позовної заяви без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що, відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 111 9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин касаційна скарга ТОВ "Стар-Індустрія" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. у справі № 910/1852/14 скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду зі стадії порушення провадження у справі (розділ IX Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 12 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. у справі № 910/1852/14 скасувати.

Справу № 910/1852/14 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя І.В. Алєєва

Суддя С.В. Мирошниченко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков