Рішення

від 28.07.2014 по справі 917/985/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2014 р. Справа № 917/985/14

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094; адреса для листування: вул. Шведська, буд. 2, к. 503, м. Полтава, 36014)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Приватне підприємство "Торговий дім "Моринський" (вул. О. Вишні, буд. 5, м. Полтава, 36039)

2) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).

про стягнення 72218,76 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Стрельник Р. М.

від відповідача: ОСОБА_1

від третьої особи - ОСОБА_2 : ОСОБА_4

від третьої особи - ПП "ТД"Моринський": не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 72218,76 грн., з них: 48000,00 грн. заборгованість за кредитом, наданим згідно банківського договору обслуговування від 13.12.2011р., 15759,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 4752,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

За клопотанням відповідача від 10.07.2014р. (вхід № 8931 від 10.07.2014р.) судом проводилася технічна фіксація судових засідань за допомогою звукозаписувального пристрою.

На дату порушення провадження у даній справі згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.06.2014р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (т.1 а.с.113).

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що відповідачем було підписано лише заяву на відкриття поточного рахунку в банку та надано довіреність на працівника ТОВ ТД "Моринський" ОСОБА_2 для повноважень щодо розпорядження у банківських та фінансових установах, але відповідач спірними коштами не користувалася, доступу до карти та карткового рахунку не мала. У листопаді 2013р. відповідач звернулась до Октябрського СУ УМВС України в Полтавській області з заявою про шахрайське заволодіння грошовими коштами працівниками ПП "ТД Моринський". На даний час кримінальне провадження триває (т.1 а.с.92-95).

В додаткових поясненнях відповідач повідомила, що після оформлення рахунку на її телефон прийшов пароль для реєстрації в електронній системі «Приват 24», фінансовий менеджер КБ "Приватбанк" запевнив її повідомити йому ці інформацію по телефону, хто в подальшому реєструвався за допомогою її картки в системі «Приват 24» відповідачу не відомо; всі операції з коштами по рахунку «Приват 24» здійснювала головний бухгалтер Приватного підприємства "Торговий дім "Моринський" за вказівками власника останнього; банківські картки та електронні програмні продукти відповідач не отримувала; довіреності на використання цифрового підпису не видавала (т.1 а.с.145).

Третя особа - ОСОБА_2 пояснила, що на підставі довіреності виданої відповідачем не мала права укладати та підписувати кредитні договори, не мала доступу до рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.с. 134).

На клопотання відповідача суд за ухвалою від 15.07.2014р. викликав в судове засідання для дачі пояснень по справі посадових осіб Приватного підприємства "Торговий дім "Моринський" - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.192-193).

В судовому засіданні 28.07.2014р. ОСОБА_5 усно пояснила суду, що у неї сталася аналогічна ситуація з видачею кредитом в даному банку.

ОСОБА_6 повідомила, що вона працювала бухгалтером ПП "Торговий дім "Моринський" і одночасно вела бухгалтерію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Третя особа - ПП "Торговий дім "Моринський" - пояснень по суті спору не надав.

Ухвали від 12.06.2014р., від 26.06.2014р., від 15.07.2014р., надіслані на адресу ПП "Торговий дім "Моринський" за адресою: вул. О. Вишні, буд. 5, м. Полтава, 36039, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (т.1 а.с.108-111, 129-131; т.3 а.с.201-203).

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.06.2014р. Приватне підприємство "Торговий дім "Моринський" зареєстровано як юридична особа за адресою: вул. О. Вишні, буд. 5, м. Полтава, 36039 (т.1 а.с.114). На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, третя особа - ПП "Торговий дім "Моринський" належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 28.07.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

Між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (позивачем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку від 13.12.2011 р. (далі - Заява); (т. 1 а.с.30).

В Заяві зазначено про те, що підписавши цю заяву відповідач погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Також клієнт підключається до послуг: проведення платежів через дистанційне розпорядження за телефоном «Експрес-платежі»; SMS-сервіс; обслуговування за розрахунковими картками; дистанційне керування рахунками.

Відповідно до умов вказаного Договору відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3 у гривнях.

Згідно даного Договору у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт.

Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг, і Тарифами банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

В розділі 2 Заяви відповідач зазначив свій мобільний телефонний номер, який використовується для електронного цифрового підпису клієнта. В даному розділі зазначено, що електронний цифровий підпис клієнта - це динамічний набір символів (цифр), отримання яких здійснюється шляхом надсилання SMS-повідомлень на номер зазначеного мобільного телефону.

Між сторонами також був підписаний Додаток від 13.12.2014р. до Договору - «Реєстр тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування, що надаються корпоративним клієнтам малого та середнього бізнесу Приватбанку», до яких включено тарифи на відкриття рахунку, випуск корпоративної картки, підключення до SMS-сервісу, підключення до ПК «Клієнт-банк» або Інтернет версії «Приват-24», абонплата на місяць за обслуговування поточного рахунку, проведення електронних платежів, зняття готівки (т.3 а.с.208).

Згідно довідки позивача від 09.04.2014р. відповідачеві були встановлені кредитні ліміти на поточний рахунок НОМЕР_2 станом на 13.12.2011р. - в розмірі 0,00 грн., 17.08.2012р. - в розмірі 18000,00 грн., 17.19.2012р. - в розмірі 24500,00 грн., 05.11.2012р. - в розмірі 46000,00 грн., 04.03.2013р. - в розмірі 48000,00 грн. (т.1 а.с.41).

Як свідчить надана виписка по поточному рахунку НОМЕР_2 кредитний ліміт в розмірі 48000,00 грн. був повністю використаний. Вказана сума банку не була повернута. А з 27.08.2013р. дана сума віднесена до простроченої заборгованості по кредиту (т.1 а.с.42-43, 59-71).

Претензією від 28.02.2014р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити вказану заборгованість, що підтверджується засвідченими поштовим відділенням списком згрупованих поштових відправлень від 12.03.2014р. та описом вкладення до цінного листа (т.1 а.с.48-49).

Відповідач оплати боргу не провів.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В даному випадку між сторонами був укладений змішаний договір, який містить елементи договору банківського рахунку та елементи кредитного договору.

За ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч.1 ст.1067 ЦК України).

За статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346-III (далі - Закон № 2346-ІІІ) визначено, що банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом.

За п. 14.9. ст. 14 Закону № 2346-ІІІ банк зобов'язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу. Національний банк України має право встановлювати обов'язкові умови договору.

За п. 14.11. ст. 14 Закону № 2346-ІІІ банк під час використання користувачем електронного платіжного засобу зобов'язаний інформувати його про випадки підвищеного ризику збитків для користувача і пов'язані із цим обов'язки сторін, що включають будь-які обґрунтовані обмеження щодо способів та місць використання.

Згідно ст. 25 № 2346-ІІІ для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України. Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.

В п. 3.3 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 N 223 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2010 р. за N 474/17769 (далі - Положення № 223) визначено, що кредитна лінія під операції зі спеціальними платіжними засобами відкривається банком на визначений термін і в межах установленого договором ліміту заборгованості або граничної суми кредитування. Строк дії кредитної лінії, яка відкривається під спеціальні платіжні засоби, установлюється договором.

Банк має право здійснювати емісію спеціальних платіжних засобів у вигляді мобільного платіжного інструменту та обслуговування операцій з їх використанням, передбачених правилами платіжної системи, відповідно до умов договору та цього Положення (п.4.1 Положення № 223).

Мобільний платіжний інструмент може бути реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншому бездротовому пристрої користувача (далі - мобільний пристрій), які обслуговує оператор телекомунікацій (п.4.2 Положення № 223).

Мобільні платежі здійснюються користувачами за банківськими рахунками (п.4.3 Положення № 223).

Емітент має право надавати користувачам змогу здійснювати мобільні платежі згідно з функціональними можливостями мобільних платіжних інструментів із використанням різних каналів телекомунікаційних мереж оператора, визначених правилами платіжних систем і договорами, і безконтактним способом (п.4.4 Положення № 223).

Користувачі мають право здійснювати операції із застосуванням мобільних платіжних інструментів відповідно до функціональних можливостей і технологічних особливостей мобільних пристроїв, правил платіжної системи (внутрішньобанківських правил), умов договору та вимог цього Положення. Користувачі мають право здійснювати операції з використанням мобільних платіжних інструментів у будь-якому місці їх обслуговування за наявності відповідного термінального обладнання, якщо інше не встановлено договором (п.4.6, п. 4.7 Положення № 223).

Згідно з п.18.1. ст. 18 Закону № 2346-ІІІ електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа на переказ.

З огляду на викладене, заперечення відповідача з тих мотивів, що вона не підписувала платіжні документи є необґрунтованими, оскільки згідно підписаних відповідачем Заяви про відкриття поточного рахунку та Додатку від 13.12.2014р. до Договору - «Реєстр тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування, що надаються корпоративним клієнтам малого та середнього бізнесу Приватбанку» вказаний поточний рахунок був підключений до послуг проведення платежів через дистанційне розпорядження за телефоном «Експрес-платежі»; SMS-сервіс; обслуговування за розрахунковими картками; дистанційне керування рахунками (т. 1 а.с.30; т. 3 а.с.208).

В анкеті від 13.12.2014р. відповідач також повідомив позивача про зацікавленість у використанні послуги електронного банкінгу («Приват-24», SMS-сервіс); (т. 3 а.с.209).

Посилання відповідача на те, що вона не отримувала електронних ключів також не підтверджується матеріалами справи.

В розділі 2 Заяви відповідач зазначив свій мобільний телефонний номер, який використовується для електронного цифрового підпису клієнта. В даному розділі зазначено, що електронний цифровий підпис клієнта - це динамічний набір символів (цифр), отримання яких здійснюється шляхом надсилання SMS-повідомлень на номер зазначеного мобільного телефону (т.1 а.с.30).

В поясненнях від 15.07.2014р. відповідач повідомила суду про те, що на її мобільний телефон Банк надіслав SMS-повідомлення з 8-значним паролем, проте вказаний пароль відповідач повідомила сторонній особі - ОСОБА_8 (т.1 а.с.143).

Також у відзиві відповідач повідомила суду про те, що її у жовтні 2011р. було прийнято на роботу в ПП "Торговий дім "Моринський" за умови реєстрації приватним підприємцем та відкриття поточного рахунку підприємця в банку; коштами на рахунку користувалися посадові особи цього підприємства, які обіцяли відповідачу погасити заборгованість за кредитом. Документальних доказів в підтвердження вказаних обставин відповідач суду не надала (т.1 а.с.92-95).

В п. 14.12. ст. 14 Закону № 2346-ІІІ визначено, що користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

В п.6.8 Положення № 223 визначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків , коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

В даному випадку пояснення відповідача свідчать про те, що вона своїм діями могла сприяти передачі іншим особам інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

В 7.9 Положення № 223 зазначено, якщо власник рахунку має заперечення щодо операцій за рахунком, перелік яких зазначений у виписці, то він має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду.

Відповідач не надала суду жодних доказів звернення до банку з претензіями щодо операцій за рахунком протягом дії договору, хоча в судовому засіданні 28.07.2014р. повідомила про те, що їй приходили SMS-повідомлення про рух коштів (диск звукозапису залучено до справи).

Крім того, зі спірного поточного рахунку НОМЕР_2 проводилися сплати до бюджетів податків та зборів ОСОБА_1 як підприємця, що підтверджується випискою з даного рахунку та платіжними дорученнями на сплату єдиного податку з фізичних осіб, на сплату податку на доходи найманих працівників, на сплату єдиного страхового внеску за період грудень 2011р. - жовтень 2012р. (т.1 а.с.59-70; т.2 а.с.26-204; т.3 а.с.1-130).

В п.4.1 Положення № 223 визначено, що емітент несе відповідальність за платіжні операції, які здійснено з використанням цього спеціального платіжного засобу, після подання користувачем повідомлення та/або заяви про втрату спеціального платіжного засобу в порядку та формі, установлених договором.

Посилання відповідача на те, що грошовими коштами шляхом шахрайства заволоділи працівники ПП "ТД Моринський", на даний час належними доказами не підтверджено. Вироку в кримінальні справі по даному факту не має. В разі підтвердження даних обставин за результатом розгляду кримінальної справи, відповідач матиме право звернутися з цивільним позовом до винних осіб про відшкодування збитків.

Поточний рахунок був відкритий за заявою відповідача, відповідач мав право ознайомлюватися з операціями по цьому рахунку, відповідач не вчиняв жодних дій, направлених на припинення операцій по рахунку чи закриття даного рахунку. Отже, відповідальність за використання рахунку несе відповідач.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 48000,00 грн. заборгованості за кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 15759,17 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 4752,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1056 1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Право чин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною першою ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В підписаних позивачем та відповідачем Заяві про відкриття поточного рахунку від 13.12.2011 р. та в Додатку від 13.12.2014р. до Договору - «Реєстр тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування, що надаються корпоративним клієнтам малого та середнього бізнесу Приватбанку» не визначено умов нарахування та розміру процентів за користування кредитом, пені і комісії (т.1 а.с.30; т. 3 а.с.208).

Ухвалою від 22.05.2014р. на підставі ст. 65 ГПК України суд зобов'язав позивача надати докази узгодження з відповідачем умов видачі та повернення кредиту, відсоткової ставки, нарахування пені; Умови та правила надання банківських послуг, докази їх існування на час підписання заяви та видачі кредиту, докази погодження відповідачем саме такої редакції Умов, що надана суду; підстави нарахування комісії та детальний розрахунок боргу за комісією.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В наданих позивачем до суду витягу із «Умов та правил надання банківських послуг» та витягу із «Тарифів банку» відсутня дата їх складання, а також не містяться відмітки про те, що вказані документи були роздруковані з погодженого сторонами сайту. Позивачем не надано доказів існування наданої редакції Умов та правил і Тарифів на дату укладання договору (т.1 а.с.31-40).

Позивачем не надано суду доказів погодження відповідачем на дату укладання договору саме такої редакції Умов та правил і Тарифів, що надана суду, а також доказів погодження з відповідачем умов нарахування та розміру процентів за користування кредитом, пені і комісії саме в тих розмірах, що визначені в наданих Умовах та Тарифах.

Отже, позивачем не доведено належними доказами узгодження між сторонами умов нарахування та розміру процентів за користування кредитом, пені і комісії.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 15759,17 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 4752,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094; ідентифікаційний код 14360570) 48000грн. 00 коп . заборгованості за кредитом, 1827грн. 00 коп . витрат з оплати судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 30.07.2014р.

Суддя Безрук Т. М.