Постанова

від 24.11.2014 по справі 917/985/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа № 917/985/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2259 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.14 у справі № 917/985/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Приватне підприємство "Торговий дім "Моринський", м.Полтава,

2) ОСОБА_2, с.Чалівка Карлівського району Полтавської області,

про стягнення 72 218,76 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 72218,76 грн., з них: 48000,00 грн. заборгованість за кредитом, наданим згідно банківського договору обслуговування від 13.12.11, 15759,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 4752,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.07.14 (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 48000,00 грн. заборгованості за кредитом, 1827,00 грн. витрат з оплати судового збору. В іншій частині - щодо стягнення 15759,17 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 4752,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом - у позові відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необгрунтованість рішення в частині відмови у стягненні відсотків, комісії та пені, невідповідність висновків суду в цій частині обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 15759,17 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 4752,00 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 3707,59 грн. В цій частині заявник апеляційної скарги просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

До суду 29.08.14 надійшов відзив відповідача, ФОП ОСОБА_1, в якому зазначено, що відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Колегія суддів зазначає, що на даному документі вказано прізвище ФОП ОСОБА_1, але відсутній її підпис (про що службою діловодства Харківського апеляційного господарського суду складено акт №12-44/156 від 29.08.14). У відзиві зазначено, що позивачем не надано первинні документи на підтвердження факту надання ним кредиту відповідачеві, а відповідно і його розміру та періоду користування, а також не доведено належними доказами узгодження між сторонами умов нарахування та розміру процентів за користування кредитом, пені і комісії.

Позивачем 06.10.14 надано письмові пояснення, в яких ПАТ КБ "Приватбанк" наполягає на тому, що відповідач, підписуючи заяву, приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, які є загальними і їх підписання позичальником не є обов'язковим. Тому, на думку, позивача, аргументи відповідача не спростовують правомірності позовних вимог банку, у зв'язку з чим позов ПАТ КБ "Приватбанк" має бути задоволений у повному обсязі. У вказаних поясненнях також міститься детальний розрахунок сум процентів річних (15759,17 грн.), пені (3707,59 грн.) та комісії за користування кредитом (4752,00 грн.).

У додаткових поясненнях від 17.11.14 позивач із посиланням на ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» зазначає, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а також що ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Треті особи - ПП «Торговий дім «Моринський» та ОСОБА_2 - відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Відповідач та треті особи, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання (відповідні повідомлення відділення зв'язку про вручення поштових відправлень долучені до матеріалів справи) не направили своїх представників для участі в даному засіданні, про причини неявки суд не повідомили.

Позивач електронним листом (вх.№ 10713 від 18.11.14) повідомив суд про неможливість вчасного прибуття представника в судове засідання у зв'язку зі складними погодними умовами, а також зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні, за відсутності представників учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (позивачем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку від 13.12.11 (далі - Заява); (т. 1 а.с.30).

В Заяві зазначено про те, що підписавши цю заяву відповідач погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг", тарифів банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір).

За ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В даному випадку між сторонами був укладений змішаний договір, який містить елементи договору банківського рахунку та елементи кредитного договору.

Згідно з Договором, клієнт підключається до послуг: проведення платежів через дистанційне розпорядження за телефоном "Експрес-платежі"; SMS-сервіс; обслуговування за розрахунковими картками; дистанційне керування рахунками.

Відповідно до умов вказаного Договору відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3 у гривнях.

Згідно даного Договору у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт.

Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг, і Тарифами банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

В розділі 2 Заяви відповідач зазначив свій мобільний телефонний номер, який використовується для електронного цифрового підпису клієнта. В даному розділі зазначено, що електронний цифровий підпис клієнта - це динамічний набір символів (цифр), отримання яких здійснюється шляхом надсилання SMS-повідомлень на номер зазначеного мобільного телефону.

Між сторонами також був підписаний Додаток від 13.12.14 до Договору - "Реєстр тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування, що надаються корпоративним клієнтам малого та середнього бізнесу Приватбанку", до яких включено тарифи на відкриття рахунку, випуск корпоративної картки, підключення до SMS-сервісу, підключення до ПК "Клієнт-банк" або Інтернет версії "Приват-24", абонплата на місяць за обслуговування поточного рахунку, проведення електронних платежів, зняття готівки (т.3 а.с.208).

Згідно з довідкою позивача від 09.04.14 відповідачеві були встановлені кредитні ліміти на поточний рахунок НОМЕР_2 станом на 13.12.11 - в розмірі 0,00 грн., 17.08.12 - в розмірі 18000,00 грн., 17.19.12 - в розмірі 24500,00 грн., 05.11.12 - в розмірі 46000,00 грн., 04.03.13 - в розмірі 48000,00 грн. (т.1 а.с.41).

Як свідчить надана виписка по поточному рахунку № НОМЕР_2 кредитний ліміт в розмірі 48000,00 грн. був повністю використаний. Вказана сума банку не була повернута, у зв'язку з чим з 27.08.13 віднесена позивачем до простроченої заборгованості по кредиту (т.1 а.с.42-43, 59-71).

Дані обставини встановлені місцевим господарським судом та не спростовані учасниками процесу в апеляційному провадженні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказана сума заборгованості за кредитом підлягає стягненню, та зазначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини (зокрема, ст.1066, 1067, 1069 ЦК України, відповідних норм Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" тощо), не визнано належними аргументами посилання відповідача, ФОП ОСОБА_1 на ті обставини, що вона не підписувала платіжні документи та не отримувала електронні ключі (враховуючи, що відкритий на її ім'я поточний рахунок був підключений до послуг проведення платежів через дистанційне розпорядження за телефоном "Експрес-платежі"; SMS-сервіс, який включає надіслання клієнту набору символів, що є його електронним цифровим підписом; обслуговування за розрахунковими картками; дистанційне керування рахунками).

Також місцевим господарським судом правомірно було визнано безпідставними посилання відповідача на те, що грошовими коштами шляхом шахрайства заволоділи працівники ПП "ТД Моринський" - оскільки ні вироку у відповідній кримінальній справі, ні інших доказів на підтвердження вказаного аргументу відповідачем не надано.

Колегія суддів також враховує, що в частині задоволення позову рішення суду відповідачем не оскаржувалося, а у відзиві на апеляційну скаргу в даній справі ФОП ОСОБА_1 просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення 15759,17 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 4752,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом - місцевим господарським судом відмовлено в їх задоволенні з посиланням на те, що в наданих позивачем до суду витягу із "Умов та правил надання банківських послуг" та витягу із "Тарифів банку" відсутня дата їх складання, а також не містяться відмітки про те, що вказані документи були роздруковані з погодженого сторонами сайту.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що позивачем не надано доказів існування наданої редакції Умов та правил і Тарифів на дату укладання договору (т.1 а.с.31-40); не надано суду доказів погодження відповідачем на дату укладання договору саме такої редакції Умов та правил і Тарифів, що надана суду, а також доказів погодження з відповідачем умов нарахування та розміру процентів за користування кредитом, пені і комісії саме в тих розмірах, що визначені в наданих Умовах та Тарифах. Тому судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем не доведено належними доказами узгодження між сторонами умов нарахування та розміру процентів за користування кредитом, пені і комісії.

Суд апеляційної інстанції вважає вказаний висновок необґрунтованим з наступних підстав.

Як зазначено в заяві про відкриття поточного рахунку (т.1, а.с.30), підписуючи вказану заяву, клієнт погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифів банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Місцевим господарським судом зазначено про дану обставину в оскаржуваному рішенні, але не надано їй належної правової оцінки.

А саме, відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 ЦК України).

За приписами статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За приписами статті 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

У статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм та змісту підписаного обома сторонами Договору, колегія суддів дійшла висновку, що Умови та Правила надання банківських послуг, розміщені за наведеним у Договорі посиланням на сайт банку, є невід'ємною частиною Договору, тому не визначення умов нарахування та розміру процентів за користування кредитом, пені і комісії саме в тексті документів, наданих позивачем відповідачеві на підпис у паперовому вигляді - в заяві про відкриття поточного рахунку від 13.12.11 та в Додатку від 13.12.11 до Договору (т.3, а.с.208) - не є підставою для висновку про те, що вказані умови в Договорі відсутні, або ж про недодержання сторонами письмової форми укладення правочину.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України (викладеною, зокрема, в постановах від 06.08.14 у справі №922/2798/13 та від 11.08.14 у справі №922/100/14).

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими посилання апелянта на ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Тому, на думку суду апеляційної інстанції, місцевим господарським судом було неправильно застосовано положення ст.547 ЦК України про нікчемність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчиненого з недодержанням письмової форми, та, відповідно, ч.4 ст.231 ГК України, якою встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Дійшовши висновку про відсутність у Договорі відповідних норм щодо санкцій за невиконання зобов'язань, суд першої інстанції не врахував вищенаведених приписів ст. 634, 638, 207, 1067 ЦК України, 181, 184 ГК України, а також ст.5 та 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Зокрема, місцевим господарським судом безпідставно заперечено юридичну силу Умов та правил і Тарифів як електронного документу, що є невід'ємною частиною Договору і встановлює умови забезпечення виконання зобов'язання, у відповідності до ст.548 ЦК України, у вигляді санкцій - в розумінні ч.4 ст.231 ГК України (на яку посилається місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні).

Колегія суддів також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на момент підписання сторонами заяви від 13.12.11 про відкриття поточного рахунку на сайті банку (на який міститься посилання в даній заяві) тексти Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку були викладені в іншій редакції, ніж та, що надана позивачем до суду, і що відповідно до цієї іншої редакції клієнт звільнявся б від відповідальності за порушення умов Договору.

Тому висновок суду першої інстанції щодо можливості існування іншої редакції Умов та правил і Тарифів фактично ґрунтується на припущеннях та не узгоджується з презумпцією правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а також не відповідає принципу належності і допустимості доказів (ст.34 ГПК України) - оскільки, як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом були визнані необхідними для вирішення спору та витребовувалися у позивача докази узгодження з відповідачем умов видачі та повернення кредиту, відсоткової ставки, нарахування пені тощо, хоча, на думку колегії суддів, належним і допустимим доказом такого узгодження є власноручний підпис відповідача на Договорі.

Відповідачем в ході судового розгляду справи та місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні не було зазначено про наявність будь-яких перешкод для реалізації ФОП ОСОБА_1 своїх прав як сторони договору у відповідності до ст.634, 638 ЦК України щодо вивчення умов договору, запропонованих позивачем (як у паперовому, так і в електронному вигляді) та вирішення питання стосовно приєднання до них.

Крім того, з тексту заяви про відкриття поточного рахунку не вбачається, що відповідач погоджується з Умовами та правилами і Тарифами виключно в тій редакції, яка міститься на сайті банку на момент підписання заяви. Тому з урахуванням тієї обставини, що зазначені Умови та правила і Тарифи змінюються самим банком без погодження з клієнтами, та виходячи з системного аналізу ст.ст.627, 634 ЦК України, колегія суддів вважає, що встановлення факту - в якій саме редакції діяли Умови та правила і Тарифи на момент підписання сторонами Договору та на момент судового розгляду справи - не має значення для вирішення спору, оскільки відповідач, підписавши Договір, фактично погодився з наявністю у банку права в односторонньому порядку встановлювати санкції за порушення умов договору.

З цих же підстав колегія суддів не визнає належними аргументами заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу - враховуючи, що в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_1 не спростовано наданих позивачем доказів використання кредитних коштів відповідачем та утворення заборгованості за кредитом - у зв'язку з чим у позивача виникло право на стягнення сум нарахувань згідно з Договором.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими розрахунки сум процентів в розмірі 15759,17 грн. за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором і 4752,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом (т.1, а.с.42, 43, т.4, а.с.37), здійснені позивачем на підставі погоджених сторонами умов щодо забезпечення виконання зобов'язання, які є невід'ємною частиною Договору, а саме - із застосуванням відповідних пунктів «Умов та правил надання банківських послуг», належним чином засвідчений витяг з яких долучено до матеріалів справи (т.1, а.с.31). Відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції заперечень щодо розміру зазначених нарахувань та будь-яких контррозрахунків.

Натомість висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у вищевказаній частині, на думку колегії суддів, зроблений при неправильному застосуванні норм матеріального права (зокрема, ст.547 ЦК України), що призвело до прийняття неправильного рішення щодо зазначеної частини позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскаржуване рішення має бути скасовано в частині відмови у стягненні з відповідача 15759,17 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 4752,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом - із прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині оскаржуване рішення має бути залишено без змін.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч.1 та ч.2 ст.104, статтею 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.14 у справі №917/985/14 скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 15759,17 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 4752,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094; ідентифікаційний код 14360570) 15759,17 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3707,59 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 4752,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

В іншій частині - щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 48000,00 грн. заборгованості за кредитом, 1827,00 грн. витрат з оплати судового збору - рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 24.11.14

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.