Постанова

від 23.07.2014 по справі 17/013-10/19/8

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 17/013-10/19/8

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши касаційну скаргу Вишгородської районної державної адміністрації на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі№ 17/013-10/19/8 Господарського суду Київської області за позовомПрокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації доВишгородської районної державної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватне підприємство "Фірма "Каріна", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олга-Трейдінг", 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Ворд Білдінг Системс Україна", 4. ОСОБА_5, 5. ОСОБА_6, 6. ОСОБА_7, 7. Приватне підприємство "Єліма", 8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Факторінг", 9. Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна, 10. ОСОБА_8 провизнання протиправними та скасування розпоряджень

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаБорецька О.Ю. - - відповідачаКолодій О.М. - - третьої особи-1не з'явився - - третьої особи-2Шумаков Д.В. - - третьої особи-3Тарнавський В.В. - - третьої особи-4ОСОБА_13 - - третьої особи-5не з'явився - - третьої особи-6не з'явився - - третьої особи-7не з'явився - - третьої особи-8не з'явився - - третьої особи-9не з'явився - - третьої особи-10не з'явився - - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 року Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Вишгородської районної державної адміністрації, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації "Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства "Фірма "Каріна" під розміщення тепличного господарства" від 26.04.2004 за № 271; визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП "Фірма "Каріна" на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту" від 03.03.2006 за № 115; визнати укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією Приватним підприємством "Фірма "Каріна" договір оренди земельної ділянки від 29.04.2004 зареєстрований за №2749 недійсним з моменту укладення та скасувати державну реєстрацію даного договору (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом, т.6, а.с.96-98).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2010 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватне підприємство "ФІРМА "КАРІНА".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛГА-ТРЕЙДІНГ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Ворд Білдінг Системс Україна", ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг", Приватне підприємство "Єліма", Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2013 (суддя Скутельник П.Ф.) у справі № 17/013-10/19/8 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 (у складі головуючий Зубець Л.П., судді: Іоннікова І.А., Мартюк А.І.) вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Вишгородська районна державна адміністрація звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_5 не погоджується з доводами скаржника і просить суд залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу - без задоволення.

Київська обласна державна адміністрація, Приватне підприємство "Фірма "Каріна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Олга-Трейдінг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Ворд Білдінг Системс Україна", ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватне підприємство "Єліма", Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Факторінг", Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна, ОСОБА_8 не скористалися правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційні скарги, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Приватне підприємство "Фірма "Каріна", ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватне підприємство "Єліма", Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Факторінг", Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна, ОСОБА_8 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно рішення II сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 22 від 12.06.1998 "Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна" земельна ділянка площею 12,2803 га входила до складу земель, переданих у постійне користування радгоспу ім. Ватутіна (державний акт на право постійного користування землею серії II-КВ №000380 від 19.08.1998, ділянка № 6) (т.1., а.с.22-28).

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації № 271 від 26.04.2004 "Про передачу в оренду земельної ділянки Приватному підприємству "Фірма "Каріна" під розміщення тепличного господарства" затверджено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки з Приватним підприємством "Фірма "Каріна" під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр" та надано вказаному підприємству в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 12,2803 га під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради (т.1,а.с.16-17).

29.04.2004 між Вишгородською районною державною адміністрацією (орендодавцем; відповідачем) та Приватним підприємством "Фірма "Каріна" (орендарем; третьою особою-1) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендарю передана в оренду земельна ділянка площею 12,2803 га під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту із цільовим призначенням: землі промислового призначення (т.1, а.с.18-20).

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації № 115 від 03.03.2006 "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення Приватному підприємству "Фірма "Каріна" на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту" було прийнято рішення про передачу у власність Приватному підприємству "Фірма "Каріна" шляхом купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та дворами, існуючий тепличний комплекс площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту (т.1., а.с.22).

В своєму позові прокурор послався на незаконність набуття Приватним підприємством "Фірма "Каріна" земельної ділянки площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту. На думку прокурора, вказана земельна ділянка в установленому законом порядку у землекористувача - радгоспу ім. Ватутіна не вилучалась і була передана зазначеному підприємству без розроблення проекту відведення земельної ділянки. При цьому, до передачі в оренду її межі в натурі на місцевості не встановлювались. Прокурор вважає, що відповідні розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації не відповідають законодавству, діючому на момент їх прийняття. Договір оренди земельної ділянки, який укладений на виконання цих розпоряджень, має бути визнаним недійсним.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 149 Земельного кодексу України, якою встановлено порядок вилучення земельних ділянок, передбачено, що їх вилучення провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до пункту "б" статті 141 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття спірних розпоряджень та укладення договору) підставою припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка на час прийняття спірних розпоряджень та укладання договору оренди перебувала у постійному користуванні радгоспу ім. Ватутіна (Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна).

Доказів вилучення цієї земельної ділянки у землекористувача - радгоспу ім. Ватутіна у встановленому законом порядку матеріали справи не містять. Відповідних обставин судами не встановлено.

Отже, передача земельної ділянки, що належала радгоспу ім. Ватутіна на праві постійного користування відбулась без згоди землекористувача, що свідчить про порушення вимог частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України.

Встановивши зазначені обставини, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що прийняття спірних розпоряджень та укладення відповідного договору оренди відбулось з порушенням встановленого законом порядку вилучення (викупу) земельної ділянки.

В той же час, інших підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою не встановлено. Відповідних відомостей матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув і не надав їм належної правової оцінки.

Зробивши висновок про припинення права користування земельною ділянкою, відносно якої виник спір, у зв'язку з набуттям іншою особою (Приватним підприємством "Фірма "Каріна") права власності на об'єкти нерухомого майна (теплиці), які розташовані на земельній ділянці, суд апеляційної інстанції не врахував, що діюче на нас виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало такої підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження адміністрації № 271 від 26.04.2004) передача в оренду земельних ділянок, що перебували у державній або комунальній власності, здійснювалась на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про землеустрій" № 858-ІУ від 22.05.2003, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Згідно порядку укладення договорів оренди землі, передбаченого у ст.16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV (у редакції станом на 23.12.2004) зазначається, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Судом першої інстанції на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що в порушення наведених норм закону, земельна ділянка площею 12,2803 га, межі якої до передачі в оренду, в натурі на місцевості не встановлювались, була передана в довгострокову оренду Приватного підприємства "Фірма "Каріна" без розроблення проекту відведення, на підставі технічної документації по оформленню договору оренди земельної ділянки. При цьому, цільове призначення цієї земельної ділянки, виходячи з матеріалів справи, також змінювалось.

Встановивши на підставі поданих доказів зазначені обставини в їх сукупності, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 271 від 26.04.2004 та № 115 від 03.03.2006 не відповідають вимогам діючого законодавства, на час їх прийняття, що стало підставою для визнання їх протиправними з подальшим їх скасуванням.

Висновок суду першої інстанції про недійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі розпорядження, яке визнано протиправним та скасовано, мотивований невідповідністю оспорюваного правочину вимогам законодавства, зокрема статтям 203, 215 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки місцевого господарського суду не спростовані у встановленому законом порядку та ґрунтуються на положеннях чинного законодавства і на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи.

Суд апеляційної інстанції зазначеним обставинам не надав належної правової оцінки та неправильно застосував норми матеріального права.

За таких обставин, постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню. Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Постанова апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі № 17/013-10/19/8 скасувати.

Рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі № 17/013-10/19/8 залишити в силі.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова