ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 УХВАЛА
"16" жовтня 2015 р. Справа № 17/013-10/19/8
За заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №17/013-10/19/8
за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне підприємство «ФІРМА «КАРІНА», ідентифікаційний код: 30595022, місце реєстрації: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кірова, 34, стан юридичної особи: припинено,
третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код: 32425662, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А,
третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Білдінг Системс Україна», ідентифікаційний код: 31926769, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62а,
третьої особи - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 04210, м. Київ, пр-т. ОСОБА_4, 16-д, кв. 98,
третьої особи - 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,
третьої особи - 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,
третьої особи - 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг», ідентифікаційний код: 32487273, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б,
третьої особи - 8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне підприємство «Єліма», ідентифікаційний код: 35590778, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а,
третьої особи - 9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна, ідентифікаційний код: 00849540, місцезнаходження: 07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 169,
третьої особи - 10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3,
про визнання протиправними та скасування розпоряджень
Суддя О.О.Третьякова
Представники:
Прокуратури - ОСОБА_7, посвідчення №034764 від 05.08.2015
Позивача - ОСОБА_8, довіреність №6-к від 05.01.2015,
Відповідача - ОСОБА_9В , довіреність №7-20/2046 від 07.09.2015,
Третьої особи - 1 -не з'явився,
Третьої особи - 2 - ОСОБА_10, довіреність б/№ від 12.01.2015,
Третьої особи - 3 - не з'явився,
Третьої особи - 4 - не з'явився,
Третьої особи - 5 - не з'явився,
Третьої особи - 6 - ОСОБА_11, довіреність №3247 від 11.12.2012,
Третьої особи - 7 -не з'явився,
Третьої особи - 8 -не з'явився,
Третьої особи - 9 -не з'явився,
Третьої особи - 10 -не з'явився.
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі №17/013-10/19/8 позов Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за № 271; визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за № 115; визнано укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код: 23569369, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, та приватним підприємством «Фірма «Каріна», ідентифікаційний код: 30595022, місце реєстрації: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кірова, 34, стан юридичної особи: припинено, договір оренди земельної ділянки від 29.04.2004 року зареєстрований за №2749 недійсним з моменту укладення та скасовано державну реєстрацію даного договору; стягнуто з Вишгородської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 23569369, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, в доход державного бюджету України державне мито 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.); стягнуто з Вишгородської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 23569369, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 (двісті тридцять шість) грн. (р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області).
До Господарського суду Київської області надійшла заява №б/н від 14.09.2015 (вх. суду №36/15 від 17.09.2015) від ОСОБА_1 (далі - Заявник) про перегляд вищезазначенного рішення за нововиявленними обставинами.
Відповідно до ст. ст. 113, 113 1 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи подається протягом двох місяців з дня, коли такі обставини стали відомі заявникові. Про прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення подається до господарського суду, який прийняв судове рішення, де вона реєструється з дотриманням порядку, передбаченого частинами другою, третьою статті 2 1 цього Кодексу.
У відповідності до частин другої та третьої статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України справу заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами передано на розгляд судді Третьяковій О.О.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2015 розгляд заяви призначено на 07.10.2015 об 11:30 год.
В судове засідання 07.10.2015 представники Прокуратури, Відповідача, Третьої особи-1, Третьої особи- 4, Третьої особи-5, Третьої особи-7, Третьої особи-8, Третьої особи-9, Третьої особи-10 не з'явились, вимоги ухвали суду від 22.09.2015 не виконали, про причини неявки суд не повідомили.
Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, як це передбачено п.1 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відкладення розгляду заяви б/н від 14.09.2015 (вх. суду №36/15 від 17.09.2015) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №17/013-10/19/8 на 16.10.2015.
В судовому засіданні 16.10.2015 року заявник вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №17/013-10/19/8 підтримав.
Київською обласною державною адміністрацією та Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області надані пояснення про заперечення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №17/013-10/19/8, які підтримані прокуратурою.
Розглянувши в судовому засіданні заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши надані ними докази, судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 позов Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за №271; визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за №115; визнано укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Фірма «Каріна» договір оренди земельної ділянки від 29.04.2004 року зареєстрований за №2749 недійсним з моменту укладення та скасовано державну реєстрацію даного договору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі №17/013-10/19/8 було скасовано рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 року. Прийнято нове рішення, яким у позові Прокурора в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень - відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 року у справі №17/013- 10/19/8 касаційну скаргу Вишгородської районної державної адміністрації було задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року скасовано, рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 залишено в силі.
Заявник вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, у зв'язку з наявністю істотних для справи обставин, які існували на момент розгляду спору по суті, однак не були відомі заявнику на час розгляду справи.
Заявник зазначає та підтверджується матеріалами справи, що підставою задоволення позовних вимог рішенням від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 був висновок суду про порушення Вишгородською районною державною адміністрацією вимог чинного законодавства під час прийняття розпорядження «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за №271 та «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за №115, якими надано в оренду, а згодом у власність Приватному підприємству «Фірма «Каріна» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту, яка перебуває у постійному користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна.
Зокрема, під час розгляду спору по суті у справі №17/013-10/19/8 судами першої та касаційної інстанції було встановлено факт порушення Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень), якою передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Однак, під час надання земельної ділянки в користування Приватному підприємству «Фірма «Каріна», така земельна ділянка була частиною земельної ділянки, яка перебувала в користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ №000380. Крім того, спірна земельна ділянка надавалась в користування Приватному підприємству «Фірма «Каріна» без її вилучення та виділення в окрему земельну ділянку з розробленням проекту землеустрою та встановлення меж в натурі.
Обставини щодо перебування спірної земельної ділянки в користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна встановлені судом виходячи з наявності рішення другої сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22 та Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ №000380, згідно якого, радгоспу ім. Ватутіна надано у постійне користування 878,8 га землі в межах з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва.
Зокрема, рішенням другої сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22 було затверджено технічну документацію по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна; надано в постійне користування радгоспу ім. Ватутіна землі площею 878,8 га, з них: сільськогосподарських угідь 761,7 га, в тому числі ріллі 749,6 га, пасовищ 12,1 га; доручено Київському відділенню інституту землеустрою виготовити державний акт на право постійного користування землею.
19.08.1998 року Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області радгоспу ім. Ватутіна видано Державний акт на право постійного користування землею серії 1-КВ №000380, згідно якого, радгоспу ім. Ватутіна надається у постійне користування 878,8 га землі в межах з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва.
Також в рішенні суду від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 встановлено, що Колективне сільськогосподарське підприємство імені Ватутіна є правонаступником всіх прав і обов'язків Державного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна. Згідно ч.5 ст.59 Господарського кодексу України, у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Таким чином, суд під час розгляду справи №17/013-10/19/8 та прийняття рішення від 26.06.2013 року дійшов висновку, що до Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна шляхом правонаступництва перейшло право постійного користування земельною ділянкою площею 878,8 га згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №000380, виданого 19.08.1998 року Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області, яка (її частина площею 12,2803 га) в разі надання в користування іншій особі, мала бути попередньо вилучена у землекористувача у відповідності до вимог чинного законодавства.
Заявник, не погоджуючись з висновками суду під час розгляду спору по суті, зазначає, що існують нововиявлені обставини, які не були і не могли бути відомі заявнику і які мають істотне значення для правильного вирішення спору і впливають на повноту та об'єктивність висновків суду.
Зокрема, заявник вважає, що нововиявленою обставиною є те, що право користування земельною ділянкою площею 12,2803 га, що знаходиться на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту не могло перейти в порядку правонаступництва до Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна, оскільки за останнім не було оформлене належним чином (Державний акт на право постійного користування Радгоспу ім. Ватутіна не був зареєстрований), а отже право постійного користування зазначеною земельною ділянкою було відсутнє у Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна на час прийняття оспорюваних рішень Вишгородською РДА.
В підтвердження зазначеної обставини заявник посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015 року у справі №6-11112св15 за позовом КСП ім. Ватутіна до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ТОВ «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ОСОБА_2 Білдінг Системс Україна», ПП «Сліма», ТОВ «Арма Факторинг», треті особи без самостійних вимог - Управління Держкомзему у Вишгородському районі, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння на користь держави, визнання права користування.
Зазначає, що в ухвалі від 22.07.2015 року у справі №6-11112св15 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що на запит суду Управлінням Деркомзему у Вишгородському районі Київської області надано копію Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №000380, виданого радгоспу ім. Ватутіна, в якому відсутні відмітки про його реєстрацію у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, зазначена обставина не була й встановлена при перегляді Господарським судом Київської області за нововиявленнми обставинами справи за позовом прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень.
Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України (1991 року), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною радою України.
Відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 року за №31) затверджено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).
Відповідно до п.2.5. Інструкції Державні акти на право постійного користування землею складаються у двох примірниках, підписуються головою відповідної місцевої Ради народних депутатів і скріплюються гербовою печаткою.
Відповідно до п.3.1. Інструкції Державні акти на право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.
Відповідно до п. 3.2. Інструкції Державні акти на право постійного користування землею реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за формою згідно з додатком N 4.
Відповідно до п. 4.1. Інструкції власники землі і землекористувачі зберігають видані їм державні акти, як документи постійного зберігання. Другі примірники державних актів, а також книги їх реєстрації зберігаються у вогнетривких шафах у тих органах, що здійснювали їх видачу і реєстрацію (п.4.2. Інструкції).
Заявник вважає, що за відсутності в Державному акті на право постійного користування землею серії І-КВ №000380 відмітки про його реєстрацію в Книзі записів (реєстрації) державних актів, свідчить про непроведення останньої та про неможливість видачі такого Державного акту землекористувачу, що в свою чергу спростовує наявність у землекористувача права на земельну ділянку.
Крім того, заявник наголошує на тому, що при розгляді цивільної справи №6-11112св15 та господарської справи №17/013-10/19/8 оригінал Державного акту серії І-КВ №000380 судам надано не було.
Також, заявник зазначає, що під час прийняття рішення другої сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22 такого суб'єкта права, як радгосп ім. Ватутіна - не існувало, оскільки, з 30.09.1996 року існував вже правонаступник радгоспу - ДСП ім. Ватутіна. Надання права постійного користування землею у 1998 році такій юридичні особі, як радгосп ім. Ватутіна, якого на час прийняття зазначеного рішення вже не існувало, є неправомірним, оскільки, припинена особа не може бути суб'єктом жодних прав.
Таким чином, нововиявленою обставиною визначено відсутність у КСП імені Ватутіна права користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №000380 від 19.08.1998 року, що, на думку заявника, спростовує встановлені в рішенні суду від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 висновки щодо необхідності вилучення земельної ділянки у попереднього землекористувача - КСП ім. Ватутіна під час винесення відповідачем розпоряджень від 26.04.2004 року за №271 та від 03.03.2006 року за №115.
Заявник стверджує, що наведені в якості нововиявлених обставини, існували на час розгляду справи та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, оскільки, під час розгляду справи № 17/013-10/19/8 Господарським судом Київської області не витребовувався оригінал Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №000380 від 19.08.1998 року в Управління Держкомзему у Вишгородському районі. Про зазначену нововиявлену обставину заявник дізнався після отримання повного тексту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015 року у справі №6-11112св1. Вказана ухвала була отримана заявником 14.08.2015 року, що підтверджується копією конверта та інформацією з офіційного сайту УДТТПЗ «Укрпошта».
В той же час, під час розгляду справи, як зазначає заявник, господарським судом факт відсутності реєстрації, а також факт видачі 19.08.1998 року самого Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №000380 Новопетрівськоіо сільською радою Вишгородського району Київської області не встановлювався.
У зв'язку з наведеними обставинами заявник просить переглянути рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 за нововиявленими обставинами та скасувати таке рішення і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи №17/013-10/19/8 судом встановлено, що до позову було додано засвідчені Прокуратурою Вишгородського району копії рішення другої сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22 та Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ №000380, які в ході розгляду спору не заперечувались.
Заявник був залучений до участі у справі № 17/013-10/19/8 в якості третьої особи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 року і був обізнаний з існуванням рішення другої сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22 та Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ №000380, від так мав можливість заявити про недоліки відповідних доказів та навести заперечення проти таких доказів, під час оскарження судових рішень у справі.
Як визначено п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.
Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.
Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.
З матеріалів справи вбачається, що рішення другої сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22, яке є чинним та Державний акт на право постійного користування землею серії 1-КВ №000380 досліджувались судом в межах заявлених учасниками провадження заперечень та зауважень і були покладені в основу судового рішення від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 як правовстановлюючі документи, що посвідчують право землекористування КСП імені Ватутіна, при цьому наявні в матеріалах справи копії сторонами не заперечувались і не ставились під сумнів, клопотань про витребування оригіналу Державного акту не заявлялось, відсутність відмітки про реєстрацію Державного акту була очевидною, однак не заявлялась для дослідження.
З огляду на норми Інструкції Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), Державний акт є виданим, оскільки складений на відповідному бланку суворої звітності, підписаний головою ради і скріплений гербовою печаткою. Крім того, право землекористування надано рішенням другої сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22, яке є чинним.
Докази визнання недійсними рішення другої сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22 та Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ №000380, в матеріалах справи відсутні.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015 року у справі №6-11112св1 зазначено, що судом першої інстанції не перевірено чи є КСП ім. Ватутіна належним позивачем у справі, з огляду на те, що на запит суду Управлінням Деркомзему у Вишгородському районі Київської області надано копію державного акта на право постійного користування землею серії И-КВ №000380, виданого радгоспу ім. Ватутіна, в якому відсутні відмітки про його реєстрацію у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, зазначена обставина не була й встановлена при перегляді господарським судом Київської області за нововиявленими обставинами справи за позовом прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень. Зі змісту даного акта вбачається, що цей акт складений у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу (радгосп ім. Ватутіна), другий примірник зберігається у Новопетрівській сільській ради народних депутатів, інших примірників матеріали справи не містять.
Відповідні обставини наведені в якості недоліків, які необхідно усунути під час нового розгляду справи, такі обставини не мають ознак мотивування висновків суду, не встановлювались по суті і не покладались в основу судового рішення. Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015 року у справі №6-11112св1 справу направлено на новий розгляд без прийняття рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Не надається преюдиціального значення також обставинам, зазначеним у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (частина друга статті 111 7 ГПК), за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.
Таким чином, посилання заявника на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015 року у справі №6-11112св1 не підтверджує виникнення нововиявлених обставин.
Дослідження обставин щодо видання та реєстрації Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ №000380, на які посилається заявник фактично є новою оцінкою доказів, які досліджувались судом.
Відповідно до вимог ст.112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент звернення з відповідною заявою) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно зі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент подання заявником уточнень і доповнень до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.
Оскільки, наведені заявником обставини не можуть вважатись нововиявленими і не підтверджені належними доказами встановлення факту по суті, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, не можуть впливати на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні Господарського суду Київської області від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8, тому заява ОСОБА_1 в №б/н від 14.09.2015 (вх. суду №36/15 від 17.09.2015) про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, а відповідне судове рішення - перегляду за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 33, 86, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви №б/н від 14.09.2015 (вх. суду №36/15 від 17.09.2015) про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 за нововиявленими обставинами.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 року у справі №17/013-10/19/8 року залишити без змін.
Суддя О.О. Третьякова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2015 |
Оприлюднено | 26.10.2015 |
Номер документу | 52561013 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Третьякова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні