Постанова

від 30.07.2014 по справі 6/694

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 6/694

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А. - головуючого, суддівДанилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача відповідача-1 відповідача-2 прокуратури третьої особине з'явились не з'явились Негода Є.В. (дов. від 14.02.2013 р.) Кузнецова Ю.В. (посв. від 26.11.2013 р. № 023135) не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р. у справі № 6/694 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів до 1. Київської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 провизнання недійсним рішення Київської міської ради № 1035/1696 від 26.06.2007 р.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету із земельних ресурсів України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київради №1035/196 від 26.06.2007 р. "Про відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" для розташування об'єктів рекреаційного призначення з можливістю облаштування злітно-посадочної смуги на воді для гідропланів та благоустроєм прилеглої території на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва".

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора міста Києва посилався на те, що рішення Київської міської ради від 26.06.2007 р. № 974/1635 було прийнято з порушенням норм земельного та природоохоронного законодавства, а також охоронюваних законом інтересів Державного комітету із земельних ресурсів України.

Господарський суд міста Києва рішенням від 29.03.2010 р. у справі № 6/694, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 р., позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету із земельних ресурсів України задовольнив повністю, погодившись з доводами, викладеними у позові.

За касаційною скаргою ОСОБА_6 постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 р. скасовано, а справу № 6/694 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначав про суперечливість висновків судів попередніх інстанцій при визнанні недійсним рішення Київської міської ради № 1035/196 від 26.06.2007 р., невідповідність цих висновків встановленим судами обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, та просив встановити належним чином, зокрема, наявність чи відсутність порушення норм земельного законодавства при прийнятті Київрадою спірного рішення, наявність факту виконання цього рішення, а також наявність інтересів у даній справі ОСОБА_6 та доцільність її залучення до участі у справі в якості третьої особи.

На підставі статей 25, 77 Господарського процесуального кодексу України господарським судом м. Києва здійснено заміну найменування позивача у справі №6/694 з Державного комітету із земельних ресурсів України на Державне агентство земельних ресурсів України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.11.2013 р. залучено до участі у справі № 6/694 відповідача-2 - товариство з обмеженою відповідальністю будівельну компанію "Кроун", а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_6, встановивши, що остання згідно з договором купівлі-продажу від 15.05.2012 р., зареєстрованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим номером 333, та додатковою угодою від 31.05.2012 р., за реєстровим номером 409, являється власником об'єктів, які знаходяться на спірній земельній ділянці за адресою: місто Київ, острів Долобецький, майновий комплекс № 1, та зазначене право власності зареєстровано комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", номер витягу 34397193 від 06.06.2012 р. та 34396910 від 06.06.2012 р.

За результатом нового розгляду справи № 6/694 господарський суд міста Києва рішенням від 11.02.2014 р. (судя Удалова О.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р. (колегія суддів: головуючий Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.)Ю, у задоволенні позову відмовив повністю, виходячи із встановлених обставин справи та норм законодавства, відповідно до яких суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що Київська міська рада, приймаючи вказане рішення, діяла не у спосіб та порядок, що передбачені законодавством.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, керуючись, насамперед, викладеними у позовній заяві доводами, а також посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень та невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун" просить залишити касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р. - без змін, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та правомірність і обґрунтованість судових рішень, а також відповідність їх встановленим обставинам справи та нормам законодавства.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2014 р. касаційну скаргу у справі № 6/694 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.07.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Кроун", перевіривши оскаржувані судові акти на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.06.2007 р. рішенням Київської міської ради від № 1035/1696 "Про відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" для розташування об'єктів рекреаційного призначення з можливістю облаштування злітно-посадочної смуги на воді для гідропланів та благоустроєм прилеглої території на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ будівельній компанії "Кроун" для розташування об'єктів рекреаційного призначення з можливістю облаштування злітно-посадочної смуги на воді для гідропланів та благоустроєм прилеглої території на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва.

Пунктом 2 рішення вирішено передати товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,5 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що рішення Київської міської ради від 26.06.2007 р. №1035/1696, на думку заступника прокурора міста Києва, не відповідає земельному та природоохоронному законодавству, а також порушує охоронювані законом інтереси Державного комітету із земельних ресурсів України (наразі Державне агентство земельних ресурсів України).

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття Київрадою спірного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. За приписами частини 3 вказаної статті, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття Київрадою спірного рішення), проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (пункт 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок).

Згідно з пунктом 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, передача в довгострокову оренду земельної ділянки площею 1,5 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва здійснювалася Київською міською радою на підставі розробленого та погодженого згідно приписів статті 123 Земельного кодексу України проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" в порядку, визначеному в чинному на той час рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 457/1867 "Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві", про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні висновки та погодження відповідних органів, у тому числі уповноваженим органом державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища - Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з висновком № 071/04-4-19/2936 від 30.06.2005 р.

Стосовно посилання заступника прокурора м. Києва на необхідність погодження проекту землеустрою товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Міністерства охорони навколишнього природного середовища як компетентним природоохоронним органом, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до рішення Київської міської ради від 20.06.2002 р. № 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності", (чинного на момент надання висновку Управлінням), та рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 р. № 721/1382 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", (чинного на момент винесення Київрадою спірного рішення), до структури виконавчого органу Київської міської ради входить Управління охорони навколишнього природного середовища, яке згідно пункту 5.5 Положення про Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, має право погоджувати місця розташування об'єктів та проекти відведення земельних ділянок.

Разом з тим, судами встановлено, що обов'язковість погодження проекту відведення земельної ділянки Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві як структурним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 434 від 05.11.2004 р. про затвердження порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, законодавством, що діяло на момент прийняття оскаржуваного рішення Київради та надання висновку Управлінням, не передбачалось.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та встановлених судами обставин, вбачається, що проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" погоджено відповідно до вимог земельного законодавства, зокрема, приписів статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статей 123, 124 Земельного кодексу України, компетентним природоохоронним органом в особі Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Судами встановлено, що, розглянувши вищезазначений проект щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун", Київська міська рада відповідно до статей 93, 123, 124, 141 Земельного кодексу України вирішила затвердити вказаний проект та передати ТОВ будівельній компанії "Кроун" в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,5 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, прийнявши спірне рішення від 26.06.2007 р. № 1035/1696 "Про відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" для розташування об'єктів рекреаційного призначення з можливістю облаштування злітно-посадочної смуги на воді для гідропланів та благоустроєм прилеглої території на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва".

Стосовно тверджень заступника прокурора м. Києва про прийняття Київрадою вищезазначеного спірного рішення з порушенням норм земельного та природоохоронного законодавства, що полягає, зокрема, у недодержанні правового режиму використання земель, що негативно впливатиме на їх природній стан, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх безпідставність з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, надана у користування на підставі вищевказаного рішення Київської міської ради, належить до території створеного регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови", за функціональним призначенням "стаціонарна рекреація", відповідно до рішення Київської міської ради від 23.12.2004 р. № 878/2288.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" (в редакції, чинній на момент прийняття Київрадою спірного рішення), до природно-заповідного фонду України належать регіональні ландшафтні парки.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд" території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися в оздоровчих та інших рекреаційних цілях.

Відповідно до пункту 1.7. положення про Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.06.2005р. № 245, у межах території регіонального ландшафтного парку виділяється така функціональна зона, як зона стаціонарної рекреації, яка призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та встановлених судами обставин, вбачається, що Київська міська рада, приймаючи спірне рішення від 26.06.2007 р. №1035/1696 "Про відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" для розташування об'єктів рекреаційного призначення з можливістю облаштування злітно-посадочної смуги на воді для гідропланів та благоустроєм прилеглої території на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва", діяла в межах наданих їй повноважень, у спосіб та в порядку, передбачених законодавством.

Поряд з цим, судами встановлено, що заступником прокурора м. Києва всупереч приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано жодного належного доказу, який би підтверджував недотримання Київрадою при прийнятті вищевказаного спірного рішення земельного та природоохоронного законодавства, а також порушення охоронюваних законом інтересів Державного комітету із земельних ресурсів України (наразі Державне агентство земельних ресурсів України), за захистом яких заступник прокурора м. Києва звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Таким чином, з огляду на встановлені судами обставини справи, досліджені матеріали та аналіз наведеного чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про відсутність належних правових підстав для визнання недійсним рішення Київради №1035/196 від 26.06.2007 р. "Про відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю будівельній компанії "Кроун" для розташування об'єктів рекреаційного призначення з можливістю облаштування злітно-посадочної смуги на воді для гідропланів та благоустроєм прилеглої території на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва", а отже - про відсутність підстав для задоволення позову заступника прокурора м. Києва.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги виконання судами попередніх інстанцій при новому розгляді справи вказівок Вищого господарського суду України у відповідності до приписів статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було підтримано рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається. Натомість, доводи заступника прокурора міста Києва, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р. у справі № 6/694 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова