Постанова

від 05.08.2014 по справі 2а-14374/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14374/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дорідем-монтаж» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорідем-монтаж» (далі - позивач, ТОВ «Дорідем-монтаж») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року №0001372311 та №0001382311.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст.196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Дорідем-монтаж» є юридичною особою та перебуває на обліку ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток за взаємовідносинами з ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Буд механізація», ТОВ «Будмеханізація-СВ», ТОВ «Кімістрейд», ТОВ «Бізарттрейд», ТОВ «Євростеп Плюс», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», ТОВ «ТК «Торглайн», ТОВ «Сучасник-КА» у період з 01.01.2008 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 07.03.2012 року №122/23-05/34353731.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Дорідем-монтаж» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження ПДВ у розмірі 83 777,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 114 483,00 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 07.03.2012 року №122/23-05/34353731 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року №0001372311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 64 365,00 грн., у тому числі 51 532,00 грн. - за основним платежем та 12 833,00 грн. - за штрафними санкціями, та №0001382311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 45 501,00 грн., у тому числі - 36 401,00 грн. - за основним платежем та 9 100,00 грн. - за штрафними санкціями.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР), «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР), які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин до 01 січня 2011 року, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі - Положення № 88).

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні правові норми закріплені у статті 7 Закону № 168/97-ВР та статті 5 Закону № 334/94-ВР, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин у період з 01 липня 2010 року по 01 січня 2011 року.

Згідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної сили, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

При цьому, недоведеність реальності здійснення юридичною особою господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Отже, лише наявність сукупності передбачених законодавством обставин є єдиною та достатньою правовою підставою для надання первинному документу юридичної значимості для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Буд механізація», ТОВ «Будмеханізація-СВ», ТОВ «Кімістрейд», ТОВ «Бізарттрейд», ТОВ «Євростеп Плюс», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», ТОВ «ТК «Торглайн» позивачем було надано до суду наступну первинну документацію: видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт.

Разом з тим, договори (з усіма вказаними суб'єктами господарювання, крім ТОВ «Альянс БКЦ»), на підставі яких позивачем було складено перелічені первинні документи, у матеріалах справи відсутні, а сама документація складена з порушенням вимог ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення №88, зокрема, у рахунках-фактури відсутні прізвище, ім'я, по-батькові та посада особи, яка їх підписала, що виключає можливість ідентифікації відповідального суб'єкта.

Крім того, більшість з первинних документів, які містяться в матеріалах справи, підписані директорами контрагентів позивача, які під час допиту в ході досудового слідства заперечували свою участь у господарській діяльності товариств.

При цьому, колегія суддів дотримується позиції, що податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правовий підхід міститься в рішенні Верховного Суду України від 05 березня 2012 року, яке відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що ані первинною документацією, наданою позивачем до податкових органів під час проведення перевірки його податкової звітності, ані документами, поданими до суду першої інстанції, не підтверджується реальність господарських операцій між ТОВ «Дорідем-монтаж» і ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Буд механізація», ТОВ «Будмеханізація-СВ», ТОВ «Кімістрейд», ТОВ «Бізарттрейд», ТОВ «Євростеп Плюс», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», ТОВ «ТК «Торглайн» у період з 01.01.2008 року по 30.09.2011 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України, довів правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року №0001372311 та №0001382311.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що в даному випадку відсутні жодні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Дорідем-монтаж» та приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дорідем-монтаж» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року №0001372311 та №0001382311 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Оксененко О.М.