Рішення

від 25.06.2009 по справі 13/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.09                                                                                 Справа № 13/67

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рітон», м. Запоріжжя

до відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 228 201 грн. 69 коп.

                                          Суддя Яресько Б.В.

Представники:

від позивачаПетрова Т.М. дов. б/н від 23.06.09.;

від відповідача

Василюха Т.О. дов. № 02/4619 від 02.10.08.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Лисенко В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення суми боргу 208 400 грн. 00 коп., втрат від інфляції 17 609 грн. 05 коп., та 3 % річних –2 192 грн. 64 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зокрема посилаючись на невірний період нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що 12 липня 2006 року між сторонами по справі був укладений договір № Р/01 за яким, позивач зобов'язався продати, а відповідач придбати та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 1.1. договору номенклатура, кількість та ціна продукції, а також строки поставки зазначаються в специфікації.

В п. 6.10 договору сторони передбачили, що оплата здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 10 днів після одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

Додатковими угодами № 1 та № 2 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2008 р.

07 жовтня 2008 року за видатковою накладною № 08/24 позивач передав відповідачу товар згідно до договору на суму 208 400 грн. 00 коп. Факт одержання товару відповідач не заперечує.

23.02.2009 р. позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг за поставлений товар в сумі 208 400  грн., та втрати від інфляції нараховані за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року в сумі 17 609 грн. 056 коп., та 3 % річних –за період з 15.10.2008 р. по 19.02.2009 р. в сумі 2 192 грн.64 коп.

Позивач розраховує нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України  виходячи з того, що за специфікацією № 1/08 до договору строк оплати був встановлений - 5 банківських днів по факту поставки.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись зокрема на те, що відповідно до п. 6.10. договору строк оплати становить 10 календарних днів, і відповідно позивач неправомірно розраховував нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України виходячи зі строку оплати 5 банківських днів.

Відповідачем заявлене усне клопотання витребувати у позивача докази повноважень осіб, які підписали специфікацію.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

При укладенні договору сторони встановили в п. 6.10. строк оплати 10 календарних днів з моменту поставки товару. Положення п. 6.10. договору сторонами в встановленому порядку не змінювались.

З врахуванням цього умовами специфікації, приймаючи до уваги положення п. 1.1. договору, зміна умов договору щодо строку оплати є неможливою.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний оплатити товар протягом 10 календарних днів з моменту його одержання.

За таких обставин клопотання відповідача щодо витребувати у позивача доказів повноважень осіб, які підписали специфікацію, з метою довести неможливість внесення нею змін до умов договору, судом відхиляється.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення оплати товару, розмір невиконаного грошового зобов'язання становить 208 400 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням строку оплати товару передбаченого п. 6.10. договору вимоги позивача щодо стягнення втрат від інфляції та 3 % річних судом задовольняються частково. Підлягають стягненню втрати від інфляції 17 254 грн. 71 коп., та 3 % річних –2137 грн. 59 коп., в решті вимог щодо стягнення зазначених нарахувань слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –2277 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 79 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»Луганська область, м. Стаханов, ідентифікаційний код 00186513 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Рітон», м. Запоріжжя, вул. Урицького, 20а, ідентифікаційний код 25218378 борг в сумі 208 400 грн. 00 коп.,  втрати від інфляції 17 254 грн. 71 коп., та 3 % річних –2 137 грн. 59 коп., державне мито у сумі  2 277 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 79 коп., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

30 червня 2009 року