Рішення

від 16.06.2009 по справі 33/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/282

16.06.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом        Академії будівництва України

до                          товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про                         стягнення 156 904,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:       Панченко Н.В. –представник за довіреністю № б/н від 01.01.08;

                              Шадріна С.О. –представник за довіреністю № 53 від 14.04.09;

від відповідача:  Мошкінський В.А. - представник за довіреністю № 131-ГО/09 від 19.05.09.

встановив :

Академія будівництва України звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про стягнення заборгованості та пені у розмірі 156 904,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 18.06.2008 року було укладено договір банківського вкладу в національній валюті №120/Ю-08 («Бізнес») на відкриття депозитного рахунку та внесення депозитного вкладу в розмірі 150 000,00 грн. строком на 3 місяці.

19.09.2008 року між сторонами був укладений додатковий договір №1 до договору банківського вкладу в національній валюті №120/Ю-08 («Бізнес»), згідно якого строк вкладу подовжується на 3 місяці до 19.01.2009 року.

Згідно ст.1.3 договору та п.1 додаткового договору відповідач зобов'язується повернути суму вкладу позивачу 19 вересня 2008 року. В зв'язку з завершенням 19 січня 2009 року терміну дії договору банківського вкладу в національній валюті № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року та терміну дії додаткового договору №1 від 19.09.2008 року до договору банківського вкладу в національній валюті № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року позивач письмово, а саме 14.01.2009 року звернувся до відповідача листом № 2 від 14.01.2009 року (вх. Банку № 624 від 14.01.2009 року) з проханням, на підставі завершення дії договірних відносин клієнт-банк та відповідно до п.1.3 додаткового договору перерахувати суму вкладу у розмірі 150 000,00 грн. на розрахунковий рахунок 26003038225021 в Міжрайонному від. КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 00062219 Академії будівництва України. Відповіді на лист не отримав.

На момент звернення до суду сума вкладу не повернута.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2009 року порушено провадження у справі № 33/282, розгляд справи призначено на 26.05.2009 року.

У судове засідання 26.05.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.04.2009 не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача подали суду документи на виконання ухвали суду від 07.04.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також те, що його неявка перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 16.06.2009 року.

У судовому засіданні 16.06.2009 року подав письмові пояснення, підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму вкладу в розмірі 150 000,00 грн., пеню в розмірі 6 904,11 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 1 570,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.    

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову Академії будівництва України відмовити у повному обсязі у зв'язку з тим, що Постановою Правління НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та Академією будівництва України укладено договір банківського вкладу № 120/Ю-08 («Бізнес»).

Відповідно до п.1.1 договору № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2610202301693 в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 321228.

Згідно з п.1.2 договору № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 150 000,00 грн.

Факт перерахування позивачем коштів в розмірі 150 000,00 грн. на депозитний рахунок відповідач не заперечував.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до п. 1.3 договору № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року банк зобов'язується повернути суму вкладу 19 вересня 2008 року.

19.09.2008 року між сторонами був підписаний додатковий договір № 1 до договору банківського вкладу № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року, відповідно до п.1.3 якого банк зобов'язується повернути суму вкладу 19 січня 2009 року.

Згідно з п.3.1.2 договору № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року банк зобов'язаний повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно з умовами договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом повертаються на наступний робочий день.

Пунктом 3.1.3 договору № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року передбачено, що банк зобов'язаний виконувати належним чином умови цього договору і доручення вкладника, пов'язані з рухом грошових коштів по рахунку.

Відповідно до п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

В матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, з якого вбачається, що станом на 25.05.2009 року залишок коштів в сумі 150 000,00 грн. знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку № 2610202301693 у ТОВ «Український промисловий банк».

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що строк повернення депозиту позивачу по договору № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року закінчився 19.01.2009 року, а банком сума депозитного вкладу на рахунок позивача не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, та факт наявності боргу у відповідача в сумі 150 000,00 грн. по депозитному договору № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.7.2 договору № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року в разі порушення банком умов та строків платежів, передбачених п.1.3, 2.3, 3.1.2 цього договору, банк сплачує вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми не перерахованих своєчасно процентів та/або вкладу за кожний день прострочення платежу.

Частина 1 статті 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Постановою Правління Національного банку України НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.

Відповідно до п.2 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частина 1 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до п. 1.3 додаткового договору № 1 від 19.09.2008 року до договору банківського вкладу № 120/Ю-08 від 18.06.2008 року датою повернення вкладу є 19 січня 2009 року, тому з 20.01.2009 року починається прострочення зобов'язання та пеня нараховується до моменту введення мораторію –до 21.01.2009 року.

Розрахунок пені:

150 000,00 грн. * 2*12,0%/365 * 1 днів = 98,63 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 98,63 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 6 805,48 грн. відмовити.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»» у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 21.01.2009 строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.

Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобов'язань за договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача за договорами щодо повернення позивачу суми депозиту та стягнення пені, у сумах зазначених вище.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів –клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.

Отже, примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 68,14 грн., на відповідача –1 501,86 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 5,12 грн., на відповідача –112,88 грн.  

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 19357325) з вкладного (депозитного) рахунку № 2610202301693 в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 321228 на користь Академії будівництва України (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 7, поштова адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; р/р 26003038225021 в Міжрайонному відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 00062219) суму вкладу в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; р/р 32000175001 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 19357325) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Академії будівництва України (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 7, поштова адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; р/р 26003038225021 в Міжрайонному відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 00062219) пеню в розмірі 98 (дев'яносто вісім) грн. 63 грн., витрати  по сплаті державного мита в сумі 1 501 (одна тисяча п'ятсот одна) грн. 86 коп. та 112 (сто дванадцять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення пені в розмірі 6 805,48 грн. відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

        Суддя                                                                                                       С.М. Мудрий