Рішення

від 06.07.2009 по справі 3/162-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/162-09

h

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.09р.

Справа № 3/162-09

За позовом  Іноземного підприємства "Торговий дім ЄПК - Запоріжжя", м. Запоріжжя 

до  Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат",                       м. Кривий Ріг  

про стягнення 685 561,12 грн.

За зустрічним позовом  Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

до   Іноземного підприємства "Торговий дім ЄПК - Запоріжжя", м. Запоріжжя

про визнання  частково недійсним договору

Суддя  Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Москаленко А.В., дов. від 12.05.2009р.

                  Петрякова А.В., дов. від 05.05.2009р.

відповідача - Данканич Є.І.,дов.№52-16/35 від 23.03.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

За первісним позовом Позивач просить стягнути з Відповідача 685 561,12 грн. –боргу за договором, 9 131,26 грн.  - 3 % річних, 68 129,62 грн. - інфляційних втрат, а всього - 685 561,12 грн.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що у Позивача не виникло право вимоги  за спірним договором, оскільки ним не виконано вимоги п. 5.1., 5.2. Договору щодо виставлення рахунків-фактур і податкових накладних. Таким чином Відповідач не прострочив виконання зобов'язань, і, відповідно, відсутні підстави для нарахування збитків від інфляції, річних, та непі з простроченої суми.

Позивач надав суду докази направлення Відповідачеві рахунків  і податкових накладних на поставлений товар. Згідно з описом вкладення і фіскальним чеком "Укрпошти" відправка документів відбулась 09.06.2009р.

09.06.2009р. від Відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання  частково недійсним договору.

Позивач зустрічний позов заперечує, мотивуючи тим, що спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, укладений у порядку, визначеному законом, при укладанні  договору сторони досягли усіх суттєвих умов договору, Позивач виконав умови договору щодо поставки  товару, викладені у зустрічній позовній заяві доводи не можуть свідчити про недійсність договору.

До зустрічної позовної заяви Відповідачем подано заяву про забезпечення зустрічного позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Позивача, мотивовану тим, що на сьогоднішній день на підприємстві вийшов з ладу  один із механізмів (млин), на якому було встановлено підшипники, поставлені Позивачем за договором № 2632д від 29.12.2007р.  За попередніми висновками, причиною поломки є неякісні підшипники. Загальна вартість механізму становить 3 000 000,00 грн. Якщо буде встановлено, що  причина поломки  є саме підшипники, придбані у Позивача, то у Відповідача виникне право на відшкодування вартості механізму.

Розглянувши заяву Відповідача про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню і відмовляє у її задоволенні, оскільки предметом спорів у даній справі є стягнення боргу Позивачем і визнання частково недійсним договору, а не стягнення шкоди,  завданої  у результаті поставки неякісної продукції, тобто Відповідач обрав неадекватний спосіб забезпечення позову самим вимогам.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 02.07.2009р., 03.07.2009р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2007р. Сторонами укладений договір № 2632д (далі - Договір).

Згідно з п.1. Договору  Постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність Покупця (Відповідача) товар згідно з  додатком –специфікацією до Договору, а Покупець - прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

Зобов'язання щодо поставки підшипникової продукції за цим Договором, Позивачем виконані належним чином, поставлено за видатковими накладними: №811 від 03.09.2008р. на суму 142 087, 33 грн., №847 від 10.09.2008р. на суму 466 212, 91 грн. на загальну суму 608 300,24 грн.

У п. 5.1. Договору  сторони погодили, що  оплата товару проводиться покупцем на підставі рахунків-фактури, виставлених постачальником за товар.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Поставника за фактом поставки протягом 10-ти банківських днів з дати надання рахунків-фактури і податкових накладних за фактично поставлений товар.

Згідно з п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасного надання  податкових накладних строк оплати змінюється на період затримки податкових накладних.

Відповідач зазначив, що Позивач  не виконав обов'язків обумовлених у п. 5.1., 5.2. Договору щодо виставлення рахунків-фактур і податкових накладних. Таким чином, Відповідач не прострочив виконання зобов'язань, і, відповідно, відсутні підстави для нарахування збитків від інфляції, річних, та непі з простроченої суми.

У силу ст.629 ЦК України, ст.193 ГК України Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як докази направлення Відповідачеві рахунків  і податкових накладних на поставлений товар Позивач надав суду  опис  вкладення і фіскальний чек  "Укрпошти" з яких вбачається, що  відправка документів відбулась лише 09.06.2009р., тобто після звернення до суду  з позовом.

З наведеного вбачається, що на момент звернення з позовом у Позивача не виникло право на вимогу оплати за поставлений товар, оскільки відбулось прострочення саме з його сторони, а відповідно на момент звернення з позовом не було порушено право Позивача на отримання плати за поставлений товар.

За зустрічним позовом Відповідач просить визнати недійсним Договір у частині узгодженої ціни та обсягів поставки. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач погодився на умови Договору у частині ціни та обсягів поставки у результаті помилки щодо обставин, які мають істотне значення. Так, Відповідач не міг передбачити суттєвого погіршення свого фінансового стану у результаті фінансової кризи в Україні та кризи  в металургійній галузі. Наслідками кризи є значне  падіння цін на  продукцію Відповідача, і, як результат, значне зменшення обігових коштів. Відповідач має багато боржників. Якби Відповідачеві було відомо про ці обставини при укладанні Договору, не були б прийняті ті об'єми і ціна на продукцію. Як на нормативне обґрунтування позову Відповідач посилається на ст. 652, 203, 215 ЦК України.

У ст. 652 ЦК України визначено підстави зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Статтею 203 ЦК України  передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Підстави недійсності правочину визначені у ст. 215 ЦК України.

Аналіз Договору свідчить про те, що під час його укладання сторонами досягнуто усіх суттєвих умов, зміст  правочину  не   суперечить Цивільному кодексу України,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства. Особи,  які вчинили правочин,  мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідач не надав доказів впливу щодо його волевиявлення, як  учасника  правочину, а, відповідно, його волевиявлення було вільним   і відповідало його внутрішній волі. Правочин  вчинено у формі, встановленій законом. Правочин  спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (фактичні виготовлення і поставка Позивачем підшипників Відповідачеві).

Таким чином, Відповідач не довів  наявність підстав для визнання правочину –Договору недійсним. А наявність обставин, які могли б бути підставою для зміни або розірвання Договору (фінансова криза, тощо) не можуть бути підставою для визнання Договору недійсним.

Відповідно до ст. 33, 34  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          З урахуванням викладеного, суд вважає, що первісний і зустрічний позови задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати  за первісним позовом слід покласти на Позивача, за зустрічним позовом судові витрати  слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 66, 67, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У первісному  позові відмовити.

Судові витрати за первісним позовом покласти на Позивача.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на Відповідача.

У задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Південний  гірничо - збагачувальний комбінат" про забезпечення зустрічного позову  відмовити.

 Суддя                                                                                                           С.Г. Юзіков      

Рішення підписане