Рішення

від 15.06.2009 по справі 27/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/278

15.06.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький полк ім. І. Сірка»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія»

простягнення  258 037,24 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Мельник В.О. –представник за довіреністю б/н від 24.11.2008 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький  полк ім. І. Сірка»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія»про стягнення заборгованості у розмірі 77708,00 грн. за надані охоронні послуги відповідно до договору № 02-02 від 01.02.2008 року, заборгованості  у розмірі 171300,00 грн. за договором купівлі-продажу боргових зобов'язань №3 від 10.05.2007 року, а також 3% річних у сумі 1105,18 грн. та індексу інфляції у розмірі 7924,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 року порушено провадження у справі №27/278 та призначено розгляд справи на 25.05.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 25.05.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.04.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 року відкладено розгляд справи до 15.06.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 15.06.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на складність справи та необхідність зібрання численних документів, що  стосуються взаємовідносин  сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як свідчить  повідомлення про  вручення пощтового відправлення ухвала про  порушення  провадження у справі була вручена  відповідачу 07.05.2009 року, що свідчить про достатність часу для зібрання необхідних документів до  судового засідання, яке відбулося  22.05.2009 року. Представник відповідача на призначене засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив. Таким чином суд розцінює подане клопотання як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи. Враховуючи те, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки, відповідач був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

01.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький полк ім. І. Сірка»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія»(надалі –відповідач) був укладений договір про надання охоронних послуг №02-02 (надалі - Договір) відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону об'єкт Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія»за адресою смт. Полінка, вул. Перемоги, 34 (відповідно до Дислокації, що є невід'ємною частиною Договору, надалі - ОбЧєкт).

Відповідно до п. 1.4. Договору загальна вартість послуг по даному Договору становить 35000,00 грн. щомісяця.

Відповідно до пунктів  7.2. та 7.3. Договору оплата щомісячної  суми здійснюється на умовах 100% передоплати безпосередньо відповідачем або його філіями, що зазначені у Договорі як «Об'єкт охорони». Відповідач зобов'язується здійснювати оплату  щомісячно до 10 числа  наступного місяця, з моменту початку дії Договору, за безготівковим розрахунком або  продукцією по договірній ціні, але не вищій ринкової  ціни на підставі Договору.

07.02.2008 року відповідачем було передано Об'єкт позивачу під охорону, що  підтверджується складеними сторонами актам прийому-передачі.

На виконання умов договору позивачем були надані послуги з охорони ОбЧєкта за період з лютого 2008 по жовтень 2008 року, що підтверджується підписаними уповноваженою особою відповідача та скріпленими печатками актами здачі-приймання робіт (наданих послуг): №ОУ-0000015 від 29.02.2008 року, №ОУ-0000030 від 31.03.2008 року, №ОУ-0000045 від 30.04.2008 року, №ОУ-0000067 від 31.05.2008 року, №ОУ-0000089 від 30.06.2008 року, №ОУ-0000112 від 31.07.2008 року, №ОУ-0000139 від 31.08.2008 року, №ОУ-0000168 від 30.09.2008 року, №ОУ-0000193 від 31.10.2008 року на загальну суму 355250,00 грн.

Відповідно до тверджень позивача та наданих банківських виписок відповідач розрахувався за надані послуги частково, та заборгованість відповідача на день слухання справи становить 77708,00 грн.

Крім того, 10.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький полк ім. І. Сірка»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія»(надалі –відповідач) був укладений договір купівлі-продажу боргових зобов'язань № 3 (надалі –Договір №3) відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає боргові зобов'язання, що  виникли за договорами: № б/н  від 05.04.2005 року, № б/н від 01.01.2006 року, № б/н від 01.01.2007 року укладених між Відкритим акціонерним товариством «Понінський картонно-паперовий комбінат»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький полк ім. І. Сірка»(позивач), та набуває право вимоги, належне позивачеві, до Відкритого акціонерного товариства «Понінський картонно-паперовий комбінат»на суму 402600,00 грн.

Відповідно до п. 7 Договору позивач зобов'язується письмово повідомити боржника (ВАТ «Понінківський картонно-паперовий комбінат») про продаж боргових зобов'язань протягом 14 робочих днів з моменту підписання цього Договору і надати таке повідомлення з відміткою боржника відповідачу.

На виконання Договору №3 від 14.06.2007 року між сторонами було підписано Акти приймання-передачі до Договору №3 купівлі-продажу боргових зобов'язань від 10.05.2007 року (додаток №3 та №4 до Договору №3). Крім того, на виконання п. 7 Договору №3 листом  від 14.06.2007 року вих. №51 позивачем було повідомлено ВАТ «Понінківський картонно-паперовий комбінат» - боржника за переданими борговими зобов'язаннями про зміну кредитора, докази чого було надано відповідачу.

Таким чином, позивачем було виконано свої зобов'язання за Договором  №3 у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 Договору №3 ціна за цим Договором, яку відповідач повинен сплатити позивачу, становить 201300,00 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору №3 відповідач повинен здійснити розрахунок наступним чином:

15% суми після надання повідомлення про продаж  боргових  зобов'язань з  відміткою боржника;

85% сплачуються  у наступні строки:

-          до 30 серпням 2007 року -42825,00 грн.;

-          до 30 вересня 2007 року - 42825,00 грн.;

-          до 30 жовтня 2007 року - 42825,00 грн.;

-          до 30 листопада 2007 року - 42825,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем було лише частково перераховані кошти на рахунок позивача за Договором №3, а саме у розмірі 30 000,00 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з  відповідача заборгованість за Договором №3, що на день  слухання справи становить (201300,00 грн. –30 000,00 грн.) 171300,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною вимог про стягнення з відповідача 77708,00 грн. заборгованості за договором № 02-02 про надання охоронних послу та 171300,00 грн. заборгованості за Договором №3 купівлі-продажу боргових  зобов'язань.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901, ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати наданих послуг охорони та повної оплати переданих йому боргових зобов'язань за Договором №3, а також  заперечень на спростування позовних вимог не надав, отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовна вимога про стягнення заборгованості у розмірі 249008,00 грн., що складається з заборгованості відповідно до Договору про надання охоронних послуг №02-02 від 01.02.2008 року у розмірі 77708,00 грн. та заборгованості відповідно до Договору купівлі-продажу боргових зобов'язань №3 від 10.05.2007 року у розмірі 171300,00 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк своїх обов'язків по перерахуванню коштів не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції за листопад та грудень 2008 року у розмірі 7924,06 грн.

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97р. N 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування інфляції під час розгляду судових справ»при нарахуванні  інфляції, індекс нараховується  не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому  індекс інфляцій застосовується лише тоді коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує Ѕ  кількості днів у даному місяці.

З урахуванням умов п. 7.3 Договору, строк останнього платежу по якому настав 10.11.2008 року, та п. 4.1. Договору №3, строк останнього платежу по якому настав 30.11.2007 року, позивач вірно нарахував суму інфляційних збитків на суму повної заборгованості за обома  договорами -249008,00 грн.

Розрахунок  інфляційних  втрат здійснюється відповідно до формули:

S* Z - S

Де: S - сума заборгованості

Z –зведений коефіцієнт інфляції  за період в якому була наявна заборгованість

Зведений коефіцієнт інфляції дорівнює добутку індексів інфляції відповідних місяців протягом яких існувала заборгованість поділених на 100.

Індекс інфляції за листопад 2008 року -101,5%

Індекс інфляції за рудень 2008 року –102,1%:

Отже зведений коефіцієнт інфляції дорівнює 1,036315

Таким чином, інфляційні втрати дорівнюють (249008,00 грн. * 1,036315) -249008,00 грн. = 9042,72 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, то суд вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні втрати в межах позовних  вимог, тобто в межах 7924,06 грн.

Крім того, відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача також  суму 3% річних від суми простроченої заборгованості за обома договорами.

Суд  перевіривши розрахунок  позивача, погоджується  з  ним та вважає  позовні вимоги  щодо  стягнення  з  відповідача 3% річних  в суму 1105,18 грн. обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький полк ім. І. Сірка»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія»підлягає задоволенню повністю.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія»(03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; код ЄДРПОУ 34578854, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький полк ім. І. Сірка»(21011, м. Вінниця, вул. Пирогова, 67А, к. 58; код ЄДРПОУ 31473102) заборгованість у розмірі  249008 (двісті сорок дев'ять тисяч вісім) гривень 00 копійок, 7924 (сім тисяч дев'ятсот  двадцять чотири) гривні 06 копійок інфляційних втрат, 1105 (одна тисяча сто  п'ять) гривень 18 копійок 3% річних, 2580 (дві тисячі  п'ятсот вісімдесят)  гривень 37 копійок витрати по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.