Рішення

від 02.06.2009 по справі 22/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.09                                                                                           Справа№ 22/109

за позовом Дочірного підприємства  „НІКО-Захід” Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО Україна”, м.Львів

до відповідача  Приватного підприємства „Західна інженерна група”, м.Львів-Винники

про стягнення   5437,95  грн.

                                                                                                                  Суддя  М.Желік

Представники:                                                                                                                                                                                                                                                                                   

від позивача:     Ганич-Качмар Н.І.( довіреність № 114/04   від 14.04.09р.)

від відповідача: Піріх Т.О. - директор

        Суть спору:

        Розглядається справа за позовом Дочірного підприємства „НІКО-Захід” Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО Україна”, м.Львів до  Приватного підприємства „Західна інженерна група”, м.Львів-Винники  про стягнення   5437,95  грн.

         Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 20.04.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 19.05.2009р.  В судовому засіданні в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 02.06.2009р.

          Представник позивача  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

          Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

          Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи,  господарський суд встановив наступне.

          Приватне підприємство „Західна інженерна група” (надалі відповідач)  представив ДП „Ніко-Захід” ТзОВ „Ніко-Україна” (надалі позивач) автомобіль Mitsubishi L200, д/н ВС2235ВЕ з метою проведення  його ремонту (обслуговування).  На підставі замовлення № 95226-1108 від 11.11.2008р. позивач повинен був провести ТО 40 тис.км, заміну  втулок стабілізаторів, тормозних колодок, фільтрів масляного, повітряного і паливного  автомобіля Mitsubishi L200, д/н ВС2235ВЕ.

        Як вбачається з матеріалів справи відносини позивача з відповідачем ґрунтувались на усній домовленості.

        Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, згідно підп.1 ч. 1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є дія та інші правочини. Ст.202 ЦК України визначено, що правочином  є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і за змістом ст.204 ЦК України правочин  є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

          Частиною 1 ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

          Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Отже, фактично між позивачем та відповідачем було укладено договір  підряду в усній формі.

          Згідно статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик  виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України , якщо договором підряду не передбачена попередня оплата  виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або,  за згодою замовника –достроково.

        Позивач свої зобов'язання виконав належним чином.

        Відповідач в порушення умов договору за виконані роботи оплату  не провів  і його заборгованість перед позивачем становить  4448,54   грн.

        Позивачем  25.12.2007 р. на адресу відповідача була надіслана претензія № 529/12з вимогою у 7-ми денний строк  здійснити оплату за виконані роботи, яка останнім залишена без відповіді  та задоволення.

        Враховуючи, що строк оплати не був встановлений, то за приписом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

         Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним  чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу  інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача 55,60 грн. –3% річних  та 433,81 грн. інфляційних витрат  є обгрунтованими  та  підлягають до задоволення.

          Щодо заяви позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг за надання правової допомоги у розмірі 500,00 грн., суд вважає, що вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

          Відповідно до п.10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові  за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

         У відповідності до абз.3 п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування  у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, за яким у визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і  складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

         Позивачем на підтвердження витрат про надання правової допомоги надано суду копію договору №44/09 на ведення справи в суді  від 14.04.2009р. укладеного між ДП „Ніко-Захід” ТзОВ „Ніко-Україна”(замовник) та ДП „Захід Моторс”(виконавець)  відповідно до якої виконавець  взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу у обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Таким чином, оскільки ціна позову становить 5437,95 грн., суд вважає, що витрати відповідача на оплату послуг за надання правової допомоги є співрозмірними ціні позову та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

       Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

         Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Західна інженерна група” (79495 м.Львів-Винники, вул.Г.Гриневичевої,12, ЄДРПОУ 34814597) на користь Дочірного підприємства „Ніко-Захід” Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніко-Україна” (79005 м.Львів, вул.Турган-Барановського,9а, п/р 2600901003631 в ДЛФ ВАТ „Кредобанк”, МФО 385372, ЄДРПОУ 32483848) 4448,54 грн. основного боргу, 433,81 грн. інфляційних нарахувань, 55,60 грн. –3% річних, 500,00 грн. за надання правової допомоги, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.