Постанова

від 23.06.2009 по справі 7/266

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/266

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.06.2009  року                                                                      Справа № 7/266

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                                  Єжової С.С.

                                                     Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання:                      Шабадаш Д.С.

за участю представників:

від позивача:                               -Флерчик Г.М., головний лікар Стахановської міської

поліклініки №2, паспорт серії ЕК №914337 від 04.08.98,

виданий Стахановським МВ УМВС України в

Луганській області;

-Солоп О.В., представник за дов. №1 від 08.01.09;

від відповідача:                                -повноважний представник не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу:                               Комунального підприємства

„Стахановтеплозабезпечення”,

м. Стаханов  Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  30.03.09

по справі                                        №7/266 (суддя –Калашник Т.Л.)

за позовом                                        Стахановської міської поліклініки №2,

м. Стаханов Луганської області

до відповідача                              Комунального підприємства

„Стахановтеплозабезпечення”,

м. Стаханов Луганської області

про                                                  стягнення 48291 грн. 83 коп.

В С Т А Н О В И В:

          У  грудні 2008 року Стахановська міська поліклініка №2, м. Стаханов Луганської області (далі за текстом –позивач), звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою №209 від 10.12.08 про стягнення з Комунального підприємства „Стахановтеплозабезпечення”, м. Стаханов Луганської області,  матеріальної шкоди (збитків) у сумі 48291 грн. 83 коп. у зв'язку із зайво сплаченої позивачем сумою за надані послуги з постачання теплової енергії.

          В ході розгляду даної справи у суді першої інстанції позивач заявою №05 від 15.01.09  уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача надлишково сплачені та безпідставно набуті грошові кошти у сумі 48291 грн. 83 коп.

          В  обґрунтування заявленого позову позивач посилається, зокрема на те, що 01.10.07 між сторонами у справі було укладено договір про постачання теплової енергії №9. КРУ в Луганській області було проведено перевірку, результати якої було відображено в Акті перевірки №04-21/022 від 19.05.08 та довідці №241-21/029 „з” від 18.04.08. В результаті даної перевірки було встановлено, що з жовтня 2007 року по квітень 2008 року в рахунках на оплату послуг з теплопостачання, виставлених відповідачем позивачу завищено обсяг наданих послуг з постачання теплової енергії на 122,73 Гкал на суму 48291 грн. 83 коп. На думку позивача, це виникло внаслідок того, що відповідачем вартість послуг було обчислено, виходячи з загального об'єму будинку разом з підвалом, тоді як слід було врахувати 40% кубатури  опалювального підвалу. Крім наведеного, позивач посилається на застосування відповідачем коефіцієнту, який не передбачено Міжгалузевими нормами споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України. У зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду зі згаданим позовом.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 30.03.09 у даній справі позов задоволений частково, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуті безпідставно набуті кошти у сумі 21119 грн. 50 коп., державне мито у сумі 211 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 51 грн. 60 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.  

          Дане рішення мотивоване наступним:

-ст.ст. 525, 526, ч.ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, п. 6.1.7 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження №9 від 25.10.99;

-факт укладення договору про поставку теплової енергії №9 від 01.10.07 підтверджений матеріалами справи та не оспорюється сторонами;

-на виконання вказаного договору за період з листопаду 2007 року по березень 2008 року відповідач поставив позивачу теплову енергію та нарахував останньому за отриману енергію 207293 грн. 58 коп., яка була сплачена позивачем, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом ревізії та не оспорюється сторонами;

-додатком №4 до договору сторонами було узгоджено формули, за якими слід обчислювати вартість спожитої позивачем теплової енергії;

-щодо посилань позивача на необґрунтоване застосування відповідачем коефіцієнту 1,25, то саме умовами укладеного сторонами у справі договору передбачене його застосування, тобто його застосування було здійснено відповідачем за достатньою правовою підставою;

-суд першої інстанції погоджується з доводами позивача щодо безпідставного отримання відповідачем грошових коштів, нарахованих за теплову енергію, виходячи з об'єму 14492 м3, оскільки при обчисленні вартості спожитої позивачем теплової енергії слід було виходити з об'єму, який опалюється, у розмірі 17506,36 м3 ((19492 м3 - 3309,4 м3) + (3309,4 м3 х 40%). Незважаючи на той факт, що у додатку № 1 до договору було зазначено обсяг будівлі 19492 м3, відповідачем у період з листопада 2007 року по березень 2008 року було фактично надано, а позивачем відповідно отримано, послуг на суму 186174 грн. 08 коп. (згідно розрахунку відповідача за листом № 10 від 30.03.09), а не на суму 207293 грн. 58 коп. Тому, позивачем було зайве сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 21119 грн. 50 коп.;

          -відповідачем не доведено суду, за яких правомірних підстав ним було отримано та не повернуто позивачу грошові кошти на загальну суму 21119 грн. 50 коп., а тому у відповідача відсутні правові підстави утримувати зазначені грошові кошти у себе, які він зобов'язаний повернути позивачу. Факт отримання відповідачем 21119 грн. 50 коп. підтверджений матеріалами справи, у тому числі актом ревізії (т.1 а.с.26-32, 92, т.1 а.с.99 –т.2 а.с.29) та відповідачем не оспорюється.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 30.03.09 у справі №7/266, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 18.05.09 №1462, у якій просить скасувати згадане рішення та у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:

-оскаржуване рішення судом першої інстанції винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи;

-приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не звернув увагу на те, що:

-згідно з п. 6.1.1 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.99 №91, при опалюванні будівель і споруд теплота витрачається на відшкодування тепловтрат через будівельні огородження, а також тепловтрат, викликаних інфільтрацією зовнішнього повітря через нещільності в конструкціях і двері, що періодично відчиняються;

-п. 6.1.2 вказаних Міжгалузевих норм передбачено, що годинне споживання теплоти на опалювання будівель і споруд бюджетної сфери встановлюється за приладами обліку теплової енергії. При їх відсутності годинне споживання теплоти визначається: за показниками типових або індивідуальних проектів, за якими побудовані дані об'єкти чи за даними інвентаризаційних бюро. При відсутності даних годинне споживання теплоти на опалення допускається брати за аналогією з типовими проектами, що найбільш відповідають характеристикам цих об'єктів.

Позивач 12.06.09 надіслав до Луганського апеляційного господарського суду відзив  від 02.06.09 №91, в якому висловив непогодження з доводами відповідача, викладеними у його апеляційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Луганської області –без змін.

          Повноважний представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 23.06.09, не прибув, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.05.09 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства „Стахановтеплозабезпечення”, м. Стаханов Луганської області,  від 18.05.09 №1462 на рішення господарського суду Луганської області від 30.03.09 у справі №7/266 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –.Бойченко К.І., суддя –Єжова С.С., суддя –Семендяєва І.В.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи   представників позивача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову.

Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову –це фактичні обставини з посиланням на конкретну норму матеріального права, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, які необхідні для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Захист немайнового чи майнового права або законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.

Як свідчать матеріали даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, 01.10.07 сторони уклали договір №9 про постачання теплової енергії (далі за текстом - договір).

За умовами договору відповідач зобов'язувався постачати позивачу теплову енергію, а останній зобов'язувався своєчасно оплачувати  поставлену теплову енергію у строки і на умовах, встановлених у даному договорі (п. 1.1 договору).

Позивач 18.12.08 звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою №209 від 10.12.08 з вимогами про стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди (збитків) у зв'язку із зайво сплаченої позивачем сумою за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 48291 грн. 83 коп.

Як на нормативне обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи    ч. 1 ст. 1166, ст. 1192 Цивільного кодексу України.

19.01.09 позивач надав до матеріалів даної справи заяву №05 від 15.01.09 про уточнення позовних вимог, зі змісту якої вбачається, що він заявляє вимогу щодо стягнення з відповідача на його користь надлишково сплачених позивачем та безпідставно набутих відповідачем грошових коштів у сумі 48291 грн. 83 коп., а підставою позову є те, що ці кошти були отримані за обсяг послуг з теплопостачання, які не надавались.

Як на нормативне обґрунтування змінених вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

У даному випадку, позивач згаданою заявою про уточнення позовних вимог в порушення ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України фактично змінив і предмет, і підстави позову, а суд першої інстанції помилково дану заяву прийняв до розгляду по суті.

Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що оскільки вищевказана заява позивача про уточнення позовних вимог суперечить вимогам ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, то вона підлягає відхиленню, а належними позовними вимогами слід вважати ті вимоги, які викладені безпосередньо у позовній заяві №209 від 10.12.08.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на нижчевикладене.

Відповідно до плану роботи КРУ в Луганській області на 1 квартал 2008 року контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області з 31.03.08 по 19.05.08 провадилася ревізія фінансово-господарської діяльності в установах, що обслуговуються Централізованою бухгалтерією при Управлінні охорони здоров'я Стахановської міської ради Луганської області за період роботи з 01.01.05 по 01.05.08, про що складений акт від 19.05.08 №04-21/022.

У вказаному акті ревізії у розділі „Оплата комунальних послуг” щодо дотримання чинних норм і нормативів, цін та тарифів на комунальні послуги та наявності фактів оплати завищеної вартості та обсягу наданих комунальних послуг за наявними у Централізованій бухгалтерії документами встановлено наступне.

Протягом жовтня 2007 року –квітня 2008 року в рахунках на оплату послуг з теплопостачання, виставлених відповідачем позивачу завищено обсяг наданих послуг з постачання теплової енергії на 122,73 Гкал на суму 48291 грн. 83 коп.

Обстеженням опалювальних приміщень було встановлено, що установи, де провадилася ревізія, мають опалювальні підвали. Відповідно до довідок, наданих до ревізії, встановлено, що до загального об'єму опалювальних приміщень Стахановської міської поліклініки №2 (19492 куб.м.) враховано 3309,4 куб.м підвалу. Тобто, загальний об'єм був визначений у договорі та взятий відповідачем до розрахунку спожитої теплової енергії з урахуванням об'єму підвалу.

 Як вказано в акті ревізії від 19.05.08 №04-21/022, відповідно до вимог пункту 6.1.7 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.99 №91, при наявності опалювальних підвалів до об'єму будинку додають 40 відсотків кубатури опалювального підвалу. Таким чином, загальний об'єм опалювального приміщення Стахановської міської поліклініки №2, за яким необхідно було проводити розрахунок спожитої теплової енергії, складає 7506,36 кубометрів, що на 1323,76 кубометрів більше, ніж вказано у договорі  від 01.10.07 №9.

За результатами проведеного перерахунку КРУ встановлено, що внаслідок вищезазначених порушень (завищення об'ємів будівель та застосування при розрахунку коефіцієнта, який не передбачений Міжгалузевими нормами), відповідач за період з жовтня 2007 року по квітень 2008 року зайво пред'явив до оплати позивачу 122,73 Гкал на суму 48291 грн. 83 коп. (2007 рік –57,92 Гкал на суму 22791 грн. 00 коп., 2008 рік –64,81 Гкал на суму 25500 грн. 83 коп.).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за  вибором  потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду  і  такої  ж  якості,  полагодити пошкоджену  річ  тощо)  або  відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків,  що  підлягають  відшкодуванню   потерпілому, визначається  відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент  розгляду  справи  або  виконання  робіт,  необхідних   для відновлення пошкодженої речі.

Приписами параграфу 1 Глави 82 Цивільного кодексу України визначені загальні положення про відшкодування шкоди.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Стаття 1192 Цивільного кодексу України передбачає способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.

Позивачем не надано доказів заподіяння йому відповідачем матеріальної шкоди на суму, що оспорюється.

Судова колегія вважає, що позивачем неправильно при подачі позову обрано спосіб захисту порушеного права.

До правовідносин сторін необхідно застосовувати приписи Глави 83 Цивільного кодексу України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом у загальному порядку.

При прийнятті даної постанови судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду врахована правова позиція Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 19 травня 2009 року у справі №9/574пд.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди (збитків) у сумі 48291 грн. 83 коп. до задоволення не підлягають.

Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду Луганської області від 30.03.09 у справі №7/266 судовою колегією скасовується та приймається нове рішення про відмову у задоволенні позову.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 105 грн. 60 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на позивача у справі –Стахановську міську поліклініку №2, м. Стаханов  Луганської області.

Комунальному підприємству „Стахановтеплозабезпечення”, вул. Кірова, буд. 36,               м. Стаханов Луганської області, 94000, ідентифікаційний код №31726812, на підставі п. 1 ч. 1      ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93  слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 06 грн. 40 коп., перераховане за платіжним дорученням №677 від 15.04.09, у сумі 112 грн. 00 коп., перераховане за платіжним дорученням №658 від 13.04.09 та у сумі 17 грн. 46 коп., перераховане за платіжним дорученням №805 від 05.05.09,  які знаходяться у матеріалах справи №7/266.

             У судовому засіданні за згодою представників  позивача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

          1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Стахановтеплозабезпечення”,      м. Стаханов Луганської області,  від 18.05.09 №1462 на рішення господарського суду Луганської області від 30.03.09 у справі №7/266 задовольнити.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 30.03.09 у справі №7/266 скасувати.

          3.Прийняти нове рішення.

4.У задоволенні позову відмовити.

5.Судові витрати за позовом покласти на позивача –Стахановську міську поліклініку №2, м. Стаханов  Луганської області.

6.Стягнути зі Стахановської міської поліклініки №2, вул. Стаханова, буд. 2,                  м. Стаханов Луганської області, 94013, ідентифікаційний код №26403215, на користь Комунального підприємства „Стахановтеплозабезпечення”, вул. Кірова, буд. 36,                  м. Стаханов Луганської області, 94000, ідентифікаційний код №31726812, витрати по сплаті державного мита у розмірі 105 грн.  60 коп. за апеляційною скаргою.  

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

7.Повернути Комунальному підприємству „Стахановтеплозабезпечення”,                вул. Кірова, буд. 36, м. Стаханов Луганської області, 94000, ідентифікаційний код №31726812, з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 06 грн. 40 коп., перераховане за платіжним дорученням №677 від 15.04.09, у сумі 112 грн. 00 коп., перераховане за платіжним дорученням №658 від 13.04.09 та у сумі 17 грн. 46 коп., перераховане за платіжним дорученням №805 від 05.05.09,  які знаходяться у матеріалах справи №7/266.

Підставою повернення державного мита з Державного бюджету України є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С. Єжова

Суддя                                                                                          І.В. Семендяєва