Ухвала

від 14.08.2014 по справі 16/172

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 16/172 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві до Комунального підприємства Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) про стягнення економічних санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві звернулися в суд з адміністративним позовом до Комунального підприємства Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 108 324,00 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2009 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволена вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві проведена планова перевірка Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Київ» щодо правильності стягнення зборів за аеронавігаційне обслуговування та аеропортові збори за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України, за наслідками якої складено Акт № 163 від 6 серпня 2008 року.

Актом перевірки встановлено порушення вимог наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден в Міжнародному аеропорту «Київ»(Жуляни)», а саме, порушення в частині застосування вільних цін (зборів) на комерційне обслуговування в аеропорту одного пасажира за умови запровадження для них режиму державного регулювання.

Зазначені вище обставини слугували підставою для прийняття позивачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 50 від 13 серпня 2008 року.

Перевіряючи правове обґрунтування вимог апеляційної скарги, колегія суддів зважає на наступне.

Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) надає послуги у відповідності до укладених з авіаперевізниками стандартних угод ІАТА про наземне обслуговування, що розроблені відповідно до Стандартної Угоди про наземне обслуговування (СУНО) 1998 р. відповідно до документу ІАТА АНМ 810 або Керівництва по аеропортовому обслуговуванню в редакції від квітня 1998 року та стягує збори відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 03.07.1995 року № 253 «Про затвердження аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден в Міжнародному аеропорту «Київ»(Жуляни), наказу Міністерства транспорту України від 13.05.1997 року № 169 «Про внесення змін до наказів Міністерства транспорту України від 03.07.1995 року № 253, наказу Міністерства транспорту України від 20.06.2002 року № 415 «Про внесення змін до наказів Міністерства транспорту України щодо затвердження аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден у аеропортах України»та інших.

У стандартних угодах з перевізниками включаються дані про те, що аеропортові збори: за зліт-посадку, комерційне обслуговування пасажирів, забезпечення авіаційної безпеки та наднормативну стоянку ПС не входять до вартості наземного обслуговування і встановлюються відповідним наказом уповноваженого органу державної влади України.

Методичними рекомендаціями формування ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2003 року № 472, вартісна основа збору за пасажирське обслуговування визначається як збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі (терміналі), що компенсує витрати, пов'язані з використанням та утриманням пасажирського терміналу для обслуговування пасажирів до початку реєстрації та осіб, які їх зустрічають і проводжають, за винятком витрат на наземне обслуговування та збір за користування пасажирським терміналом до початку реєстрації пасажирів.

Колегія суддів в повному обсязі підтримує позицію суду першої інстанції, що додатковий збір в сумі 5 грн. з одного пасажира за комерційне обслуговування в аеропорту не є збором в розумінні наказу № 253 і є платою, яка стягується з перевізників, а не з пасажирів, та пов'язана з використанням пасажирського терміналу для обслуговування пасажирів до початку реєстрації та осіб, які їх зустрічають, у зв'язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.08.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.