Постанова

від 19.08.2014 по справі 2а-12461/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 серпня 2014 року 16 год. 00 хв. № 2а-12461/09/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, третя особа: приватне підприємство "Компанія "Центуріон", про визнання незаконними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2010 року відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач-1) та Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - відповідач-2) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: приватне підприємство "Компанія "Центуріон" (далі - третя особа, ПП "Компанія "Центуріон") , про:

- визнання незаконними дій відповідача-1 щодо погодження третій особі акту готовності об'єкта від 29 липня 2009 року та видачі свідоцтва за № 2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

- зобов'язання відповідача-1 прийняти рішення, яким скасувати погодження третій особі акту готовності об'єкта від 29 липня 2009 року та видачу свідоцтва за № 2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

- визнання незаконною бездіяльності відповідача-2 з не направлення до відповідача-1 зауважень стосовно акту готовності об'єкта від 29 липня 2009 року на АДРЕСА_1;

- зобов'язання відповідача-2 прийняти рішення про направлення до відповідача-1 зауваження стосовно акту готовності об'єкта від 29 липня 2009 року на АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла 24 червня 2014 року та, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для її нового розгляду і вирішення 25 червня 2014 року визначено суддю Данилишина В.М.

Ухвалою суду від 27 червня 2014 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , здійснено заміну відповідача-2 його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДСНС України у м. Києві) .

У судовому засіданні 21 липня 2014 року судом прийнято ухвалу про витребування додаткових письмових доказів.

У ході судового розгляду справи позивач підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача-1 не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, поданих до суду через канцелярію 01 серпня 2014 року та протягом судового розгляду.

Представник відповідача-2 та третьої особи у судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач-2 та третя особа повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності їх представників до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 04 серпня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача-2 та третю особу повідомлено письмово.

До суду 19 серпня 2014 року через канцелярію від відповідача-2 надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ :

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2014 року вбачається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано у зв'язку з тим, що ними у повному обсязі не досліджено питання погодження із відповідачем-2 акту готовності об'єкта до експлуатації.

Враховуючи позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 03 червня 2014 року, на новому розгляді справи судом першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовано наступі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, як з'ясовано у ході розгляду справи судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, третя особа є власником земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1.

23 січня 2006 року архітектурно-містобудівною радою затверджено проект на будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1, після чого 19 грудня 2006 року третьою особою отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 2332СВ-Ш.

Будівництво вказаного житлового будинку розпочато 08 лютого 2007 року.

При цьому, як з'ясовано судом у ході нового розгляду справи, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2007 року у справі № 2а-181-1 (2007 рік), зокрема, скасовано виданий третій особі дозвіл на виконання будівельних робіт № 2332СВ-Ш від 19 грудня 2006 року, продовжений до 29 березня 2008 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2008 року постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2007 року скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2009 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2008 року скасовано, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2007 року залишено в силі.

В ухвалі суду касаційної інстанції від 01 жовтня 2009 року зазначено, що відповідно до державного акту серії КВ № 144888 від 04 липня 2003 року, земельною ділянкою, розташованою на АДРЕСА_2, володіють на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Частки співвласників не виділені. Згідно з технічним паспортом, на вказаній земельній ділянці розташовано житловий будинок, сарай та два гаражі. Гараж, що безпосередньо примикає до земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1, позначено літерою "Д". Власником земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1, є ПП "Компанія "Центуріон". Будівельний генеральний план ПП "Компанія "Центуріон" в частині розташування житлового будинку та господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 рекомендовано для подальшого погодження "з урахуванням заяви ОСОБА_2 від 15 листопада 2005 року щодо відмови будувати гараж".

Разом з тим, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 травня 2007 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ПП "Компанія "Центуріон", вказана заява ОСОБА_2 визнана такою, що надана з перевищенням повноважень.

Заява ОСОБА_2 про відмову від свого права на будівництво гаражу, який безпосередньо примикає до ділянки на АДРЕСА_1, є невід'ємною частиною будівельного генерального плану ПП "Компанія "Центуріон", оскільки стосується погодження в частині розташування житлового будинку і господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1. Запис про викладену обставину зроблено на будівельному генеральному плані. Поряд з цим, ОСОБА_1, який є співвласником земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2, заяви про відмову від будівництва гаража не давав. При цьому, гараж ОСОБА_1 побудовано на вказаній земельній ділянці.

Факт недотримання при проектуванні ПП "Компанія "Центуріон" протипожежного розриву між існуючою будівлею гаражів на АДРЕСА_2 та споруджуваним житловим будинком на АДРЕСА_1 зафіксовано 20 квітня 2007 року головним державним інспектором з пожежного нагляду Святошинського району м. Києва у постанові про застосування запобіжних заходів № 118, якою зобов'язано із 27 квітня 2007 року призупинити виконання будівельно-монтажних робіт на земельній ділянці, розташованої на АДРЕСА_1.

При видачі дозволу на виконання будівельних робіт № 2332СВ-Ш від 19 грудня 2006, продовженого до 29 березня 2008 року, не перевірено належним чином надану проектну документацію, у зв'язку з чим вказаний дозвіл підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 254 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідачем 29 липня 2009 року погоджено акт готовності об'єкта до експлуатації та, на підставі заяви третьої особи від 26 серпня 2009 року № 85 про видачу свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, 26 серпня 2009 року видано свідоцтво № 2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Вказаним свідоцтвом засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта, а саме будівництво приватного житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1, загальна площа 1414,0 кв.м., житлова площа 485,3 кв.м., кількість поверхів - 2 поверхи + мансарда, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Також свідоцтвом № 2600000204 підтверджено готовність вказаного житлового будинку до експлуатації.

Згідно зі ст. 4, 7, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

підготовку вихідних даних на проектування;

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проект об'єкта архітектури має бути завірений підписом і особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат.

Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до наданих містобудівних умов і обмежень, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та органами охорони культурної спадщини, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами.

Проектна документація на будівництво об'єктів погоджується з підприємствами, установами та організаціями, які надали технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єктів архітектури, лише у разі неможливості виконання цих умов при проектуванні об'єкта.

Перед затвердженням проектів у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, проводиться їх експертиза чи відповідно комплексна експертиза.

До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об'єкта архітектури обов'язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Затвердження проекту замовником може бути здійснено за наявності погодження архітектурно-планувальної частини проекту місцевим органом містобудування та архітектури і позитивного висновку державної експертизи.

Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою архітектора - автора проекту, а у разі відхилення від умов вихідних даних на проектування - відповідно за погодженням з органом містобудування та архітектури, підприємствами, установами та організаціями, які надали ці вихідні дані, та замовником (забудовником).

Внесення до затвердженого проекту змін, пов'язаних зі змінами державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника (забудовника), якщо інше не передбачено законом.

Перелік об'єктів, погодження і затвердження проектів яких в межах законодавства не потребує висновку експертизи, встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу цих проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на проведення будівельних робіт за цими проектами.

Забороняється вимагати від замовників будівництва рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Відповідно до п.п. 1-4, 7-9, 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 923 (далі - Порядок № 923; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , цей Порядок установлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі - свідоцтво), що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1.

Свідоцтво - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву за формою згідно з додатком 2.

До заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований) за формою згідно з додатком 3.

Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов, будівництво яких здійснено без залучення підрядних організацій, проводиться за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів.

Акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію (далі - уповноважений орган).

У разі наявності зауважень уповноважений орган подає їх у письмовій формі у десятиденний строк замовникові та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Якщо у зазначений строк акт готовності об'єкта до експлуатації не погоджено уповноваженим органом або не подані зауваження у письмовій формі, він вважається таким, що погоджений зазначеним органом без зауважень.

У разі коли подана замовником заява з документами, що додаються до неї, відповідає вимогам п.п. 3 і 4 цього Порядку, інспекція проводить підсумкову перевірку відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації (далі - підсумкова перевірка), яка розпочинається не пізніше ніж на третій робочій день після реєстрації заяви.

Підсумкова перевірка проводиться на об'єкті будівництва і не може тривати більш як чотири робочих дні.

Інспекція під час проведення підсумкової перевірки має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають, та у разі необхідності залучати заінтересовані органи.

На закінченому будівництвом об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними стандартами, будівельними нормами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією свідоцтва.

У ході нового розгляду справи судом також з'ясовано, що предметом спору у даній справі є незаконність дій відповідача-1 щодо погодження акту готовності об'єкта до експлуатації від 29 липня 2009 року та видачі свідоцтва № 2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

В ухвалі суду касаційної інстанції від 03 червня 2014 року зазначено, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт готовності об'єкта до експлуатації прийнято відповідно та на підставі Порядку № 923, погоджено в установленому порядку та за відсутності зауважень з боку відповідача-2.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позову та у своєму рішенні посилався на докази, що надійшли від третьої особи 21 червня 2011 року, які, у свою чергу, спростовують доводи позивача про не направлення відповідачу-2 запрошення для участі в роботі приймальної комісії по прийняттю приватного житлового будинку, а отже, виключають незаконність дій відповідача-1.

Однак, як зазначено судом касаційної інстанції, судами попередніх інстанцій не враховано, що факт недотримання мінімально допустимого розриву між існуючою будівлею гаражів позивача та споруджуваним третьою особою будинком зафіксовано ще 20 квітня 2007 року головним державним інспектором з пожежного нагляду Святошинського району м. Києва Миронюком О.С., у зв'язку з чим, як уже зазначено вище, прийнято постанову № 118 про застосування запобіжних заходів, якою постановлено призупинити виконання будівельно-монтажних робіт на АДРЕСА_1 із 27 квітня 2007 року. Згідно з п. 6 постанови № 118 про застосування запобіжних заходів, припинення дії постанови можливе лише за умови усунення всіх зазначених недоліків.

Отже, із 27 квітня 2007 року третя особа повинна була призупинити будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1, та усунути недоліки.

Однак, будівельні роботи не зупинено, відповідачем-1 вибіркові перевірки відповідності розташування об'єкту на АДРЕСА_1, не проведено, а також не проведено контроль за виконанням будівельних робіт законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів. Заходи до виявлених правопорушень, зокрема п. 3.25а* ДБН 360-92**, підтверджені постановою Святошинського РУГУ МНС України у м. Києві про застосування запобіжних заходів від 20 квітня 2007 року № 118, передбачені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль" від 25 березня 1993 року № 225, не застосовані.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2009 року у справі № 5-482, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, відмовлено у задоволенні позову ПП "Компанія "Центуріон" до Святошинського РУГУ МНС України у м. Києві та Головного управління МНС України у м. Києві про скасування постанови про застосування запобіжних заходів від 20 квітня 2007 року № 118.

Стосовно погодження відповідачем-2 акту готовності об'єкта до експлуатації суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 Порядку № 923, акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію (далі - уповноважений орган).

У разі наявності зауважень уповноважений орган подає їх у письмовій формі у десятиденний строк замовникові та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Якщо у зазначений строк акт готовності об'єкта до експлуатації не погоджено уповноваженим органом або не подані зауваження у письмовій формі, він вважається таким, що погоджений зазначеним органом без зауважень.

У письмових запереченнях відповідача-2 проти позову зазначено, що акт готовності об'єкта до експлуатації від 29 липня 2009 року відповідачем-2 не погоджувався.

Запрошення для участі представника відповідача-2 у роботі по прийняттю в експлуатацію житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1, у канцелярії відповідача-2 не зареєстровано.

За результатом проведення службового розслідування завідувача канцелярії відповідача-2 притягнуто до відповідальності, оскільки запрошення до участі у роботі вказаної комісії направлено третьою особою на адресу відповідача-2 04 серпня 2009 року та, відповідально до поштового повідомлення, 12 серпня 2009 року вручено представнику відповідача-2, однак, як уже зазначено, у канцелярії відповідача-2 не зареєстровано.

Також, як зазначено у листі відповідача-1, 22 жовтня 2009 року зареєстрованому відповідачем-2 за № 6300, та не спростовано відповідачем-2, третьою особою направлено відповідачу-2 письмове звернення від 03 серпня 2009 року № 76 про погодження акту готовності об'єкта до експлуатації.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку, що акт готовності об'єкта до експлуатації вважається таким, що погоджений відповідачем-2 у встановленому законодавством порядку, оскільки у ході розгляду справи відповідачем-2, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів, які б свідчили про направлення третій особі та відповідачу-1 зауважень до такого акту у передбачений Порядком № 923 строк.

Поряд з цим, суд зазначає, що постанова про застосування запобіжних заходів № 118, якою призупинено виконання будівельно-монтажних робіт на АДРЕСА_1 із 27 квітня 2007 року, на час погодження акту про готовність об'єкта до експлуатації та видачі свідоцтва №2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил була чинною, що підтверджується відповідними судовими рішеннями та не спростовано у ході судового розгляду справи відповідачем-1, відповідачем-2 та третьою особою.

При цьому, на момент погодження акту готовності об'єкта до експлуатації та видачі свідоцтва № 2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2007 року у справі № 2а-181-1 (2007 рік), якою скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт № 2332СВ-Ш від 19 грудня 2006 року, у свою чергу, скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2008 року та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, тобто на момент вчинення відповідачем-1 оскаржуваних дій вказаний дозвіл був чинним.

Таким чином, враховуючи вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача-1, які полягали у погоджені акту готовності об'єкта до експлуатації та видачі свідоцтва № 2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, третя особа: приватне підприємство "Компанія "Центуріон", про визнання незаконними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо погодження приватному підприємству "Компанія "Центуріон" акту готовності об'єкта до експлуатації від 29 липня 2009 року.

3. Визнати незаконними дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо видачі приватному підприємству "Компанія "Центуріон" свідоцтва за № 2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

4. Зобов'язати інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти рішення, яким скасувати погодження приватному підприємству "Компанія "Центуріон" акту готовності об'єкта до експлуатації від 29 липня 2009 року та видачу свідоцтва за № 2600000204 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Копії постанови сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин