Ухвала

від 10.09.2014 по справі 9/4-11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"10" вересня 2014 р. Справа № 9/4-11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Бучинська Г.Б. ,

суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Щетинін та партнери" на ухвалу господарського суду Вінницької області від "02" липня 2014 р. у справі № 9/4-11

за позовом Виконавчого комітету Вінницької міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Щетинін та партнери"

про стягнення в сумі 47552,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.07.2014 р. у справі № 9/4-11 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Щетинін та партнери" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання скарги №б/н від 19.05.2014р. на дії та постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 23.01.2013р., від 13.02.2013р., та скасування постанов про арешт коштів боржника від 23.01.2013р., про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 13.02.2013р., про стягнення з боржника виконавчого збору від 13.02.2013р. та скасування частково розпорядження №35796456/3 від 13.02.2013 року щодо перерахування 28,38 грн. виконавчого збору і 66,60 грн. витрат на проведення виконавчих дій, та щодо перерахування 18,18грн. виконавчого збору. Скаргу № б/н від 19.05.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Щетинін та партнери" на дії та постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції залишено без розгляду.

08.09.2014 р. до Рівненскього апеляційного господарського суду з господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи № 9/4-11 разом з повторно поданою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Щетинін та партнери" на ухвалу господарського суду Вінницької області у справі № 9/4-11 від 02.07.2014р. за позовом Виконавчого комітету Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Щетинін та партнери" про стягнення в сумі 47 552,36 грн.

Відповідно до вказаної скарги, скаржник просить поновити строк на подання апеляційної скарги та скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області у справі № 9/4-11 від 02.07.2014р.

Крім того, скаржником долучено до скарги клопотання про відстрочення сплати судового збору Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Щетинін та партнери". Як підставу для відстрочення сплати судового збору скаржник наводить той факт, що відповідачу з 31.07.2014 р. було арештовано поточні рахунки, тому на даний час відсутня можливість сплати судового збору.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет відповідності вимогам діючого законодавства, судова колегія вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу скаржнику з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розміри ставок судового збору визначаються згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу господарського суду, то згідно з підпунктом 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р. №719-VIІ встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Виходячи з вищенаведеного, скаржник при поданні апеляційної скарги повинен сплатити 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, тобто 609 грн. судового збору в дохід держави.

Однак, апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, клопотання апелянта про звільнення останнього від сплати судового збору, яке долучено до апеляційної скарги, до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість, з долученої скаржником до апеляційної скарги постанови про арешт коштів боржника від 31.07.2014 р., на яку скаржник посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору, вбачається, що арешт накладено на рахунки боржника в межах суми, яка становить 846 грн. 21 коп.

З огляду на вказане, сума коштів, на яку накладено арешт не є значною, а відповідно арешт на вказану суму не може свідчити про складне фінансове становище боржника, що унеможливило проведення останнім сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В той же час, сума судового збору, яку слід сплати апелянту, становить 609 грн. Відповідно сплата судового збору на вказану суму також суттєво не впливає на фінансове становище боржника.

Також, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що арешт було накладено на рахунки боржника 31.07.2014 р., тоді як оскаржувану ухвалу винесено 02.07.2014 р. З урахуванням встановленого ст. 93 ГПК України строку на оскарження ухвали, накладення арешту на кошти скаржника 31.07.2014 р. жодним чином не позбавляло останнього можливості сплатити судовий збір на момент звернення з апеляційною скаргою впродовж визначеного законом строку.

Крім того, варто відзначити, що скаржник не позбавлений права сплатити судовий збір готівкою.

Таким чином, причини неможливості сплати судового збору, на які посилаєсться апелянт, не є обгрунтованими. Відповідно доказів на підтвердження свого складного майнового стану, який унеможливлював виконання вказівок процесуального Закону, наведених у п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, скаржником не надано.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України).

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 ГК України).

Таким чином, в разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, а також самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності підприємства. Підприємець самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших його дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності підприємця є його власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та відповідно сплати судового збору при такому зверненні.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія"Щетинін та партнери" на ухвалу господарського суду Вінницької області у справі № 9/4-11 від 02.07.2014р. без розгляду.

2. Матеріали справи № 9/4-11 надіслати господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.