ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2014 р. Справа № 916/2660/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів : Т.А. Величко, А.І. Ярош
при секретарі судового засідання Г.М. Альошиній
за участю представників:
від прокуратури - О.А. Лянна, посвідчення №005252 від 22.09.2012;
від позивача (Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області) - участі не брали;
від позивача (Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області) -участі не брали;
від позивача (Комінтернівської районної ради Одеської області) -участі не брали;
від позивача (Одеської обласної ради)-участі не брали;
від відповідача - Г.Д. Македонський, довіреність №114/07/02-1 від 02.07.2014;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.07.2014
у справі №916/2660/14
за позовом: прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття"
про стягнення 669 969 грн
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014р. прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття", в якому просив стягнути з останнього на користь Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області та Одеської обласної ради заборгованість зі сплати втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 669969 грн.
Одночасно прокурором подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову №16-55-3696 від 02.07.2014 (вх.№2-2770/14 від 07.07.2014) шляхом накладення арешту на земельні ділянки: площею 2га (кадастровий номер 5122755400:01:001:0144); площею 2га (кадастровий номер 5122755400:01:001:0143); площею 2га (кадастровий номер 5122755400:01:001:0146); площею 1,8075 га (кадастровий номер 5122755400:01:001:0147), які розташовані на території Новобілярської селищної ради та належать товариству з обмеженою відповідальністю "Добре поліття".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.07.2014 у справі №916/2660/14 (суддя Ю.О. Зайцев) заяву прокурора Комінтернівського району Одеської області про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №916/2660/14 задоволено: накладено арешт на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5122755400:01:001:0144, розташовану на території Новобілярської селищної ради; земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5122755400:01:001:0143, розташовану на території Новобілярської селищної ради; земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5122755400:01:001:0146, розташовану на території Новобілярської селищної ради; земельну ділянку площею 1,8075 га, кадастровий номер 5122755400:01:001:0147, розташовану на території Новобілярської селищної ради.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.07.2014 у справі №916/2660/14 скасувати.
У судовому засіданні 09.09.2014 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав; представник прокуратури проти її задоволення висловив заперечення; представники інших учасників судового процесу участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.34,35,37,39); власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловили.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим судом, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Потрібно відмітити, що господарський суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів.
Оцінивши на підставі наявних матеріалів справи доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки загальною площею 7,8075 га, розташовані на території Новобілярської селищної ради господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування цих заходів, з огляду на те, що їх невжиття може порушити майнові права позивачів та ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Між тим колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком з огляду на те, що вжиті місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки не є співмірними із заявленими прокурором позовними вимогами. Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 669969 грн зі сплати втрат сільськогосподарського виробництва (тобто предмет спору не стосується майнових прав на земельні ділянки), а арешт накладено на земельні ділянки, вартість яких значно перевищує розмір заявленої до стягнення суми.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Господарським судом Одеської області не враховано, що у позовному провадженні розмір підданого арешту майна слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо) (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Прокурором Комінтернівського району Одеської області до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не було надано жодного доказу на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність накладення арешту на земельні ділянки відповідача.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована лише тим, що сума стягнення є значною і це може спричинити ухилення відповідача від виконання рішення суду.
Однак саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на його підтвердження не є достатньою підставою для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Саме таку правову позицію викладено в пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Враховуючи викладене, ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.07.2014 не можна визнати законною і обгрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.07.2014 у справі №916/2660/14 скасувати..
В задоволенні заяви прокурора Комінтернівського району Одеської області про вжиття заходів до забезпечення позову №16-55-3696 від 02.07.2014 (вх.№2-2770/14 від 07.07.2014) відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.09.2014.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Т.А. Величко
Суддя А.І. Ярош
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2014 |
Оприлюднено | 11.09.2014 |
Номер документу | 40400454 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні