Постанова

від 18.11.2014 по справі 916/2660/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р.Справа № 916/2660/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: О.Ю. Аленіна

А.І. Ярош

При секретарі Р.О. Кияшко

За участю представників сторін

Від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №005250, від 22.09.12

Інші представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття"

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 22.09.2014р.

по справі № 916/2660/14

за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття"

про стягнення 669 969 грн.

ВСТАНОВИЛА:

07 липня 2014 р. прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" (далі - ТОВ "Добре поліття") заборгованості зі сплати втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 669 969 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2014р. (суддя Зайцев Ю.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р., позовні вимоги задоволені. З відповідача на користь Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради стягнуто суму 669 969 грн., та судові витрати в розмірі 13399,38грн.

10 вересня 2014 р. ТОВ "Добре поліття" звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про надання розстрочки виконання зазначеного судового рішення суду у порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2014р. (суддя Зайцев Ю.О.) у задоволенні заяви ТОВ "Добре поліття" про надання розстрочки було відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ТОВ "Добре поліття" в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове, яким розстрочити виконання рішення суду від 03.09.2014 р. та затвердити наступний графік виконання рішення: з дати прийняття ухвали суду про розстрочку до 01.10.2015 р. - 223 323 грн.; з 02.10.2015 р. до 01.10.2016 р. - 223323 грн.; з 02.10.2016 р. до 01.10.2017 р. - 223 323 грн. В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та вважає висновки викладені в ухвалі такими, що не відповідають обставинам справи.

Також скаржник зазначає що судом, в порушення приписів ст. 121 ГПК України, а також положень п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", не взято до уваги фінансовий стан ТОВ "Добре поліття", ступінь вини скаржника у виникненні спору, інфляційні процеси в економіці держави, а також економічну кризу в країні, яка ускладнює розвиток господарської діяльності підприємства.

Усі сторони були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового розгляду, однак своїми процесуальними правами скористалися не всі, зокрема Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області, Новобілярська селищна рада Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівська районна рада Одеської області, Одеська обласна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" своїх представників у судове засідання апеляційної інстанції не направили.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено у п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Посилання скаржника на наявність у країні економічної кризи в якості обставин, які свідчать про достатні правові підстави застосування розстрочки виконання рішення, колегія суддів вважає помилковими.

Економічна криза в державі становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності, не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Вона не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки фінансова криза носить загальний характер. Аналогічна правова позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України від 29 липня 2013 року у справі № 5019/2088/11; від 26 червня 2014 року у справі № 910/9116/13.

Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, на підтвердження чого додано довідку ПАТ «ДІВІ Банк» від 05.09.2014 р., податкові декларації і фінансові звіти, не є тими виключними обставинами, оскільки, по-перше, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок саме його власної господарської діяльності (ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України), а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. По-друге, відсутність коштів у боржника не виключає інших способів виконання рішення суду відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарський суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків у вигляді недоотримання коштів, та як наслідок, недофінансування відповідних статтей бюджетів.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 22.09.2014 р. по справі № 916/2660/14 - без змін.

Повний текст складено 19.11.2014.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя А.І. Ярош