Рішення

від 03.09.2014 по справі 916/2660/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2014 р.Справа № 916/2660/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Незовибатько О.В. (за посвідченням № 025789 від 23.04.2014р.);

Від позивача Одеської обласної ради : Брильова О.В. (довіреність №01/03-39/13 від 10.01.2014 р.);

Від позивача Комінтернівської районної ради Одеської області : не з'явився;

Від позивача Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області: Мачинський Д.В. (довіреність № СР-02-18-166 від 17.03.2014р.)

Від позивача Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області : не з'явився;

Від відповідача: Македонський Г.Д. (довіреність №14/07/02-1 від 02.07.2014р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" про стягнення 669969 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 07.07.2014 р. прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" про стягнення 669969 грн.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. від 10.07.2014 р. справа прийнята до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

08.08.2014 р. відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позову, просить суд відмовити прокурору в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

08.08.2014 р. представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ ДІВІ БАНК», в задоволенні якого судом відмовлено.

03.09.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

В обґрунтування поданого позову прокурор посилається на наступні обставини. Так, розпорядженнями Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 31.10.2013 р. №№ 617/А-2013, 618/А-2013, 619/А-2013, 620/А-2013 затвердженні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 7,8075 га, які належать на праві власності ТОВ «Добре поліття», цільове призначення яких змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво, обслуговування та експлуатацію об'єктів промислово-складського призначення на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за межами населеного пункту.

Згідно інформації управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області від 21.05.2014 р. земельні ділянки загальною площею 7,8075 га, які розташовані на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та перебувають у власності ТОВ «Добре поліття», відносяться до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

З огляду на те, що земельні ділянки були вилучені із сільськогосподарського обігу шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок, ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розраховано розміри втрат сільськогосподарського виробництва, які погоджено із заступником начальника ГУ Держземагенства в Одеській області та директором ТОВ «Добре поліття».

Згідно розрахунків проведених ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279 вартість втрат сільськогосподарського виробництва пов'язаних зі зміною цільового призначення земельних ділянок ТОВ «Добре поліття» складає 681 969, 00 гривень.

Проте, відповідно до інформації управління Державної казначейської служби у Комінтернівському районі Одеської області по надходженню коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва і лісогосподарського виробництва від ТОВ «Добре поліття» у період з 31.03.2014 по 02.07.2014 надійшло 12 000,00 гривень.

Таким чином, прокурор вказує, що в порушення законодавчих норм, відповідачем втрати сільськогосподарського виробництва до теперішнього часу у повному обсязі не відшкодовані, що призвело до недоотримання коштів у розмірі 669 969,00 грн. бюджетами відповідних органів місцевого самоврядування, а саме: Новобілярською селищною радою, Комінтернівською районною радою та Одеською обласною радою.

З наведених підстав прокурор звернувся з відповідним позовом до суду в інтересах позивачів та просить суд стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Добре поліття» заборгованість зі сплати втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 669 969,00 грн. на користь Новобілярської селищної ради, Комінтернівської районної ради та Одеської обласної ради та перерахувати їх на р/р 33214848700272 УК у Комінтерновському районі /смт. Н.Біляри/ 2110000 код одержувача 37984056 МФО 828011 банк ГУДКСУ в Одеській області.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування відзиву зазначив, що він не порушує строків внесення сум відшкодування, оскільки згідно чинного законодавства граничного строку внесення таких сум такого відшкодування не встановлені.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, відповідно до ст. 2 ГПК України.

Відповідно до статті 14 Конституції України, частини 1 статті 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом прана власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Ізмаїльська міська рада є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За вимогами пункту 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідна ради.

Згідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

Відповідно до статті 143 основного Закону України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

З наведених вимог законодавства вбачається, що органами уповноваженим здійснювати контроль за відшкодуванням втрат сільськогосподарського виробництва є Новобілярська селищна рада, Комінтернівська районна рада та Одеська обласна рада.

Окрім того, ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У відповідності до ст. 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій віднесено вирішення питання використання земель, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 16 цього Закону - місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель.

З огляду на викладене, органом уповноваженим державою здійснювати контроль за дотриманням вимог земельного законодавства суб'єктами права є Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області.

Судом встановлено, що розпорядженнями Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 31.10.2013 р. №№ 617/А-2013, 618/А-2013, 619/А-2013, 620/А-2013 затвердженні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 7,8075 га, які належать на праві власності ТОВ «Добре поліття», цільове призначення яких змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво, обслуговування та експлуатацію об'єктів промислово-складського призначення на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за межами населеного пункту.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України втрати сільсько- і лісогосподарського виробництва, заподіяні вилученням (викупом) сільськогосподарських І лісових угідь для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського й лісового господарства, обмеженням прав власників чи землекористувачів або погіршенням якості земель внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, підприємств, установ і організацій, не належать до збитків, на відшкодування яких мають право власники земельних ділянок та землекористувачі, і відшкодовуються Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, сільським, селищним, міським радам разом із відшкодуванням збитків власникам землі й землекористувачам.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом, в даному випадку у відповідності до 207 ЗК України.

Згідно інформації управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області від 21.05.2014 земельні ділянки загальною площею 7,8075 га, які розташовані на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та перебувають у власності ТОВ «Добре поліття», відносяться до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Суд приймає до уваги розрахунок ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо розміру втрат сільськогосподарського виробництва, які погоджено із заступником начальника ГУ Держземагенства в Одеській області та директором ТОВ «Добре поліття».

Відповідно до ч. 5 ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільсьгосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» зазначено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вказані строки внесення сум відшкодування порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Статтею 142 Конституції України встановлено, що природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Таким чином, оскільки відповідачем порушено вимоги земельного законодавства та відповідними бюджетами недоотримані кошті при зміні цільового призначення земельної ділянки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову прокурора, стягнення невідшкодованих втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 559969,00 грн.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" про стягнення 669969 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" (03037, м. Київ, вул. Васильківська, буд. в„–55, кв. в„–4 , код ЄДРПОУ 38637106) на користь Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Комінтернівської районної ради Одеської області, Одеської обласної ради (р/р 33214848700272 УК у Комінтерновському районі /смт. Н.Біляри/ 2110000 код одержувача 37984056 МФО 828011 банк ГУДКСУ в Одеській області) суму 669969,00 /шістсот шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять грн./.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Добре поліття" (03037, м. Київ, вул. Васильківська, буд. в„–55, кв. в„–4 , код ЄДРПОУ 38637106) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати в розмірі 13399,38 /тринадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять грн. 38 коп./.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 08.09.2014 року.

Суддя Ю.О. Зайцев