Рішення

від 24.09.2014 по справі 2-4201/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КП "БТІ"

Справа № 2-4201/12

Провадження № 2/369/52/14

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про виділ частки майна у натурі, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про поділ будинковолодіння в натурі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки майна, посилаючись на те, що 12 квітня 2002 року вона та її брат ОСОБА_2 отримали від батька в дар по ? частині незакінченого будівництвом житлового будинку, побудованого на 92%, з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, та по ? частині земельної ділянки під будинком площею 0,1741га. 06 вересня 2006 року сторони продали частину отриманої в дар земельної ділянки площею 0,006га. Земельну ділянку площею 0,1141га, яка залишилась у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вони поділили, та 19 червня 2012 року отримали державні акти на право власності на земельну ділянку.

Подарований будинок, побудований на 92%, було добудовано позивачкою ОСОБА_1 за власні кошти. Така добудова проводилася за домовленістю з ОСОБА_2 у відповідністю з фактичним користуванням приміщеннями житлового будинку. Приміщення другого поверху будинку, якими володіє і користується ОСОБА_1, на момент дарування не були житловими приміщеннями, що видно в записах інвентаризаційної справи БТІ, тому вона змушена була виконати ремонтно-будівельні роботи для завершення будівництва будинку. Ця частина будинку була обладнана окремою системою газопостачання та електроенергії, за її кошти на подвір'ї було викопано другу криницю для водопостачання другого поверху будинку.

Відповідно до Висновку №77-10/БЕ, додаток 4, локальний кошторис №2-1-1, вартість зроблених ремонтно-будівельних робіт по завершенню будівництва будинку становить 82720,00грн. Ті обставини, що ремонтно-будівельні роботи по завершенню будівництва другого поверху будинку зроблені нею за її власні кошти визнані стороною ОСОБА_2 в судовому засіданні під час слухання іншої цивільної справи №2-94/10, тому не потребують доказування.

У жовтні 2011 року будинок було введено в експлуатацію, а 27 грудня 2011 року було зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 по ? частин за кожним співвласником. 22 березня 2012 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір про порядок володіння та користування житловим будинком, зареєстрований в реєстрі за №884, за яким в користуванні позивача ОСОБА_1 залишився другий поверх будинку.

Позивач ОСОБА_1 просила поділити в натурі житловий будинок та надвірні споруди по АДРЕСА_1 відповідно до Варіанту №1 Висновку №77-10/БЕ та з урахуванням договору про порядок володіння та користування житловим будинком ВРР №550940 від 22 березня 2012 року, виділивши сторонам у власність конкретні приміщення будинку, та зобов'язати Комунальне підприємство "БТІ" Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В процесі розгляду справи позивач ОСОБА_1 неодноразово уточнювала свої позовні вимоги. Остаточно позовні вимоги були уточнені 27 лютого 2014 року шляхом подання уточненої позовної заяви про виділ у натурі частки майна, відповідно до якої позивач ОСОБА_1 просила поділити в натурі житловий будинок та надвірні споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності по ? частині кожному, виділивши їй у власність наступні приміщення будинку, господарські будівлі і споруди: коридор №2-1 площею 9,9 кв.м., кухню № 2-2 площею 14,0 кв.м., туалет №2-3 площею 1,2 кв.м., ванну № 2-4 площею 3,3 кв.м., котельню № 2-5 площею 0,7 кв.м., житлову кімнату № 2-6 площею 10,0 кв.м., вітальню № 2-7 площею 22,6 кв.м., погріб №"ІІІ" площею 12,3 кв.м., ганок 1, сходи, яму обладнану "ІІІ", огорожу №1(1/2 частину), ворота, фіртку №2, огорожу №3, колодязь ІІ, та просила виділити іншому співвласнику ОСОБА_2 у власність наступні приміщення будинку, господарські будівлі і споруди: коридор № 1 площею 5,2 кв.м., погріб № ІІ площею 6,9 кв.м., передпокій №1-1 площею 5,7 кв.м., кухню № 1-2 площею 5,6кв.м., житлову кімнату № 1-3 площею 13,9 кв.м., житлову кімнату № 1-4 площею 8,4 кв.м., житлову кімнату № 1-5 площею 17,3 кв.м., ганок 2, сарай "Б", вбиральню "В", навіс "Г", колодязь "І", огорожу №1 (1/2 частину), огорожу № 4, та стягнути з ОСОБА_2 на її користь різницю вартості часток майна (без урахування вартості зроблених добудов) в розмірі 42 897 грн..

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа КП "БТІ" Києво-Святошинської районної ради, про поділ будинковолодіння в натурі, в якому посилався на те, що згідно договорів дарування від 12 квітня 2002 року він став власником ? частини незакінченого будівництвом житлового будинку (92% готовності) та ? частини земельної ділянки площею 0,1741га в с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської області. Інші ? частина будинку і земельної ділянки належить сестрі ОСОБА_1 Рішенням виконавчого комітету Гатненської сільської ради від 22 жовтня 2010 року за № 9/8 надано дозвіл на переобладнання житлового будинку по АДРЕСА_1 з одноквартирного в двоквартирний. У 2011 році будинок був прийнятий експлуатацію. У відповідності до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2011 року ОСОБА_2 є власником ? частини домоволодіння. Згідно технічного паспорту від 30 липня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 є двоквартирним, двоповерховим, загальною площею 137,0кв.м., житловою - 72,2кв.м.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив поділити будинковолодіння АДРЕСА_1 у відповідності до запропонованого експертом варіанту розподілу у висновку №746/13-43 від 25 листопада 2013 року, та визнати за ним право власності на коридор, позначений під № І площею 5,2 кв.м., погріб, позначений під № ІІ площею 6,9кв.м., передпокій, позначений під №1-1 площею 5,7кв.м., кухню, позначену під № 1-2 площею 5,6кв.м., житлову кімнату, позначену під №1-3 площею 13,9кв.м., житлову кімнату, позначену під № 1-4 площею 8,4кв.м., житлову кімнату, позначену під №1-5 площею 17,3 кв.м., Ганок 2 житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 112,6кв.м. (137,0кв.м. по технічному паспорту), житловою - 72,2кв.м., Сарай під літерою "Б", вбиральню під літерою "В", навіс під літерою "Г", колодязь під №"І", огорожу під №1 (1/2 частину), огорожу №4, що становить 43/100 частин від усього будинковолодіння, і за ОСОБА_1 просив визнати право власності на коридор, позначений під №2-1 площею 9,9кв.м., кухню, позначену під №2-2 площею 14,0кв.м., туалет, позначений під №2-3 площею 1,2кв.м., ванну, позначену під №2-4 площею 3,3кв.м., котельню, позначену під №2-5 площею 0,7кв.м., житлову кімнату, позначену під №2-6 площею 10,0кв.м., вітальню, позначену під №2-7 площею 22,6кв.м., погріб, позначений під №ІІІ площею 12,3кв.м., Ганок 1, Сходи житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 112,6кв.м. (137,0кв.м. по технічному паспорту), житловою - 72,2кв.м., Яму обладнану під №ІІІ, огорожу від №1 (1/2 частину), ворота/хвіртку №2, огорожу №3, колодязь під №ІІ, що складає 57/100 частин від всього будинковолодіння.

Також позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 26360,50 гривень різниці вартості в ідеальних частках сторін на будинковолодіння АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 первісний позов підтримав та просив його задовольнити, зустрічний позов визнав в частині поділу будинковолодіння АДРЕСА_1, заперечував в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різниці вартості в ідеальних частках сторін на будинковолодіння.

Представник позивача за первісним позовом додатково суду пояснив, що ОСОБА_1 почала проводити ремонтно-будівельні роботи по добудові будинку у 2006 році, до цього часу будинок був недобудований. Оскільки нею проводилася саме добудова будинку, а не його поліпшення, то відповідно до норм Цивільного кодексу України дозвіл співвласника на такі роботи не вимагався. Той факт, що добудова будинку проводилася позивачем ОСОБА_1 у 2006 році за 82720грн., встановлено рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2010 року у цивільній справі №2-94/10 і не потребує доказування.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов визнав лише в частині поділу будинковолодіння АДРЕСА_1, в іншій частині позову заперечував, позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 його представник підтримав, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 суду пояснив, що станом на час дарування будинку 12 квітня 2002 року будинок був побудований на 92% і залишилось добудувати всього 8%. В період з 2002 по 2003 року будинок був добудований спільними зусиллями ОСОБА_1 та їх батьків. Посилання у зустрічному позові про те, що будинок добудовувався у період з 2010 по 2011 рік, просив вважати помилкою і не брати до уваги. У 2006 році позивач за первісним позовом ОСОБА_1 проводила у своїй частині будинку на другому поверсі якісь ремонтні роботи і переобладнання, проте робила це без згоди іншого співвласника ОСОБА_2 і без його відома.

Також представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог первісного позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації різниці вартості часток майна (без урахування вартості зроблених добудов) в розмірі 42897грн.

Представник Комунального підприємства "БТІ" Києво-Святошинської районної ради Київської області» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині поділу будинковолодіння АДРЕСА_1 між співвласниками в натурі, а в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації різниці вартості часток майна (без урахування вартості зроблених добудов) в розмірі 42 897грн. не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 квітня 2002 року між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1, ОСОБА_2 з другої сторони було укладено договір дарування незакінченого будівництвом (побудованого на 92%) житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками по ? частині зазначеного нерухомого майна.

В той же день, тобто 12 квітня 2002 року, між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1, ОСОБА_2 з другої сторони укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,1741га по АДРЕСА_1, надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали в дар по ? частин вказаної земельної ділянки.

Станом на 2003 рік житловий будинок АДРЕСА_1 був добудований його співвласниками на 100%, що підтверджується доданим ОСОБА_1 до первісного позову технічним паспортом КП "БТІ" Києво-Святошинської районної ради від 30.07.2012 року, в якому рік побудови будинку зазначено 2003 рік. Відповідно до цього технічного паспорту в період з 2006 по 2007 рік були побудовані біля будинку колодязь під №ІІ та яма обладнана під №ІІІ.

06 вересня 2006 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 (в інтересах якого діяла ОСОБА_1, на підставі довіреності) та ОСОБА_1 продали земельну ділянку площею 0,06га від належної їм земельної ділянки загальною площею 0,1741га по АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 належить на праві власності земельні ділянка площею 0,0571 га по АДРЕСА_1, кадастровий № 3222481601:01:001:5006 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19 червня 2012 року.

ОСОБА_2 належить на праві власності земельні ділянка площею 0,0570 га по АДРЕСА_1, кадастровий № 3222481601:01:001:5005 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19 червня 2012 року.

У 2011 році житловий будинок АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками по ? частин домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами за вказаною вище адресою на підставі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2011 року, які видані у відповідності до рішення виконкому Гатненської сільської ради № 12/6 від 06.12.2011 року.

22 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено та нотаріально посвідчено договір про порядок володіння та користування житловим будинком, зареєстрований в реєстрі за № 884, за яким в користування ОСОБА_1 перейшли приміщення другого поверху будинку, а в користуванні ОСОБА_2 залишилися приміщення першого поверху.

Відповідно до висновку експерта № 746/13-43 від 25 листопада 2013 року розділ домоволодіння по АДРЕСА_1 в існуючому об'ємно-планувальному рішенні - можливий, при умові відступу від рівності ідеальних часток співвласників, та при умові, що частина земельна ділянки, яка знаходиться під житловим будинком, буде виділена в спільне сумісне користування співвласників. Експертом надано єдиний можливий варіант розподілу будинковолодіння АДРЕСА_1 між співвласниками, який описано в дослідницькій частині та схематично зображений в додатку 1 до висновку експерта.

Позивачу ОСОБА_1 експертом пропонується виділити у власність наступні приміщення будинку, господарські будівлі і споруди: коридор №2-1 площею 9,9 кв.м., кухню №2-2 площею 14,0кв.м., туалет №2-3 площею 1,2 кв.м., ванну № 2-4 площею 3,3 кв.м., котельню №2-5 площею 0,7кв.м., житлову кімнату №2-6 площею 10,0кв.м., вітальню №2-7 площею 22,6кв.м., погріб №ІІІ площею 12,3кв.м., Ганок 1, Сходи, Яму обладнану ІІІ, огорожу №1 (1/2 частину), ворота/хвіртку №2, огорожу №3, колодязь ІІ, що складає 57/100 частин від всього будинковолодіння.

Відповідачу ОСОБА_2 експертом пропонується виділити у власність: коридор №І площею 5,2кв.м., погріб №ІІ площею 6,9кв.м., передпокій №1-1 площею 5,7кв.м., кухню №1-2 площею 5,6кв.м., житлову кімнату №1-3 площею 13,9кв.м., житлову кімнату №1-4 площею 8,4кв.м., житлову кімнату №1-5 площею 17,3кв.м., Ганок 2, Сарай літера "Б", вбиральню літера "В", навіс літера "Г", колодязь літера "І", огорожу №1 (1/2 частину), огорожу №4, що становить 43/100 частин від усього будинковолодіння.

Запропонований експертом варіант розподілу будинковолодіння АДРЕСА_1 не викликає заперечень у сторін і погоджений Гатненською сільською радою (лист № 130 від 19.02.2014р.), Відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації (висновок №52 від 10.02.2014р.), Києво-Святошинським РВ ГУ ДСНС України у Київській області (висновок №109 від 17.02.2014р.), Головним державним санітарним лікарем Києво-Святошинського району (висновок №186 від 20.02.2014р.), РГК "Київоблгаз" (висновок №142 від 14.02.2014р.).

У відповідності до вимог ст.152 Житлового кодексу України, рішенням виконкому Гатненської сільської ради від 22 жовтня 2010 року за №9/8 надано дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на переобладнання з одноквартирного в двоквартирний житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ст.ст. 317, 319 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно вимог ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року за №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв»язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК ). Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні. При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Отже, враховуючи, що виділення кожній із сторін частини домоволодіння із самостійними виходами технічно можливий і заперечень органу місцевого самоврядування з цього приводу не має, суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та про часткове задоволення вимог первісного позову ОСОБА_1 щодо поділу спірного домоволодіння в натурі відповідно до варіанту, зазначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №746/13-43 від 25 листопада 2013 року, вартість частини домоволодіння по АДРЕСА_1, що виділяється другому співвласнику ? ідеальної частки ОСОБА_1, в цінах на час складання висновку становить 209840грн. (57/100 арифметичної частки). Вартість частини домоволодіння, що виділяється у власність ОСОБА_2, в цінах на час складання висновку становить 157119 грн. (43/100 арифметичної частки).

Таким чином, вартість частини домоволодіння, що виділяється у власність позивачу ОСОБА_1, є більшою за вартість частини домоволодіння, яке виділяється ОСОБА_2. Крім того, приміщення, які переходять у власність ОСОБА_1, приблизно на 10 кв.м. більші за площею, ніж приміщення, що переходять у власність відповідача ОСОБА_2.

Відхилення від розміру часток сторін у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 становить 26360,6грн. (7/100 частин арифметичної частки), які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь співвласника, частка якого зменшилась, тобто ОСОБА_2.

Не підлягає задоволенню вимога первісного позову ОСОБА_1 про врахування при визначенні суми грошової компенсації, що підлягає стягненню на користь співвласника, частка якого зменшилась, вартості проведених нею на другому поверсі будинку ремонтно-будівельних робіт та стягнення у зв'язку з цим на її користь з відповідача ОСОБА_2 42897грн..

Відповідно до висновку експерта №746/13-43 від 25 листопада 2013 року вартість кожного приміщення у житловому будинку визначалася, виходячи з вартості одного квадратного метра на час проведення дослідження. Таким чином, при визначенні вартості частин домоволодіння, що переходить у власність сторін, експертом не враховувалися якісні характеристики приміщень, вартість проведеного в них ремонту чи поліпшень. Оскільки відповідно до варіанту розподілу будинку, запропонованого експертом, у власність ОСОБА_1 переходять приміщення другого поверху будинку, то проведені нею поліпшення у цій частині будинку залишаються в її власності.

Посилання представника позивача ОСОБА_1 на те, що позивачем за первісним позовом у 2006 році за 82720грн. здійснено добудову житлового будинку, який до цього знаходився в стадії будівництва і мав 92% готовності, спростовується технічним паспортом КП "БТІ" Києво-Святошинської районної ради від 30.07.2012 року, в якому рік побудови будинку зазначено - 2003 рік.

Крім того, вартість добудови будинку з 92% готовності до 100% готовності у 82720грн., на яку посилається представник позивача, не співвідноситься з загальною вартістю всього домоволодіння, яка згідно висновку експерта №746/13-43 від 25 листопада 2013 року становить 366959грн.

Пояснення представника позивача за первісним позовом про те, що обставини здійснення ОСОБА_1 добудови спірного житлового будинку у 2006 році за 82720грн. встановлені рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2010 року у цивільній справі №2-94/10, не знайшло підтвердження в процесі розгляду справи. Суд також вважає необґрунтованим посилання представника ОСОБА_1 на те, що доказом здійснення його довірителем добудови до житлового будинку АДРЕСА_1 є пояснення представника ОСОБА_2, надані ним в судовому засіданні іншої цивільної справи, оскільки згідно ч.2 ст.57 ЦПК України пояснення представників сторін не є доказами, на підставі яких судом встановлюється наявність або відсутність обставин.

Відповідно до змісту рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2010 року у справі за №2-94/10, представником ОСОБА_3 в судовому засіданні визнано обставину проведення ОСОБА_1 переобладнань у другій половині будинку в 2006 році без згоди іншого співвласника ОСОБА_2, а не обставину добудови нею будинку.

Відповідно до ч.3 ст.357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Проте, позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних доказів того, що ремонтно-будівельні роботи в домоволодінні АДРЕСА_1 Київської області проводилися нею за згодою співвласника ОСОБА_2 з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягав на тому, що ОСОБА_1 проводила будівельні роботи у своїй частині будинку без згоди ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем ОСОБА_1 також не надано суду належних доказів в обґрунтування суми вартості проведених нею ремонтно-будівельних робіт в домоволодінні АДРЕСА_1 Київської області.

Суд оцінює критично Висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Партнер" №77-10/БЕ від 11 березня 2010 року з експертного будівельно-технічного дослідження, долучений позивачем ОСОБА_1 до справи, в частині визначення вартості зроблених поліпшень на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 Київської області, оскільки вартість поліпшень визначалась спеціалістом виключно на підставі переліку виконаних робіт, наданого Замовником (тобто ОСОБА_1.), та шляхом проведення візуально-інструментального обстеження, що свідчить про однобічність і необ'єктивність самого дослідження.

Оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надано суду доказів та не обґрунтовано підстав задоволення її позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різниці вартості часток майна (без урахування вартості зроблених добудов) в розмірі 42 897 грн.

Згідно вимог ст. 256 ЦК України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної двності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд не вбачає підстав для застосування позовної давності щодо заявлених вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь різницю вартості часток майна (без урахування вартості зроблених добудов) в розмірі 42 897 грн., про сплив якої заявив в судовому засіданні представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2.

Розподіл судових витрат між сторонами суд здійснює у відповідності з вимогами ч.1 ст.88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 267, 317, 319, 256, 257, 267, 357, 367 ЦК України, ст. 152 ЖК України, ст. ст. 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Поділити в натурі жилий будинок і надвірні споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності-по ? частині кожному, і визнати за ОСОБА_2 право власності на коридор, позначений під № І площею 5,2 кв.м., погріб, позначений під № ІІ площею 6,9 кв.м., передпокій, позначений під № 1-1 площею 5,7 кв.м., кухню, позначену під № 1-2 площею 5,6 кв.м., житлову кімнату, позначену під № 1-3 площею 13,9 кв.м., житлову кімнату, позначену під № 1-4 площею 8,4 кв.м., житлову кімнату, позначену під № 1-5 площею 17,3кв.м., ганок 2, сарай під літерою "Б", вбиральню під літерою "В", навіс під літерою "Г", колодязь під № "І", огорожу під №1 (1/2 частину), огорожу № 4, що становить 43/100 частин від усього будинковолодіння, та визнати за ОСОБА_1 право власності на коридор, позначений під № 2-1 площею 9,9 кв.м., кухню, позначену під № 2-2 площею 14,0 кв.м., туалет, позначений під № 2-3 площею 1,2 кв.м., ванну, позначену під № 2-4 площею 3,3 кв.м., котельню, позначену під № 2-5 площею 0,7 кв.м., житлову кімнату, позначену під № 2-6 площею 10,0 кв.м., вітальню, позначену під № 2-7 площею 22,6 кв.м., погріб, позначений під № ІІІ площею 12,3 кв.м., ганок 1, сходи, яму обладнану під № ІІІ, огорожу під №1 (1/2 частину), ворота/хвіртку № 2, огорожу № 3, колодязь під № ІІ, що складає 57/100 частин від усього будинковолодіння.

У решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 26 360 грн. 50коп. різниці вартості в ідеальних частках сторін на будинковолодіння АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1834грн. та понесені витрати на проведення експертизи в розмірі 1765грн. 44 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2790 грн. 03 коп..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.