Ухвала

від 15.09.2014 по справі 2а-49/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/15404/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Вербицької О.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя

на постанову Орджонікідзвеського районного суду м.Запоріжжя від 20.03.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010

у справі № 2а-16/2009

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя,

про визнання нечинним повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Орджонікідзвеського районного суду м.Запоріжжя від 20.03.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010, позов задоволено повністю. Визнано нечинним повідомлення №28580/21 від 27.06.2007 Державної податкової інспекції у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя про наявність порушень з питань отримання податкової соціальної пільги ОСОБА_2

Державна податкова інспекція у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ч.2 ст. 2, ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, п.п.6.3.1-6.3.4. п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.1.1 п.1 Порядку інформування органами державної податкової служби України платників податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, затвердженого наказом ДПА України від 30.09.2003 № 461.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ДПІ зазначає, що повідомлення від 27.06.2007 № 28580/21 ДПІ у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги не підлягає оскарженню в судовому порядку, оскільки не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а носить лише інформативний характер і не є рішенням (правовим актом індивідуальної дії).

Також відповідач у касаційній скарзі вказує, що ДПІ, направивши позивачу повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, діяла на виконання положень ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яка визначає умови застосування податкової соціальної пільги, п.1.3 «д» ст.1 цього Закону, яким визначено поняття «заробітна плата».

ДПІ зазначає, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у п.п.6.3 п.6.3 ст.6 Закону. Вказує, що до цього переліку (частина «е») відносяться доходи суб'єктів підприємницької діяльності, одержувані ними від здійснення такої діяльності.

При цьому ДПІ зазначає, що при практичному застосуванні вищевказаних обмежень з надання податкової соціальної пільги такій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності при одержанні нею заробітної плати, не має значення фактичний результат здійснення такою особою підприємницької діяльності. Підсумовуючи доводи касаційної скарги, заявник наголошує на тому, що працівник підприємства, який зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не має права на застосування податкової соціальної пільги до отримуваних ним доходів у вигляді заробітної плати, як це передбачено п.п.6.3.3 п.6.3. ст.6 Закону.

На касаційну скаргу позивачем подані заперечення, в яких позивач зазначає, що доводи ДПІ є безпідставними, в обґрунтування чого вказує, що питання про те, чи є повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги рішенням суб'єкта владних повноважень, вже вирішено в рамках розгляду справи ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 про наявність підстав до оскарження повідомлення ДПІ як правового акту індивідуальної дії і повернення справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Також позивач зазначає, що всупереч визначенню термінів «заробітна плата» і «доход» згідно зі ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а також всупереч змісту п.п.6.3.3 п.6.3. ст.6 того ж Закону, ДПІ дотримується лише практичного застосування і помилково вважає, що не має значення практичний результат здійснення підприємницької діяльності. Позивач зауважує на тому, що ДПІ без юридичного обґрунтування своєї позиції посилається на ст.42 Господарського кодексу України, в якій формулюється лише зміст підприємницької діяльності без зазначення бази оподаткування та інших суттєвих чинників. До того ж позивач вказує, що повідомлення форми ФП було введено наказом ДПА України від 30.09.2003 №461 одночасно з Порядком інформування органами державної податкової служби платників податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, який у п.2.1 визначає зміст порушень, при наявності яких порушнику надсилається повідомлення форми ФП, зокрема, отримання платником податків соціальної пільги протягом будь-якого податкового місяця у більш ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу у вигляді заробітної плати, а інших ознак порушення ст.6 Закону України, які потребують складання повідомлення форми ФП, не існує, в той час як обидві сторони підтверджують факт отримання заробітної плати позивачем тільки по одному місцю роботи. Позивач вважає, що факт його реєстрації як підприємця, яким й обумовлене складання оспорюваного повідомлення, не є порушенням застосування податкової соціальної пільги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працює на підприємстві «Ера-Інкос», де щомісячно йому нараховується та виплачується заробітна плата. Одночасно позивач зареєстрований 02.02.2004 суб'єктом підприємницької діяльності та перебуває на обліку в ДПІ у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя, але у той же час відповідно до декларацій про доходи у 2004, 2005, 2006, 2007 роках підприємницькою діяльністю він не займався та відповідно доходів від підприємницької діяльності не отримував.

За місцем роботи ОСОБА_2 на підприємство «Ера-Інкос» ДПІ у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя направлене повідомлення від 27.06.2007 за №28580/21 про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги на підставі положень п.п. 6.3.3, 6.3.4 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За змістом п.п. 6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинним на період виникнення спірних правовідносин) податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, правильно встановивши обставини справи стосовного того, що надсилаючи на адресу позивача повідомлення від 27.06.2007 №28580/21 про наявність порушень з питань отримання податкової соціальної пільги ДПІ у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя не проводила документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 та підприємства «Ера-Інкос» щодо перерахунку податкової соціальної пільги ОСОБА_2 в червні 2007 року, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для надсилання оскаржуваного позивачем повідомлення.

Суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх судових інстанцій, зазначає, що в такому випадку висновки ДПІ про отримання позивачем протягом звітного податкового місяця одночасно інших доходів, зокрема, доходів від підприємницької діяльності, побудовані на припущенні цього факту, а відтак не можуть бути покладені в основу повідомлення про наявність порушень з питань отримання податкової соціальної пільги. Не містять доказів отримання позивачем інших доходів, зокрема, доходів від підприємницької діяльності, і доводи касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції також знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх судових інстанцій про те, що ДПІ має право для інформування платника податку з доходів фізичних осіб про наявність порушень ним порядку отримання (застосування ) податкової соціальної пільги лише на підставі аналізу даних податкової звітності чи документальних перевірок, що передбачено Порядком інформування органами державної податкової служби України платників податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, затвердженим наказом ДПА України від 30.09.2003 №461, водночас факти отримання суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 доходів від підприємницької діяльності протягом звітного податкового місяця відповідачем не встановлювалися.

Враховуючи викладене, відсутні й підстави для застосування у спірних правовідносинах положень п.п. 6.3.4 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки відповідно до вказаної норми платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, лише у разі коли платник податку подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у п.п. 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю.

Заслуговують на увагу суду касаційної інстанції також й висновки суду апеляційної інстанції про те, що Порядок інформування органами державної податкової служби України платників податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги не містить безумовної заборони застосування податкової соціальної пільги для працівника підприємства, який зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, незалежно від отримання доходів від підприємницької діяльності, адже жодних застережень з цього приводу названий Порядок не містить.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що повідомлення №28580/21 від 27.06.2007 ДПІ у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги не підлягає оскарженню у судовому порядку, оскільки не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а носить лише інформативний характер, то такі доводи судом касаційної інстанції не приймаються, оскільки з огляду на встановлені судовим рішенням - ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 про скасування ухвали Орджонікідзвеського районного суду м.Запоріжжя від 04.04.2008 про закриття провадження у справі та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, - факти, оскаржуване повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги є правовим актом індивідуальної дії, що може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзвеському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзвеського районного суду м.Запоріжжя від 20.03.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді О.В. Вербицька

Ю.І. Цвіркун