Ухвала

від 25.09.2014 по справі 911/983/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"25" вересня 2014 р. Справа № 911/983/14

Господарський суд Київської області у складі судді А.С. Грєхова , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор - транс» (43010, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 66, ідентифікаційний код: 31011672) (Скаржник ) № 68 від 13.08.2014 року на дії другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області (43016, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а, ідентифікаційний код: 35041370)

у справі №911/983/14

за заявою про примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Продавців товарів та послуг для автомобілів» за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРА - І» (02154, м. Київ, пр. Возз'єднання, 21, кімн. 8, ідентифікаційний код: 33299396)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор - транс»

про стягнення заборгованості,

за участю представників учасників судового процесу:

від Скаржника: Козак А.Ю., який діє на підставі довіреності б/№ від 14.10.2013 року;

від другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області: не з'явився ;

від товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРА - І»: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014 року у справі № 911/983/14 було частково задоволено заяву ТОВ «ФАРА - І» про видачу виконавчого документу та 17.04.2014 видано судовий наказ № 911/983/14 про примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Продавців товарів та послуг для автомобілів» від 03.12.2013 року у справі № 460/11/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРА - І» до товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор - транс» про стягнення заборгованості.

17.07.2014 року другим відділом державної виконавчої служби Луцького МУЮ у Волинській області (надалі - ДВС) було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44037249 по примусовому виконанню наказу №911/983/14 від 17.04.2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор-транс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРА - І» - 57 463, 56 грн. заборгованості та запропоновано боржнику в добровільному порядку виконати рішення в строк до 23.07.2014 року.

25.07.2014 року Скаржник звернувся із заявою № 66 від 25.07.2014 р. до другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції у Волинській області про відкладення провадження виконавчих дій на строк до десяти днів.

25.07.2014 року державним виконавцем другого відділу ДВС Луцького МУЮ у Волинській області Бондаруком П.В. було прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 911/983/14 від 17.04.2014 року до 31.07.2014 р.

01.08.2014 року державним виконавцем другого відділу ДВС Луцького МУЮ у Волинській області Бондаруком П.В. було прийнято постанову ВП №44037249 про стягнення з боржника виконавчого збору.

18.08.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшла скарга від ТОВ «Луцькавтодор - транс» від 13.08.14 № 68, в якій Скаржник просить суд визнати недійсною постанову державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ у Волинській області про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.08.2014 р. у виконавчому провадженні № 44037249 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області № 911/983/14 від 17.04.2014 року. Свою скаргу Скаржник обґрунтовує тим, що постановою державного виконавця від 17.07.2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №44037249 з виконання наказу господарського суду Київської області № 911/983/14 від 17.04.2014 року та встановлено строк для добровільного виконання до 23.07.2014 року. Постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.08.2014 року стягнуто з Скаржника 5 746,35 грн. виконавчого збору. Посилаючись на ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» Скаржник вважає, що Державний виконавець Бондарук П.В. порушив порядок повідомлення сторін виконавчого провадження про винесену постанову про відкриття виконавчого провадження, яка як вказує Скаржник, згідно штемпеля поштового відправлення на конверті, отриманого Скаржником в якому була постанова, була відправлена виконавчою службою за день до закінчення встановленого строку для добровільного погашення боргу, що позбавило Скаржника можливості в добровільному порядку погасити заборгованість у відведений строк. В свою чергу Скаржник вказує на те, що докази про відкладення провадження виконавчих дій відсутні та він вважає винесення постанови про стягнення виконавчого збору неправомірним, а також вважає, що державний виконавець не пересвідчився в тому, що Скаржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та погашення боргу. Крім того вимоги Скаржника вмотивовані посиланням на те, що з позиції останнього, підставою для стягнення виконавчого збору є фактичне примусове виконання рішення, що не мало місця.

Ухвалою господарського суду в Київській області від 21 серпня 2014 року у справі №911/983/14 скаргу ТОВ «Луцькавтодор - транс» від 13.08.14 № 68 прийнято до розгляду, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 28.08.2014 року, витребувано у учасників судового процесу додаткові докази у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2014 року розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 25.09.2014 року, зобов'язано учасників судового процесу надати додаткові докази у справі, в тому числі зобов'язано Другий відділ ДВС Луцького МУЮ у Волинській області надати належним чином засвідчені копії доказів направлення ТОВ "Луцькавтодор - транс" постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44037249 від 17.07.2014 р., постанови про відкладення провадження виконавчих дій ВП №44037249 від 25.07.2014 р. (реєстр поштових відправлень, тощо) .

02.09.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області від другого відділу ДВС Луцького МУЮ надійшла заява № 70171 від 28.08.2014 року з додатками.

08.09.2914 року через канцелярію господарського суду Київської області від другого відділу ДВС Луцького МУЮ надійшла заява № 29430 від 03.09.2014 року з додатками, зокрема з заявою про розгляд справи без участі представника; клопотанням б/№ від 28.08.2014 року про закриття провадження у справі; запереченнями на скаргу на дії органу ДВС від 28.08.2014 року, в яких просить суд відмовити у задоволенні скарги та копіями документів виконавчого провадження у справі.

25.09.2014 року від Скаржника надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання з'явився уповноважений представник Скаржника, який надав свої пояснення у справі, інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вимоги ухвал суду у справі виконано частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом «ГПК України»), рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що від другого відділу ДВС Луцького МУЮ надійшло клопотання про закриття провадження у справі від 28.08.2014 року, яке підлягає розгляду судом.

У вказаному клопотанні Відділ ДВС просить суд закрити провадження у справі за скаргою Скаржника на дії органу ДВС з підстав не підвідомчості розгляду даної адміністративної справи господарському суду з посиланням на роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ б/№, б/дати та на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.12.2010 року б/№ та ч. 5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Розглядаючи вказане клопотання судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень , ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена . Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом , про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до п.п. 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 року, у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті 121-2 ГПК, господарським судам слід мати на увазі таке. За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд , яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ , а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що Скаржник, який є боржником у виконавчому провадженні ВП №44037249, звернувся до господарського суду Київської області зі скаргою на дії Відділу ДВС, що виникли під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі У 911/983/14 від 17.04.2014 року, виданого за результатом розгляду господарським судом Київської області справи № 911/983/14.

Таким чином, нормами ст. 121-2 ГПК України, ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» та положеннями п.п. 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р. спростовуються посилання Відділу ДВС щодо непідвідомчості Скарги господарському суду Київської області (в тому числі на норму ч. 5 ст. 82 Закону «Про виконавче провадження»), яким було розглянуто справу, за наслідком чого видано виконавчий документ щодо виконання якого надійшла Скарга, на підставі чого, клопотання Відділу ДВС про закриття провадження у справі від 28.08.2014 р. відхиляться судом.

Дослідивши матеріали справи, Скаргу та відзив на неї Відділу ДВС судом встановлено наступне.

У запереченнях Відділ ДВС просить відмовити в задоволенні Скарги, мотивуючи тим, що Скаржник скориставшись своїм правом склав заяву про відкладення виконавчого провадження. 25.07.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про відкладення впровадження виконавчих дій до 31.07.2014 року та у відповідності до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» простою кореспонденцією направлено постанову сторонам до виконання. Відділ ДВС заперечує посилання Скаржника на обов'язок відділу ДВС пересвідчитись в тому чи отримана боржником постанова про відкриття виконавчого провадження та чи не виконано в добровільному порядку рішення суду повністю чи частково, мотивуючи позицію посиланням на виключний перелік обов'язків державного виконавця, передбачених ст. ст. 11, 27, 28 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно заперечень Відділу ДВС, оскільки Скаржником не надано державному виконавцю у встановлені строки документального підтвердження про самостійне виконання рішення, 01.08.2014 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Також судом встановлено, що на виконання вимог суду Відділом ДВС долучено до матеріалів справи копії документів виконавчого провадження. У запереченнях Відділ ДВС звертає увагу також на те, що аналогічна ситуація склалась з Скаржником стосовно іншого виконавчого документа на суму 1 827,00 грн., однак остання була добровільно погашена Скаржником.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1, ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню; державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником .

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003 р. визначено, що відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону N 606-XIV (згідно нині діючої редакції Закону - ст. 25 ), і був нереальним.

Листом Департаменту державної виконавчої служби "Щодо строку винесення постанови про стягнення виконавчого збору" №25-2/256/7 від 07.09.2006 року з метою встановлення єдиного порядку застосування положень Закону України "Про виконавче провадження" роз'яснено, що починаючи виконувати рішення,державний виконавець повинен пересвідчитися , чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання (стаття 30 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Дослідивши подані учасниками судового процесу докази судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2014 року ВП №44037249, державним виконавцем встановлено строк для добровільної сплати боргу - до 23.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2014 року було зобов'язано Відділ ДВС надати суду оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії доказів направлення ТОВ "Луцькавтодор - транс" постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44037249 від 17.07.2014 року , постанови про відкладення провадження виконавчих дій ВП №44037249 від 25.07.2014 року (реєстр поштових відправлень, тощо ).

Дослідивши подані суду докази судом встановлено, що Відділом ДВС вказаних вимог не виконано, суду не надано жодних доказів безпосередньо надсилання вказаних постанов боржнику у виконавчому провадженні, в тому числі повідомлення про вручення поштового відправлення разом з яким було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44037249, як доказ надсилання постанови рекомендованим листом у відповідності до вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», так і доказів надсилання копії постанови про відкладення провадження виконавчих дій ВП № 44037249 від 25.07.2014 р. простою кореспонденцією, зокрема реєстру поштових відправлень, доказів оплати надсилання простої кореспонденції, тощо, які б надали можливість суду встановити дату фактичного надсилання вказаних документів Скаржнику, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що на підтвердження направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження Відділом ДВС надано копію листа № 24623 від 18.07.2014 року. Жодні докази фактичного надсилання листа та вказаної постанови, як встановлено, суду не надано.

Пунктом 3.1.2.3. Наказу Укрпошта "Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень" № 211 від 12.05.2006 Розділу «Приймання та обробка рекомендованих листів , поштових карток, бандеролей, секограм в об'єктах поштового зв'язку , не оснащених АРМ ВЗ», поштові марки, наклеєні на прийняте рекомендоване поштове відправлення, гасяться відбитком календарного штемпеля .

Відповідно до доказів наданих Скаржником, зокрема копії конверта, в якому отримано Скаржником копію постанови про відкриття виконавчого провадження (скріпленого відбитком відділу ДВС б/№, б/д), згідно штемпелю поштового відділення, яким погашено поштові марки при прийманні поштового відправлення для його відправлення, - конверт прийнято / здано відділом ДВС на відправлення 22.07.2014 року, - тобто з пропущенням строку, встановленого ч. 5 ст. 25 Закону «Про виконавче провадження» для відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження (від 17.07.2014 р.), а сам супровідний лист до постанови не є належним доказом своєчасності відправлення документу виконавчого провадження.

Таким чином наявними доказами підтверджено те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2014 року направлена з пропущенням строків (одноденного), встановлених ч. 5 ст. 25 Закону «Про виконавче провадження» та була прийнята / здана на відправку поштовим відділенням за один день до закінчення встановленого державним виконавцем строку для добровільної сплати боргу (23.07.2014 року).

Відповідно до копії постанови відділу ДВС від 25.07.2014 року ВП № 44037249 про відкладення провадження виконавчих дій, постановлено відкласти провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 911/983/14 від 17.07.2014 року господарського суду Київської області про стягнення 54 671,00 грн., до 31.07.2014 року .

На підтвердження надсилання вказаної постанови Відділом ДВС надано копію листа № 25621 від 25.07.2014 року. Як встановлено судом, жодних доказів фактичного надсилання засобами поштового зв'язку копії вказаної постанови на вимогу ухвали суду, суду не надано; витребувані судом матеріали виконавчого провадження, таких доказів не містять.

Судом взято до уваги наступне. Відповідно Наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" №958 від 28.11.2013 р., з метою забезпечення надання користувачам послуг поштового зв'язку, що відповідають встановленим нормативам якості, встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку ): місцевої - Д+2 , пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Виходячи зі встановлених нормативів пересилання простої кореспонденції, постанова про відкладення провадження виконавчих дій датована 25.07.2014 року, вихідні дні згідно зазначеного наказу при пересиланні, не враховуються; строк пересилання складає день подання поштового відправлення + 2 дня. Отже, за умови своєчасного подання поштового відправлення до відділу поштового зв'язку / опускання листа до поштової скриньки, днем доставляння поштового відправлення Скаржнику, є 30.07.2014 року. Таким чином, Відділом ДВС не доведено жодними належними доказами факт фактичного надсилання та дату надсилання постанови про відкладення провадження виконавчих дій Скаржнику.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Таким чином, за умови своєчасного подання поштового відправлення до відділу поштового зв'язку Відділом ДВС, строк повідомлення державного виконавця боржником про повне чи часткове самостійне виконання рішення спливав би 01-02 серпня 2014 року , тобто після визначеної державним виконавцем дати, до якої відкладено виконавчі дії у виконавчому провадженні.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 р., суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону N 606-XIV (згідно нині діючої редакції Закону - ст. 25 ), і був нереальним.

Аналіз положень постанови відділу ДВС від 25.07.2014 року ВП № 44037249 про відкладення провадження виконавчих дій, якими відкладено виконавче провадження до 31.07.2014 року , нормативів строків пересилання поштових відправлень та наданого Законом України «Про виконавче провадження» строку, протягом якого сторона зобов'язана письмово повідомити державного виконавця самостійне виконання рішення боржником (3 дня згідно ч. 5 ст. 12 Закону), дає підстав для висновку про те, що встановлений державним виконавцем у постанові державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій від 25.07.2014 року строк для добровільного виконання рішення - 31.07.2014 року з урахуванням вказаних нормативів, не узгоджується з ч. 5 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження», та мінімальні строки виконання боржником обов'язку по оплаті боргу та повідомлення про це державного виконавця, з урахуванням визначених нормативів спливають 01.08.2014 року, за умови своєчасного направлення копії постанови про відкладення провадження виконавчих дій, що не доведено суду за допомогою належних доказів.

Таким чином, Відділ ДВС на вимогу суду та у відповідності до положень ст. ст. 31, 32, 34 ГПК України не довів суду за допомогою належних та допустимих доказів своєчасність направлення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 44037249 від 17.07.2014 р., та що спростовано долученими Скаржником доказами; не доведено за допомогою належних доказів у встановлений Законом «Про виконавче провадження» спосіб дату та факт надсилання постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 25.07.2014 року Скаржнику, - виконання Державним виконавцем обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»; державний виконавець не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкладення провадження виконавчих дій, про що свідчить постанова державного виконавця від 01.08.2014 року, якою державний виконавець стягнув з боржника виконавчий збір.

Дослідивши довід Скаржника щодо того, що умовою для стягнення виконавчого збору є фактичне примусове виконання судового рішення, даний довід відхиляється судом на підставі наступного.

Відповідно до листа Департаменту державної виконавчої служби "Щодо строку винесення постанови про стягнення виконавчого збору" №25-2/256/7 від 07.09.2006 року, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення, але до початку здійснення примусового заходу, зокрема звернення стягнення на кошти боржника. Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Детально дослідивши матеріали справи, на підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова ВП №44037249 державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 01.08.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору постановлена необґрунтовано, з порушенням законодавства України та Відділом ДВС належними доказами зворотного суду не доведено; доводи Скаржника є обґрунтованими, в зв'язку з чим оскаржувана постанова, підлягає визнанню судом недійсною.

Керуючись ст.ст. 86 , 121 - 2 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання другого відділу державної виконавчої служби Луцького управління юстиції у Волинській області від 28.08.2014 року про закриття провадження у справі, відмовити.

2. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - транс" № 68 від 13.08.2014 року на дії другого відділу державної виконавчої служби Луцького управління юстиції у Волинській області, задовольнити.

Постанову державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 01.08.2014 року ВП №44037249 про стягнення з боржника виконавчого збору, визнати недійсною.

3. Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Суддя Грєхов А.С.