Постанова

від 18.12.2014 по справі 911/983/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р. Справа№ 911/983/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників:

Відділу ДВС: не з'явився,

стягувача: не з'явився,

боржника: Сухомлин А.О., довіреність б/н від 26.08.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції

на ухвалу господарського суду Київської області від 25.09.2014

за скаргою Товариства "Луцькавтодор - Транс"

на дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області

у справі №911/983/14 (суддя - Грєхов А.С.)

за заявою про примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Продавців товарів та послуг для автомобілів"

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА - І"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Транс"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. у задоволенні клопотання другого відділу державної виконавчої служби Луцького управління юстиції у Волинській області від 28.08.2014 року про закриття провадження у справі, відмовлено.

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Транс" № 68 від 13.08.2014 р. на дії другого відділу державної виконавчої служби Луцького управління юстиції у Волинській області задоволено.

Постанову державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 01.08.2014 р. ВП №44037249 про стягнення з боржника виконавчого збору визнано недійсною.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. у справі №911/983/14, прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Транс" на дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції та визнання недійсною постанови відмовити в повному обсязі.

Апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що державний виконавець починаючи проведення виконавчих дій зобовязаний пересвідчитись в тому чи отримана боржником постанова про відкриття виконавчого провадження та чи не виконано в добровільному порядку рішення суду повністю чи частково, мотивуючи позицію посиланням на виключний перелік обов'язків державного виконавця, передбачених ст. ст. 11, 27, 28 Закону України "Про виконавче провадження".

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що оскільки ТОВ "Луцькавтодор - Транс" не надано державному виконавцю у встановлені строки документального підтвердження про самостійне виконання рішення в повному обсязі чи частково, державним виконавцем 01.08.2014 р. на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Копію вказаної постанови направлено сторонам виконавчого провадження до відома, виконання та можливості оскарження.

Крім того, апелянт зазначив, що з моменту отримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження (24.07.2014 р.) до винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору (01.08.2014 р.) пройшло вісім днів. На думку апелянта, у боржника було достатньо часу для сплати боргу в добровільному порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Транс" в письмовому відзиві на апеляційну скаргу просило залишити без змін ухвалу господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. у справі №911/983/14, а апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції - без задоволення.

Від Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла письмова заява про розгляд справи без участі його представника у зв'язку із неможливістю останнього прибути в судове засідання. Крім того, в поданій заяві скаржник підтримав в повному обсязі апеляційну скаргу та просив скасувати повністю ухвалу господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. у справі №911/983/14, прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Транс" на дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції та визнання недійсною постанови відмовити в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРА - І" в судове засідання повноважних представників не направило, причини неявки суду не повідомило, відзиву на апеляційну скаргу не надало, про час та місце судового засідання повідомлене належним чином.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Транс" в судовому засіданні проти апеляційної скарги Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції заперечував та просив суд її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014 р. у справі № 911/983/14 було частково задоволено заяву ТОВ "ФАРА - І" про видачу виконавчого документу та 17.04.2014 видано судовий наказ № 911/983/14 про примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Продавців товарів та послуг для автомобілів" від 03.12.2013 р. у справі № 460/11/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА - І" до товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - транс" про стягнення заборгованості.

17.07.2014 р. Другим відділом державної виконавчої служби Луцького МУЮ у Волинській області (надалі - ДВС) було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44037249 по примусовому виконанню наказу №911/983/14 від 17.04.2014 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор-транс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА - І" - 57 463, 56 грн. заборгованості та запропоновано боржнику в добровільному порядку виконати рішення в строк до 23.07.2014 р.

25.07.2014 р. скаржник звернувся із заявою № 66 від 25.07.2014 р. до другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції у Волинській області про відкладення провадження виконавчих дій на строк до десяти днів.

25.07.2014 р. державним виконавцем другого відділу ДВС Луцького МУЮ у Волинській області Бондаруком П.В. було прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 911/983/14 від 17.04.2014 р. до 31.07.2014 р.

01.08.2014 р. державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ у Волинській області Бондаруком П.В. було прийнято постанову ВП №44037249 про стягнення з боржника виконавчого збору.

18.08.2014 р. до господарського суду Київської області надійшла скарга ТОВ "Луцькавтодор - транс" від 13.08.14 № 68, в якій скаржник просить суд визнати недійсною постанову державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ у Волинській області про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.08.2014 р. у виконавчому провадженні № 44037249 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області № 911/983/14 від 17.04.2014 р. В обгрунтування скарги, скаржник зазначив, що постановою державного виконавця від 17.07.2014 р. було відкрито виконавче провадження ВП №44037249 з виконання наказу господарського суду Київської області № 911/983/14 від 17.04.2014 р. та встановлено строк для добровільного виконання до 23.07.2014 р. Постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.08.2014 р. стягнуто із скаржника 5 746,35 грн. виконавчого збору. Посилаючись на ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" скаржник вважає, що державний виконавець Бондарук П.В. порушив порядок повідомлення сторін виконавчого провадження про винесену постанову про відкриття виконавчого провадження, яка, як вказує скаржник, згідно штемпеля поштового відправлення на конверті, отриманого скаржником разом з постановою, була відправлена виконавчою службою за день до закінчення встановленого строку для добровільного погашення боргу, що позбавило скаржника можливості в добровільному порядку погасити заборгованість у відведений строк. В свою чергу скаржник вказує на те, що докази про відкладення провадження виконавчих дій відсутні, тому він вважає винесення постанови про стягнення виконавчого збору неправомірним, а також на думку скаржника, державний виконавець не пересвідчився в тому, що скаржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та погашення боргу. Крім того вимоги скаржника мотивовані посиланням на те, що з позиції останнього, підставою для стягнення виконавчого збору є фактичне примусове виконання рішення, що не мало місця.

Відповідно до ст. 1, ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню; державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону "Про виконавче провадження", сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003 р. визначено, що відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону N 606-XIV (згідно нині діючої редакції Закону - ст. 25), і був нереальним.

Листом Департаменту державної виконавчої служби "Щодо строку винесення постанови про стягнення виконавчого збору" №25-2/256/7 від 07.09.2006 року з метою встановлення єдиного порядку застосування положень Закону України "Про виконавче провадження" роз'яснено, що починаючи виконувати рішення, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання (стаття 30 Закону).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2014 р. ВП №44037249, державним виконавцем встановлено строк для добровільної сплати боргу - до 23.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2014 р. було зобов'язано Відділ ДВС надати суду оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії доказів направлення ТОВ "Луцькавтодор - транс" постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44037249 від 17.07.2014 р., постанови про відкладення провадження виконавчих дій ВП №44037249 від 25.07.2014 р. (реєстр поштових відправлень, тощо).

Дослідивши подані докази, судом встановлено, що Відділом ДВС вказаних вимог не виконано, суду не надано жодних доказів безпосередньо надсилання вказаних постанов боржнику у виконавчому провадженні, в тому числі повідомлення про вручення поштового відправлення разом з яким було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44037249, як доказ надсилання постанови рекомендованим листом у відповідності до вимог ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", так і доказів надсилання копії постанови про відкладення провадження виконавчих дій ВП № 44037249 від 25.07.2014 р. простою кореспонденцією, зокрема реєстру поштових відправлень, доказів оплати надсилання простої кореспонденції, тощо, які б надали можливість суду встановити дату фактичного надсилання вказаних документів скаржнику, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що на підтвердження направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження Відділом ДВС надано копію листа № 24623 від 18.07.2014 р. Жодних доказів фактичного надсилання листа та вказаної постанови, суду не надано.

Пунктом 3.1.2.3. Наказу Укрпошта "Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень" № 211 від 12.05.2006 Розділу "Приймання та обробка рекомендованих листів, поштових карток, бандеролей, секограм в об'єктах поштового зв'язку, не оснащених АРМ ВЗ", поштові марки, наклеєні на прийняте рекомендоване поштове відправлення, гасяться відбитком календарного штемпеля.

Відповідно до доказів наданих скаржником, зокрема копії конверта, в якому останнім отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження (скріпленого відбитком відділу ДВС б/№, б/д), згідно штемпелю поштового відділення, яким погашено поштові марки при прийманні поштового відправлення для його відправлення, - конверт прийнято/здано відділом ДВС на відправлення 22.07.2014 року, - тобто з пропущенням строку, встановленого ч. 5 ст. 25 Закону "Про виконавче провадження" для відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження (від 17.07.2014 р.), а сам супровідний лист до постанови не є належним доказом своєчасності відправлення документу виконавчого провадження.

Таким чином, наявними доказами підтверджено те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2014 р. направлена з пропущенням строків (одноденного), встановлених ч. 5 ст. 25 Закону "Про виконавче провадження" та була прийнята/здана на відправку поштовим відділенням за один день до закінчення встановленого державним виконавцем строку для добровільної сплати боргу (23.07.2014 р.).

Відповідно до копії постанови відділу ДВС від 25.07.2014 р. ВП № 44037249 про відкладення провадження виконавчих дій, постановлено відкласти провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 911/983/14 від 17.07.2014 року господарського суду Київської області про стягнення 54 671,00 грн., до 31.07.2014 р.

На підтвердження надсилання вказаної постанови Відділом ДВС надано копію листа № 25621 від 25.07.2014 р. Як встановлено судом, жодних доказів фактичного надсилання засобами поштового зв'язку копії вказаної постанови на вимогу ухвали суду, суду не надано; витребувані судом матеріали виконавчого провадження таких доказів не містять.

Відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" №958 від 28.11.2013 р., з метою забезпечення надання користувачам послуг поштового зв'язку, що відповідають встановленим нормативам якості, встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Виходячи зі встановлених нормативів пересилання простої кореспонденції, постанова про відкладення провадження виконавчих дій датована 25.07.2014 року, вихідні дні згідно зазначеного наказу при пересиланні, не враховуються; строк пересилання складає день подання поштового відправлення + 2 дня. Отже, за умови своєчасного подання поштового відправлення до відділу поштового зв'язку/опускання листа до поштової скриньки, днем доставляння поштового відправлення Скаржнику, є 30.07.2014 року. Таким чином, Відділом ДВС не доведено жодними належними доказами факт фактичного надсилання та дату надсилання постанови про відкладення провадження виконавчих дій скаржнику.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону "Про виконавче провадження", сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Таким чином, за умови своєчасного подання поштового відправлення до відділу поштового зв'язку Відділом ДВС, строк повідомлення державного виконавця боржником про повне чи часткове самостійне виконання рішення спливав би 01-02 серпня 2014 року , тобто після визначеної державним виконавцем дати, до якої відкладено виконавчі дії у виконавчому провадженні.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 р., суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону N 606-XIV (згідно нині діючої редакції Закону - ст. 25), і був нереальним.

Аналіз положень постанови відділу ДВС від 25.07.2014 р. ВП № 44037249 про відкладення провадження виконавчих дій, якими відкладено виконавче провадження до 31.07.2014 року, нормативів строків пересилання поштових відправлень та наданого Законом України "Про виконавче провадження" строку, протягом якого сторона зобов'язана письмово повідомити державного виконавця самостійне виконання рішення боржником (3 дня згідно ч. 5 ст. 12 Закону), дає підстави для висновку, що встановлений державним виконавцем у постанові державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій від 25.07.2014 року строк для добровільного виконання рішення - 31.07.2014 року з урахуванням вказаних нормативів, не узгоджується з ч. 5 ст. 12 Закону "Про виконавче провадження", та мінімальні строки виконання боржником обов'язку по оплаті боргу та повідомлення про це державного виконавця, з урахуванням визначених нормативів спливають 01.08.2014 року, за умови своєчасного направлення копії постанови про відкладення провадження виконавчих дій, що не доведено суду за допомогою належних доказів.

Таким чином, Відділом ДВС на вимогу суду та у відповідності до положень ст. ст. 32, 34 ГПК України не доведено суду за допомогою належних та допустимих доказів своєчасність направлення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 44037249 від 17.07.2014 р., та що спростовано долученими скаржником доказами; не доведено за допомогою належних доказів у встановлений Законом "Про виконавче провадження" спосіб дату та факт надсилання постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 25.07.2014 р. скаржнику, - виконання Державним виконавцем обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження"; державний виконавець не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкладення провадження виконавчих дій, про що свідчить постанова державного виконавця від 01.08.2014 р., якою державний виконавець стягнув з боржника виконавчий збір.

Доводи скаржника щодо того, що умовою для стягнення виконавчого збору є фактичне примусове виконання судового рішення, відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до листа Департаменту державної виконавчої служби "Щодо строку винесення постанови про стягнення виконавчого збору" №25-2/256/7 від 07.09.2006 р., державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення, але до початку здійснення примусового заходу, зокрема звернення стягнення на кошти боржника.

Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова ВП №44037249 державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 01.08.2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням вимог законодавства України, Відділом ДВС належними доказами зворотного не доведено; доводи скаржника є обґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає визнанню судом недійсною.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Транс" на дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а постанова ВП №44037249 державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції 01.08.2014 р. винесена з порушенням вимог закону, а тому підлягає визнанню судом недійсною.

Таким чином, ухвала господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. у справі №911/983/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран