Постанова

від 01.10.2014 по справі 916/3640/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 916/3640/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Черкащенка М.М., Вовка І.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Альфа" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у справі за позовомПриватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг" доТовариства з обмеженою відповідальністю компанії "Альфа" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у грудні 2013 року, ПАТ "Лекс Холдинг" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ компанії "Альфа" 817 134,75 грн. штрафних санкцій за порушення останнім умов договору суборенди Е2/К-7 від 31.01.2006 року та 48 900 грн. на відшкодування витрат з оплати послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2014 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 90 793,75 грн. штрафу за прострочення сплати орендної плати за квітень 2013 року, 363 175 грн. штрафу за прострочення оплати експлуатаційних витрат, 363 175 грн. штрафу за прострочення оплати компенсації вартості використаних електроенергії і води, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.01.2006 року між ПП „Рантьє" та ТОВ Компанія "Альфа" укладено договір суборенди № Е2/К-7 за умовами якого відповідачу надавалось у строкове платне користування приміщення загальною площею 3518,35 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12 (будівля торговельно - розважального центру „Караван").

Додатковою угодою до договору від 01.06.2009 року сторони внесли уточнення щодо орендованого майна, визнавши, що його площа складає 3 313,75 кв. м.

За умовами договору № Е2/К-7, у редакції від 31.01.2006 року, відповідач зобов`язався здійснювати орендні платежі за наступний період авансом до 25 числа поточного місяця, якщо інше не буде передбачено цим договором у подальшому.

Розмір орендної плати (п. 8.2 договору) розраховується шляхом множення площі орендованого приміщення на оренду ставку та індекс співвідношення гривні до долара США за офіційним курсом НБУ від дати укладання договору до часу пред`явлення рахунку з додаванням ПДВ.

При цьому, при розрахунках розміру орендної плати за перший місяць оренди індекс співвідношення гривни до долара США визначався одиницею(п. 8.9 договору).

Поряд з орендними платежами відповідач зобов`язувався відшкодовувати орендодавцю вартість використаної електроенергії, виключаючи утримання електромереж загального користування, води та інших комунальних послуг (ст. 9 договору).

У разі порушення строків виконання зобов`язань зі сплати орендної плати, відшкодовування вартості використаної електроенергії, утримання електромереж, води та передбачених цим договором інших платежів більше ніж на 10 днів відповідач зобов`язався у кожному такому випадку сплатити орендодавцю штраф у розмірі 30 % орендної плати за перший місяць строку дії договору, який визначається днем підписання акта приймання-передачі приміщення (п.п. 62, 22.2 договору).

Як до підписання 11.06.2012 року акта приймання-передачі приміщення, так і подальшому сторони договору оренди підписали ряд додаткових угод від 01.08.2006 року, від01.06.2009 року до договору № Е2/К-7 якими визначили порядок обчислення і обов`язковість сплати відповідачем вартості утримання електромереж, електроенергії та води до 10-го числа, а орендної плати до 20-го числа поточного місяця, а додатковими угодами від 20.03.2013 року визначили обсяги заборгованості відповідача з орендної плати, експлуатаційних витрат за окремі місяці, а також строки сплати цієї заборгованості .

6 грудня 2013 року, на умовах договору № 06/12 про відступлення права вимоги орендар відступив позивачу у цій справі право вимоги до відповідача щодо сплати штрафів та пені за порушення умов договору суборенди №Е2/К-7 від 31.01.2006 року, а також право вимоги заборгованості за цим договором у сумі 169 594,38 грн., яка мала місце на час укладання цієї угоди.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов`язань та надаючи правову оцінку доводам позивача щодо наявності у нього права вимоги судами попередніх інстанцій встановлено, що експлуатаційні витрати на утримання орендованого майна за квітень, червень, липень, серпень 2013 року не було повністю оплачено у строки визначені додатковою угодою від 20.03.2013 року, як не компенсовано відповідачем у повному обсязі і утримання електромереж, електроенергії та води за травень-серпень 2013 року у строки, визначенні додатковою угодою від 01.08.2006 року, а тому з огляду на прострочення платежів більше ніж на 10 днів, що відповідачем і не оспорюється, зокрема і у касаційній скарзі, висновок суду першої та апеляційної інстанції щодо правомірності вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків цих платежів є правомірним.

В той же час, обраховуючи розмір штрафних санкцій суди не звернули увагу, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором, а порядок їх обчислення визначаються за домовленістю сторін.

За взаємною згодою учасників договірних відносин щодо оренди майна, а право позивача не може виходити за ці межі, твердою узгодженою сумою, від розміру якої обраховуються штрафні санкції, є орендна плата за перший місяць оренди, яка не передбачає врахування співвідношення курсу валют за коефіціентом , який би був більшим за одиницю, а тому застосування у розрахунках збільшуючого коефіціента у порівнянні, з визначеним, було безпідставним.

За таких обставин судова колегія вважає можливим судові рішення у частині стягнення 726 350 грн. штрафу змінити, зменшивши його розмір до 521 841 грн., що відповідає п. 22.2 та п. 8.9 договору, за якими орендна плата за перший місяць оренди складає 217 434,04 грн.

Не можуть залишатись без змін і судові рішення у частині стягнення 90 793,75 грн. штрафу за порушення строків орендних платежів за квітень 2013 року, оскільки стягнення цієї суми є неправомірним з огляду на те, що за додатковою угодою від 20.03.2013 року строк платежу за квітень 2013 року визначався 07.05.2013 року, платіж здійснено 08.05.2013 року і це виключає застосування наслідків, передбачених п. 22.2 договору.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 85, 111 9 -111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у частині стягнення 90 793,75 грн. штрафу за порушення строку сплати орендної плати скасувати і у позові у цій частині відмовити. У решті рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2014 року та постанову апеляційного господарського суду Одеської області від 10.06.2014 року змінити, зменшивши суму штрафу, який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Альфа"(код ЄДРПОУ 22472751) на користь Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдитнг"( код ЄДРПОУ 31240623) з 726 350 грн. до 521 841 грн., а судового витрат з 35 954,16 грн. до 21 135,6 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді М.М. Черкащенко

І.В. Вовк