Рішення

від 07.10.2014 по справі 906/1132/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" жовтня 2014 р. Справа № 906/1132/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з'явились

від позивача-2: не з'явились

від відповідача: не з'явились

взяв участьпрокурор: Муляренко Т.О. - служб. посв. №025924, вид. 29.04.14 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Майстрівської сільської ради (с. Майстрів, Новоград-Волинський район, Житомирська область) Новоград-Волинської РДА

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" (с. Майстрова-Воля Новоград-Волинського району)

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

В.о. Новоград-Волинський міжрайонний прокурор пред'явив позов в інтересах Майстрівської сільської ради та Новоград-Волинської районої державної адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" (с. Майстрова Воля, Новоград-Волинського р-ну) про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

В обгрунтування поданого позову, прокурор посилається на те, що відповідачем всупереч умовам Договору оренди землі від 29.01.2008р. та Додаткової угоди від 29.01.2010р. загальною площею 6, 005 га, розташованої на території Майстрівської сільської ради, наданої для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів на території Майстрівської сільської ради (за межами населеного пункту) Новоград-Волинського району Житомирської області, не виконуються умови договору в частині внесення своєчасної оплати за оренду землі, що, в свою чергу, позбавляє Майстрівську сільську раду отримувати від використання земельної ділянки надходження до бюджету.

Таким чином, прокурор доводить, що несплата відповідачем коштів за орендну плату є підставою для застосування вимог ст. 141 Земельного кодексу України та ст.ст. 32, 34- 35 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою від 18.08.14р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті, позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмет позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд їх задовольнити.

Позивач - 1 Новоград-Волинська РДА позовні вимоги прокурора визнає у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Позивач - 2 Майстрівська сільська рада позовні вимоги прокурора підтримує повністю, просить суд розглядати справу без їх участі (а.с. 43).

Відповідач - ТОВ "Славія" (с. Майстрова Воля, Новоград-Волинського р-ну) відзиву на позов не подав, до господарського суду повернулися ухвали суду від 18.08.2014р., 04.09.14р., 22.09.14р. з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 32-34, 66-68, 73-75).

У відповідності до п. п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд в ході розгляду справи ознайомився з матеріалами справи №906/1158/13 про розірвання договору оренди землі від 29.01.2008р.

Оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у судовому засіданні представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України.

Заслухавши прокурора та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2008р. між Новоград-Волинською РДА (як орендодавець) та ТОВ "Славія" (як орендар) був укладений Договір оренди землі, відповідно до якого, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів на території Майстровольської сільської ради (за межами населеного пункту) Новоград-Волинського району Житомирської області (надалі за текстом - Договір оренди від 29.01.2008р.)(а.с. 14-21).

Земельна ділянка передається в оренду для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів. Цільове призначення земельної ділянки - землі добувної промисловості (п.п. 13, 14 Договору оренди від 29.01.2008р.).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 18 Договору оренди від 29.01.2008р.).

Обов'язок орендаря (відповідача), відповідно до абзацу 4 п. 29 Договору оренди від 29.01.2008р. - своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до Додаткової угоди до Договору оренди від 29.01.2008р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1692481, 12 грн. станом на 01.01.2010р.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 67699, 24 грн. за один рік на рахунок Майстрівської сільської ради.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в розмірі 5641, 60 грн.

Строк дії Договору оренди від 29.01.2008р., відповідно до п. 7, - 12 (дванадцять) років.

Умови повернення земельної ділянки, обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, права та обов'язки сторін, ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини сторони передбачили у пунктах 19-30 Договору оренди від 29.01.2008р.).

У п. 34 Договору оренди від 29.01.2008р. сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду.

Невід'ємними частинами договору, відповідно до абз. 3 п. 39 Договору оренди від 29.01.2008р. є:

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельних ділянок.

Договір оренди від 29.01.2008р. зареєстрований в Новоград-Волинському відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 29.01.2008року за №040821600004.

29.01.2008р. між орендодавцем Новоград-Волинською РДА та орендарем ТОВ "Славія" було укладено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду (а. с. 20).

15 серпня 2013р. господарським судом Житомирської області було порушено провадження у справі №906/1158/13 за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Новоград-Волинської РДА до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" про розірвання договору оренди землі від 29.01.2008р.

Предметом спору в цій справі була вимога розірвати Договір оренди землі від 29.01.2008року, укладений між сторонами спору та зареєстрований за № 040821600004 від 29.01.2008року, оскільки наказом Державної служби геології та надр України № 655 від 29.12.2012року відповідачу анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами за № 4448 від 23.10.2007р.

Оскільки наказом Державної служби геології та надр України № 50 від 21.02.2014 року відповідачу ТОВ "Славія" поновлено спеціальний дозвіл на користування надрами за № 4448 від 23.10.2007р., тому фактична та правова підстави позову - відпали.

Ухвалою від 07.03.2014р. господарський суд припинив провадження у справі №906/1158/13 за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В ході вирішення цього спору Новоград-Волинським міжрайонним прокурором надано суду копії податкових декларацій відповідача ТОВ "Славія" з орендної плати за землю за 2013 рік та поточний 2014 рік з додатком №1 (відомості про наявність земельних ділянок) та роздруківку з облікової картки платника податків, а також акт перевірки здійснення виробничої діяльності ТОВ "Славія" по розробці гранітного родовища (кар'єру) в селі Майстрова Воля від 29.09.2014р.

Прокурор доводить, що несплата відповідачем ТОВ "Славія" орендної плати за землю, всупереч умовам Договору оренди від 29.01.2008р. та ст. 32 Закону України "Про оренду землі", є підставою для розірвання договору оренди землі від 29.01.2008р. та внаслідок цього просить суд зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку площею 6,005 га вартістю 1692481, 12 грн. Майстрівській сільській раді згідно акту приймання-передачі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, на підставі ст.ст. 4-7, 33, 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001).

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду" від 06.10.1998 № 161-XIV в редакції, чинній на 29.01.2008 року оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві ля проведення підприємницької та інших видів діяльності ( надалі - Закон про оренду).

Об'єктами оренди, згідно ст. 3 Закону про оренду, є земельні ділянки, що перебувають, зокрема, у державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, згідно ст. 4 Закону про оренду, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Згідно ст. 2 Закону про оренду відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Згідно ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Станом на дату укладення Договору оренди від 29.01.2008 р2оку держава реалізувала повноваження власника земельних ділянок через органи державної влади, зокрема місцеві державні адміністрації (районні) ( ст. 17 цього Кодексу, п.7 ч.1 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Передача земельної ділянки державної форми власності в оренду здійснювалась на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України шляхом укладення договору оренди земельної ділянки ( ч.7 ст. 93 , ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України , ст. 2 , ч.1 ст. 6 та 16 Закону України "Про оренду землі" ).

В свою чергу, абз. 2 ч.1 ст. 124 ЗК України в редакції, чинній на дату прийняття розпорядження № 189 , передбачав, що набуття права оренди земельних ділянок державної власності, мало здійснюватися виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебували у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

В свою чергу, абз. 2 ч.1 ст. 124 ЗК України, яким цю статтю було доповнено Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Попри те, що абз. 2 ч.1 ст. 124 ЗК України втратив чинність 22.05.2008 року, а на дату укладення Договору оренди від 29.01.2008 року діяв, суд приймає до уваги наступне.

У п. 4 Розділу "Прикінцеві положення" ЗК України було зобов'язано Кабінет Міністрів України у шестимісячний строк після опублікування цього Кодексу розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Кодексом, у тому числі проекти законів про ринок землі.

Постановою КМУ від 17 квітня 2008 р. N 394 було затверджено Порядок проведення у 2008 році земельних аукціонів. Однак дію Постанови було зупинено згідно з Указом Президента 406/2008 від 25.04.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2008 № 25-рп/2008 ( справа про земельні аукціони) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів" від 17 квітня 2008 року N 394.

Згідно правової позиції КСУ , викладеної в цьому рішенні, порядок набуття права тимчасового користування (оренди) земельними ділянки має врегульовуватися тільки законом ( абз. 3 та 4 п. 3.4 рішення).

З метою реалізації зазначених положень Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» від 05.07.2012 р. № 5077-VI, який набрав чинності 19.08.2012 року.

В абз. 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 9 лютого 1999 року 1-рп/99 у справі 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) роз'яснено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на викладене , норми Закону від 05.07.2012 р. № 5077-VI не поширюються на земельні правовідносини 2007 -2008 років. З цих підстав, передача земельних ділянок державної власності в оренду відбувалася виключно в порядку, встановленому законом, а саме - ст. ст. 122, 123 та абз. 1 ч. 1 ст. 124 ЗК України.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 6,005 га, передана в оренду відповідачу ТОВ "Славія" позивачем-1 Новоград-Волинською РДА для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів, цільове призначення земельної ділянки якого - землі добувної промисловості.

Згідно ч.1 ст. 66 ЗК України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд , зокрема, гірничодобувних підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Згідно ч. 2 цієї статті землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно ч. 4 цієї статті надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

У Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,005 га ТОВ "Славія" для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів на території Майстрівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, розробленому ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в 2006 році у розділі "Вихідна земельно-кадастрова інформація. 1.1 Відомості про земельні ділянки землекористувача, за рахунок якого передається відведення" (сторінка 9) у графі 1.1.2 зазначено, що форма власності на землю та її код згідно УКЦВЗ - державна 4.1; у графі 1.1.3. якого вказано, що цільове використання земель та її код згідно УКЦВЗ.

Так, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), затверджено листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. N 14-1-7/1205, орендована земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, зокрема, землі добувної промисловості (3.1.1).

Судом встановлено, що погодження місця розташування земельної ділянки під промислову розробку Майстровольського родовища гранітів надавали:

1) Майстрівська сільська рада (рішення 17 сесії 24 скликання від 24.02.2005р.);

2) Новоград-Волинська РДА (розпорядження від 17.11.2005р. за №619);

3) Житомирська ОДА (розпорядження від 13.12.2005р. за №406).

У п.12 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України зазначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Повноваження органів виконавчої влади, зокрема, районних та обласних державних адміністрацій по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування за межами населених пунктів визначені у ст. 122 цього Кодексу.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надавали земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Згідно ч. 4 цієї статті обласні державні адміністрації надавали земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до викладеного, розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів із земель державної власності, віднесених за основним цільовим призначенням до земель промисловості, в тому числі, для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, станом на 29.01.2008 року здійснювали виключно обласні державні адміністрації.

Згідно ч. 3 статті 123 ЗК України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної власності, зверталася з відповідним клопотанням до районної державної адміністрації до якого додавалися матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обгрунтовували її розмір, призначення та місце розташування (ч.4 цієї статті).

Судом встановлено, що рішенням 23 сесії 24-го скликання Майстрівської сільської ради Новоград-Волинського району від 26.01.2006р. було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,005 га в оренду ТОВ "Славія" для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів із земель запасу сільської ради.

10 березня 2006р. проект відведення земельної ділянки площею 6,005 га. в довгострокову оренду ТОВ "Славія" для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів на території Майстрівської сільської ради було погоджено рішенням 26-ї сесії 6-го скликання Новоград-Волинської районної ради.

Згідно ч. 7 ст. 123 ЗК України при наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подавали свій висновок відповідно обласній державній адміністрації.

15 березня 2006р. за №140 розпорядженням голови Новоград-Волинської РДА було п о г о д ж е н о проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 6,005га. ТОВ "Славія" для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів на території Майстрівської сільської ради.

Оскільки Новоград-Волинською РДА було лише погоджено проект землеустрою, останній мав бути переданий на затвердження до Житомирської обласної державної адміністрації та прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Однак доказів затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 6,005 га для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів на території Майстрівської сільської ради Житомирською обласною державною адміністрацією та прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду, всупереч вимогам ч. 4. 122, ч.7 ст. 123 та ч.1 ст. 124 ЗК України, матеріали справи не містять.

29.01.2008р. Новоград-Волинська РДА як орендодавець надала земельну ділянку площею 6,005 га відповідачу ТОВ "Славія" за Договором оренди та актом приймання-передачі для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів на території Майстрівської сільської ради за межами населеного пункту.

Приймаючи рішення у справі, господарський суд має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству (п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України).

В такому разі судом спростовується встановлена у ст. 204 ЦК України презумпція дійсності правочину.

Згідно абз. 3 п.2 Постанови ВСУ від 06.11.2009року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Окрім того, як роз'яснює Пленум ВГСУ № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" ( надалі - Постанова ВГСУ № 6) для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідного органу виконавчої влади повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що Новоград-Волинська РДА діяла з перевищенням повноважень передбачених ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та ст. 122 Земельного кодексу України, оскільки за законом не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення спірного Договору оренди землі від 29.01.2008р.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону про оренду порушення вимог статі 4 цього Закону "Орендодавці землі" при укладені договору оренди земельної ділянки є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У частині 1 статті 236 ЦК України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (укладення). За змістом ч.3 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

З врахуванням змісту ч. 2 ст. 236 ЦК України і ч.3 ст. 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє (п. 2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року за №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", п.2.29. Постанови ВГСУ № 6).

За вказаного, оспорюваний договір, слід визнати недійсним на майбутнє, про що зазначити в резолютивній частині рішення.

Наслідки у вигляді двосторонньої реституції за спірним договором застосуванню не підлягають, оскільки неможливо повернути одержане за зобов'язанням у натурі, зокрема здійснене користування за договором майнового найму (оренди) (п.2.7 Постанови № 11).

Також відповідно до приписів ч. 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі", у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Натомість повернути майно з оренди можливо та визнається необхідним, тому позовну вимогу повернути спірну земельну ділянку, господарський суд задовольняє, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК України), обов'язок орендаря повернути майно орендодавцю виникає в силу закону (ч.2 цієї статті).

За змістом п. 4 ч.1 та абз. 2 ч. 2 ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення повинна містити найменування майна, що підлягає передачі, місце його знаходження, а також, за необхідності, вказівку на строк виконання дій з передачі майна.

Вимоги до резолютивної частині рішення суду за вимогами про вчинення певних дій викладені також у п. 9.10 Постанові ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", у якому також наголошується на необхідності визначення строку їх виконання та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Окрім того, суд погоджується з вимогою прокурора оформити повернення земельної ділянки площею 6,005 га за актом приймання-передачі, оскільки згідно ст. 17 Закону України "Про оренду землі" та ст. 795 ЦК України передача об'єкта в оренду та його повернення з оренди здійснюється за актом приймання-передачі.

У зв'язку з цим, резолютивну частину рішення суду буде викладено з врахуванням вище викладеного.

Стосовно розподілу судового збору.

У п. 3.17.3 Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК України), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої-четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

Відповідною сумою судового збору є 1218, 00 грн.

З урахуванням встановлених в ході вирішення спору обставин, господарський суд сплату судового збору в сумі 1218, 00 грн. за застосований механізм п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України покладає в цілому на Новоград-Волинську РДА, оскільки за принципом належного урядування відповідальність за недійсність Договору оренди від 29.01.2008 року має нести саме орган виконавчої влади, що перевищив свої повноваження, а відтак, порушив вимоги ч.2 ст. 19 Конституції України.

У зв'язку з відмовою прокурору у позові за позовною вимогою про розірвання Договору оренди від 29.01.2008р. судовий збір в розмірі 1218, 00 грн. господарський суд також покладає на позивача -1 Новоград-Волинську РДА в цілому (п. 4.6 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" ( далі - Постанова № 7).

У зв'язку із задоволенням позову прокурора в частині вимоги повернути згідно акту прийому передачі Майстрівській сільській раді земельну ділянку загальною площею 6,005 га вартістю 1692481, 12 грн. (вимога немайнового характеру), господарський суд покладає судовий збір в розмірі 1218, 00 грн. на відповідача ТОВ "Славія" (с. Майстрова Воля, Новоград-Волинського р-ну) (п.4.6 Постанови № 7, ч.5 ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, ст. 82, п.1 ч.1 ст. 83, ст.ст. 84-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Новоград-Волинського міжрайонного прокурора задовольнити частково.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі, укладений 29.01.2008 року між Новоград-Волинською районною державною адміністрацією (11700, вул. Шевченка, 16, м. Новоград-Волинський, код ЄДРПОУ 04053654) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славія" (11743, с. Майстрова Воля, Новоград-Волинський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 31460348), зареєстрований у Новоград-Волинському відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК за № 040821600004 від 29.01.2008 року.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Славія" (11743, с. Майстрова Воля, Новоград-Волинський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 31460348) у 15-денний строк з дня набрання рішенням законної сили повернути за актом приймання-передачі Новоград-Волинській районній державній адміністрації (11700, вул. Шевченка, 16, м. Новоград-Волинський, код ЄДРПОУ 04053654) земельну ділянку площею 6,005 га, кадастровий номер 1824083400:06:000:0022, вартістю 1692481,12 грн. для промислової розробки Майстровольського родовища гранітів на території Майстрівської сільської ради (за межами населеного пункту) Новоград-Волинського району Житомирської області.

Видати наказ.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.10.2014р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу - Майстрівській сільській раді (с. Майстрів, Новоград-Волинського р-ну,) рек. з повід.

3- позивачу - Новоград-Волинській РДА (11700, м. Новоград - Волинський, вул. Шевченка, 16) рек.

4- відповідачу ТОВ "Славія" на адресу : (11743, с. Майстрова Воля, вул. Шевченка, буд. 66 , Нов.-Вол. р-ну, Житомирська обл.) рек. з повід.

5- прок. м. Житомира ( в книзі нарочним)

6- Нов-Волинськиому міжрай. прокурору (рек.)