Вирок

від 10.10.2014 по справі 1-1014/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2014 Справа №1-1014/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючогосудді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підсудного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Підволочиськ Тернопільської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, непрацюючого, інваліда 2-ої групи, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1). 03 лютого 2003 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

2). 14 березня 2003 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.309, ч.4 ст.70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 25 липня 2005 року по відбуттю строку покарання;

3). 23 грудня 2005 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 20 вересня 2010 року по відбуттю строку покарання;

3). 27 грудня 2012 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2-4 ст.76 КК України;

3). 23 січня 2013 року Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.286, ч.4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування основного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2, 3 ст.76 КК України;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, наприкінці вересня 2011 року у підсудного ОСОБА_5 , коли він перебував неподалік смітника у с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області, де помітив декілька коробок рослин маку із стелами, а також одноразовий медичний шприц, ємністю 2, 5 мл, частково наповнений рідиною коричневого кольору опієм, виник злочинний умисел, направлений на повторні незаконні придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів для власних потреб без мети збуту, реалізовуючи який він тоді і в тому ж місці, позбирав вищевказані коробки рослин маку, незаконно привласнивши їх у такий спосіб, після чого помістивши їх у поліетиленовий кульок, поклав у багажник власного автомобіля «БМВ 316», д.н.з. НОМЕР_1 , а одноразовий медичний шприц із опієм, незаконно придбавши, поставив у свою барсетку, після чого, незаконно зберігаючи при собі вказані наркотичні засоби, поїхав звідти.

Надалі, 25 вересня 2011 року близько 19 год. підсудний ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «БМВ 316», д.н.з. НОМЕР_1 , повторно незаконно зберігаючи та перевозячи вищевказані наркотичні засоби, був зупиненим працівниками ДАІ в м.Тернополі по вул.Об`їзній, де останніми, при проведенні огляду наведеного автомобіля, в присутності понятих, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, частково наповнений речовиною рослинного походження світло-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 53, 18 г, а під час додаткового огляду автомобіля 26 вересня 2011 року з поверхні коврика багажного відділення автомобіля залишки речовини рослинного походження світло-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 11, 19 г, а також з внутрішньої кишені барсетки ОСОБА_5 , яка знаходилась в тому ж автомобілі одноразовий медичний шприц, ємністю 2, 5 мл, частково наповнений рідиною темно-коричневого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0902 г.

Допитаний як підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні пояснив, що він наприкінці вересня 2011 року перебував неподалік смітника у с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області, де помітив декілька коробок рослин маку із стелами, а також одноразовий медичний шприц, ємністю 2, 5 мл, частково наповнений рідиною коричневого кольору, як він зрозумів по запаху опієм, після чого вирішив привласнити дані наркотичні засоби для власного споживання, для чого він тоді ж позбирав вищевказані коробки рослин маку, які помістивши у поліетиленовий кульок, поклав у багажник власного автомобіля «БМВ 316», д.н.з. НОМЕР_1 , а одноразовий медичний шприц із опієм у свою барсетку, після чого, зберігаючи при собі вказані наркотичні засоби, поїхав звідти. Надалі, 25 вересня 2011 року близько 19 год. він, підсудний ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «БМВ 316», д.н.з. НОМЕР_1 , зберігаючи та перевозячи вищевказані наркотичні засоби, був зупиненим працівниками ДАІ в м.Тернополі по вул.Об`їзній, де останніми, при проведенні огляду наведеного автомобіля, в присутності понятих, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із маковою соломою, а під час додаткового огляду автомобіля 26 вересня 2011 року з поверхні коврика багажного автомобіля залишки макової соломи, яку він, ОСОБА_5 , там розсипав раніше, а також з внутрішньої кишені його, підсудного, барсетки, яка знаходилась в тому ж автомобілі одноразовий медичний шприц, ємністю 2, 5 мл, частково наповнений «ширкою». Про вчинене на даний час він, підсудний ОСОБА_5 , сильно шкодує.

Підсудний ОСОБА_5 , визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України (в редакції 1960 року) визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.309 КК України, тобто, незаконні придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до злочинів середньої тяжкості, фактичні обставини справи, особу винного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення аналогічних злочинів, проте за місцем проживання негативно не характеризується, однак ніде не працює, хворіє опійною наркоманією, має на утриманні 2 малолітніх дітей, являється інвалідом 2-ої групи, хворів мультирезистентним туберкульозом, з приводу чого тривалий час лікувався стаціонарно та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання підсудним вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Враховуючи наведене, а також пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих його, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення ближче до її нижчої межі, однак у виді позбавлення волі на певний строк.

Приходячи до переконання про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, яке належить відбувати реально, суд, з урахуванням особи підсудного, також виходить із того, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності та судимий за вчинення аналогічних злочинів, ніде не працює, а також стійкий та систематичний характер його протиправної поведінки, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, а тому вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 неможливі без його ізоляції від суспільства і, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, як слідує з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_5 23 січня 2013 року був засуджений Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.286, ч.4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки та покладено обов`язки, передбачені п.п. 2, 3 ст.76 КК України.

Оскільки злочин, вчинений ОСОБА_5 за цим вироком, за який йому призначається покарання, яке належить відбувати реально, до постановлення попереднього вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2013 року, за яким ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку то застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань на підставі ст.70 КК України не допускається. За таких обставин суд вважає, що кожний вирок слід виконувати самостійно.

Однак, підсудний ОСОБА_5 під час судового розгляду звернувся до суду з письмовим клопотанням, згідно якого просив звільнити його від відбування призначеного судом покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки, він, підсудний, являється інвалідом 2-ої групи.

Так, 19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

Відповідно до п.«г» ст.1 цього Закону підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнані інвалідами 1, 2 чи 3 групи.

Підсудний ОСОБА_5 вчинив злочин середньої тяжкості до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році», відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 21 лютого 20413 року Підволочиським УПСЗН в Тернопільській області підсудний ОСОБА_5 являється інвалідом 2-ої групи загального захворювання, тобто, підсудний ОСОБА_5 підпадає під перелік осіб, визначених в п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», які звільняються судом від відбування покарання.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність звільнити підсудного ОСОБА_5 від відбування призначеного за цим вироком покарання на підставі п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

По справі проведені судово-хімічні експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №2-1844/11, №2-1845/11, №2-1846/11 від 13 жовтня 2011 року, вартістю по 562, 56 грн. за кожну із них, які слід стягнути з ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463, з відповідними призначеннями платежів.

Речові докази по справі, а саме: поліетиленовий пакет, частково наповнений особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 53, 18 г, залишки особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено макової соломи, масою в перерахунку на суху речовину 11, 19 г, а також одноразовий медичний шприц, ємністю 2, 5 мл, частково наповнений особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено ацетильованим опієм, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0902 г, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділу ресурсного забезпечення УМВС України в Тернопільській області необхідно знищити.

До вступу вироку в законну силу раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року) і п.11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому за даним злочином покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування призначеного судом за даним вироком покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2013 року, згідно якого ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.286, ч.4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки та покладено обов`язки, передбачені п.п. 2, 3 ст.76 КК України виконувати самостійно.

На підставі п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного судом за даним вироком покарання.

Стягнути із ОСОБА_5 вартість проведених по справі проведені судово-хімічних експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №2-1844/11, №2-1845/11, №2-1846/11 від 13 жовтня 2011 року в сумі по 562, 56 грн. за кожну із них, в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463, з відповідними призначеннями платежів.

Речові докази по справі, а саме: поліетиленовий пакет, частково наповнений особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 53, 18 г, залишки особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено макової соломи, масою в перерахунку на суху речовину 11, 19 г, а також одноразовий медичний шприц, ємністю 2, 5 мл, частково наповнений особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено ацетильованим опієм, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0902 г, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділу ресурсного забезпечення УМВС України в Тернопільській області знищити.

Раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення

Головуючий суддяОСОБА_1