Постанова

від 14.10.2014 по справі 823/980/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року справа № 823/980/14

14 год. 08 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.,

представників позивача: Попельнюха А.О. (за довіреністю), Романенка М.М. (за довіреністю), Биковець Л.С. (за довіреністю),

представника відповідача - Білоуса В.Ю. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державного підприємства «Канівське лісове господарство» до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2014 державне підприємство «Канівське лісове господарство» (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 25.11.2013 №0000762200 та №0000782200, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що податковий орган за результатами перевірки безпідставно, на думку позивача, зробив висновок про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Лісотекс» і не взяв до уваги наявні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, якими вони підтверджуються. Позивач вказав на неповне дослідження податковим органом документів, що призвело до прийняття неправомірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що допити свідків у кримінальних провадженнях відносно керівника ТОВ «Лісотекс» та службових осіб підприємств-субпідрядників цього товариства свідчать про неможливість виконання ним робіт, вартість яких взята позивачем у витрати та податковий кредит. Крім того, частина первинних бухгалтерських документів позивача за правовідносинами з ТОВ «Лісотекс» мала недоліки щодо їх оформлення.

У судових засіданнях представники сторін підтвердили свої правові позиції у спорі.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані ППР скасуванню, у зв'язку з таким.

Державне підприємство «Канівське лісове господарство» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 №133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України» (код ЄДРПОУ 00993352).

З письмових доказів у справі суд встановив, що на підставі наказів від 26.09.2013 №166, від 23.10.2013 №242 службовими особами відповідача та Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 до 31.12.2012. Під час перевірки виявлено порушення позивачем, у тому числі, вимог п.4.1. ст.4, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.3., 5.3.9. п.5.3. ст.5, п.п.11.2.1, 11.2.3. п. 11.2., п. 11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, п.п.139.1.6., 139.1.9. п.139.1. ст.139, п.7 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що підлягав перевірці, на загальну суму 396832,00грн. (у т.ч. занижено за 3 квартали 2010 року на 46068,00грн., завищено за 2010 рік на 8486,00грн., занижено за 1 квартал 2011 року на 25798,00 грн., завищено за 2 квартал 2011 року на 28690,00грн., занижено за 2-3 квартали 2011 року на 18681,00грн., 2-4 квартали 2011 року на 58554,00грн., 1 квартал 2012 року на 44077,00грн., півріччя 2012 року на 137236,00грн., 3 квартали 2012 року на 319762,00грн., 2012 рік на 320966,00грн.); а також вимоги ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, ст.ст. 5, 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 №185-V, п.3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, що призвело до заниження частини прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 346057,00грн. (у т.ч. за 1 квартал 2011 року на 15479,00грн., за півріччя 2011 року на 47943,00грн., 3 квартали 2011 року на 82370,00грн., за 2011 рік 114116,00грн., за 1 квартал 2012 року на 35024,00грн., за півріччя 2012 року на 101566,00грн., три квартали 2012 року на 231941,00грн., за 2012 рік на 231941,00грн.).

За результатами перевірки складено акт від 13.11.2013 №73/2200/00993352 (далі - акт перевірки), на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані ППР від 25.11.2013: №0000762200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на загальну суму 477075,00грн. (396832,00грн. - основний платіж та 80243,00грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0000782200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань)» на суму 346057,00грн. (штрафні санкції не застосовані).

Надаючи оцінку вищевказаним обставинам справи суд виходив з такого.

На спірні відносини поширюються норми діючих на момент вчинення спірних господарських операцій норми: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року у редакції від 21.08.2011 (далі - Закону України № 334/94-ВР), Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року (далі - Закон України № 168/97-ВР), ПК України, а також інших нормативно-правових актів.

Суд вважає ППР від 25.11.2013 №0000762200 неправомірним, з огляду на таке.

Згідно з даними акту перевірки відповідач донарахував податок на прибуток та застосував штрафну санкцію в розмірі 25% у зв'язку з виявленням формування позивачем валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за рахунок правочинів із ТОВ «Лісотекс» на загальну суму 2307054,00грн., що реально не відбувалися. До такого висновку відповідач дійшов на підставі даних допитів свідків у кримінальних провадженнях щодо службових осіб ТОВ «Лісотекс», позивача та залучених субпідрядників, а також у зв'язку із встановленням дефектів складання окремих первинних бухгалтерських документів за правовідносинами з ТОВ «Лісотекс».

Податкова перевірка здійснена на підставі документів, що надавав позивач та які були вилучені у позивача під час розслідування кримінального провадження №32012000000000003, відкрите за фактом розтрати майна, у т.ч. стосовно службових осіб ДП «Канівське лісове господарство».

Суд встановив, що вищевказане кримінальне провадження Генеральною Прокуратурою України 07.11.2013 об'єднане в одне з кримінальним провадженням №32012250000000013, відкрите стосовно директора ТОВ «Лісотекс» ОСОБА_5 за підроблення документів та розтрату майна за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366, ч.5 ст.27 та ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України, із присвоєнням №32012000000000003. Однак, постановою старшого слідчого управління кримінальних розслідувань ГСУ фінрозслідувань Міндоходів України О.О.Лисенка від 07.11.2013 його закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

З даних постанови слідчого суд встановив, що під час проведення слідчих дій здійснено огляд ділянок лісництв, у т.ч. позивача, на яких силами ТОВ «Лісотекс» надавались послуги із лісозаготівлі. За результатами проведених заходів встановлено, що на цих ділянках дійсно проведені роботи з вирубки та заготівлі деревини. ТОВ «Лісотекс» виконувало роботи силами субпідрядних організацій. Крім того, під час допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які протягом 2010-2011 років працювали на ТОВ «Лісотекс», встановлено виконання ними робіт із лісозаготівлі та висадки саджанців, у т.ч. на території позивача.

Отже, результати кримінальних проваджень свідчать, що правочини позивача з ТОВ «Лісотекс» реально відбувались.

Посилання відповідача на ту обставину, що вказані вище роботи із лісозаготівлі та висадження молодих саджанців виконувались особами, які не були офіційно працевлаштовані, суд не взяв до уваги, оскільки це стосується порушення трудового законодавства і не впливає на донарахування оспорюваних податкових зобов'язань.

Формування підприємством валових витрат до 01.01.2011 обґрунтоване вимогами пункту 5.1 та підпункту 5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у діючій на момент спірних відносин редакції), згідно з яким валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Правове регулювання формування підприємством витрат після 01.01.2011 визначене ПК України.

Відповідно до підп.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування згідно з п.138.2. ст.138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Використання виконаних ТОВ «Лісотекс» робіт у господарській діяльності позивача та їх економічна обґрунтованість підтверджена необхідністю виконання власного виробничо-фінансового плану з лісового, мисливського господарства та охорони навколишнього природного середовища за 2010-2012 роки та проведених тендерних закупівель. За результатами тендеру ТОВ «Лісотекс» стало переможцем лотів 2, 4, 5.

Суд встановив, що сума перевірених податковим органом валових витрат позивача, сформованих за рахунок правочинів із ТОВ "Лісотекс", підтверджується актами виконаних робіт, виписаних до договорів підряду, укладеними з ТОВ «Лісотекс», а саме:

- на виконання комплексу робіт з розробки лісосік: від 08.07.2010 №135, №136 та №137; від 08.07.2010 №137; від 01.10.2010 №231; від 22.02.2011 №41, №43, №49; від 01.03.2011 №55; від 23.03.2011 №69; від 06.04.2011 №90, №94; від 28.04.2011 №92; від 12.05.2011 №103, №104, №110, №111, №113, №114, №120; від 22.06.2011 №124, №125, №126, №127, №128, №136, №137, №138, №139; від 25.07.2011 №143, №144, №145, №148; від 19.08.2011 №154; від 20.09.2011 №162; від 23.09.2011 №165, №166, №167, №168; від 24.10.2011 №17; від 27.10.2011 №182, №185, №186; від 01.11.2011 №187, №188; від 23.11.2011 №192, №193; від 09.12.2011 №198, №199, №197; від 10.01.2012 №1, №2, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №19; від 20.01.2012 №24, №25; від 30.01.2012 №26; від 15.02.2012 №40, №41; від 29.02.2012 №44; від 06.03.2012 №47, №49, №50, №51, №52, №54; від 23.03.2012 №55, №60, №61, №62; від 01.04.2012 №65, №66, №67, №69, №69/1; від 08.05.2012 №72, №73; від 15.05.2012 №74; від 23.05.2012 №75; від 24.05.2012 №76, №77, №77/1; від 25.05.2012 №79; від 28.05.2012 №80, №82, №84; від 01.06.2012 №85; від 06.06.2012 №86; від 20.06.2012 №90, №91, №92, №93, №94, №95, №97, №98, №101; від 09.07.2012 №102; від 23.07.2012 №104, №105, №107, №109, №110, №116, №114, №115; від 27.07.2012 №116, №117; від 03.08.2012 №126; від 28.08.2012 №128; від 17.09.2012 №130, №131, №132, №133;

- на виконання робіт з висіву насіння, догляду за посівами, викопці сіянців із сортуванням: від 23.03.2011 №65, №66; від 22.06.2011 №129, №132; від 12.05.2011 №135; від 19.05.2011 №112; від 23.03.2012 №59; від 01.04.2012 №68; від 01.05.2012 №70/1;

- на виконання робіт з трелювання та штабелювання лісопродукції від 24.03.2011 №74;

- на виконання робіт з навантаження та вивезення деревини: від 04.04.2011 №88, від 22.06.2011 №140, від 04.01.2012 №9;

- на виконання робіт з підготовки ґрунту механізованим способом від 18.04.2011 №98;

- на виконання робіт із заготівлі лісового насіння: від 20.09.2011 №163 від 10.01.2012 №17, від 17.09.2012 №133/1;

- на виконання робіт із ручної обробки ґрунту від 01.04.2012 №68.

Суд критично оцінив дані акту перевірки стосовно відсутності у позивача договору підряду від 01.03.2011 №55, оскільки копія зазначеного договору надана суду Міністерством доходів і зборів на виконання ухвал про витребування доказів від 05.05.2014, 02.07.2014, 30.07.2014 та наявна в матеріалах справи (том 15 а.с.352).

Первинні бухгалтерські документи до вищезазначених договорів підряду (акти виконаних робіт: том 4, том 5 а.с.162-345, том 7, том 8 а.с.1-177, том 9, томи 11-12) належним чином оформлені, містять інформацію про вид, кількість та місце виконання робіт, дані про осіб, що безпосередньо брали участь у господарських операціях, дані про дозвіл на вирубку лісу (лісовий квиток) та отриману лісопродукцію (порода, вид, сорт, кількість, особа, що прийняла на склад), а також інші обов'язкові реквізити, які передбачені нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV) первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Він згідно зі ст.9 цього закону є підставою для бухгалтерського обліку.

Ч.2 ст.3 Закону України № 996-XIV встановлює, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Ст.4 Закону України № 996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Отже, бухгалтерські документи є первинними і дають право на формування витрат у разі реального здійснення операцій з відповідним контрагентом.

Обов'язковими реквізитами первинних документів відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88), є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд не взяв до уваги дані акту перевірки щодо відсутності в більшості актах виконаних робіт номеру документа, оскільки чинними нормативно-правовими актами не передбачено обов'язкове зазначення такого реквізиту, а також, поскільки не є безумовною ознакою того, що правочини, на підтвердження яких вони складені, реально не відбувалися.

Суд встановив, що лісництво та лісозаготівлі, надання послуг у лісовому господарстві, лісопильне та стругальне виробництво є основними видами діяльності ТОВ «Лісотекс». Крім того, вищезазначений контрагент має дозвіл на продовження виконання робіт з підвищеної небезпеки з 15.01.2010 до 15.01.2015, має найманих працівників та на час вчинення вищевказаних правочинів був зереєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 17.06.2006 №32158804.

Суд звернув увагу, що позивач частково розрахувався за виконані ТОВ «Лісотекс» роботи, шляхом перерахування коштів на банківські рахунки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (том 2 а.с.176-288). Кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Лісотекс» станом на 31.12.2012 становила 70000,00грн. і повністю відображена у бухгалтерському обліку.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Однак, суд критично сприйняв до використання відповідачем для висновків податкової перевірки позивача даних акту перевірки ТОВ «Лісотекс» від 05.02.2013 №63/22-12/324257645, оскільки його дані не підтверджені, а потім і спростовані даними кримінальних розслідувань.

Суд погоджується з висновками акту перевірки стосовно дефектів складання окремих первинних бухгалтерських документів, які не надають права на формування валових витрат, а саме: в актах виконаних робіт від 31.03.2011, виписаних до договору від 24.03.2011 №74, від 28.09.2012 та від 31.08.2012, виписаних до договорів від 23.07.2011 №112, та від 31.08.2012 №107 вказано виконання робіт в інших, ніж у договорах до них, лісництвах.

Загальна сума валових витрат, взятих на підставі вказаних актів, становить 56830,32грн. Водночас, згідно з даними акту перевірки позивач за 2 квартал 2011 року занизив витрати на 77842грн. (аркуш 80 акту перевірки). Отже, сума валових витрат, які позивач безпідставно сформував відповідно до зазначених актів виконаних робіт, не викликає виникнення податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав жодного доказу в обґрунтування відсутності у контрагента позивача основних засобів та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Суд встановив відсутність підстав для сумнівів у тому, що правочини не відбувались. Тому, дійшов висновку, що відповідач діяв не в межах та не в спосіб, визначений законодавством. У зв'язку з цим застосування до позивача штрафних санкцій є неправомірним.

ППР від 25.11.2013 №0000782200 суд вважає неправомірним, з огляду на таке.

Згідно з даними акту перевірки позивач занизив чистий прибуток (дохід) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) за 2011-2012 роки на суму 346057,00грн. із-за неправомірного формування валових витрат за правовідносинами з ТОВ «Лісотекс». До такого висновку податковий орган дійшов з аналогічних донарахуванню податку на прибуток обставин, викладених вище ("нереальність правочинів"). З цим висновком суд не погоджується із вищезазначених підстав.

Ч.1 ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 №185-V встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, у розмірі у розмірі 30 відсотків - державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень та у розмірі 15 відсотків - інші державні унітарні підприємства.

П.п.2-4 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Сплачена відповідно до цього Порядку частина чистого прибутку (доходу) зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищенаведені норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, про відсутність факту заниження позивачем відрахування частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України. Тому ППР від 25.11.2013 №0000782200 є неправомірним і підлягає скасуванню.

Зважаючи, що інших обставин, які би свідчили про нереальність господарських правочинів, відповідач не навів і судом не встановлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи розмір сплаченого судового збору за подання адміністративного позову і обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність повернення судового збору на користь позивача з Державного бюджету в розмірі 560,28грн.

Керуючись ст. ст. 2, 160 - 165, 254 - 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов державного підприємства «Канівське лісове господарство» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 25.11.2013 №0000762200 та №0000782200.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Канівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993352) суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 560,28грн. (п'ятсот шістдесят гривень 28 коп.) згідно з платіжним дорученням від 11.04.2014 №874.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 17.10.2014