Постанова

від 26.01.2007 по справі 19/276

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/276

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.01.2007 р.                                                                                справа №19/276

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

при секретареві судового засідання

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Буданова Т.О. –зав. юридичного сектору, за дов. №05-05/02 від 12.01.2007р.

від відповідача:

Шустова Л.В. –головний бухгалтер, за дов. №5 від 22.01.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.Костянтинівка Донецької області

на постанову господарського суду

Донецької області

від13.11.2006 р.

у справі№ 19/276 (суддя Дучал Н.М.)   

за позовомДержавної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, м. Донецьк                                                       

до відповідача:Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.Костянтинівка Донецької області

простягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 3 352 грн. 62 коп.

                                                             В С Т А Н О В И В:  

Постановою господарського суду Донецької області від 13.10.2006 р. у справі                № 19/276 (суддя Дучал Н.М.) задоволені позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк, до Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.Костянтинівка Донецької області.

Стягнено з Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.Костянтинівка в доход Державного бюджету України 3 180 грн. 90 коп. залишку економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, застосованих Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області  № 55 від 28.04.2006р.  

Не погоджуючись з постановою господарського суду, відповідач, Костянтинівська районна державна лікарня ветеринарної медицини, м.Костянтинівка, звернувся з апеляційною скаргою про скасування постанови.

Заявник скарги вважає, що постанова господарського суду підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що судом були недоскональне розглянуті дії статей 25 та 26 Закону України „Про ветеринарну медицину” та Постанови Кабінету Міністрів України №478 від 15.08.1992р. з додатками 1-4, а також докази, які знаходяться в матеріалах справи.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №478 від 15.08.1992р.  фінансування інших заходів ветеринарної медицини, зокрема щодо запобігання і ліквідації хвороб тварин (крім зазначених у додатках №1-3 до цієї постанови), лікування хворих тварин, лабораторні дослідження, ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва і сировини та всіх видів продукції на ринках здійснюється за рахунок власників тварин і тваринницької продукції за плату згідно з тарифами. Відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову господарського суду.

Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, м. Донецьк, вважає постанову господарського суду законною та обгрунтованою. Позивач зазначає, що під час слухання справи, господарський суд повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, відсутні порушення в застосуванні норм матеріального чи процесуального права, тому підстав для скасування або зміни постанови відсутні. Позивач просить залишити постанову господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №19/276 була призначена інша колегія суддів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги та вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області відповідно до      ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, Постанови Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000р. та п. 7 плану роботи інспекції на І півріччя 2006р. було проведено перевірку відповідача, Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, з питань додержання порядку формування та застосування цін (тарифів) на ветеринарні послуги.

За результатами перевірки Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.Костянтинівка, складено акт  № 634 від 10.04.2006р.

В акті зазначено, що встановлено порушення державної дисципліни цін, а саме: при формуванні тарифів затрати включені повністю, а не в частині спеціального фонду; включення у вартість робіт, послуг, ціни на які регулюються, виконаних не в повному обсязі робіт, тобто застосування норм часу в завищених розмірах; застосування цін на послуги, які не передбачені нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідний перелік платних послуг, а саме: надання досліджень на сальмонельоз  за плату.

Згідно акту перевірки підприємством порушенні Наказ Міністерства сільського господарства та продовольства України №51 від 19.02.1996р. “Механізм формування тарифів на ветеринарні роботи та послуги”; Постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.1992р. №478 “Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів”; Норми часу, затв. Наказом Головного управління ветеринарії Місільгоспу від 16.12.1991р. № 13-2-298.

На підставі акту перевірки № 634 від 10.04.2006 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №55 від 28.04.2006 р., згідно якого з  відповідача підлягає стягненню безпідставно отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 1 117 грн. 54 коп. та застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі необгрунтовано отриманої суми виручки в розмірі 2 235 грн. 08 коп. Загальна сума за рішенням складає 3 352 грн. 62 коп.

Зазначене рішення, згідно з “Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами”, затвердженою спільним наказом міністерства економіки з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001 р. направлено відповідачу для виконання.

В зв'язку з невиконанням рішення позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення в доход  державного бюджету України суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно рішенню від 28.04.2006р. №55 на загальну суму 3 352 грн. 62 коп.

Позивач заявою №05-05/190 від 31.10.2006р., враховуючи, що відповідач станом на 01.11.2006р. частково в сумі 171 грн. 72 коп. виконав рішення Держінспекції в Донецькій області про застосування економічної санкції за порушення державної дисципліни цін, керуючись статтями 49, 51,137 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, просив прийняти постанову про примусове стягнення з Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини залишку суми економічної санкції у розмірі 3 180 грн. 90 коп. Господарським судом  позов задоволено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду у справі №19/276 від 13.11.2006р. не відповідає обставинам справи, вимогам норм матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 13 Закону України “Про ціни та ціноутворення” № 507-ХІІ від 03.12.1990 р. ( із змінами та доповненнями ) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.       

Статтею 4 вищенаведеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін ( тарифів ), а також по контролю за цінами ( тарифами ).

Постановою Кабінету Міністрів України “Про Державну інспекцію з контролю за цінами” № 1432 від 13.09.2000 р. у складі Міністерства економіки на базі Державної інспекції з контролю за цінами та державних інспекцій з контролю за цінами в областях та ін. утворено Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи –державні інспекції з контролю за цінами, в т.ч. в областях.

У відповідності з вимогами Закону України “Про ціни і ціноутворення”, Постанови Кабінету Міністрів України “Питання Державної інспекції з контролю за цінами” № 1819 від 13.12.2000 р. та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, встановлення та застосування цін ( тарифів ) і встановлюють відповідальність за його порушення, спільним  наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. № 298/519, затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових ( штрафних ) санкцій органами державного контролю за цінами, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про ціни і ціноутворення” №507-ХІІ від 03.12.1990р. в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до ст. 7 вищенаведеного Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про ветеринарну медицину” №2498-ХІІ від 25.06.1992р. заходи щодо запобігання і ліквідації інфекційних захворювань тварин, лабораторно-діагностичних та планових радіологічних досліджень продукції тваринного і рослинного походження, дослідження на трихінельоз, інші ветеринарно-санітарні та протиепізоотичні заходи (згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України) здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Постановою Кабінету Міністрів України №478 від 15.08.1992р. „Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів” затверджений перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів при інфекційних і паразитарних захворюваннях тварин, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів (додаток N 1 - 3).

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про ветеринарну медицину” оплата проведення заходів щодо запобігання і ліквідації хвороб тварин (крім тих, що зазначені у статті 25 цього Закону), лікування хворих тварин, лабораторні дослідження, ветеринарно-санітарна експертиза продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження (за винятком планових радіологічних досліджень та досліджень на трихінельоз) та оплата послуг при експортно-імпортних операціях, транспортуванні територією України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюються за рахунок власників тварин, продукції тваринного і рослинного походження згідно з тарифами.

Оплата послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які займаються ветеринарною практикою, з виконання обов'язкових або вимушених протиепізоотичних заходів згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, провадиться за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Тарифи на ветеринарні послуги затверджуються відповідно до законодавства про ціни та ціноутворення.

Постановою Кабінету Міністрів України №478 від 15.08.1992р. затверджений перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів при інфекційних і паразитарних захворюваннях тварин, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №478 від 15.08.1992р. фінансування інших заходів ветеринарної медицини, зокрема щодо запобігання і ліквідації хвороб тварин (крім зазначених у додатках №1-3 до цієї постанови), лікування хворих тварин, лабораторні дослідження, ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва і сировини та всіх видів продукції на ринках здійснюється за рахунок власників тварин і тваринницької продукції за плату згідно з тарифами (додаток №4).

Додатком №3 до Постанови Кабінету Міністрів України №478 від 15.08.1992р. затверджений перелік лабораторно-діагостичних досліджень при інфекційних та паразитарних захворюваннях тварин, що провадяться за рахунок коштів державного бюджету у тому числі і бактеріологічні дослідження на сальмонельоз.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги чинного законодавства, судова колегія дійшла до висновку, що за рахунок державного бюджету лабораторно-діагностичні дослідження здійснюються тільки при інфекційних та паразитарних захворюваннях тварин, а в інших випадках лабораторно-діагностичні дослідження здійснюються за рахунок власників тварин і тваринницької продукції.

Як вбачається з довідки №176 від 03.10.2006р., яка видана Управлінням ветеринарної медицини у Костянтинівському районі, захворювання сальмонельозом на поголів'я крупної рогатої худоби та свиней в господарствах Костянтинівського району у 2004-2006р. не реєструвалися і район у цілому являється станом на 01.10.2006р. благополучним по усім гострозаразним та загальним хворобам тварин і людей. У зв'язку з цим карантин на території району не встановлювався.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку, що відповідач не надав правового обгрунтування правомірності надання послуг з бактеріологічних досліджень на сальмонельоз за рахунок власників тварин за плату.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З наведеного вище вбачається, що відповідач, Костянтинівська районна державна лікарня ветеринарної медицини, м.Костянтинівка, довів у розумінні статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування апеляційної скарги.

З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що заявлені вимоги позивача про примусове стягнення з Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини залишку суми економічної санкції у розмірі 3 180 грн. 90 коп. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги  Закону України „Про ветеринарну медицину”, Закону України „Про ціни і ціноутворення”, Постанови Кабінету Міністрів України №478 від 15.08.1992р.,  судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані неправильно, постанова не відповідає фактичним обставинам справи, приписам матеріального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови, якою у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 187, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України"  № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду-

                                                   П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Апеляційну скаргу Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.Костянтинівка Донецької області, на постанову господарського суду Донецької області від 13.11.2006 р. у справі №19/276 –задовольнити.

Постанову господарського суду Донецької області від 13.11.2006 р. у справі     №19/276 (суддя Дучал Н.М.) - скасувати.

У позові Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк,  про примусове стягнення з Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.Костянтинівка Донецької області, залишку суми економічної санкції у розмірі 3 180 грн. 90 коп. –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (85106, вул. Леніна, 512, м.Костянтинівка Донецької області, р/р 35225001000563 в УДК м.Костянтинівки, МФО 834016, ЄДРПОУ 00696065) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 51 грн. 00 коп.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складений та підписаний 29.01.2007 року.

Головуючий:          

Судді:           

Надруковано 5 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. - у справу;

                                                                      2 прим. –ДАГС