Ухвала

від 20.10.2014 по справі 279/217/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/217/14-ц Головуючий у 1-й інст. Куліченко М. В.

Категорія 59 Доповідач Григорусь Н. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Талько О.Б., Косигіної Л.М.

секретаря судового засідання Кучерявого О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства «Торгівельний дім «Садко» про витребування майна

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 вересня 2014 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 щодо забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту та заборони будь-яких дій по відчуженню майна у виді 3/50 частин нежитлової будівлі площею 55 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Коростені, що складає магазин № 4, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_6 до виконання рішення суду.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню. Зазначив, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про задоволенні заяви про забезпечення позову, не врахував, що позов може бути забезпечений шляхом заборони вчиняти певні, а не будь-які дії. Крім того, позивачем не наведено мотивів вжиття заходів забезпечення позову, відсутні вони і в ухвалі суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2014 року позивач звернувся до суду із позовом (віндикаційним), в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 28.12.2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2; витребувати належні позивачу на праві власності 3/50 частини нежитлової будівлі площею 55 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Коростені, що складає магазин № 4 з чужого незаконного володіння; скасувати державну реєстрацію права власності на спірну будівлю.

03.09.2014 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на спірне майно а саме 3/50 частини нежитлової будівлі площею 55 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Коростені, що складає магазин № 4 і зареєстровано на ім'я ОСОБА_6

Відповідно до вимог ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд за заявою осіб, які беруть участь у розгляді справи, може вжити заходи забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяви про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову, особу відповідача, тощо.

Враховуючи вищевикладене та те, що набуття права власності на спірне майно іншими особами, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, щодо витребування майна у відповідача ОСОБА_6 та повернення його у власність позивача ОСОБА_1 зі скасуванням реєстрації права власності на ім'я ОСОБА_6, ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно постановлена з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відсутні. При цьому, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що за час розгляду справи спірне майно неодноразово відчужувалося, що призводить до затягування розгляду справи, пов'язаного з необхідністю залучення нових відповідачів - власників майна.

Разом з тим, постановляючи ухвалу щодо заборони вчинення будь-яких дій по відчуженню майна у виді 3/50 частин нежитлової будівлі площею 55 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Коростені, що складає магазин № 4, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позивачем ОСОБА_1 вимог щодо забезпечення позову. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 209, 153-154, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 вересня 2014 року скасувати в частині заборони вчинення будь-яких дій по відчуженню майна у виді 3/50 частин нежитлової будівлі площею 55 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Коростені, що складає магазин № 4.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: