Рішення

від 03.07.2009 по справі 7/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 липня 2009 р.                                                                                                        Справа 7/91-09

за позовом: Стоматологічної поліклініки "Замостянський клінічний стоматологічний центр", м. Вінниця   

до:Закритого акціонерного товариства"Ремонтно-будівельне управління-5",м. Вінниця  

про стягнення 3470,91 грн.

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

позивача : Чайковська О.Г. - головний лікар (розпорядження №88-О від 25.02.2009 року).

відповідача : Захаревич В.О. - довіреність № б/н  від 13.05.2009 року.

         Кушнір Т.П. - голова правління,  паспорт  АВ 208071 виданий 21.05.2001 року.

Запрошені в порядку ст. 30 ГПК України представники КРВ у м.Вінниці: Сторожук О.В. (посвідчення 320 від 28.08.2008 року).

Інші : Комар О.В. - головний інженер, паспорт серії АА 474134 виданий 04.06.1997 року.

          Корнієнко І.О. - виконроб, паспорт серії АВ 139 359 виданий 27.06.2000 року.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява про стягнення з ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №5" на користь Стоматологічної поліклініки "Замостянський  клінічний стоматологічний центр" 3470 грн. 91 коп. відшкодування матеріальних збитків заподіяних завищенням вартості підрядних робіт.

Ухвалою суду від 27.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.06.2009 року.

Однак, 05.05.2009 року до господарського суду Вінницької області на ухвалу про порушення провадження у справі від 27.04.2009 року надійшла апеляційна скарга "Ремонтно-будівельного управління № 5". У зв'язку з цим розгляд справи було зупинено, а справу направлено до апеляційної інстанції.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.05.2009 року було відмовлено ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 5" у прийняті апеляційної скарги, а справу направлено до суду першої інстанції.

25.05.2009 року справа надійшла до господарського суду Вінницької області.

Ухвалою від 28.05.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 01.06.2009 року.

29.05.2009 року відповідач надав відзив (від 29.05.2009 року № 27) на позовну заяву в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до договору підряду               № 15 на виконання ремонтно-будівельних робіт ним виконувались роботи в червні та липні 2006 року, за які було нараховано та виплачено заробітну плату працівникам. Як вказує відповідач, при проведенні перевірки КРВ у м.Вінниці вказане не було враховано, що призвело до прийняття висновку про завищення вартості робіт.

В судовому засіданні 01.06.2009 року заслухавши пояснення представників сторін та запрошеного відповідно до ст. 30 ГПК України провідного контролера-ревізора КРВ у м.Вінниці Сторожук О.В. суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з тим, що у суду виникла необхідність у витребувані нових доказів. Таким чином розгляд справи було відкладено до 30.06.2009 року.

Крім того в судовому засіданні 30.06.2009 року оголошувалась перерва до 02.07.2009 року та до 03.07.2009 року з метою надання сторонами додаткових документів.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, викликаного в порядку ст.30 ГПК України працівника КРВ у м.Вінниці з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

23.05.2006 року між стоматологічною поліклінікою "Замостянський клінічний стоматологічний центр" (Замовник) та ЗАТ "Ремонтно будівельне управління -5" (Підрядник) було укладено договір № 15 на виконання ремонтно-будівельних робіт згідно         п. 1.1 якого Підрядник зобов'язувався провести капітальний ремонт покрівлі стоматологічної поліклініки в обумовлені терміни з червня по липень 2006 року.

В п.п.2.1, 2.3 Договору сторони погодили, що Замовник за виконання робіт сплачує Підряднику 27596,00 грн., а остаточний розрахунок за ремонтні роботи Замовником проводиться не пізніше 7 днів після прийому виконаних робіт і складання акту приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в).

Крім Договору сторонами було підписано локальний кошторис 2-1-1 на ремонт будівлі стоматполіклініки. відомість ресурсів до локального кошторису 2-1-1 на ремонт будівлі стоматполіклініки та договірну ціну в сумі 27596,00 грн..

Згідно акту приймання виконаних робіт б/н за липень 2006 року підрядником було проведено роботи на загальну суму 27596,00 грн., а в розділі І прямі витрати у тому числі заробітна плата вказано у суму 4910,00 грн.. Вказаний акт підписано від підрядника головою правління ЗАТ "БМУ-5", від замовника головним лікарем ЗКСЦ та скріплено печатками підприємств.

Згідно платіжних доручень № 425 від 15.06.2006 року та № 546 від 31.07.2006 року позивач перерахував відповідачу кошти у розмірі 27596 грн. за виконання ремонтних робіт за договором № 15 від 23.05.2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи. відповідно до п.1.3.2.1.7 Плану контрольно-ревізійної роботи КРВ у м.Вінниці та на підставі направлень на проведення ревізії № 174 від 10.12.2008 року та № 17 від 04.02.2009 року проведено ревізію використання бюджетних коштів, збереження майна та матеріальних цінностей, стану та достовірності бухгалтерського обліку та звітності у стоматологічній поліклініці "Замостянський стоматологічний центр" за період з 01.06.2005 року по 01.12.2008 року. Крім того, з 29.12.2008 року по 09.01.2009 року на підставі направлення від 29.12.2009 року № 183 провідним контролером-ревізором КРВ у м.Вінниці Сторожук О.В. проведено зустрічну звірку виду, обсягів якості операцій та розрахунків з стоматологічною поліклінікою, які виконував відповідач відповідно до договору від 23.05.2006 року № 15, результати якої відображено у довідці від 09.01.2009 року № 25-06/1.

Як зазначено в акті КРВ у м.Вінниці від 24.02.2009 року № 25-06/22 та довідці від 09.01.2009 року № 25-06/1 при здійсненні перевірки документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків за ремонтно-будівельні роботи з СП ЗКСЦ відповідно до договору підряду № 15 від 23.05.2006 року по виконанню капітального ремонту покрівлі у СП ЗКСЦ вартість оплати праці визначена підрядником в акті виконаних робіт перевищує суму нарахованої заробітної плати за липень 2006 року на 1951,43 грн. згідно розрахункової відомості по виплаті заробітної плати, що призвело до завищення в розділі прямих та загальновиробничих витрат суми виплаченої заробітної плати на 2341,71 грн., оскільки в акті виконаних робіт вона складає 5380,00 грн. (4910,00 грн. - зарплата робочих, не зайнятих обслуговуванням машин, 88,00 грн. зарплата в експлуатації машин, 382,00 грн. - зарплата у складі загальновиробничих витрат), а в розрахунковій відомості по виплаті заробітної плати за липень 2006 року 3428,57. Також перевіркою встановлено, що має місце завищення адміністративних витрат та прибутку у зв'язку із зменшенням трудовитрат працівників. Зокрема адміністративні витрати завищені на 54,00 грн. та величина прибутку на 1075, 20 грн..

10.03.2009 року начальник КРВ  м.Вінниці надіслав на адресу позивача лист            № 25-09/327, в якому крім іншого, вимагав від останнього вжити заходів щодо відшкодування зайвих витрат бюджетних коштів внаслідок завищення вартості виконаних ремонтних робіт відповідачем на суму 3470,91 грн..

19.03.2009 року СП "Замостянський клінічний стоматологічний центр" на адресу відповідача було направлено лист № 122 з проханням повернути зайво отриманні кошти в сумі 3470,91 грн..

Проте відповідач не надав відповіді на вказані листи та не здійснив жодних дій  по поверненню зайво отриманих коштів, що спонукало звернутись СП "Замостянський клінічний стоматологічний центр" з позовом до суду.

Разом з тим, судом встановлено, що в довідці зустрічної звірки від 09.01.2009 року № 25-06/1 та доданих до неї поясненнях голова правління ЗАТ "РБУ-5" Кушнір Т.П. на запитання щодо причини перевищення суми заробітної плати відображеної в акті виконаних робіт за липень 2006 року  сумі заробітної плати вказаної у відомості нарахування заробітної плати за липень 2006 року вказав на те, що виконання робіт згідно договору від 23.05.2006 року № 15 здійснювалось в червні та липні і частина заробітної плати за виконані роботи була виплачена працівникам в червні.

Здійснюючи перевірку достовірності та обгрунтованості заперечень відповідача стосовно проведення ним робіт в червні за договором від 23.05.2009 року № 15 суд встановив наступне.

Так, відповідач на підтвердження виконання робіт в червні місяці надав суду ряд документів, серед яких наказ № 23-к від 30.05.2006 року "Про початок робіт по об'єкту стоматполіклініка "ЗКСЦ"", табелі обліку робочого часу за червень 2006 року, відомість про нарахування заробітної плати за червень 2006 року. Крім того суду надано накладну від 30.06.2006 року № РН-0005052 з якої вбачається, що ЗАТ "РБУ-5" придбало 210 шт. шиферу, який згідно накладної від 30.06.2006 року № 67 було відпущено зі складу виконробу Корнієнку І.А.. Також відповідач надав товарно-транспортні накладні від 06.06.2006 року № 161741, від 16.06.2006 року № 545275, від 16.06.2006 року № 545282 з яких вбачається, що автомобілі, серед яких був і автопідйомник, були задіяні на об'єкті СП "ЗКСЦ". Із наданих договорів підряду укладених ЗАТ "РБУ-5" в 2006 році вбачається, що договорів в яких виконання робіт припадало на червень місяць, окрім договору від 23.05.2006 року № 15, немає. Крім того, в червні 2006 року виконробом дільниці № 3  Корнієнко І.О. було нараховано 1951,43 грн., а в липні 2006 року 3428,57 грн. заробітної плати, що підтверджується відомостями нарахування заробітної плати за червень та липень 2006 року, які наявні в матеріалах справи, загалом 4910,00 грн..

Слід зауважити, що наказ від 30.05.2006 року № 23-к судом не взято до уваги оскільки відповідач не надав книги реєстрації наказів по підприємству, що дає підстави для сумнівів приймати його в якості належного доказу.

Разом з тим, оцінюючи решту документів в сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема тим, що в акті приймання виконаних робіт та кошторисі зазначено, що в якості матеріалів для заміни покрівлі використовувався шифер, а роботи здійснювались за допомогою автопідйомника, суд приходить до висновку, що виконання робіт в червні на об'єкті СП "ЗКСЦ" мало місце.

Беручи до уваги встановлені обставини суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на підставність та обґрунтованість заперечень відповідача. Відмовляючи в позові суд виходив з наступних міркувань.

Мотивуючи позовні вимоги про відшкодування матеріальних збитків позивач посилався на завищення вартості робіт в частині оплати праці. В якості нормативно-правової підстави позовних вимог позивач вказував ст.ст. 193, 218, 219 ГК України та ст.526 ЦК України.

Однак суд вважає дане позивачем нормативно-правове обґрунтування неповним.

Так, беручи до уваги зміст договору від 23.05.2007 року № 15, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору підряду, які регулюються главою 61 "Підряд", ст.ст. 837-864 ЦК України, ст.ст. 317-323 ГК України, а оцінивши предмет позовних вимог та підстави на яких вони ґрунтуються суд вважає, що в даному випадку фактично йдеться про відшкодування збитків позивачу, завданих йому, як він вказує, завищенням оплати праці за виконані роботи.

Згідно ч.2 ст.217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою ст.225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається із викладених норм загальне поняття "збитки" складається із двох складових - так звана "реальна шкода" та "упущена вигода".

Частиною 1 ст.322 ГК України та ч.2 ст.883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В ч.ч.1, 2 ст.623 ЦК України зазначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Також суд вказує на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Ч. 1 ст. 877 ЦК України передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Ч. 4 ст. 879 ЦК України визначено, що  оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як вбачається із матеріалів справи і що не заперечується сторонами, Підрядник свої зобов'язання за договором від 23.05.2006 року № 15 виконав належним чином - в строки обумовлені договором, в об'ємах визначених відповідно до погодженого кошторису та в межах договірної ціни - здійснив ремонт покрівлі Замовника.

Виходячи з викладеного  відсутні підстави вважати, що відповідач порушив зобов'язання чи неналежно виконав його.

Крім того, в акті ревізії від 24.02.2009 року № 25-06/22, довідці від 09.01.2009 року № 25-06/1 зазначено, що контрольними обмірами виконаних робіт із залученням відповідального представника замовника та підрядника встановлено відповідність виконаних робіт в натурі обсягам визначеним у акті приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в. Вказане також підтверджується актами обстеження та контрольного обміру покрівлі Замостянського клінічного стоматологічного центру від 09.01.2009 року.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що підтвердження факту виконання  робіт в тому обсязі який передбачено кошторисом є свідченням того що  виконання таких робіт забезпечувалось відповідним унормованим та визначеним в кошторисі обсягом трудовитрат. При цьому слід вказати, що оплата праці у розмірі визначеному в кошторисі погоджувалась сторонами саме за виконання встановленого об'єму робіт. Тобто оплата праці здійснювалась за той об'єм виконаних робіт, який погоджено сторонами і обсяг виконання якого підтвердився  при проведенні контрольних обмірів.

Виходячи з наведеного є суперечливим висновок КРВ у м.Вінниці про завищення підрядником оплати праці при тому, що обсяги робіт було виконано повністю.

Посилання представника КРВ у м.Вінниці на те, що сторонами, в порушення наказу від 21.06.2002 року № 237/5 Державного комітету статистики та Державного комітету України з будівництва та архітектури не складався акт приймання виконаних підрядних робіт за червень місяць не дає підстав вважати, що дане порушення бухгалтерського обліку   призвело до реальних втрат позивача. До того ж слід вказати, що згідно умов укладеного між сторонами договору від 23.05.2006 року № 15 не передбачалось підписання проміжних актів передачі виконаних підрядних робіт.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вимогам ч.2 ст.623 ЦК України та ст.33 ГПК України позивач не надав доказів які б підтверджували понесення ним втрат в заявленому розмірі. Висновки викладені в акті та довідці КРВ у м.Вінниці на яких ґрунтуються позовні вимоги, виходячи з приписів ст.43 ГПК України, оцінюються судом критично оскільки спростовуються встановленими обставинами, які не дають підстав вважати, що відповідач спричинив збитки позивачу на суму 3470,91 грн..

Виходячи з наведеного в задоволенні позову суд відмовляє.

У зв'язку з відмовою у задоволені позову судові витрати покладаються на позивача відповідно ст. 49 ГПК України.

За письмовим клопотанням сторін, в судовому засіданні 03.07.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.11, ч.2 ст.22, ст.ст.509, 526, ч.1ч.1, 2 ст.623, ст. 629, ч.ч. 2, 3 ст.844, ч.2 ст.883 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 217. 218, 224, 225, ч.2 ст.321, ст.322  ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.3, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

2. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  08 липня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Червоних Курсантів, 22, м.Вінниця, 21001.

3 - відповідачу - вул. Станіславського, 20, м. Вінниця, 21022.