Ухвала

від 08.10.2014 по справі 49/5-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4551/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Карась О.В., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Банк Велес» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013

у справі № 49/5-А

за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

до Товариства

про стягнення заборгованості по непогашеним векселям,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 30.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011, позов задоволено; з відповідача стягнуто 977 500 грн. заборгованості по непогашених векселях.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013 зазначені судові рішення залишено без змін.

Товариство звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013, в якій просить її скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.07.2014 № 2а-17309/12/2670.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як вбачається зі змісту ухвали від 05.12.2013, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив того, що оскільки векселедавець не погасив видані ним податкові векселі, то зобов'язання з їх оплати покладаються на Товариство як на банк, який авалював векселя.

У той же час ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.07.2014 у справі № 2а-17309/12/2670, на яку посилається заявник, мотивована неопротестуванням векселедержателем векселів, що є обов'язковою передумовою для подальшого пред'явлення до банка-аваліста вимоги про оплату цих векселів.

Зміст наведених рішень суду касаційної інстанції свідчить про те, що, застосовуючи частину двадцяту статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», Вищий адміністративний суд України у справі № 2а-17309/12/2670 визначив однією з вирішальних передумов для стягнення з банку, який авалював податковий вексель, заборгованості за цим векселем здійснення векселедержателем протесту такого векселя у неплатежі, тоді як у справі № 49/5-А касаційний суд не надав правового значення вказаній обставині.

Таким чином, зі змісту доданих до заяви судових рішень Вищого адміністративного суду України вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини двадцятої статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Допустити справу № 49/5-А до провадження Верховного Суду України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва О.В. Карась Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко